Ухвала суду № 140308222, 05.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/689/25

за позовом Першого заступника керівника Київської обласної прокуратури, м. Київ, в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації, м. Київ,

до відповідача Студениківської сільської ради, с. Студеники Бориспільського району,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державного спеціалізованого господарського підприємство «Ліси України», м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Комунальної установи «Спеціальна адміністрація регіональний ландшафтний парк «Студениківський», с. Студеники Бориспільського району,

про витребування з незаконного володіння земельних ділянок,

без виклику представників,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.06.2026 позов Першого заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації задоволено. Витребувано на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Студениківської сільської ради земельні ділянки. Стягнуто з Студениківської сільської ради на користь Київської обласної прокуратури 37 760,41 грн. судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 апеляційну скаргу Студениківської сільської ради на рішення Господарського суду Київської області від 17.06.2025 у справі №911/689/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 17.06.2025 у справі №911/689/25 залишено без змін, та відповідно 03.03.2026 набало законної сили.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2026 касаційне провадження за касаційною скаргою Студениківської сільської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 та рішення Господарського суду Київської області від 17.06.2025 у справі № 911/689/25 закрито.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

31.07.2026 на примусове виконання рішення від 17.06.2026, в частині стягнення зі Студениківської сільської ради на користь Київської обласної прокуратури 37 760,41 грн. судового збору, видано відповідний наказ із зазначенням строку пред`явлення до виконання до 03 червня 2026 року (із вказівкою на підпункт 4) пункту 10-2 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану).

28.09.2026 до Господарського суду Київської області за підписом Заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшла заява від 24.09.2026 №12/2-448вих-26 про виправлення описки. На переконання прокурора, оскільки наказ на примусове виконання рішення видано 31.07.2026, то зазначення строку пред`явлення до виконання вказаного наказу до 03.06.2026 є явною опискою.

05.10.2026 до Господарського суду Київської області за підписом Заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшла заява від 01.10.2026 №12/2-14497вих-26, в якій прокурор, посилаючись на положення п.10-2 Розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження», зазначає про те, що заяву від 24.09.2026 у справі №911/689/25 про виправлення описки подано передчасно, у зв`язку з чим просить її повернути без розгляду.

Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

В силу приписів статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Складовою зазначеного принципу є можливість суб`єкта відмовитися від свого права чи інтересу (постанова Верховного Суду від 03.11.2023 у справі №918/686/21, ухвали Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №916/3844/19, від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).

З огляду на викладене, заяву Київської обласної прокуратури від 24.09.2026 №12/2-448вих-26 про виправлення описки слід повернути без розгляду.

Керуючись ст.ст. 14, 42, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Київської обласної прокуратури від 24.09.2026 №12/2-448вих-26 про виправлення описки повернути без розгляду.

Ухвала Господарського суду Київської області підписана 05.10.2026, набирає законної сили у порядку, встановленому частиною 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання суддею та відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строків, встановлених ст. 256 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх