Рішення № 140308449, 05.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3465/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області

про стягнення 626784,73 грн

До суду надійшла позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про стягнення 626784,73 грн договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», з яких - 376770,35 грн основного боргу, 104304,60 грн інфляційних та 145709,78грн 15% річних.

Ухвалою від 25.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань. Встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ст. 251, 252 ГПК України) подати до суду відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копії статутних та реєстраційних документів; для подання заперечень встановити строк 5 днів від дня отримання відповіді на відзив.

Відповідач отримав ухвалу 26.08.2026 в електронному кабінеті.

10.09.2026 у встановлений строк відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що він є бюджетною установою і відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 08.11.2017 № 106-з, та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи.

Відповідач посилається на те, що оскільки він отримав рахунок та акт купівлі-продажу електричної енергії за грудень 2023 року вже після закінчення бюджетного 2023 року, тобто після закінчення терміну реєстрації фінансових зобов`язань казначейською службою, тому відповідач не мав правових підстав для можливості здійснення оплати електричної енергії.

Також відповідач оспорює розрахунок річних і інфляційних, здійснений позивачем. Так, відповідач зауважує, що прострочення оплати має місце не з 20- числа, а з 21 числа, оскільки відповідно до п. 4.5 комерційної пропозиції оплата за спожиту електроенергію здійснюється в строк до 20 включно числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку від постачальника.

Крім того, відповідач посилається на те, що відповідно до п. 13.1 комерційної пропозиції нарахування штрафних санкцій повинно було бути припинено через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» виконує функції постачальника «останньої надії» (далі ДПЗД «Укрінтеренерго», Постачальник «останньої надії», Позивач), діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 06.11.2018 № 1344 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, відповідно до ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ, Правила роздрібного ринку), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

Відповідно до частини 6 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» Позивач здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується НКРЕКП (додаток 7 до ПРРЕЕ), є публічним договором приєднання та оприлюднений на офіційному веб сайті Позивача (https://uie.kiev.ua/arhiv-dogovoriv-ta-komertsijnyh-propozytsij/), примірник якого додано позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання, укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії без договору з іншим електропостачальником, тобто споживач безакцептно приймає умови Договору.

Відповідно до частини 8 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Положеннями пункту 6.2.4 ПРРЕЕ встановлено, що адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» постачальнику послуг комерційного обліку.

Акціонерне товариство "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (надалі - АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", ОСР) визначений, як оператор системи розподілу згідно Реєстру суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг та на яких покладені функції адміністраторів комерційного обліку відповідно до положень пункту 11 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії».

Згідно отриманої від АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" інформації, Територіальне управління ДСА України в Одеській області (код ЄДРПОУ 26302945) (далі - Відповідач) приєднався до публічного договору постачання електричної енергії Постачальником «останньої надії», який відповідно частини 8 статті 64 ЗУ «Про ринок електричної енергії» вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу та у грудні 2023 року споживав електричну енергію, поставлену постачальником «останньої надії» на умовах зазначеного договору.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», ОСР зобов`язаний при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором. ОСР щомісяця, згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (далі - Тимчасовий порядок), надає постачальнику «останньої надії» звіти щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (надалі - Звіти), на підставі яких постачальник «останньої надії» визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем.

На підставі наданого АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" Звіту та на виконання умов Договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», ДПЗД «Укрінтеренерго» було складено рахунок № 000026302945/13/О12/59881 від 12.01.2024 та Акт №052155 купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період грудень 2023 (з 01.12.2023 по 10.12.2023) від 31.12.2023, обсяг споживання електричної енергії - 52 820,00 кВт*год на суму 376 770,35 грн.

Вказаний рахунок та акт купівлі-продажу електричної енергії були направлені Відповідачу пошти inbox@od.arbitr.gov.ua , squier2014@ukr.net на електронні та отримані Відповідачем 12.01.2024, на підтвердежння чого позивач додав до позовної заяви скріншоти поштової скриньки Позивача.

Отже, заборгованість відповідача перед ДПЗД «Укрінтеренерго» за споживання електричної енергії становить 376 770,35 грн.

За приписами п. 3.4.3 ПРРЕЕ постачальник «останньої надії» зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики, затвердженої Регулятором. Також Постачальник зобов`язаний повідомляти споживача на своєму вебсайті або через засоби масової інформації про зміни тарифів (цін) у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник «останньої надії».

Згідно з п. 2.1. Договору, постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).

Відповідно до п. 5.8. Договору - розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до п.4.3 Комерційної пропозиції рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС Постачальнику. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання в частині постачання електричної енергії, проте Відповідач порушив умови п. 2.1 глави 2 Договору не здійснивши своєчасну оплату спожитої електричної енергії за період постачання грудень 2023.

