Рішення № 140308659, 05.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2551/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомКомунального некомерційного підприємства "Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка" Чугуївської міської ради Харківської області (63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Гвардійська, буд. 52)доКвартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 61)простягнення 30362,64 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне некомерційне підприємство "Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка" Чугуївської міської ради Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків про стягнення заборгованість з водопостачання та водовідведення у розмірі 30362,64 грн., а також судові витрати.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном №2 від 07.12.2022, договору про відшкодування комунальних витрат за спожите водопостачання та водовідведення №926 від 19.05.2025 в частині сплати витрати з водопостачання та водовідведення Військової частини НОМЕР_1 у період з січня по грудень 2025 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

27.07.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано додаткові пояснення у справі (вх. №18257) з доданими до них документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, необхідність недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, розгляд справи постановлено здійснювати в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи на підставі частини 5 статті 252 ГПК України.

Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Враховуючи зазначене, сторони зобов`язані мати зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Отже, процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про розгляд справи - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет".

Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.

Матеріали справи свідчать, що станом на дату відкриття провадження у даній справі, сторони зареєстрували електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а тому копію ухвали суду про відкриття провадження у справі було надіслано до зареєстрованого електронного кабінету сторін, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 03.08.2026 по справі №922/2551/26 була оприлюднена в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

04.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №19068), в якому відповідач просить суд в позові відмовити, який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

В обґрунтування заперечень проти позову зазначено, що 07.12.2022 між КЕВ м. Харків, позивачем та В/Ч укладено трьохсторонній договір №2 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном. Відповідно до п.8.2. договору КЕВ м. Харків взяло на себе зобов`язання відшкодування вартості комунальних послуг, що були спожиті військовою частиною. КЕВ м. Харків на заперечує проти того, що укладало зазначений договір, але відповідно до п.3.3 договору підставою для відшкодування відповідачем за В/Ч комунальних послуг є укладені договори на відшкодування окремо за кожним видом наданих комунальних послуг за відповідним пакетом документів. Позивач не звертався вчасно до КЕВ м. Харків з відповідним пакетом документів на відшкодування за спожите водопостачанні і водовідведення за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 чим позбавив себе можливості вчасно отримати відшкодування за отримані військовою частиною комунальні послуги. Не має вини в діях відповідача в тому, що позивач не звертався за відшкодуванням у встановлені розумні строки, коли відповідач мав можливість оплатити за взятими на себе зобов`язаннями по договору інакше як за рішенням суду.

Зазначено, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат. З наведеного вбачається, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів.

Зауважено, що дана ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі. В зв`язку з тим, що позивач не звертався в 2025 р. до відповідача вчасно з належним пакетом документів за спожите Військовою частиною водопостачання і водовідведення за період з 01.01.2025 по 31.12.2025, як результат виникла заборгованість, яку неможливо оплатити в 2026 році послуги інакше, як на підставі рішення суду.

10.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відповідь на відзив (вх. №19411), в якій позивач підтримує позов та просить задовольнити, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

В обґрунтування заперечень зазначено, що доводи відповідача про відсутність обов`язку відшкодувати вартість комунальних послуг у зв`язку з відсутністю окремого договору про їх надання є безпідставними та суперечать усталеній практиці Верховного Суду. Військова частина НОМЕР_1 у спірний період фактично користувалася майном на підставі договору користування майном, а відтак отримувала та споживала комунальні послуги, необхідні для забезпечення функціонування цього майна. Факт споживання комунальних послуг підтверджується фактичним користуванням об`єктом нерухомості та не спростований належними доказами. При цьому недоліки в оформленні документів щодо користування майном або відсутність окремого договору про надання (відшкодування вартості) комунальних послуг не змінюють правової природи спірних відносин та не спростовують факту реального споживання таких послуг.

Таким чином, вказано, що вирішальне значення для правильного вирішення спору має не формальна наявність чи відсутність окремого договору на комунальні послуги, а встановлення факту їх реального отримання та споживання відповідачем. Оскільки військова частина НОМЕР_2 фактично користувалася майном та споживала комунальні послуги, вона не може бути звільнена від обов`язку відшкодувати їх вартість лише з підстав недоліків у документальному оформленні відповідних правовідносин. Сам факт отримання комунальних послуг підтверджується актами виконаних робіт, які підписані ВЧ НОМЕР_1 та надані до суду.

Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та вирішення господарського спору по суті в межах строку, що передбачений статтею 248 ГПК України.

Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України унормовано, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

07.12.2022 року між Комунальним некомерційним підприємством "Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка" Чугуївської міської ради Харківської області (далі - сторона 1), Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - сторона 2) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харків (далі - сторона 3) укладено договір спільного тимчасового безоплатного користування майном №2 (далі - договір).

Відповідно до умов пункту 1.1. договору сторона 1 надає стороні 2 можливість на спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном сторони 1: нежитлові приміщення терапевтичного відділення №3 загальною площею 461,0 кв.м., що розташовано за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Гвардійська, 60.

Відповідно до умов пункту 2.1. договору сторона 2 вступає в спільне тимчасове використання майна у термін указаний у цьому договорі та актах передачі майна.

Згідно з пунктом 3.2. договору сторона 3 зобов`язана відшкодувати стороні 1 всі витрати за комунальні послуги, які були отримані стороною 2 за час дії договору.

Відповідно до пункту 3.4. договору підставою для відшкодування стороною 3 за сторону 2 комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги стороні 1. З метою відшкодування комунальних послуг сторона 1 зобов`язана виставляти рахунки стороні 3 та надати копії рахунків, що виставлені стороні 1 постачальними організаціями, які надають комунальні послуги.

Згідно з пунктом 8.2. договору сторона 3 зобов`язана відшкодувати стороні 1 вартість комунальних послуг, що спожиті стороною 2 у процесі виконання договору.

Відповідно до пункту 9.2. договору спори, які виникають за договором або у зв`язку із цим не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Умовами пункту 10.1. договору передбачено, що дія цього договору відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України з 30 вересня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно.

Згідно з умовами пункту 10.4. договору у разі відсутності заяви сторони 2 про припинення чи дострокове розірвання договору, дія договору продовжується на той самий строк, на який його було укладено і на тих самих умовах.

30.09.2022 між сторонами оформлено та підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна, згідно договору спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном №2 від 07.12.2022, відповідно до якого сторона 1 передає, а сторона 2 приймає нежитлові приміщення терапевтичного відділення №3, загальною площею 461,0 кв.м., що розташоване за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Гвардійська, 60. Технічний стан майна: задовільний.

Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що 19.05.2025 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харків (сторона - 1), Комунальним некомерційним підприємством "Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка" Чугуївської міської ради Харківської області (балансоутримувач, сторона - 2) та Військовою частиною НОМЕР_1 (сторона - 3) було укладено договір про відшкодування витрат за спожите водопостачання та водовідведення №926.

Відповідно до умов пункту 1.1. договору погоджено, що сторона 1 відшкодовує витрати, понесені стороною 2 з оплати централізованого водопостачання та водовідведення, які були спожиті стороною 3 згідно договору спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном №2 від 07.12.2022.

Згідно з умовами пунктом 1.2. договору ціна договору становить 8785,14 грн., в тому числі ПДВ - 1464,19 грн. Обсяг водопостачання - 93 м. куб. в тому числі лютий 2025 року - 44 м.куб, березень 2025 року - 49 м.куб.

Відповідно до умов пункту 1.3. договору сторона 2 надає стороні 3 послуги за тарифами, що встановлені для підприємств - постачальників цих послуг, а саме: водопостачання - 89,88 грн. за 1 м. куб. з ПДВ; водопостачання з 01.03.2025 - 98,58 грн. за 1 м. куб з ПДВ.

