Рішення № 140308627, 28.09.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 вересня 2026 рокум. ТернопільСправа № 921/467/26

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О. при секретарі судового засідання Саловська О.А.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО НУТРИШИН", 31352, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Гвардійське, вул. Молодіжна, буд. 1;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОЛЬ- 2005", 47264, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, село Метенів

про: стягнення 9 410 016,64 грн заборгованості за договором поставки

За участі представників:

Позивача: Сапьолкіна Наталія Вікторівна, адвокат;

Відповідача: не прибув.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО НУТРИШИН" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОЛЬ-2005" про стягнення 9 410 016,64 грн (5 196 934,60 грн основного боргу, 3 111 733,65 грн штрафу, 502 412,47 грн пені, 598 935,91 грн річних) за договором поставки №301/14/03/2025 від 14.03.2025.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати вартості отриманого товару (готовий комбікорм та кормові добавки для тварин та птиці) за Договором поставки №301/14/03/2025 від 14.03.2025.

15.09.2026 через систему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО НУТРИШИН" подано заяву про закриття провадження в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 4 350 000,00 грн у зв`язку із здійсненням часткової оплати боргу відповідачем у зазначеній сумі.

Ухвалою від 16.09.2026 закрито провадження у справі в частині стягнення 4 350 000,00 грн основної заборгованості та продовжено розгляд справи в іншій частині позовних вимог.

28.09.2026 через систему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО НУТРИШИН" подано заяву про закриття провадження в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 800 000,00 грн у зв`язку із здійсненням часткової оплати боргу відповідачем у зазначеній сумі. Також, позивач підтримав вимоги щодо стягнення неоплаченої відповідачем основної заборгованості в розмірі 46 934,60 грн.

Вказана заява підтримана представницею позивача у судовому засіданні 28.09.2026.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений строк в ухвалі від 28.07.2026 (про відкриття провадження у справі) строк, не надав, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, хоча про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2026 справу №921/467/26 передано на розгляд судді Чопку Ю.О.

Ухвалою суду від 28.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/467/26 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 19.08.2026.

У зв`язку з неявкою представника відповідача, ухвалами від 19.08.2026 та від 16.09.2026, підготовче засідання відкладалось з підстав, зазначених в ухвалах, востаннє на 28.09.2026.

Ухвалою від 16.09.2026 закрито провадження у справі в частині стягнення 4 350 000,00 грн основної заборгованості та продовжено розгляд справи в іншій частині позовних вимог.

У судовому засіданні 28.09.2026 суд закрив підготовче провадження по справі №921/467/26 та розпочав розгляд справи по суті.

Представниця позивача в судовому засіданні 28.09.2026 підтримала надану суду заяву (вх№7761 від 28.09.2026) про закриття провадження у справі в частині основної заборгованості 800 000,00 грн та просить задовольнити позовні вимоги в решті заявленої до стягнення суми. Часткова оплата заборгованості в сумі 800 000,00 грн підтверджена випискою по рахунку : 15.09.2026 150 000,00 грн, 18.09.2026 150 000,00 грн та 25.09.2026 500 000,00 грн.

Відповідач участі повноважного представника в жодному з судових засідань не забезпечив, відзиву на позов не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Ст.42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 1 статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Отже, станом на час розгляду спору, заборгованість відповідача перед позивачем за основним боргом складає 46 934,60 грн.

Суд розглянувши та оцінивши подану заяву розцінив її як заяву про зменшення розміру позовних вимог, прийняв її до розгляду, та відповідно до ст. 163 ГПК України вказав, що має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, а саме: стягнення 46 934 грн 60 коп. основного боргу, 3 111 733 грн 65 коп. штрафу, 502 412 грн 47 коп. пені, 598 935 грн 91 коп. 36 % річних.

У судовому засіданні 17.01.2022 розпочато розгляд справи по суті.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами справи.

28.09.2026 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

14 березня 2025 року між ТОВ «ВІТАГРО НУТРИШИН» (Постачальник) та ТОВ «УКРПОЛЬ - 2005» (Покупець) укладено Договір поставки № 301/14/03/2025 (Договір).

За умовами п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати: готовий комбікорм та кормові добавки для тварин та птиці (надалі іменується «Товар»), найменування, кількість, якість, умови та строки поставки ціна за одиницю та загальна вартість якого зазначається у специфікації(ях) та/або видатковій(их) накладній(их), які являються невід`ємними частинами даного Договору. Сторонами погоджено та підписано 31 специфікацію до Договору.

Ціна за одиницю та загальна вартість Товару погоджується Сторонами і вказується у Специфікаціях. (п.3.1. Договору).

Загальна вартість (ціна) Договору, становить суму, що складається із вартості кожної поставленої партії Товару, вказаної у відповідних видаткових накладних та/або Специфікаціях. (п.3.2. Договору).

Відповідно п.3.3 Договору оплата Товару здійснюється на умовах відстрочення платежу на 60 (шістдесят) календарних днів, що погоджується сторонами у Специфікаціях. У випадку встановлення відстрочення платежу в специфікації встановлюється грошовий еквівалент ціни Товару в іноземній валюті (долар США або Євро).

На виконання Договору поставки № 301/14/03/2025 Постачальник, згідно наявних у справі видаткових накладних, поставив Покупцю Товар (готовий комбікорм та кормові добавки для тварин та птиці) на загальну суму 42 918 019,64 грн.

