Ухвала суду № 140307848, 05.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.10.2026Справа № 910/12412/26Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пасат-Плюс" (81600, Львівська область, Стрийський район, місто Миколаїв, вулиця Шептицького, будинок 34, кабінет 1; ЄДРПОУ: 43610168; Р/Р: НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк") про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельні рішення" (02230, місто Київ, вулиця Василя Щавинського, будинок 18А; ЄДРПОУ: 43860556) заборгованості у розмірі 227 339,88 грн. за Договором підряду № 10102024-1С від 10.10.2024 року, без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 6 та 7 статті 150 Господарського процесуального кодексу України якщо заявником є юридична особа, у заяві зазначаються реквізити рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг. У разі зазначення в заяві реквізитів рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

В якості надання до суду документа, що підтверджує наявність Р/Р: НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк" заявником надано документ наступного змісту, а саме: "Одержувач платежу: Найменування одержувача: ТОВ ПАСАТ-ПЛЮС; Код отримувача: 43610168; Назва банку: АТ КБ "ПриватБанк"; Рахунок одержувача у форматі IBAN: НОМЕР_1 ; Валюта: UAH; QR-код реквізитів; Щоб автоматично заповнити платіж, відскануйте QR-код через "Приват24 для бізнесу", Приват24 або мобільний застосунок іншого банку.".

При цьому, згідно з положеннями статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками на запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи.

Вимоги до форми та змісту запиту на отримання інформації, що становить банківську таємницю, у тому числі до запитів органів державної влади, їх посадових і службових осіб, встановлюються Національним банком України.

Відповідно до пункту 1 розділу 3 "Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці", затверджених Постановою Правління Національного банку України 14.07.2006 року за № 267 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.08.2006 року за № 935/12809 (далі - Правила) банк розкриває інформацію, що становить банківську таємницю, на письмовий запит власника або з його письмового дозволу в обсязі, визначеному в такому письмовому запиті або дозволі.

Згідно з пунктом 9 розділом 3 Правил банк на запит державних органів та осіб, визначених Законом про банки, розкриває інформацію, що становить банківську таємницю, в обсягах, визначених Законом про банки для відповідних державного органу та особи.

Пунктом 14 розділу 3 Правил визначено, що банки, за запитом уповноважених державних органів та осіб, визначених у Законі про банки, надають у паперовому або електронному вигляді згідно з вимогами, викладеними в додатку до цих Правил, інформацію щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, серед яких, операції без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи-підприємця про: 1) наявність рахунків; 2) номери рахунків; 3) інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів; 4) залишок коштів на рахунках; 5) операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки; 6) призначення платежу; 7) ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, власне ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків України; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ); 8) номер рахунку контрагента; 9) інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів контрагента; 10) єдиний ідентифікатор Національного банку України (код ID НБУ) надавача платіжних послуг контрагента; 11) найменування надавача платіжних послуг контрагента.

Відповідно до підпункту 2 пункту 15 розділу 3 Правил довідка про наявність/відсутність інформації складається банком за довільною формою.

З викладеного вбачається, що банк на запит уповноваженої особи надає у формі довідки інформацію про наявність/відсутність банківських рахунків клієнта за довільною формою.

Відтак, з долученого заявником до матеріалів заяви про видачу судового наказу документа на виконання вимог частини 7 статті 150 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, що даний документ є довідкою про наявність Р/Р: НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк" заявника в розумінні Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених Постановою Правління Національного банку України 14.07.2006 року за № 267 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.08.2006 року за № 935/12809.

Таким чином, з доданих до заяви про видачу судового наказу документів, заявником не надано документа (довідки), що підтверджує наявність рахунку за № НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк".

За змістом пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Оскільки заявником не додано документа (довідки), що підтверджує наявність такого рахунку, суд дійшов висновку про те, що вказана заява подана з порушенням вимог статті 150 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що за приписами частини 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись статтями 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Пасат-Плюс" у видачі судового наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна