Рішення № 140308319, 14.09.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Справа №915/615/24(915/409/26)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвій А.В.,

за участі представників:

Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта Коломієць Ольга Олександрівна;

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ;

арбітражний керуючий Комлик Ілля Сергійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою: Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта (адреса: 39610, вул. Свіштовська, буд. 3, м. Кременчук, Полтавська область, код ЄДРПОУ 00152307)

до відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

про: покладення солідарної відповідальності на керівника в межах справи №915/615/24

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 71, офіс 320, ЄДРПОУ 44026583)

ліквідатор: арбітражний керуючий Комлик Ілля Сергійович,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/615/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ (ЄДРПОУ 44026583).

Ухвалою суду від 22.01.2026 справу №915/615/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ прийнято до свого провадження суддею Адаховською В.С.

09.04.2026 Акціонерним товариством Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта подано до суду заяву, сформовану в системі Електронний суд (вх. №5084/26), про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ в порядку ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, в якій кредитор просить суд:

1. Задовольнити заяву кредитора Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта про покладення на колишнього керівника ТОВ БРАЙЛ ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) солідарної відповідальності.

2. Покласти на колишнього керівника ТОВ БРАЙЛ ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) солідарну відповідальність за зобов`язаннями боржника ТОВ БРАЙЛ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 71, офіс 320, код ЄДРПОУ 44026583) грошові кошти в сумі 346 611 397,03 грн. (триста сорок шість мільйонів шістсот одинадцять тисяч триста дев`яносто сім гривень три копійки).

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта (39610, вул. Свіштовська, буд. 3, м. Кременчук, Полтавська область, код ЄДРПОУ 00152307) сплачений судовий збір в розмірі 5324,80 грн. (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні вісімдесят копійок).

Звертаючись із заявою, кредитор зазначає, що ОСОБА_1 була директором ТОВ БРАЙЛ з 05.02.2021 по 05.03.2025, та посилається на наявність підстав для покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 71, офіс 320, ЄДРПОУ 44026583) у відповідності до ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України Про міжнародне приватне право, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до приписів ст. 176 ГПК України, судом вжито заходи до перевірки адреси зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) фізичної особи відповідача.

Згідно відповіді №2601567 від 14.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 14.04.2026 заяву Акціонерного товариства Транснаціональна фінансовопромислова нафтова компанія Укртатнафта від 09.04.2026 про покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ ОСОБА_1 прийнято до розгляду у межах справи №915/615/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ, відкрито провадження у справі та присвоєно справі номер 915/615/24(915/409/26). Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, у разі наявності у сторін заперечень проти розгляду справи без виклику сторін подати суду відповідне обґрунтоване клопотання, яке відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України), встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

20.04.2026 відповідач ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з клопотанням здійснювати розгляд справи №915/409/26 за правилами загального позовного провадження.

Клопотання обґрунтовано посиланням на норми ст. 247 ГПК України, оскільки у даному випадку ціна позову у справі №915/615/24(915/409/26) перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: складає 346 611 397,03 грн, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні суперечить вимогам статті 247 ГПК України.

25.04.2026 відповідач ОСОБА_1 подала до суду доповнення до клопотання про перехід до загального провадження (вх. №5994/26 від 27.04.2026).

25.04.2026 відповідачем подано до господарського суду відзив на позовну заяву (вх. №5992/26 від 27.04.2026).

Відповідач просить суд прийняти даний відзив до розгляду, відмовити у задоволені заяви АТ УКРТАТНАФТА про притягнення посадових осіб ТОВ БРАЙЛ до солідарної відповідальності, закрити провадження по справі в зв`язку з відсутністю предмета спору.

Заперечення відповідача обгрунтовано посиланням на норми ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства та мотивовано тим, що станом на 26.04.2022 дату, яку заявник визначає як дату, коли керівник боржника мав звернутися до суду за фактом неплатоспроможності товариства, ТОВ БРАЙЛ мало непогашену заборгованість перед двома кредиторами (АТ Укртатнафта та ПАТ УКРНАФТА) на загальну суму 292 464 637,27 грн. Разом з тим, заявником не доведено, що розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед усіма кредиторами боржника, строк виконання яких вже настав.

Відповідач вважає, що недостатньо лише дослідити наявність кредиторської заборгованості боржника, необхідно визначити яка частина кредиторських вимог від загальної суми є такими, строк виконання яких вже настав. З проаналізованих пасивів, як арбітражним керуючим при підготовці звіту, так і заявником не враховано показник кредиторської заборгованості, строк яких не настав. Заявник зазначає, що заборгованість перед ПАТ УКРНАФТА виникла станом на 01.04.2022 в розмірі 209 999 989,17 грн за двома договорами, хоча на вказану дату прострочена заборгованість складала 104 999 992,80 грн за договором поставки №12/01/01/2334-НП від 31.12.2021, оскільки строк виконання зобов`язань за іншим наведеним заявником договором наступає з 30.04.2022. Тобто, як на 01.04.2022, так і на другу названу дату 26.04.2022, кредиторська заборгованість перед ПАТ УКРНАФТА складає не 209 999 989,17 грн, а 104 999 992,80 грн.

Відповідач також зазначає, що станом на 26.04.2022 сума кредиторських вимог, строк виконання яких настав складає 201 146 284,48 грн, сума кредиторських вимог, строк виконання яких не настав, складає 188 445 751,41 грн, сума дебіторських вимог складає 433 563 514,85 грн. Таким чином, активи ТОВ БРАЙЛ перевищують сумарний розмір зобов`язань перед усіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав і не настав (загальний розмір всієї кредиторської заборгованості - 389 592 035,89 грн), а отже, один з основних факторів для підтвердження наявності ознак загрози неплатоспроможності товариства є таким, що не підтверджено, у зв`язку з чим, керівник товариства не мав достатньо підстав для звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідач наголошує на тому, що заявником не доведено наявності сукупності необхідних юридичних фактів, які б свідчили про існування загрози неплатоспроможності ТОВ БРАЙЛ у розумінні законодавства та з урахуванням практики Верховного Суду, а саме: по-перше, не визначено належним чином період, у межах якого одночасно існували юридичні факти, що відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства є обов`язковими для виникнення обов`язку керівника звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з ознаками неплатоспроможності юридичної особи; по-друге, заявником проігноровано усталену правову позицію Верховного Суду щодо визначення ознак загрози неплатоспроможності боржника. Так, при встановленні такого юридичного факту має здійснюватися не формальне співставлення загального розміру активів і пасивів боржника, а аналіз саме тих грошових зобов`язань (кредиторських вимог), строк виконання яких настав, у співвідношенні з ліквідними активами боржника. Натомість, у поданій заяві заявник обмежився виключно арифметичним порівнянням загальних показників активів і пасивів, не здійснивши належного аналізу прострочених зобов`язань, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права та хибний підхід до обґрунтування заявлених вимог.

Крім того, відповідач зазначає, що для притягнення особи до солідарної відповідальності та подання такого позову повинні бути встановлені збитки у справі про банкрутство, тобто встановлена сума незадоволених вимог кредиторів за фактом повернення усіх активів боржника та їх реалізації. Як вбачається з матеріалів справи, відсутні будь-які докази того, що ліквідатором було здійснено належні дії, спрямовані на реалізацію дебіторської заборгованості, зокрема шляхом проведення електронних аукціонів, а також не надано відомостей щодо вжиття заходів судового захисту з метою стягнення відповідної заборгованості з дебіторів боржника. Таким чином, відсутність доказів вчинення ліквідатором зазначених дій свідчить про те, що на даний час у межах справи про банкрутство ТОВ БРАЙЛ не встановлено остаточний розмір збитків кредиторів, а відтак розмір можливої солідарної відповідальності керівника.

Ухвалою суду від 27.04.2026 клопотання відповідача ОСОБА_1 від 20.04.2026 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.

01.05.2026 позивачем подано до суду відповідь на відзив.

У відповіді на відзив позивач зазначає наступне:

1. У ТОВ БРАЙЛ станом на 26.04.2022 існувала заборгованість перед двома кредиторами (АТ Укртатнафта та ПАТ УКРНАФТА) на загальну суму 292 464 637,27 грн. Також з відзиву на позов вбачається, що у ТОВ БРАЙЛ була заборгованість перед іншими кредиторами, строк якої настав, в сумі 1 308 331,17 грн. Тобто, загалом сума кредиторської заборгованості склала 293 772 968,44 грн, яка не могла бути погашена за рахунок наявних активів.

2. У відповідності до Фінансової звітності ТОВ БРАЙЛ за 2022 рік було задекларовано наступні показники: дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги на початок 2022 року 40 033,20 тис. грн; інша поточна дебіторська заборгованість на початок 2022 року 150 305,10 тис. грн; усього за розділом ІІ Оборотні активи на початок 2022 року 227 087,70 тис. грн; поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на початок 2022 року 220 907,40 тис. грн; інші поточні зобов`язання на початок 2022 року 2 933,10 тис. грн; усього за розділом ІII Поточні зобов`язання і забезпечення на початок 2022 року 227 756,80 тис. грн. З зазначеного вище вбачається, що на початок 2022 року розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника - 227 087,70 тис. грн оборотних активів платника проти 293 772, 968 тис. грн заборгованості перед кредиторами. Різниця між активами та зобов`язаннями складає (- 66 685,27 тис. грн). При цьому, грошових коштів, які могли бути спрямовані на погашення заборгованості, задекларовано лише у розмірі 4 373,70 тис. грн, що недостатньо для погашення 293 772, 968 тис. грн заборгованості.