Відповідно до пункту 1.4. договору протягом строку дії договору тариф, обсяг споживання та загальна вартість договору може змінюватися протягом дії договору. Зміни узгоджуються шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Згідно з умовами пункту 2.2. договору сторона 1 зобов`язується здійснювати відшкодування (оплату) стороні 2 витрат за використання централізованого водопостачання та водовідведення, згідно фактичного обсягу споживання стороною 3, встановленого за показниками засобів обліку або згідно розрахунку спожитої води. Здійснювати оплату згідно ст. 46, 48, 49 БКУ на розрахунковий рахунок сторони 2 протягом 30 календарних днів, після отримання кошторисних призначень, грошових коштів на розрахунковий рахунок, за відповідним кодом видатків КЕВ м. Харків (сторони 1) та від сторони 2 відповідного акту про відшкодування витрат (п.п. 2.2.1,2.2.2 договору).

Відповідно до пункту 9.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2025 включно та відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України його дія застосовується до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2025 р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

26.05.2025 укладено додаткову угоду №1 до договору №926 від 19.05.2025 відповідно до пункту 1 якої внесено зміни до пункт 1.2. договору та ціна договору становить 23980,74 грн. в тому числі ПДВ - 3996,79 грн. Обсяг водопостачання - 258 м. куб. в тому числі: січень 2025 року - 123 м. куб, лютий 2025 року- 44 м. куб, березень 2025 року - 49 м. куб, квітень 2025 року - 42 м. куб. Всього - 258 м. куб.

09.06.2025 укладено додаткову угоду №2 до договору №926 від 19.05.2025 відповідно до пункту 1 якої внесено зміни до пункт 1.2. договору та ціна договору становить 27628,20 грн. в тому числі ПДВ - 4604,70 грн. Обсяг водопостачання - 295 м. куб. в тому числі: січень 2025 року - 123 м. куб, лютий 2025 року- 44 м. куб, березень 2025 року - 49 м. куб, квітень 2025 року - 42 м. куб., травень 2025 року - 37 м. куб. Всього - 295 м. куб.

11.07.2025 укладено додаткову угоду №3 до договору №926 від 19.05.2025 відповідно до пункту 1 якої внесено зміни до пункт 1.2. договору та ціна договору становить 31472,82 грн. в тому числі ПДВ - 5245,47 грн. Обсяг водопостачання - 334 м. куб. в тому числі: січень 2025 року - 123 м. куб, лютий 2025 року- 44 м. куб, березень 2025 року - 49 м. куб, квітень 2025 року - 42 м. куб., травень 2025 року - 37 м. куб., червень 2025 року - 39 м. куб. Всього - 334 м. куб.

12.08.2025 укладено додаткову угоду №4 до договору №926 від 19.05.2025 відповідно до пункту 1 якої внесено зміни до пункт 1.2. договору та ціна договору становить 35908,92 грн. в тому числі ПДВ - 5984,82 грн. Обсяг водопостачання - 379 м. куб. в тому числі: січень 2025 року - 123 м. куб, лютий 2025 року- 44 м. куб, березень 2025 року - 49 м. куб, квітень 2025 року - 42 м. куб., травень 2025 року - 37 м. куб., червень 2025 року - 39 м. куб., липень 2025 року - 45 м. куб. Всього - 379 м. куб.

11.09.2025 укладено додаткову угоду №5 до договору №926 від 19.05.2025 відповідно до пункту 1 якої внесено зміни до пункт 1.2. договору та ціна договору становить 38570,58 грн. в тому числі ПДВ - 6428,43 грн. Обсяг водопостачання - 406 м. куб. в тому числі: січень 2025 року - 123 м. куб, лютий 2025 року- 44 м. куб, березень 2025 року - 49 м. куб, квітень 2025 року - 42 м. куб., травень 2025 року - 37 м. куб., червень 2025 року - 39 м. куб., липень 2025 року - 45 м. куб., серпень 2025 року - 27 м. куб. Всього - 406 м. куб.

13.10.2025 укладено додаткову угоду №6 до договору №926 від 19.05.2025 відповідно до пункту 1 якої внесено зміни до пункт 1.2. договору та ціна договору становить 42020,88 грн. в тому числі ПДВ - 7003,48 грн. Обсяг водопостачання - 441 м. куб. в тому числі: січень 2025 року - 123 м. куб, лютий 2025 року- 44 м. куб, березень 2025 року - 49 м. куб, квітень 2025 року - 42 м. куб., травень 2025 року - 37 м. куб., червень 2025 року - 39 м. куб., липень 2025 року - 45 м. куб., серпень 2025 року - 27 м. куб., вересень 2025 року - 35 м. куб. Всього - 441 м. куб.

11.11.2025 укладено додаткову угоду №7 до договору №926 від 19.05.2025 відповідно до пункту 1 якої внесено зміни до пункт 1.2. договору та ціна договору становить 44781,12 грн. в тому числі ПДВ - 7463,52 грн. Обсяг водопостачання - 469 м. куб. в тому числі: січень 2025 року - 123 м. куб, лютий 2025 року- 44 м. куб, березень 2025 року - 49 м. куб, квітень 2025 року - 42 м. куб., травень 2025 року - 37 м. куб., червень 2025 року - 39 м. куб., липень 2025 року - 45 м. куб., серпень 2025 року - 27 м. куб., вересень 2025 року - 35 м. куб., жовтень 2025 року - 28 м. куб. Всього - 469 м. куб.

12.12.2025 укладено додаткову угоду №8 до договору №926 від 19.05.2025 відповідно до пункту 1 якої внесено зміни до пункт 1.2. договору та ціна договору становить 47442,78 грн. в тому числі ПДВ - 7907,13 грн. Обсяг водопостачання - 496 м. куб. в тому числі: січень 2025 року - 123 м. куб, лютий 2025 року- 44 м. куб, березень 2025 року - 49 м. куб, квітень 2025 року - 42 м. куб., травень 2025 року - 37 м. куб., червень 2025 року - 39 м. куб., липень 2025 року - 45 м. куб., серпень 2025 року - 27 м. куб., вересень 2025 року - 35 м. куб., жовтень 2025 року - 28 м. куб., листопад 2025 року - 27 м. куб. Всього - 496 м. куб.

22.12.2025 укладено додаткову угоду №9 до договору №926 від 19.05.2025 відповідно до пункту 1 якої внесено зміни до пункт 1.2. договору та ціна договору становить 50203,02 грн. в тому числі ПДВ - 8367,17 грн. Обсяг водопостачання - 524 м. куб. в тому числі: січень 2025 року - 123 м. куб, лютий 2025 року- 44 м. куб, березень 2025 року - 49 м. куб, квітень 2025 року - 42 м. куб., травень 2025 року - 37 м. куб., червень 2025 року - 39 м. куб., липень 2025 року - 45 м. куб., серпень 2025 року - 27 м. куб., вересень 2025 року - 35 м. куб., жовтень 2025 року - 28 м. куб., листопад 2025 року - 27 м. куб., грудень 2025 року - 28 м. куб. Всього - 524 м. куб.

Окрім того, з матеріалів справи убачаються Акти наданих послуг до договору №926 від 19.05.2025: №3 від 26.05.2025, №4 від 09.06.2025, №5 від 11.07.2025, №6 від 12.08.2025, №7 від 11.09.2025, №8 від 13.10.2025, №9 від 11.11.2025, №10 від 12.12.2025, №11 від 22.12.2025, які підписано між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 з підтвердженням того, що послуги надані в повному обсязі та належної якості та сторони претензій одна до одної не мають.

