Рішення № 140308035, 02.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.10.2026Справа № 910/620/25 (910/9778/26)За позовом Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України"

про стягнення 94284,00грн.

в межах справи №910/620/25

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.Смарт Трейдинг" (04053, м. Київ, вул. провулок Варязький,4Б, оф. 31, ідентифікаційний номер 38960764)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України" (01135, м. Київ, вул. Жилянська,148, ідентифікаційний номер 40806442)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Представники учасників: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/620/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України".

Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 94 284, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 1006-Е від 10.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2026 (суддя Щербаков С.О.) позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України" про стягнення 94 284, 00 грн з додатками передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах провадження у справі №910/620/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України" (ідентифікаційний код 40806442).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

04.09.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про визнання позову.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2023 між Приватним акціонерним товариством «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вантажні системи України» (Покупець) укладено Договір поставки № 1006-Е.

Відповідно до умов Договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених у цьому Договорі, передавати (поставляти) партіями Товар та надавати послуги передбачені Договором, а Покупець приймати у власність пісок річковий і оплачувати Товар та послуги на умовах цього Договору.

Загальна вартість даного Договору складається із суми всіх партій відвантаженого Товару та наданих послуг згідно видаткових накладних протягом періоду дії Даного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору № 1006-Е поставлено на користь ТОВ «Вантажні системи України» товар на суму 94 284,00грн. за наступними видатковими накладними: №3324 від 23.08.2023, №3337 від 24.08.2023, №3351 від 25.08.2023, №3361 від 26.08.2023.

Також, в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 23.08.2023 по 26.08.2023 позивачем складено 4 податкові накладні, зареєстровані 14.09.2023 контролюючим органом на суму 78 570,00 грн. - обсяг постачання, та 15 714,00 грн. - ПДВ, що разом становить 94 284,00грн.

Водночас, відповідач оплату поставленого товару за наступними видатковими накладними: №3324 від 23.08.2023, №3337 від 24.08.2023, №3351 від 25.08.2023, №3361 від 26.08.2023 на суму 94 284,00грн. не здійснив.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом установлено, що на підставі видаткових накладних №3324 від 23.08.2023, №3337 від 24.08.2023, №3351 від 25.08.2023, №3361 від 26.08.2023 позивачем поставлено відповідачу товар за Договором поставки від 10.04.2023 № 1006-Е на суму 94 284,00грн.

Крім того, позивачем на спірну поставку товару складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 23.08.2023 по 26.08.2023 відповідні податкові накладні.

Як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Судом враховано, що господарські операції зі спірних поставок товару відображались протягом спірного періоду поставок у податковій звітності позивача шляхом реєстрації останнім відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується зареєстрованими податковими накладними з квитанціями про їх прийняття.

Водночас, матеріали справи не містять доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Вантажні системи України» товару на загальну суму 94 284,00грн.

З огляду на наведене, вимоги позову підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, відповідачем подано до суду заяву, в якій визнано позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (частина 2 статті 191 ГПК України).

Частина 4 статті 191 ГПК України передбачає, що в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України в разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, відповідно до статей 129, 130 ГПК України судовий збір у розмірі 50 відсотків, сплаченого при поданні позову, покладається на відповідача. Оскільки позивач не заявляв клопотання про повернення 50 % судового збору в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд наразі вирішення питання про повернення судового збору з бюджету не здіснює.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажні системи України" (01135, м. Київ, вул. Жилянська,148, ідентифікаційний код 40806442) на користь Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (04071, місто Київ, вул. Верхній Вал, будинок 70; ідентифікаційний код 03150071) 94 284 (дев`яносто чотири тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 00 коп. боргу, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.10.2026

Суддя Д.В. Мандичев