Ухвала суду № 140308416, 02.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про розстрочку виконання рішення суду

"02" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1977/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Ніконової Д.І.,

розглянувши заяву Обслуговуючого кооперативу Пространство на Донского про розстрочення виконання судового рішення (вх.№2-1858/26 від 22.09.2026) у справі №916/1977/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг /ЄДРПОУ 42399676, адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1/

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу Пространство на Донского /ЄДРПОУ 43493237, адреса 65049, м. Одеса, вул. Дмитрія Донського, буд. 59/

про стягнення 1 026 651,81 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;

від відповідача: не з`явився, повідомлений належним чином, надано заяву про розгляд заяви за відсутності представника /вх. № 3371/26 від 02.10.2026/.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/1977/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг до Обслуговуючого кооперативу Пространство на Донского про стягнення заборгованості у загальній сумі 1 026 651,81 грн, в тому числі: сума основного боргу 810 761,98 грн; пеня 125 223,81 грн; 3% річних 25 194,81 грн; інфляційні втрати 65 471,21 грн.

Рішенням суду від 14.09.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг до Обслуговуючого кооперативу Пространство на Донского про стягнення 486 391,27 грн задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу Пространство на Донского /ЄДРПОУ 43493237, адреса 65049, м. Одеса, вул. Дмитрія Донського, буд. 59/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг /ЄДРПОУ 42399676, адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1/ заборгованість за договором постачання природного газу від 30.09.2024 № 9053-ОСББ(24)-14 у розмірі 1 026 651,81 грн /один мільйон двадцять шість тисяч шістсот п`ятдесят одна гривня 81 копійка/, з яких: 810 761,98 грн основний борг, 125 223,81 грн пеня, 25 194,81 грн 3% річних, 65 471,21 грн інфляційні втрати, а також стягнути судовий збір у розмірі 12 319,82 грн /дванадцять тисяч триста дев`ятнадцять гривень 82 копійки/.

22.09.2026 судом від Обслуговуючого кооперативу Пространство на Донского отримано заяву про розстрочення виконання судового рішення у справі №916/1977/26 (вх.№2-1858/26 від 22.09.2026), згідно з якою відповідач просить розстрочити виконання рішення суду по справі № 916/1977/26 про стягнення з Обслуговуючого кооперативу Пространство на Донского (ЄДРПОУ 43493237, адреса 65049, м. Одеса, вул. Дмитрія Донського, буд. 59) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (ЄДРПОУ 42399676, адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) заборгованості за договором постачання природного газу від 30.09.2024 № 9053-ОСББ(24)-14 у розмірі 1 026 651,81 грн (один мільйон двадцять шість тисяч шістсот п`ятдесят одна гривня 81 копійка), з яких: 810 761,98 грн основний борг, 125 223,81 грн пеня, 25 194,81 грн 3% річних, 65 471,21 грн інфляційні втрати, в рівних частинах на 9 місяців: 6 до 31 жовтня 2026 - 114 072,42 грн до 30 листопада 2026 114 072,42 грн до 31 грудня 2026 - 114 072,42 грн до 31 січня 2027 114 072,42 грн до 28 лютого 2027 - 114 072,42 грн до 31 березня 2027 - 114 072,42 грн до 30 квітня 2027 - 114 072,42 грн до 31 травня 2027 114 072,42 грн до 30 червня 2027 - 114 072,45 грн.

В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що у відповідача наявні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація, що підтверджується банківською випискою ПАТ «МТБ БАНК» від 18.09.2026 за період з 01.03.2026 по 17.09.2026, відповідно до якої простежується, що на банківський рахунок "Пространство на Донского" за 6 місяців надійшло - 9 771 748,30 грн. та сплачено 9 770 092,53 грн.

Відповідач вказує, що має зобов`язання за низкою договорів та робить все можливе для погашення заборгованості перед позивачем. Має намір повністю та добровільно погасити борг, але на даний час не достатньо грошових коштів, та відсутнє майно для виконання судового рішення, що

Також відповідач зауважує, що є неприбутковою організацією, метою діяльності якого не є отримання прибутку, а забезпечення потреб його членів у житлово-комунальних послугах. Єдиним джерелом доходу ОК "Пространство на Донского" є внески членів кооперативу, які мають цільове призначення.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.09.2026 для розгляду заяви визначено суддю Петренко Н.Д.

Ухвалою суду від 23.09.2026 прийнято до провадження заяву Обслуговуючого кооперативу Пространство на Донского про розстрочення виконання судового рішення у справі №916/1977/26 (вх.№2-1858/26 від 22.09.2026); розгляд заяви призначено на 02.10.2026 на 09:40 год.

30.09.2026 на адресу суду надійшли заперечення позивача /вх. № 33442/26/ на заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення, в якій позивач просить відмовити у задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу Пространство на Донского.

