Рішення № 140308498, 24.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1017/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Чуйко О.О.

при розгляді справи за позовом: керівника Бериславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (Миколаївське шосе, 26-Б, м. Херсон, 73003)

до відповідачів: 1) Державного навчального закладу Бериславський професійний аграрний ліцей (вул. Центральна, 1Б, с. Червоний Маяк, Бериславський р-н, Херсонська обл., 74370) 2) Фермерського господарства Лідер агрі (вул. Бархутова, 4А, с. Новокаїри, Бериславський р-н, Херсонська обл., 74362)

про визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії,

за участю представників учасників справи:

прокурор: Кубатко К.В.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Керівник Бериславської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області з позовною заявою до Державного навчального закладу Бериславський професійний аграрний ліцей та Фермерського господарства Лідер агрі, в якій просить суд:

- визнати недійсним договір про співробітництво, укладений 03.12.2024 № б/н між Державним навчальним закладом Бериславський професійний аграрний ліцей та Фермерським господарством Лідер агрі;

- зобов`язати Фермерське господарство Лідер агрі звільнити земельну ділянку державної форми власності з кадастровим номером 6520688200:05:059:0001, площею 177,3007 га, розташовану на території Новорайської територіальної громади Бериславського району Херсонської області (за межами населеного пункту) та повернути її Державному навчальному закладу Бериславський професійний аграрний ліцей.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на обставину укладення відповідачами прихованого договору оренди у виді договору про співробітництво з порушенням вимог законодавства України та необхідністю захисту інтересів держави в особі позивача.

09.04.2026 до суду від Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області надійшли письмові пояснення (а.с. 61-68, т.1), в яких позивач наголошує на тому, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 на період воєнного стану у Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області відсутні правові підстави для проведення перевірок, у тому числі щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні спірної земельної ділянки, а тому твердження прокурора щодо неналежного здійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є помилковими. З урахуванням вказаного позивач вважає, що встановити обставину порушення у спірних правовідносинах відповідачами вимог земельного законодавства буде обґрунтованим лише після проведення контрольно-перевірочних заходів. В цей же час, позивач просить суд здійснити розгляд цієї справи за відсутності його представника.

Відповідачі відзив на позов і жодних доказів суду не надали, про розгляд справи були повідомлені належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідачі не повідомляли суду про наявність обставин, що перешкоджають їм брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2026 позовну заяву керівника Бериславської окружної прокуратури було залишено без руху із встановленням прокурору п`ятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків.

Приймаючи до уваги усунення прокурором недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 31.03.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1017/26; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено у справі підготовче засідання на 28 квітня 2026 року о 14:45.

28.04.2026 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання у справі на 28 травня 2026 року о 10:00.

У зв`язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. у відрядженні з 27.05.2026 по 29.05.2026 включно, судове засідання, призначено судом на 28.05.2026 о 10:00, не відбулось. Ухвалою суду від 26.05.2026 судом було призначено підготовче засідання у справі на 12 червня 2026 року о 10:00.

12.06.2026 суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 07 липня 2026 року о 10:30.

07.07.2026 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 04 вересня 2026 року о 10:15.

Судове засідання 04.09.2026 о 10:15 не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 04.09.2026 судом було призначено судове засідання у справі на 24 вересня 2026 року о 14:00.

У судовому засіданні 24.09.2026 суд прийняв судове рішення по суті спору.

Обставини справи

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 12-13, т.1) державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 6520688200:05:059:0001, площею 177,3007 га, розташована на території Новорайської територіальної громади Бериславського району Херсонської області. Також в Реєстрі щодо цієї земельної ділянки зареєстроване речове право постійного користування за Державним навчальним закладом Бериславський професійний аграрний ліцей на підставі державного акту на право постійного користування земельної ділянки від 07.04.2010 серії ЯЯ № 321489 (а.с. 16, т.1).

В цей же час, до основних видів економічної діяльності Державного навчального закладу Бериславський професійний аграрний ліцей належить (а.с. 40-41, т.1): вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування винограду; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля фруктами й овочами; загальна середня освіта; професійно-технічна освіта (основний). До основних видів діяльності Фермерського господарства «Лідер агрі» відноситься (а.с. 42-43, т.1): вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (основний); вирощування винограду; вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; допоміжна діяльність у рослинництві; виробництво виноградних вин; забір, очищення та постачання води.