До 26.05.2022 колишнім директором ТОВ БРАЙЛ не було подано до господарського суду заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ БРАЙЛ.

3. Зі Звіту ліквідатора від 07.11.2024 та наданих банківських виписок по рахункам ТОВ БРАЙЛ вбачається, що відповідачем у 2021-2022 роках вчинялися дії на виведення коштів з товариства-боржника шляхом укладання договорів надання фінансової допомоги та договорів відступлення права вимоги. При цьому, договори та факти надання фінансової допомоги були приховані ОСОБА_1 від арбітражного керуючого.

4. Наявні активи є такими, що нездатні бути оперативно перетвореними на грошові кошти для задоволення вимог кредиторів у межах ліквідаційної процедури і обґрунтованість вжиття заходів щодо їх стягнення є сумнівною.

04.05.2026 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач вважає, що у поданій відповіді на відзив заявник не спростовує наведених відповідачем у відзиві аргументів щодо відсутності підстав для притягнення директора боржника до солідарної відповідальності відповідно до ч.6 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства. Натомість, заявник зосереджується на аналізі окремих договорів та суб`єктивній оцінці дій керівника, що не входить до предмета доказування у спорах цієї категорії. Показники балансу станом на початок 2022 року не можуть бути використані для доведення неплатоспроможності станом на 26.04.2022.

10.05.2026 відповідачем подано до суду клопотання про долучення доказів та про перехід до розгляду справи у порядку загального позовного провадження (вх. №6892/26 від 11.05.2026).

Ухвалою від 15.05.2026 суд постановив: у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 від 10.05.2026 про розгляд справи у порядку загального позовного провадження відмовити; здійснювати розгляд справи з повідомленням сторін; судове засідання у справі призначити на 01 червня 2026 року об 11:00.

Ухвалою суду від 29.05.2026 задоволено заяву представника Акціонерного товариства Транснаціональна компанія Укртатнафта Коломієць Ольги Олександрівни про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №915/615/24(915/409/26).

Ухвалою суду від 29.05.2026 задоволено заяву представника ОСОБА_1 Матчарашвілі Анастасії Юріївни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №915/615/24(915/409/26). Судом постановлено проводити судове засідання суду у справі №915/615/24(915/409/26), призначене на 01 червня об 11:00, за участю представника ОСОБА_1 Матчарашвілі Анастасії Юріївни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

01.06.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 15 червня 2026 року о 13:00 год.

Ухвалою суду від 02.06.2026 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 15 червня 2026 року о 13:00 год.

Ухвалою суду від 12.06.2026 задоволено заяву представника ОСОБА_1 Матчарашвілі Анастасії Юріївни про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №915/615/24(915/409/26).

Ухвалою суду від 12.06.2026 задоволено заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №915/615/24(915/409/26).

У судовому засіданні 15.06.2026 судом оголошено перерву до 25.06.2026 о 13:00.

25.06.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 13.07.2026 о 10:00.

Розгляд справи № 915/615/24(915/409/26) в судовому засіданні 13 липня 2026 року о 10:00 не відбувся у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Миколаєві та Миколаївській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку від 13.07.2026.

В умовах воєнного стану, введеного в Україні 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, суд повинен забезпечити безпеку учасників судового провадження та запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист і визначених законом процесуальних прав.

Ухвалою суду від 13.07.2026 розгляд справи №915/615/24(915/409/26) призначено на 27 липня 2026 року об 11:00.

Судове засідання у справі № 915/615/24(915/409/26), призначене на 27 липня 2026 року не відбулося, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Миколаєві та Миколаївській області повітряної тривоги, яка тривала протягом часу, визначеного для розгляду даної справи, про що господарським судом складено відповідну довідку від 27.07.2026.

Ухвалою суду від 07.08.2026 призначено розгляд справи в судовому засіданні на 14 вересня 2026 року об 11:30.

Заявою від 09.09.2026 АТ Укртатнафта в рамках розгляду справи №915/615/24 (915/409/26) про покладення на колишнього керівника ТОВ БРАЙЛ ОСОБА_1 солідарної відповідальності просить суд долучити до матеріалів справи копію рішення Господарського суду Полтавської області від 18.08.2026 у справі №917/879/24(917/851/26). Заявник просить суд прийняти до уваги висновки, зроблені в рішенні Господарського суду Полтавської області від 18.08.2026 у справі №917/879/24(917/851/26).

10.09.2026 відповідачем подано до суду підсумкові додаткові пояснення щодо актуального стану ліквідаційної процедури та обставин, що мають значення для розгляду заяви про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності.

Також 10.09.2026 відповідачем подано до господарського суду заперечення на пояснення Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта від 09.09.2026.

Відповідач просить суд залишити без розгляду та не враховувати при вирішенні питання щодо притягнення ОСОБА_1 до солідарної відповідальності пояснення Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта від 09.09.2026.

13.09.2026 ліквідатором ТОВ БРАЙЛ подано до господарського суду письмові пояснення.

Ліквідатор просить суд долучити пояснення до матеріалів справи та задовольнити заяву Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта від 09.04.2026 про покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ ОСОБА_1 .

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

У судовому засіданні 14.09.2026 представники заявника та відповідача надали пояснення, підтримали свої позиції, викладені у заявах по суті.

Ліквідатор надав пояснення, просив суд задовольнити заяву Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта від 09.04.2026 про покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ ОСОБА_1 .

На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні 14.09.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Ухвалою від 28.06.2024 судом відкрито провадження у справі № 915/615/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ, визнано вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства УКРНАФТА (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5, ЄДРПОУ 00135390) до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ (Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 71, офіс 320, код ЄДРПОУ 44026583) в сумі 256 064 614,90 грн, з яких: 236712971,80 грн основний борг, інфляційні втрати, 3% річних, судовий збір за рішеннями судів (четверта черга), 19351643,14 грн пеня (шоста черга), а також вимоги по відшкодуванню витрат по сплаті судового збору в сумі 30280,00 грн та 72000,00 грн авансування винагороди арбітражного керуючого (перша черга); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 28.06.2024; введено процедуру розпорядження майном боржника з 28.06.2024 на строк до 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Комлика Іллю Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 130 від 04.02.2013, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ); призначено попереднє засідання суду у справі на 06 вересня 2024 року об 11:00 год.

На сайті судової влади України 28.06.2024 за № 73532 розміщено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ.

Ухвалою від 25.09.2024 суд постановив: визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ (код ЄДРПОУ 44026583) в сумі 107 567,66 грн, з яких: перша черга (судовий збір) 4 844,80 грн; третя черга 1 219,52 грн (основний платіж з податку на додану вартість); шоста черга (штрафи, пені) 101 503,34 грн; грошові вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ (код ЄДРПОУ 44026583) в сумі 889,11 грн відхилити; визнати додаткові грошові вимоги ПАТ Укрнафта до Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ (код ЄДРПОУ 44026583) в загальній сумі 62 385 470,88 грн, з яких: 6056,00 грн - судовий збір - перша черга задоволення вимог кредиторів; 49 290 374,33 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів; 13 089 040,55 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів; визнати грошові вимоги ТОВ Торговий дім КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС до Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ (код ЄДРПОУ 44026583) у сумі 7 965485,72 грн, з яких: 6 056,00 грн судовий збір - перша черга задоволення вимог кредиторів; 7 965 485,72 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів; визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Транснаціональна фінансовопромислова нафтова компанія Укртатнафта до Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ (код ЄДРПОУ 44026583) у загальному розмірі 316 402 033,98 грн, з яких: 316 397 189,18 грн основний борг, судовий збір за рішеннями Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2023 у справі №915/862/23 та від 16.10.2023 у справі №915/863/23 (вимоги ІV-ої черги), 4 844,80 грн витрати по сплаті судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання грошових вимог до боржника (вимоги І-ої черги).

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 частково задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Кременчукнафтопродуктсервіс на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2024 за результатом попереднього засідання по справі №915/615/24; ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2024 за результатом попереднього засідання по справі №915/615/24 скасовано в частині визнання кредиторських вимог Акціонерного товариства Транснаціональна фінансовопромислова нафтова компанія Укртатнафта до Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ за Договором комісії №358/11/2118 від 01.02.2022 на суму 232 854 024,10 грн; відмовлено у визнанні даних кредиторських вимог; викладено пункт 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2024 за результатом попереднього засідання по справі №915/615/24 в наступній редакції:

6.Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Транснаціональна фінансовопромислова нафтова компанія Укртатнафта до Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ у загальному розмірі 83 548 009,88 грн, з яких: 83 543 165,08 грн основний борг, судовий збір за рішеннями Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2023 у справі №915/862/23 та від 16.10.2023 у справі №915/863/23 (вимоги ІV-ої черги), 4 844,80 грн витрати по сплаті судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання грошових вимог до боржника (вимоги І-ої черги).

Відмовити у визнанні грошових вимог Акціонерного товариства Транснаціональна фінансовопромислова нафтова компанія Укртатнафта до Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ за Договором комісії №358/11/2118 від 01.02.2022 на суму 232854024,10 грн.