В обґрунтування своїх заперечень позивач посилається на те, що доводи про особливий характер діяльності кооперативу, залежність від платежів мешканців та вплив воєнного стану вже були предметом судової оцінки. Повторне посилання на ті самі загальні обставини без нових належних доказів не підтверджує наявності виняткових підстав для розстрочення виконання рішення за статтею 331 ГПК України.

Позивач вказує, що надання розстрочення лише через фінансові труднощі фактично означатиме перекладення негативних наслідків діяльності боржника на стягувача, який уже тривалий час позбавлений належних йому коштів. Стягувач буде змушений фінансувати діяльність боржника без своєї згоди та без належної компенсації. Саме лише подання заяви без підтвердження активних дій, спрямованих на виконання рішення, свідчить не про об`єктивну неможливість виконання, а про бажання відтермінувати примусове стягнення.

Позивач зазначає, що графік розстрочення, який запропонований відповідачем, не враховує тривалість попереднього порушення, строк судового розгляду, інфляційне знецінення, відсутність забезпечення та ризик несплати чергових платежів.

02.10.2026 на адресу суду надійшла заява відповідача про розгляд заяви за відсутності заявника /вх. № 33713/26/.

До судового засідання сторони не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви розстрочку виконання рішення суду, виходячи з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За правилами ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Положеннями ч. 5 ст. 331 ГПК України визначено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Отже, у ГПК України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.

Тобто, перелік "обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення" у національному законодавстві є доволі нечітким. Відповідно, суд, який приймав рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав для надання відстрочки/розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

У той же час, зважаючи на те, що 1) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); 2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); 3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hor№sby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II); 4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" , № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V), а також беручи до уваги те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, п. 43), Вищий господарський суд України у постанові від 14 грудня 2016 року у справі № 922/796/15 вказує, що з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку/розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача, як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84). Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення у справі "Comi№gersoll S. A." проти Португалії", заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).

Отже, виходячи із наведеного, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання названий Суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ст. ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судом досліджено подані відповідачем матеріали, з яких вбачається, що основним видом діяльності відповідача є комплексне обслуговування об`єктів (код КВЕД - 81.10).

Відповідно до ч.5 ст. 23 Закону України «Про кооперацію», відповідач є неприбутковою організацією.

Основним завданням ОК «Пространство на Донского», як балансоутримувача, є належне утримання будинку-пансіонату за адресою: 65049, м. Одеса, вул. Дмитрія Донського, 59/1 та прибудинкової території.

Предметом діяльності ОК «Пространство на Донского» є комплексне обслуговування об`єктів нерухомості, управління нерухомим майном, забезпечення належного утримання будинку і прибудинкової території, шляхом забезпечення членів кооперативу, власників/користувачів послугами власними силами та/або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання, виступаючи в тому числі колективним замовником (споживачем).

Згідно банківської виписки ПАТ «МТБ БАНК» від 18.09.2026 за період з 01.03.2026 по 17.09.2026, на банківський рахунок ОК «Пространство на Донского» за 6 місяців надійшло - 9 771 748,30 грн. та сплачено 9 770 092,53 грн.

Також судом встановлено, що відповідач має зобов`язання за низкою договорів.

Таким чином, надані докази свідчать, що відповідач ОК «Пространство на Донского» є реально діючим суб`єктом господарювання.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку про наявність обставин, що утруднюють одномоментне виконання рішення суду у даній справі, в зв`язку з чим суд вважає доцільним розстрочити виконання рішення в рівних частинах на 9 місяців за графіком, запропонованим відповідачем.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

З урахуванням вказаного, приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ст. 331 ГПК України розстрочки виконання рішення у справі № 916/1977/26. У зв`язку із чим, заява Обслуговуючого кооперативу Пространство на Донского про розстрочення виконання судового рішення у справі №916/1977/26 (вх.№2-1858/26 від 22.09.2026) підлягає задоволенню, так як обґрунтована та доведена.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 254, 255, 331 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Обслуговуючого кооперативу Пространство на Донского про розстрочення виконання судового рішення у справі №916/1977/26 (вх.№2-1858/26 від 22.09.2026) задовольнити.

2. Розстрочити Обслуговуючому кооперативу Пространство на Донского виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.09.2026 у справі № 916/1977/26, шляхом сплати заборгованості в рівних частинах на 9 місяців за графіком:

- до 31 жовтня 2026 - 114 072,42 грн;

- до 30 листопада 2026 114 072,42 грн;

- до 31 грудня 2026 - 114 072,42 грн;

- до 31 січня 2027 114 072,42 грн;

- до 28 лютого 2027 - 114 072,42 грн;

- до 31 березня 2027 - 114 072,42 грн;

- до 30 квітня 2027 - 114 072,42 грн;

- до 31 травня 2027 114 072,42 грн;

- до 30 червня 2027 - 114 072,45 грн.

Ухвала складена та підписана 05.10.2026.

Ухвала набрала законної сили 02.10.2026 та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 254, 255 ГПК України.

Суддя Петренко Наталія Дмитрівна