Відповідно до приписів п. 5.10 Договору, оплата виставленого Постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання Споживача, отриманих від ОСР. У разі наявності зауважень до Акту купівлі продажу, Споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з вимогами п. 6.2 Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії та відшкодувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов`язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством, та/або цим Договором.

Відповідач не надав доказів сплати 376770,35 грн заборгованості за спожиту електроенергію, тому позовні вимоги про стягнення 376770,35 грн основного боргу підлягають задоволенню.

10.09.2026 у встановлений строк відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що він є бюджетною установою і відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 08.11.2017 № 106-з, та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи.

Відповідач посилається на те, що оскільки він отримав рахунок та акт купівлі-продажу електричної енергії за грудень 2023 року вже після закінчення бюджетного 2023 року, тобто після закінчення терміну реєстрації фінансових зобов`язань казначейською службою, тому відповідач не мав правових підстав для можливості здійснення оплати електричної енергії.

Також відповідач оспорює розрахунок річних і інфляційних, здійснений позивачем. Так, відповідач зауважує, що прострочення оплати має місце не з 20- числа, а з 21 числа, оскільки відповідно до п. 4.5 комерційної пропозиції оплата за спожиту електроенергію здійснюється в строк до 20 включно числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку від постачальника.

Крім того, відповідач посилається на те, що відповідно до п. 13.1 комерційної пропозиції нарахування штрафних санкцій повинно було бути припинено через рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд відхиляє заперечення відповідача, враховуючи наступне.

Згідно з частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Більше того, відповідно до частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи Цивільного кодексу України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, у питаннях відповідальності за порушення зобов`язань.

Частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018 у справі № 910/15430/16, від 27.04.2018 у справі № 910/313/17 та від 02.05.2018 у справі № 910/3816/16.

За таких обставин, факт ненадходження бюджетних коштів не може бути достатньою підставою для звільнення від стягнення річних та інфляційних.

Відсутність відповідних асигнувань не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України", та не є тими обставинами, з якими приписи чинного законодавства пов`язують можливість звільнення від сплати річних та інфляційних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4. Комерційної пропозиції встановлено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Тобто, встановлену Комерційною пропозицією до договору ПОН процентну ставку в розмірі 15 % від простроченої суми, слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивачем нараховано за невчасне виконання договору:

-15% річних, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання в період прострочення з 20.01.2024 до 18.08.2026 становить 145 709,78 грн.

- Інфляційні втрати, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання в період прострочення з 01.02.2024 по 01.08.2026 становить 104 304,60 грн.

Суд відхиляє посилання відповідача на п. 13.1 договору, оскільки в даній справі позивач не просить стягнути з відповідача штрафні санкції, а позивач просить стягнути річні та інфляційні.

Так, Велика Палата Верховного Суду сформувала усталену правову позицію щодо природи цих платежів. Зокрема, у постанові від 2 липня 2025 року у справі №903/602/24 визначено, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, які виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора. Ключовою характеристикою є те, що ці суми нараховуються незалежно від вини боржника та зупинення виконавчого провадження або виконання судових рішень про стягнення грошових сум. Це означає, що об`єктивний факт прострочення сам собою генерує право кредитора на їх стягнення, без необхідності доказування вини боржника або причин затримки.

А от щодо періоду нарахування річних та інфляційних, то суд погоджується з відповідачем щодо того, що прострочення оплати має місце з 21 числа, а не з 20.

Так, відповідно до п. 4.5 комерційної пропозиції оплата за фактично спожиту у розрахунковому періоді електричну енергію (остаточний розрахунок) здійснюється споживачем в строк до 20 числа (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку від постачальника.

З огляду на викладене, суд здійснив власний розрахунок 15% річних за період з 21.01.2024 до 18.08.2026.

Розрахунок здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x Z x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Z - відсоток річних, зазначений в договорі.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 21/01/2024 до 31/12/2024 376 770,35 x 15 % x 346 : 366 : 10034653 427,27 грн.з 01/01/2025 до 18/08/2026 376 770,35 x 15 % x 595 : 365 : 10059592 128,09 грн.Всього розмір 15% річних становить за розрахунком суду 145 555,36 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 145709,78 грн 15% річних підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 145555,36 грн.

Щодо інфляційних втрат то позивач просить стягнути 104304,60 грн за період лютий 2024 року - липень 2026 року.

Суд враховує, що суд не має права виходити за межі позовних вимог, тому перевіривши розрахунок інфляційних, здійснений позивачем, суд встановив, що він правильний.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 104304,60 грн інфляційних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України 7521,42/626784,73*626630,31=7519,57грн.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (код 26302945, м. Одеса, вул. Іванова Дмитра, 2) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (код 19480600, м. Київ, вул. Кирилівська, 85) 376770,35 грн основного боргу, 104304,60 грн інфляційних, 145555,36грн 15% річних та 7519,57грн судового збору.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 жовтня 2026 р.

Суддя В.В. Литвинова