Постановою суду від 05.03.2025 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ, визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ арбітражного керуючого Комлика Іллю Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 130 від 04.02.2013).

09.04.2026 Акціонерним товариством Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта подано до суду заяву про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ в порядку ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, в якій кредитор просить суд покласти на колишнього керівника ТОВ БРАЙЛ ОСОБА_1 солідарну відповідальність за зобов`язаннями боржника ТОВ БРАЙЛ, стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 71, офіс 320, код ЄДРПОУ 44026583) грошові кошти в сумі 346 611 397,03 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5324,80 грн.

Звертаючись із заявою, кредитор посилається на наявність підстав для покладення солідарної відповідальності на колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 71, офіс 320, ЄДРПОУ 44026583) у відповідності до ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зокрема, кредитор стверджує, що у ТОВ БРАЙЛ виникла заборгованість перед кредиторами:

1) АТ Укртатнафта:

- За договором поставки нафтопродуктів №275/2/2118 від 01.04.2021: по акту приймання-передачі нафтопродуктів №1/09 від 30.09.2021 - 30.11.2021, по акту №1/10 від 31.10.2021 31.12.2021, по акту №1/11 від 30.11.2021 30.01.2022, по акту №1/12 від 31.12.2021 02.03.2022. Заборгованість по договору станом на 02.03.2022 становила 18 734 664,24 грн.

- за договором поставки нафтопродуктів №375/2/2118 від 01.05.2021: по акту №1/08 від 31.08.2021 - 31.10.2021, по акту №1/10 від 31.10.2021 31.12.2021, по акту №1/11 від 30.11.2021 3001.2022, по акту №1/12 від 31.12.2021 02.03.2022. Заборгованість по договору станом на 02.03.2022 становила 47 938 364,40 грн.

- за договором поставки нафтопродуктів №246/2/2118 від 01.04.2021: по акту №2/12 від 31.12.2021 - 02.03.2022, по акту №1/01 від 30.01.2022 26.04.2022. Заборгованість по договору станом на 26.04.2022 становила 15 791 619,46 грн.

Станом на 26.04.2022 ТОВ БРАЙЛ мало заборгованість перед АТ Укртатнафта за поставлені нафтопродукти в розмірі 82 464 648,10 грн;

2) ПАТ УКРНАФТА:

- за договором поставки нафтопродуктів №12/01/01/2334-НП від 31.12.2021: по акту №1 від 31.01.2022 - 03.03.2022. Заборгованість по договору становила 104 999 992,00 грн (рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2022 у справі №916/1141/22);

- за договором поставки нафтопродуктів №12/01/01/342-НП від 01.02.2022: по актам №1,2,3,4,5 від 28.02.2022 - 01.04.2022. Заборгованість по договору становила 104 999 997,17 грн (рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2023 у справі №916/1331/22).

Станом на 01.04.2022 ТОВ БРАЙЛ мало заборгованість перед ПАТ УКРНАФТА за поставлені нафтопродукти в розмірі 209 999 989,17 грн.

Як зазначає позивач, станом на 26.04.2022 ТОВ БРАЙЛ мало непогашену заборгованість перед двома кредиторами (АТ Укртатнафта та ПАТ УКРНАФТА) на загальну суму 292 464 637,27 грн.

Згідно фінансової звітності ТОВ БРАЙЛ за 2022 рік було задекларовано наступні показники: необоротні активи (нематеріальні активи, основні засоби тощо) на початок та кінець 2022 року 0,00 тис. грн; оборотні активи: запаси (у тому числі готова продукція): на початок 2022 року - 30 100,80 тис. грн, на кінець 2022 року - 6 714,60 тис. грн; дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: на початок 2022 року 40 033,20 тис. грн, на кінець 2022 року 69 872,60 тис. грн; інша поточна дебіторська заборгованість: на початок 2022 року 150 305,10 тис. грн, на кінець 2022 року 566 728,20 тис. грн; гроші та їх еквіваленти: на початок 2022 року 4 373,70 тис. грн, на кінець 2022 року 1 118,30 тис. грн. Усього за розділом ІІ Оборотні активи: на початок 2022 року 227 087,70 тис. грн, на кінець 2022 року 665 875,80 тис. грн. Власний капітал: нерозподілений прибуток (непокритий збиток): на початок 2022 року (-669,10) тис. грн, на кінець 2022 року (-1 150,10) тис. грн. Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги: на початок 2022 року 220 907,40 тис. грн, на кінець 2022 року 405 451,90 тис. грн. Інші поточні зобов`язання: на початок 2022 року 2 933,10 тис. грн, на кінець 2022 року 259 309,60 тис. грн. Усього за розділом ІII Поточні зобов`язання і забезпечення: на початок 2022 року 227 756,80 тис. грн, на кінець 2022 року 667 025,90 тис. грн. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2022 рік: 510 595,60 тис. грн. Фінансовий результат до оподаткування за 2022 рік: - 481,00 тис. грн.

