Рішення № 140308086, 05.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2026Справа № 910/9589/26Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайкульт"

про стягнення грошових коштів за скид стічних вод без умов на скид стічних вод в розмірі 411 609,97 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайкульт» про стягнення грошових коштів за скид стічних вод без умов на скид стічних вод в розмірі 411 609,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, затверджених розпорядженням від 12.10.2011 Київською міською радою (Київської міської державної адміністрації), здійснює скид стічних вод без отримання Умов на скид стічних вод, в зв`язку з чим, позивачем було здійснено нарахування відповідачу плати за скид стічних вод без Умов на скид за період з 27.04.2023 по 31.08.2024 на загальну суму 411 609,97 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02.09.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що посилання позивача на обов`язки закріплені у Правилах №1879 суперечать положенням ч. 4 ст. 13 Закону України «Про водовідведення та очищення стічних вод». Також відповідач зазначає, що він своєчасно вживав заходів щодо продовження дії умов на скид стічних вод, надіславши лист від 11.12.2024 до Департаменту екологічного нагляду ПрАТ «АК «Київводоканал» з інформацією про те, що відповідачем було направлено такі документи: заявка на видачу-подовження умов на скид стічних вод від 30.08.2024, заявка на видачу/подовження умов на скид стічних вод від 05.11.2024, заявка на видачу/подовження умов на скид стічних вод від 29.11.2024 через особистий кабінет ТОВ «Тайкульт» на сайті https://vodokanal.kiev.ua/. Крім того, відповідач зазначає, що весь спірний період з 27 квітня 2023 року по 31 серпня 2024 року припадає на період, протягом якого діяло правило про автоматичне продовження строку дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру, результатів надання публічних послуг з проведення робіт та/або надання послуг у сфері протимінної діяльності згідно з підпунктом 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 №314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».

04.09.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що ПрАТ «АК «Київводоканал» не є дозвільним органом в силу закону, а умови на скид стічних вод не відносяться до документів, без наявності яких суб`єкт господарювання не може здійснювати господарську діяльність (що є однією з кваліфікуючих ознак дозвільного документа), а лише визначають перелік обґрунтованих умов щодо складу і властивостей стічних вод, режиму і місця їх скиду, що узгоджується із правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 28.09.2023 у справі № 910/6952/22. Також позивач зазначає, що лист відповідачем було направлено вже після настання строку для виконання ТОВ «ТАЙКУЛЬТ» обов`язку з одержання умов на скид стічних вод та після отримання попереджень позивача про необхідність здійснення відповідної плати.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тайкульт» (далі - споживач, відповідач) укладено Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 15231/5-10СА (далі - Договір) за умовами якого, виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресами об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього Договору), та на підстав пред`явлених споживачем вимог до скиду стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва, а споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому виконавцем послуг на умовах цього Договору та дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

Споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження Вимог до скиду стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства (за виключенням передбачених законодавством випадків, коли споживачу не потрібно отримувати Вимоги до скиду стічних вод), а також забезпечує скид стічних вод із дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин (п. 1.5 Договору).

Пунктом 3.3.13 Договору визначено, що споживач зобов`язується своєчасно подовжувати у встановленому порядку Вимоги до скиду стічних вод, утримувати в належному технічному та санітарному стані мережі та обладнання.

Відповідно до п. 4.12 Договору у разі порушення споживачем п.п. 1.1, 1.5 цього Договору, останній сплачує виконавцю плату за скид стічних вод без чинних Вимог до скиду стічних вод, яка нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, відповідно до вимог чинного законодавства.

Як зазначає позивач, в порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, затверджених розпорядженням від 12.10.2011 Київською міською радою (Київської міської державної адміністрації), відповідач здійснює скид стічних вод без отримання Умов на скид стічних вод.

Після виявлення факту порушення Правил № 1879 позивачем здійснено нарахування відповідачу плати за скид стічних вод без Умов на скид за період з 27.04.2023 по 31.08.2024 на загальну суму 411 609,97 грн.

На підтвердження обсягів скинутих відповідачем стічних вод без діючих Умов на скид стічних вод по об`єкту, позивачем надано розрахунки (основні нарахування, перерахунки) обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та додаткових послуг на об`єктах споживача за період з квітень 2023 року по серпень 2024 року включно.