При цьому з матеріалів справи убачається, що між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 оформлено та підписано Акти зняття показань лічильників №12646 з водопостачання за спірний період, а також оформлені та виставлені КП "Чугуїввода" рахунки-фактури.

Як зазначено позивачем в обґрунтування позовних вимог за період дії договору спільного тимчасового безоплатного користування майном №2 від 07.12.2022 та договору №926 від 19.05.2025 про відшкодування витрат за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення, заборгованість за споживання комунальних послуг (за водовідведення та водопостачання) Військовою частиною НОМЕР_1 , а саме за період з 01.01.2025 по 31.12.2025, склала 30362,64 грн.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивач звернувся на адресу відповідача з претензією стосовно погашення заборгованості за спожиті комунальні послуги №01-19/2184 від 11.06.2026, в якій просив виконати зобов`язання за договором спільного тимчасового безоплатного користування майном №2 від 07.12.2022 та договорами відшкодування комунальних послуг належним чином та погасити протягом десяти робочих днів з дати отримання претензії заборгованість за спожиті послуги по водовідведенню та водопостачанню у розмірі 30362,64 грн.

У відповідь на претензію у листі вих. №583/5925 від 10.07.2026 зазначено, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується із державного бюджету та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів. У зв`язку з викладеним, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків не може передати до органу Казначейства України доручення на здійснення платежу згідно з претензією директора КНП "Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка" від 10.07.2026 за договором №926 від 19.05.2025 р. Водночас щодо відшкодування заборгованості за спожиту електричну енергію відповідачем вказано про необхідність звернутися до Господарського суду Харківської області.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 статті 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі статтею 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно частини 1 статті 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1, 2 статті 3 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", суб`єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону України "Про Збройні Сили України" передбачено, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з п.п. 6, 7 частини 1 статті 2 БК України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Статтею 3 БК України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

За приписами частини 1 статті 48 БК України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Довгострокове зобов`язання за енергосервісом на підставі документального підтвердження в установленому порядку скорочення обсягів споживання комунальних послуг та енергоносіїв і видатків на їх оплату за звітний період (порівняно з такими обсягами (видатками), які були б спожиті (здійснені) за відсутності енергосервісу) набуває статусу бюджетного зобов`язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору енергосервісу виходячи з цін (тарифів), діючих у періоді, за який здійснюється розрахунок, у межах фактичного скорочення таких видатків.

Відповідно до статті 49 БК України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини 1 статті 4 Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до частини 1 статті 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи убачається належне виконання позивачем зобов`язань за договорами спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном, оскільки 30.09.2022 між сторонами оформлено та підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна, згідно договору спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном №2 від 07.12.2022, відповідно до якого сторона 1 передає, а сторона 2 приймає нежитлові приміщення терапевтичного відділення №3, загальною площею 461,0 кв.м., що розташоване за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Гвардійська, 60. Технічний стан майна: задовільний.

Крім того, матеріалами справи підтверджено оформлення Актів наданих послуг до договору №926 від 19.05.2025: №3 від 26.05.2025, №4 від 09.06.2025, №5 від 11.07.2025, №6 від 12.08.2025, №7 від 11.09.2025, №8 від 13.10.2025, №9 від 11.11.2025, №10 від 12.12.2025, №11 від 22.12.2025, які підписано між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 з підтвердженням того, що послуги надані в повному обсязі та належної якості та сторони претензій одна до одної не мають.

При цьому з матеріалів справи убачається, що між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 оформлено та підписано Акти зняття показань лічильників №12646 з водопостачання за спірний період (а.с. 14-24), а також оформлені та виставлені КП "Чугуїввода" рахунки-фактури (а.с. 53-62).

Водночас як зазначено судом вище та не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву, з метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивач звернувся на адресу відповідача з претензією стосовно погашення заборгованості за спожиті комунальні послуги №01-19/2184 від 11.06.2026, в якій просив виконати зобов`язання за договором спільного тимчасового безоплатного користування майном №2 від 07.12.2022 та договорами відшкодування комунальних послуг належним чином та погасити протягом десяти робочих днів з дати отримання претензії заборгованість за спожиті послуги по водовідведенню та водопостачанню у розмірі 30362,64 грн. за 2025 рік. Зазначено, що усі підтверджуючі документи (додаткові угоди, акти виконаних робіт, рахунки вартості та обсягу спожитих послуг ВЧ НОМЕР_1 ) надані в повному обсязі та своєчасно, які не було повернуто до Чугуївської ЦЛ без вказаних на те причин.

У відповідь на претензію у листі вих. №583/5925 від 10.07.2026 зазначено, зокрема, про те, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків не може передати до органу Казначейства України доручення на здійснення платежу згідно з претензією директора КНП "Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка" від 10.07.2026 за договором №926 від 19.05.2025 р. Водночас щодо відшкодування заборгованості за спожиту електричну енергію відповідачем вказано про необхідність звернутися до Господарського суду Харківської області.

З матеріалів справи убачається, що відповідач проти існування заборгованості за спожиті Військовою частиною НОМЕР_1 послуги з водопостачання та водовідведення за договором спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном №2 від 07.12.2022, договору про відшкодування комунальних витрат за спожите водопостачання та водовідведення №926 від 19.05.2025 у період з січня по грудень 2025 року у розмірі 30362,64 грн. не заперечує.

При цьому не оспорює факт отримання послуг Військовою частиною НОМЕР_1 з водопостачання та водовідведення за вказаний період та їх обсяг, а також необхідність сплати відповідачем вказаної суми заборгованості. Поряд з цим, суд зазначає, що матеріали справи не містять листування претензійного характеру з боку відповідача щодо повноти наданого відповідачу пакету документів для здійснення відповідного розрахунку.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, згідно приписів статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 525 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення сплати вартості витрат на водопостачання та водовідведення, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення основної заборгованості у розмірі 30362,64 грн. є обґрунтованою, правомірною, підтвердженою матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню.

Щодо тверджень відповідача про бюджетне фінансування, суд зазначає, що відповідно до статті 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 51 БК України розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв`язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.

Таким чином, відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями за договором, відсутність у боржника необхідних коштів, погіршення фінансового стану, відсутність необхідних бюджетних асигнувань не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2018 у справі №904/6252/17, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17, від 07.11.2019 у справі №916/1345/18, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19.

Крім того, суд звертається до практики Європейський суд з прав людини, який зазначив, що відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 (заява №18357/91) та інші).

ЄСПЛ у пункті 48 рішення від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" та в пункті 40 рішення від 18.10.2005 у справі "Темтен ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відтак, оскільки відповідач не здійснив належний розрахунок з позивачем, що суперечить вимогам законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено права та законні інтереси позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.

Разом з тим, суд зазначає, що пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2026 року в розмірі 3328,00 грн.

Суд враховує, що згідно частин 1, 4 статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За змістом частин 5, 6 статті 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 по справі №916/228/22 зазначено, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява надійшла до господарського суду в електронній формі через систему "Електронний суд", а тому враховуючи положення частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за звернення з позовною заявою до суду підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Водночас матеріали справи свідчать, що за звернення з позовною заявою до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн. згідно платіжної інструкції №5477 від 16.07.2026, тобто в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а тому розподіл судових витрат зі сплати судового збору здійснюється з урахуванням суми судового збору, яка підлягала сплаті у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Комунального некомерційного підприємства "Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка" Чугуївської міської ради Харківської області (63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Гвардійська, буд. 52, код ЄДРПОУ 02002380) заборгованість з водопостачання та водовідведення у розмірі 30362,64 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку та строки, що передбачено ст. 254, 256-259 ГПК України

Повне рішення складено "05" жовтня 2026 р.

СуддяГ.І. Сальнікова