03.12.2024 між Державним навчальним закладом Бериславський професійний аграрний ліцей (далі сторона-1) та Фермерським господарством Лідер агрі (далі сторона-2) був укладений договір про співробітництво (а.с. 17, т.1), за умовами п 1.1. якого сторони домовились про організацію співробітництва у сфері сільського господарства (обробітку земель) для досягнення наступних господарських та комерційних цілей: надання теоретичних знань та практичних навиків учням/вихованцям у сфері сільського чи підсобного господарства; забезпечення цільового науково-практичного використання земельної ділянки шляхом спільного обробітку для досягнення дослідних і навчальних цілей, застосування практичної інформації з вирощування, переробки та реалізації сільськогосподарських культур за новими прогресивними технологіями; ознайомлення і використання новітньої сільськогосподарської техніки на виробництві; отримання прибутку від вирощування сільськогосподарської продукції; здійснення заходів щодо збереження та підвищення якісних характеристик земельної ділянки: запобігання забур`яненню, деградації, ерозії земельної ділянки; підвищення врожайності на ній.

За умовами п. 1.2., 1.3. договору останній носить характер договору про спільну діяльність. До цього договору не застосовується діюче законодавство, яке регулює орендні відносини, відносини найму або міни.

Відповідно до п. 2.1. договору для досягнення цілей за даним договором сторони зобов`язуються обмінюватись інформацією, що є у їх розпорядженні, з тематики співробітництва. Також можуть надавати один одному будь-яку технологічну, фінансову або організаційну допомогу.

Згідно з п. 3.1. договору сторона-1 не передає земельну ділянку та/або речові права на неї у спільну діяльність, земельна ділянка з кадастровим номером 6520688200:05:059:0001, загальною площею 177,3007 га, з цільовим призначенням 01.09. для дослідних і навчальних цілей з видом використання для ведення сільськогосподарського виробництва залишається у постійному користуванні сторони-1.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що внеском у співробітництво сторони-1 є доступ до земельної ділянки іншим учасникам спільної діяльності з метою спільного обробітку земельної ділянки з кадастровим номером 6520688200:05:059:0001, площею 177,3007 га, з цільовим призначенням 01.09. для дослідних і навчальних цілей з видом використання для ведення сільськогосподарського виробництва, а також власна праця, навички та вміння з вирощування, переробки та реалізації сільськогосподарських культур за новими прогресивними технологіями в сільському господарстві. В цей же час, відповідно до п. 3.3. договору сторона-2 передає з метою співробітництва працю своїх працівників із застосуванням власного інвентарю, техніки для спільного обробітку землі, посівні матеріали, паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин.

Відповідно до п. 4.1., 4.2., 4.3. договору прибуток, одержаний учасниками договору, результати їх співробітництва розподіляються наступним чином: 18% - стороні-1 (або 350000,00 грн) та 82% стороні-2. Сторона-1 від участі у співробітництві має можливість отримання теоретичних знань та практичних навиків учням/студентам/вихованцям у сфері сільського чи підсобного господарства. Сторона-2 має можливість випробувати нові прогресивні технології у сільському господарстві.

Згідно з п. 6.1. договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2030 року.

15.01.2026 прокурор звернувся із запитами до Державного навчального закладу Бериславський професійний аграрний ліцей (а.с. 19-20, т.1) та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (а.с. 21-22, т.1). Так, у позивача прокурор запитував інформацію про вжиті останній заходи, з метою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а також щодо надання чи ненадання позивачем дозволу відповідачу-1 на укладення спірного договору. У відповідача-1 прокурор запитав таку інформацію: - чи перебувають у користуванні навчального закладу земельні ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані за межами населених пунктів, їх площа? на підставі якого розпорядчого документа прийнято рішення про виділення (передачу) навчальному закладу земельної ділянки? чи укладались на вказані земельні ділянки договори про спільну діяльність (спільного обробітку), співпрацю, емфітевзісу та земельного сервітуту? чи проходили учні виробниче навчання (виробничу практику) упродовж 2025 року, якщо та, то скільки учнів та де саме? чи надавались дозволи Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій щодо проходження учнями виробничої практики та виробничого навчання протягом 2024-2025 років?. Також прокурор запитав у відповідача-1 копії наступних документів: договорів оренди (суборенди), про спільну діяльність чи спільний обробіток землі, договорів про співпрацю на земельні ділянки, які чинні на даний час; додаткових угод до вказаних договорів; копій планів виробничого навчання (виробничої практики) учнів Архангельського ПАЛ на 2024-2025 роки, а також звітів про їх проходження; звітів про проходження виробничої практики у 2025 році; документів на право володіння, користування земельними ділянками.

Позивач, у відповіді на запит прокурора (а.с. 23-24, т.1), повідомив, що він не має можливості з`ясувати фактичні обставини додержання відповідачами вимог земельного законодавства у спірних правовідносинах, у зв`язку з введенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України заборони на проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.

Відповідач-1, у свою чергу, повідомив прокурора про таке (а.с. 18, т.1): згідно з листом Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації від 20.07.2021 обсяги регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів і фахівців у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, які затверджені розпорядженням голови Херсонської ОДА від 28.07.2021 № 637, до навчального закладу доведені обсяги державного замовлення на підготовку робітничих кадрів; заклад перебуває в стані реорганізації; польові роботи на спірній земельній ділянці не проводилися, так як перебувають в зоні бойових дій.

Листом від 19.03.2026 за вих. № 50-1035-25 (а.с. 25-26, т.1) прокурор повідомив позивача в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про намір звернутись до суду з позовом у спірних правовідносинах.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом ч. 1,3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Частиною 1 статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За умовами ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 235 ЦК України визначено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 4 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

За змістом статті 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Статтею 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, заклади освіти незалежно від форми власності.

Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису. Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим як 7 років, для земельних ділянок сільськогосподарського призначення для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду) не може бути меншим як 25 років.

Згідно з ст. 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать, зокрема: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства. Надання в оренду об`єктів та майна державних і комунальних закладів освіти з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, та які відповідно до абзацу першого цієї частини можуть надаватися орендарями державного і комунального майна з використанням майна, що належить закладу освіти, здійснюється за цільовим призначенням, визначеним Кабінетом Міністрів України.

За змістом ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позиція суду

Предметом позову прокурора у цій справі є вимоги про визнання спірного договору, який укладений між відповідачами, недійсним та зобов`язання Фермерське господарство Лідер агрі звільнити земельну ділянку державної форми власності з кадастровим номером 6520688200:05:059:0001, площею 177,3007 га, розташовану на території Новорайської територіальної громади Бериславського району Херсонської області шляхом повернення її Державному навчальному закладу Бериславський професійний аграрний ліцей (реституція). Позовна заява прокурора обґрунтовується тим, що оспорюваний договір є удаваним правочином, який вчинено відповідачами з метою приховати інший правочин - договір оренди землі, який суперечить земельному законодавству.

Так, за удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою приховує реальний правочин.

У постанові від 15.06.2018 у справі № 916/933/17 Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відзначив, що встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Отже, вирішуючи питання щодо позовних вимог прокурора та щодо наявності / відсутності підстав для визнання спірного договору недійсним, суд, перш за все, має надати оцінку правовій природі спірного договору у співвідношенні з підставами позову прокурора.

Так, правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, дійсним намірам сторін спору при укладенні оспорюваних договорів, встановити фактичні правовідносин, які склалися між сторонами, і застосувати до цих правовідносин відповідні норми матеріального права. Водночас, невикористання при вчиненні певного правочину термінів, які визначають притаманні такому виду правочинів поняття, із закріпленням їх натомість у завуальований спосіб, а також викладення у різних документах взаємопов`язаних між собою прав і обов`язків сторін, що в сукупності складають зміст відповідних правовідносин, можуть бути засобами, які використовуються задля приховання суті правочину, укладення якого мають на меті сторони, шляхом оформлення іншого правочину.

На відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі. При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Здійснивши аналіз ключових положень оспорюваного договору, суд зазначає, що умови спірного договору про надання відповідачем-1 відповідачу-2 доступу до земельної ділянки для обробітку землі є фактичною передачею цієї земельної ділянки у володіння та користування відповідачу-2 з метою отримання прибутку від вирощування сільськогосподарської продукції та подальшим розподіленням прибутку у відсотковому співвідношенні між сторонами, що обмежується відповідачу-1 18 % або твердою сумою 350000,00 грн. Суд зазначає, хоча сторони і вказали умову щодо розподілу прибутку у відсотковому співвідношенні, обмеження прибутку для відповідача-1 твердою сумою є притаманною ознакою сплати за користування землею.