Заявник вважає, що з вищенаведеного вбачається, що на початок 2022 року розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника: 227 087,70 тис. грн оборотних активів платника проти 292 464,63 тис. грн заборгованості перед кредиторами. Різниця між активами та зобов`язаннями складає (- 65 376,93 тис. грн). При цьому, грошових коштів, які могли бути спрямовані на погашення заборгованості, задекларовано лише у розмірі 4373,70 тис. грн, що недостатньо для погашення 292 464,63 тис. грн заборгованості.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2021 року у справі №910/17743/18, суд зауважив, що розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №911/2548/18).

З наявного у матеріалах справи №915/615/24 про банкрутство ТОВ БРАЙЛ аналізу фінансово господарського стану ТОВ БРАЙЛ (код ЄДРПОУ 44026583) від 07.11.2024 вбачається, що за 2021 рік ТОВ БРАЙЛ отримало чистий збиток в сумі - 669,1 тис. грн. при чистому доході від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в сумі 377559,4 тис. грн, за 2023 рік ТОВ БРАЙЛ отримало чистий збиток в сумі - 537,2 тис. грн. при чистому доході від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в сумі 12242,4 тис. грн.

Власний капітал починаючи з 2021 року мав від`ємне значення, що вказує, що фінансування діяльності Товариства відбувалось повністю за рахунок позикових коштів. Власний капітал визначається вартістю чистих активів, що залишаються після вирахування із вартості майна підприємства його зобов`язань. Власний капітал за період, що аналізується, зменшився на 1018,2 тис. грн та на кінець 2023 р. становив - 1687,3 тис. грн. Протягом періоду, показник має від`ємне значення, що свідчить про дефіцит нормальних джерел покриття зобов`язань та недостатність участі власного капіталу в фінансуванні інших активів.

Необоротні активи протягом періоду, що аналізується, відсутні.

Запаси на початок звітного періоду становили 30100,8 тис. грн, а на кінець 2023 року - 20,7 тис. грн.

Власні оборотні засоби, відповідно до п. 2.2.3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України 26.10.2010 №1361), розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов`язаннями.

Власні оборотні засоби за період, що аналізується становили 1018,2 тис. грн, залишились від`ємні та на кінець 2023 року становили -1687,3 тис. грн. Протягом періоду, що аналізується власні оборотні засоби підприємства становили від`ємне значення. Від`ємне значення показника свідчить про те, що боржник переступив рівень позитивного впливу і необхідне оперативне втручання з метою заморожування активів та їх реструктуризації чи додаткового збільшення оборотного капіталу.

Дебіторська заборгованість протягом періоду, що аналізується зросла на 365441,0 тис. грн. На кінець 2023 року дебіторська заборгованість становила 555793,6 тис. грн.

Довгострокові зобов`язання протягом періоду, що аналізується відсутні.

Короткострокові кредити та позики за 2021 - 2023 рр. зросли на 350857,4 тис. грн та на кінець 2023 року становили 578614,2 тис. грн, значна сума кредиторської заборгованості є негативною тенденцією, оскільки визначає зростання залежності боржника від позикових джерел фінансування.

Функціонуючий капітал (різниця між оборотними активами та поточними зобов`язаннями) протягом періоду, що аналізується, спав на 1018,2 тис. грн. та на кінець 2023 року становив -1687,3 тис. грн. Від`ємне значення функціонуючого капіталу протягом всього періоду демонструє перевагу короткострокових зобов`язань над оборотними активами боржника та означає, що вся вартість оборотних активів фінансується за рахунок поточних зобов`язань.

Показники рентабельності за 2021 2023 рр. свідчать про неефективність господарської діяльності та використання виробничих ресурсів підприємства.

Протягом 2021 2023 рр. діяльність Товариства була збитковою.

Протягом всього періоду відстежується кризова неплатоспроможність та кредитоспроможність, недостатність власного капіталу та надмірна залежність від позикових коштів. Відстежується спадання власних оборотних засобів та власного капіталу, а також значне зростання дебіторської та кредиторської заборгованості. Зниження рівня збуту товару, робіт, послуг визначають відсутність фінансової стабільності суб`єкта господарювання на ринку товарів і послуг, зумовлюють фінансову кризу підприємства та відсутність чистого прибутку.

Протягом 2021 І кв. 2024 рр. структура оборотних активів погіршилась, та визначається перетікання всіх оборотних активів в дебіторську заборгованість.

Станом на кін. І кв. 2024 р. оборотні активи ТОВ БРАЙЛ становили 549103,2 тис. грн та складалась на 100% з дебіторської заборгованості.

За результатами проведеної інвентаризації станом на 09.08.2024 виявлено дебіторську заборгованість ТОВ БРАЙЛ в розмірі 522 212 000,00 грн та грошові кошти на рахунках в розмірі 995,59 грн. Всі інші активи відсутні. Ліквідність підприємства залежить від якості даної дебіторської заборгованості.

В своїх поясненнях у судових засіданнях ліквідатор зазначив, що Дубик І.В., всупереч вимогам ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, починаючи з 02.05.2022 по 02.06.2022, не звернулась з відповідною заявою до суду, хоча ТОВ БРАЙЛ станом на 02.05.2022 мало невиконані зобов`язання, строк виконання яких настав, перед 2 кредиторами на загальну суму 292 464 638,07 грн.

Ліквідатор також зазначив, що ТОВ БРАЙЛ не подано фінансову звітність за І півріччя 2022 року. За даними фінансової звітності за 2022 рік ТОВ БРАЙЛ не мав необоротних активів, а оборотних активів на початку року мав 227 087 700 грн, в кінці року 665 875 800 грн. Оборотні активи в більшості складалися з іншої дебіторської заборгованості на початку року 150 305 100 грн, на кінець року 566 728 200 грн, а отже дані суми не включали в себе дебіторську заборгованість за товари, роботи та послуги. Зобов`язання також збільшилися: 227 756 800 грн на початку року та 667 025 900 грн на кінець року. 2021 рік було закінчено з чистим збитком - 669 100 грн, а 2022 рік - 481 000 грн. В той же час, чистий дохід від реалізації продукції за 2022 рік становив 510 595 600 грн, з чого можна припустити, що наявні оборотні активи - це надана фінансова допомога. ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ БРАЙЛ, володіла інформацією щодо фінансового стану підприємства, обсягу його зобов`язань та наявних активів, однак у встановлений законом строк із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство до суду не звернулася.

Відповідач позовні вимоги заперечує, посилаючись на те, що заявником не доведено наявності одночасно двох обов`язкових факторів, а саме: факту перевищення розміру кредиторських вимог, строк виконання яких настав, над вартістю активів боржника, станом на визначену заявником критичну дату - 26.04.2022 та встановленого фактичного розміру збитків, завданих кредиторам діями (бездіяльністю) керівника боржника, що, своєю чергою, унеможливлює визначення реального розміру відповідальності особи, яку заявник просить притягнути до солідарної відповідальності.

У своїх запереченнях відповідач посилається правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.02.2025 у справі №914/1200/21 та зазначає, що наведені у проміжних звітах ліквідатора відомості мають безпосереднє значення для оцінки обґрунтованості заяви про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності, оскільки свідчать про те, що ліквідаційна процедура триває, заходи щодо виявлення та повернення активів боржника продовжуються, а остаточний обсяг ліквідаційної маси та результати її формування на цей час не є остаточно визначеними.

При розгляді заяви кредитора судом враховано наступне.

Згідно ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ (в редакції на час звернення кредитора з відповідною заявою), боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов`язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

Солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (відповідні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21).

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21 зауважив, що застосуванням солідарної відповідальності законодавець стимулює виконання боржником обов`язку з подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності відповідних умов (загрози неплатоспроможності), тоді як для кредитора подання такої заяви є правом, обумовленим лише наявністю у нього незадоволених/невиконаних боржником зобов`язань за вимогами кредитора (стаття 1, частини перша, друга статті 34, частина шоста статті 39 КУзПБ). Суд зазначив, що у справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки, як неможливість виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника. У зв`язку із цим суд дійшов висновку, що солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Верховний Суд у зазначеній постанові у справі №908/3236/21 дійшов висновку, що термін солідарна відповідальність за незадоволення вимог кредиторів у частині шостій статті 34 КУзПБ застосовується в іншому значенні, ніж згідно з положеннями ЦК України. Тому положення частини шостої статті 34 КУзПБ з урахуванням статті 22 ЦК України та mutatis mutandis висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц, слід розуміти як відповідальність порушника за збитки, завдані боржнику та, відповідно, його кредиторам.

Для покладення солідарної відповідальності на керівника / члена органу управління боржника істотне значення має встановлення моменту виникнення в нього обов`язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема, протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів:

1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

При цьому зобов`язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими. Для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов`язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов`язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.

Отже, загроза неплатоспроможності боржника розкривається законодавцем через його фінансово-економічний стан, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов`язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов`язання в повному обсязі перед всіма кредиторами. При цьому фінансово-економічний стан, що визначається на підставі відповідних показників матеріального, фінансового стану боржника та стану його господарської діяльності (з контрагентами тощо) як загроза неплатоспроможності, має бути не умовно-тимчасовим, а стабільно-незворотним для боржника і наслідки такого стану мають безпосередньо впливати на стан розрахунків з кредиторами.

Саме така стійкість та незворотність стану фінансово-господарської діяльності боржника, зокрема в частині розрахунків з кредиторами, і відрізняє загрозу неплатоспроможності боржника від іншого його стану фінансово-господарської діяльності, що має тимчасовий характер, і передбачає реальну (обґрунтовану матеріально-фінансовими показниками) можливість боржника у межах звичайної господарської діяльності у розумні строки змінити та відновити свої фінансові й економічні показники, що нададуть можливість боржнику в межах звичайного режиму господарської діяльності виконувати свої зобов`язання перед контрагентами та задовольняти грошові вимоги кредиторів.

Основним способом встановлення відмінностей між наведеними двома станами боржника є проведення аналізу фінансово-господарської діяльності (звітності) боржника, із встановленням / визначенням за результатами цього аналізу реальних наслідків та перспектив для боржника виконати свої зобов`язання перед його кредиторами, а для кредиторів - отримати від боржника задоволення своїх вимог у разі, якщо боржник не звернеться із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною у постанові від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, частиною шостою статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов`язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативним обов`язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Наведена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість керівнику боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, довести відсутність причинного зв`язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов`язку, визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи твердження заявника про виникнення у відповідача обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ БРАЙЛ до 26.05.2022 через виникнення саме з цього періоду та продовження в подальшому загрози неплатоспроможності боржника, суд звертається до чинної на той час редакції частини шостої статті 34 КУзПБ, яка визначала іншим чином підстави для виникнення у боржника обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Так, до того, як були внесені зміни до абзацу першого частини шостої статті 34 цього Кодексу Законом України від 19.09.2024 № 3985-IX Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації, відповідні норми абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ передбачали обов`язок боржника у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, моментом виникнення у боржника зазначеного обов`язку було виникнення загрози неплатоспроможності боржника, яка і визначається недостатньою вартістю майна юридичної особи для задоволення вимог кредиторів (висновки Верховного Суду у пункті 10.24 постанови від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21).

Умовами ж для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема, протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів: 1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); 2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

При цьому зобов`язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими.

Для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов`язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов`язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства (аналогічні висновки Верховного Суду у пункті 10.28 постанови від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21).

Отже, і загроза неплатоспроможності боржника відповідно до абзацу першого частини шостої статті 34 цього КУзПБ в редакції, чинній до змін, внесених до цієї статті Законом України від 19.09.2024 № 3985-IX Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації, і чинні за нормами КУзПБ підстави для виникнення у боржника обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за частиною шостою статті 34 цього КУзПБ розкриваються законодавцем через фінансово-економічний стан боржника, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов`язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов`язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.

При цьому показники фінансово-економічного стану, що визначається на підставі відповідних показників матеріального, фінансового стану боржника та стану його господарської діяльності (з контрагентами тощо), які вказують на загрозу неплатоспроможності, мають бути не умовно-тимчасовими, а стабільно-незворотним для боржника і наслідки такого стану мають безпосередньо впливати на стан розрахунків з кредиторами.

Аналогічні висновки Верховного Суду наведені у пункті 10.28 постанови від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21.

Враховуючи твердження заявника про виникнення у відповідача обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство через загрозу неплатоспроможності боржника до 26.05.2022, то дослідженню та встановленню судом, а відповідно і доведенню заявником за правилами статті 74 ГПК України, підлягають обставини щодо вартості наявних у боржника активів станом саме на зазначену заявником дату 26.04.2022.

Натомість, судом встановлено, що ані матеріали заяви кредитора, ані наявний в матеріалах справи №915/615/24 аналіз фінансово-господарської діяльності боржника не містять аналізу визначення вартості активів боржника саме станом на визначену заявником дату 26.04.2022.

Таким чином, кредитором недоведено підстав для виникнення у боржника обов`язку звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний строк з зазначеної дати, а отже недоведено однієї із основних кваліфікуючих ознак для покладення солідарної відповідальності на відповідача.

Враховуючи те, що у даній справі встановлено відсутність правових підстав, передбачених ст. 34 КУзПБ, для притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності, господарський суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта від 09.04.2026 про покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ БРАЙЛ в порядку ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись ст. 129, 201-241, 247, 248, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7, 34 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта від 09.04.2026 про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙЛ в порядку ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 02.10.2026, враховуючи обставини воєнного стану.

Суддя В.С. Адаховська