Найменування Товару, його кількість, ціна за одиницю виміру, визначені в специфікаціях, рахунках та накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору (Розділ 3 Договору).

Пунктом 3.5. Договору Сторонами встановлено, що протягом строку дії Договору, грошові зобов`язання Покупця існують і підлягають сплаті у гривні.

Як підтверджено наявними у справі доказами, відповідач частково оплатив позивачу за поставлений Товар в загальній сумі 42 871 085 грн 04 коп., із порушенням строків оплати.

Станом на час розгляду спору, основна заборгованість відповідача перед позивачем по Договору поставки № 301/1403/2025 від 14.03.2025 склала 46 934 грн 60 коп.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань в повному обсязі і стали підставою даного позову.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу (надалі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 11, ч.1 ст. 13 ЦК України).

У розумінні ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Приписами ст.655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому у ст. 629 ЦК України законодавець обумовив, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов даного договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 42 918 019,64 грн, з яких відповідачем оплачено 37 721 085,04 грн (до звернення позивача до суду із позовною заявою) та 4350000,00 грн (після звернення позивача до суду із позовною заявою). Ухвалою від 16.09.2026 закрито провадження у справі в частині стягнення 4 3650 000,00 грн.

Разом з цим, в процесі розгляду справи, позивачем - ТОВ "ВІТАГРО НУТРИШИН" надано суду Заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення 800 000,00 грн у зв`язку із здійсненням часткової оплати боргу відповідачем у зазначеній сумі, що підтверджується випискою по рахунку : 15.09.2026 150 000,00 грн, 18.09.2026 150 000,00 грн та 25.09.2026 500 000,00 грн.

Вказані суми були зараховані позивачем на погашення основного боргу відповідача за Договором поставки №301/14/03/2025 від 14.03.2025.

Таким чином, в частині стягнення 800 000,00 грн основного боргу має місце відсутність предмета спору у справі. А тому відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України провадження у справі в частині 800 000,00 грн основного боргу підлягає до закриття за відсутності предмета спору.

Враховуючи зазначене, розмір основної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПОЛЬ-2005" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО НУТРИШИН", станом на час розгляду справи №921/467/26, становить 46 934,60 грн.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Враховуючи зазначене, беручи до уваги умови укладеного між сторонами договору, а також те, що відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань в частині оплати за отриманий Товар (готовий комбікорм та кормові добавки для тварин та птиці), суд вважає, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 46 934 грн 60 коп. основної заборгованості, яка підлягає до задоволення, як підтверджена матеріалами справи та не оспорена відповідачем.

Щодо штрафу та пені.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до п. 5.2 Договору поставки № 301/14/03/2025 від 14.03.2025 року за несвоєчасну оплату поставленого Товару Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого поставленого Товару за кожний день прострочення, а за прострочення оплати понад 14 календарних днів додатково сплачує штраф 25% від суми простроченого платежу.

В п.5.9 Договору поставки Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України (діяв на момент укладення договору) не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років.

Враховуючи обставини справи, зокрема те, що станом на час звернення позивача із позовною заявою відповідачем про терміновано оплату в розмірі 12 446 934,60 грн понад 14 календарних днів, позивачем у відповідності до п.5.2. Договору нараховано та заявлено до стягнення 3 111 733 грн 65 коп. штрафу, який підлягає до задоволення.

Згідно розрахунку позивача розмір пені становить 502 412 грн 47 коп. за період з 26.05.2025 по 21.07.2026.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд приймає його як правомірний та обґрунтований, а тому заявлена до стягнення 502 412 грн 47 коп. пеня підлягає до задоволення.

Щодо 36 % річних.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 5.7 Договору поставки № 301/14/03/2025 від 14.03.2025 року визначено, що в разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати Товару Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника тридцять шість відсотків річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Загальна сума 36% річних складає 598 935,91 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 36% річних та інфляційних втрат за період з 26.05.2025 по 21.07.2026 суд вважає правомірною вимогу про стягнення 598 935, 91 грн 36% річних в повному обсязі.

Щодо розподілу судового збору.

В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполь-2005", Тернопільська область, Тернопільський район, село Метенів, (код 32147167) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Нутришин", Хмельницька область, Хмельницький район, село Гвардійське, вул. Молодіжна, буд.1 46 934 (сорок шість тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн. 60 коп. основного боргу, 3 111 733 (три мільйони сто одинадцять тисяч сімсот тридцять три) грн. 65 коп. штрафу, 502 412 (п`ятсот дві тисячі чотириста дванадцять) грн. 47 коп. пені, 598 935 (п`ятсот дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) грн. 91 коп. тридцять шість відсотків річних.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягувач (позивач) : Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітагро Нутришин", 31352, Хмельницька область, Хмельницький район, село Гвардійське, вул. Молодіжна, буд.1, код ЄДРПОУ 43678228 ;

Боржник (відповідач) : Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРПОЛЬ-2005», 47264, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, село Метенів, код ЄДРПОУ 32147167.

3. Провадження у справі в частині стягнення 800 000 грн. основного боргу, закрити.

4. Судові витрати покласти на відповідача.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 05 жовтня 2026 року.

Суддя Ю.О. Чопко