Окрім цього, з аналізу умов спірного договору можна зробити висновок, що обов`язок щодо здійснення комплексу заходів по забезпеченню сільськогосподарського циклу вирощування продукції фактично покладається лише на одну зі сторін договору - на відповідача-2. При цьому судом критично оцінюється посилання у договорі на те, що вкладом відповідача-1, окрім надання доступу до земельної ділянки, є власна праця, враховуючи, що з наявного у справі листа відповідача-1 вбачається, що навчальний заклад перебуває у зоні бойових дій та в стані реорганізації. Також суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у штаті відповідача-1 відповідних працівників, які мали власною працею вирощувати продукцію, переробляти її чи реалізовувати, а також докази наявності планів виробничого навчання, учнів, обсягів регіонального чи державного замовлення на підготовку професійних кадрів і фахівців у 2024-2026 роках.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оспорюваний договір за своєю правовою природою є договором оренди землі, якому сторони намагалися надати форму договору про спільну діяльність, а відтак оспорюваний договір відповідає визначенню удаваного правочину, який вчинено для приховання іншого правочину з оренди земельної ділянки.

Отже, з урахуванням правової природи спірного договору, сторони при його укладенні мали дотримуватись порядку та умов, визначених Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та Законом України «Про освіту». Разом з цим, у спірних правовідносинах такий порядок не був дотриманий, а сам договір укладений відповідачем-1, який не є орендодавцем згідно з вимогами Закону. З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів прокурора про те, що оспорюваний правочин є таким, що суперечить Закону, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для визнання його недійсним.

Враховуючи, що вимога прокурора про зобов`язання звільнити земельну ділянку носить похідний характер, а в матеріалах справи відсутні докази звільнення (повернення) спірної земельної ділянки відповідачем-2, суд вважає, що вказана вимога прокурора відповідає критеріям ефективного способу захисту.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі земельної ділянки відповідачем-1 відповідачу-2, разом з цим суд враховує, що з умов спірного договору вбачається, що доступ до земельної ділянки відповідачу-2 надавався саме на підставі договору, яким не передбачено складання відповідного акту.

За цих обставин, враховуючи, що спірний договір підлягає визнанню недійсним, суд вважає, що у відповідача-2 відсутні правові підстави використовувати спірну земельну ділянку, а тому позов прокурора в частині вимоги про зобов`язання відповідача-2 звільнити земельну ділянку та повернути її підлягає задоволенню судом.

З урахуванням вищевикладеного, позов прокурора слід задовольнити повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги задоволення судом позовних вимог прокурора в повному обсязі, судовий збір, сплачений за подання позову, покладається на відповідачів порівну.

Керуючись ст.129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір про співробітництво від 03.12.2024 № б/н, укладений між Державним навчальним закладом Бериславський професійний аграрний ліцей та Фермерським господарством Лідер агрі.

3. Зобов`язати Фермерське господарство Лідер агрі (вул. Бархутова, 4А, с. Новокаїри, Бериславський р-н, Херсонська обл., 74362, код ЄДРПОУ 38366943) звільнити земельну ділянку державної форми власності з кадастровим номером 6520688200:05:059:0001, площею 177,3007 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2920872465206, та повернути її Державному навчальному закладу Бериславський професійний аграрний ліцей (вул. Центральна, 1Б, с. Червоний Маяк, Бериславський р-н, Херсонська обл., 74370, код ЄДРПОУ 05537696).

4. Стягнути з Фермерського господарства Лідер агрі (вул. Бархутова, 4А, с. Новокаїри, Бериславський р-н, Херсонська обл., 74362, код ЄДРПОУ 38366943) на користь Херсонської обласної прокуратури (одержувач коштів: Херсонська обласна прокуратура, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 04851120; банк отримувача: Державна казначейська служба України у м. Києві; МФО: 820172; р/р UA568201720343100001000002291; призначення платежу: повернення судового збору за КЕКВ:2800) судовий збір в сумі 2662 грн 40 коп.

5. Стягнути з Державного навчального закладу Бериславський професійний аграрний ліцей (вул. Центральна, 1Б, с. Червоний Маяк, Бериславський р-н, Херсонська обл., 74370, код ЄДРПОУ 05537696) на користь Херсонської обласної прокуратури (одержувач коштів: Херсонська обласна прокуратура, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 04851120; банк отримувача: Державна казначейська служба України у м. Києві; МФО: 820172; р/р UA568201720343100001000002291; призначення платежу: повернення судового збору за КЕКВ:2800) судовий збір в сумі 2662 грн 40 коп.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 05 жовтня 2026 р.

Суддя Д.О. Бездоля