У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог Правил № 1879 та неотриманням Умов на скид стічних вод, позивачем направлено на адресу відповідача лист-попередження від 19.09.2024 щодо сплати нарахувань за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод в розмірі 411 609,97 грн з розрахунком № 15/ВУ-1/1180-11-2023 від 19.09.2024.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідачем плату за скид стічних вод без Умов не сплачено, в зв`язку з чим просить стягнути з відповідача 411 609,97 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Порядок користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила), які обов`язковими для всіх споживачів, які отримують послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - споживач), та суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення та мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, і з якими суб`єктом господарювання укладено договір на отримання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення), замовників послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Пунктом 5 розділу ІІ Правил визначено, що приймання стічних вод від споживачів до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 56/31508 (далі - Правила приймання стічних вод), та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 56/31509, а також місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту, які затверджуються органом місцевого самоврядування в установленому порядку.

Відповідно до статей 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; статей 1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями); статей 1 - 3, 5, 16, 19, 24, 31 - 35, 39 - 41, 47, 51, 68 - 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями); Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691; Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за № 402/6690; пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3 - 5, 11 - 15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627, та з метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, в межах функцій органу місцевого самоврядування, виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням від 12.10.2011 № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879), які встановлюють, зокрема, вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення .

Згідно з пунктом 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

У відповідності до положень пункту 3.3 Правил № 1879 абоненти зобов`язані отримати у водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2. Умови на скид видаються на один рік.

Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).

Відповідно до пункту 8.6 Правил № 1879 при порушенні цих Правил та Правил користування № 190 водоканал: за період самовільного (при відсутності чинного договору) користування міською каналізацією виконує розрахунок обсягу стічних вод згідно з пунктом 7.8 розділу 7 цих Правил з моменту початку такого користування, але за період не більше трьох років і до усунення порушення; має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, зокрема, у разі відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Приписами ст. 217 ГК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 219 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 235 ГК України встановлено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

При цьому, за приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Пунктом 8.1 Правил № 1879 передбачено відповідальність абонента за скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, затверджених розпорядженням від 12.10.2011 Київською міською радою (Київської міської державної адміністрації), в період з 27.04.2023 по 31.08.2024 здійснював скид стічних вод без отримання Умов на скид стічних вод, що в свою чергу, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої пунктом 8.1 Правил № 1879, а саме, сплати відповідачем в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2025 у справі № 910/8094/24.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що ним було своєчасно та належно вжито заходів щодо продовження дії умов на скид стічних вод, оскільки як зазначає сам відповідач, із листом щодо продовження умов на скид стічних вод, він звернувся після визначеного позивачем спірного періоду, доказів як звернення протягом якого, так і вчинення дій з метою продовження таких умов, до матеріалів справи не надано.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10.03.2026 у справі № 910/5043/24.

Посилання ж відповідача на автоматичне продовження строку дії умов на скид стічних вод на підставі підпункту 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 №314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», судом також відхиляються, з огляду на наступне.

Так, відповідно до підпункту 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» №314 від 18.03.2022 установлено, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

При цьому, в розумінні вказаної статті, під документом дозвільного характеру, слід вважати, дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Статтею 1 Закону України «Про адміністративні послуги» встановлено, що суб`єкт надання адміністративної послуги є орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Отже, положення Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначають правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлюють порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Слід наголосити, що особливістю документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності та порядку їх видачі є те, що вони видаються суб`єктам господарювання для здійснення ними господарської діяльності тільки дозвільними органами. Враховуючи викладене, умови на скид стічних вод не відносяться до дозвільних документів, без наявності яких суб`єкт господарювання не може здійснювати господарську діяльність, а лише визначають перелік обґрунтованих технічних умов щодо складу і властивостей стічних вод, режиму і місця їх скиду. Умови на скид стічних вод спрямовані на контрольований скид стічних вод для забезпечення сталого функціонування системи централізованого водовідведення міста Києва з урахуванням її пропускних можливостей та очисних потужностей.

Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави вважати, що умови на скид стічних вод відповідача були продовженні на спірний у даній справі період, в розумінні положень Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та підпункту 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» №314 від 18.03.2022.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.09.2023 у справі № 910/6952/22.

Таким чином, дослідивши здійснений позивачем розрахунок № 15/ВУ-1/1180-11-2023, наявні в матеріалах справи розрахунки (основні нарахування, перерахунки) обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та додаткових послуг на об`єктах споживача за період з квітня 2023 року по серпень 2024 року включно, судом встановлено, що він здійснений вірно та відповідає фактичним обставинам справ.

Доказів сплати всієї нарахованої суми, у тому числі в процесі розгляду справи, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач у встановленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення плати за скид стічних вод в систему каналізації м. Києва без Умов на скид стічних вод нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 411 609,97 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити плату за скид стічних вод без умов на скид стічних вод.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайкульт» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 12, оф. 90; ідентифікаційний код: 42889489) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код: 03327664) плату за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 411 609 (чотириста одинадцять тисяч шістсот дев`ять) грн 97 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 939 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) грн 32 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 05.10.2026

Суддя О.А. Грєхова