Рішення № 140307727, 05.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2026Справа № 910/14564/25

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без повідомлення (виклику) представників учасників справи матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "СТАНДАРТ КЕПІТАЛ"

про стягнення грошових коштів у розмірі 38001,88 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВ:

У листопаді 2025 року Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "СТАНДАРТ КЕПІТАЛ" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 50 227,13 грн, з яких:

- сума заборгованості з централізованого опалення - 149,39 грн, три проценти річних у розмірі 15,30 грн, інфляційні втрати у розмірі 67,67 грн;

- сума заборгованості за надання послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 року по травень 2024 року в розмірі 25 186,18 грн, три проценти річних - 1 879,44 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 080,12 грн;

- сума заборгованості з централізованого постачання гарячої води 464,00 грн, три процента річних - 47,52 грн, інфляційні втрати у розмірі 211,19 грн;

- сума заборгованості за послугу з постачання гарячої води за період з січня 2022 року по травень 2024 року що становить 10 363,87 грн, три проценти річних у розмірі 765,20 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 726,57 грн;

- внески за обслуговування вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії що становить 17,46 грн;

- плата за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 року по травень 2024 року, що становить 838,77 грн;

- плата за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з січня 2022 року по травень 2024 року, що становить 414,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від виконання договірних обов`язків з оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 02.12.2025 прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14564/25, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

19.12.2025 Підприємством через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва був поданий на відзив на позовну заяву.

24.12.2025 через систему «Електронний суд» позивачем до суду було подане клопотання про продовження про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 задоволено клопотання Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив та продовжено Комунальному підприємству Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" встановлений ухвалою від 02.12.2025 Господарського суду міста Києва строк на подання до суду відповіді на відзив до 02.01.2026.

05.02.2026 позивачем подано заяву про часткове закриття провадження у справі відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 38 001,88 грн, з яких:

- сума заборгованості з централізованого опалення - 149,39 грн, три проценти річних у розмірі 15,30 грн, інфляційні втрати у розмірі 67,67 грн;

- сума заборгованості за надання послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 року по липень 2023 року в розмірі 17 477,32 грн, три проценти річних - 1 540,57 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 874,23 грн;

- сума заборгованості з централізованого постачання гарячої води 464,00 грн, три процента річних - 47,52 грн, інфляційні втрати у розмірі 211,19 грн;

- сума заборгованості за послугу з постачання гарячої води за період з січня 2022 року по липень 2023 року що становить 8 136,09 грн, три проценти річних у розмірі 661,52 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 364,92 грн;

- внески за обслуговування вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії що становить 17,46 грн;

- плата за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 року по липень 2023 року, що становить 652,35 грн;

- плата за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з січня 2022 року по липень 2023 року, що становить 322,35 грн.

Право позивача на зменшення позовних вимог визначено у пункті 2 частини 2 статті 46 ГПК України.

Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню. Подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 38 001,88 грн.

Приймаючи до уваги, що позивач у строк, встановлений частиною 2 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2025, не подав до суду відповідь відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1693 від 27.12.2017 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м.Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №591 від 10.04.2018 Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

З 1 травня 2018 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" здійснює постачання теплової енергії.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТРИНГОВА КОМПАНІЯ «СТАНДАРТ КЕП1ТАЛ» належить на праві приватної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,40 кв.м.

20 грудня 2021 року до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернувся Споживач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТРИНГОВА КОМПАНІЯ «СТАНДАРТ КЕПІТАЛ» із проханням виключити з обліку за особовим рахунком НОМЕР_1 попередніх власників квартири за період до моменту придбання Товариством нерухомого майна та відкрити на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТРИНГОВА КОМПАНІЯ «СТАНДАРТ КЕШТАЛ» новий особовий рахунок на отримання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води до квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 без врахування заборгованості попередніх власників, у тому числі ОСОБА_1 .

24 січня 2022 року Споживач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТРИНГОВА КОМПАНІЯ «СТАНДАРТ КЕПІТАЛ» подало заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

24 січня 2022 року Споживач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТРИНГОВА КОМПАНІЯ «СТАНДАРТ КЕПІТАЛ» подало заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води.

Враховуючи вище наведене Комунальним підприємством «Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було здійснено коригування нарахувань за період перебування у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТРИНГОВА КОМПАНІЯ «СТАНДАРТ КЕПІТАЛ», у власності квартири розташованої за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 1, корпус 1, квартира 2, загальною площею 79,40 кв.м.

Нарахування заборгованості з надання послуг з централізованого опалення

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Індивідуальний споживач зобов`язаний: 1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; 2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; 3) забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; 4) власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; 5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; 6) дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм; 7) допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку; 8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (Іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; 9) забезпечити своєчасну підготовку об`єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період; 10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг; 11) інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором; 12) надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

Відповідач, за твердженням позивача, не виконав свій обов`язок щодо укладення Договору про надання житлово-комунальної послуги з централізованого опалення.

Водночас, відсутність підписаного Сторонами Договору про надання комунальних послуг не звільняє осіб, які її використовують без укладення договору, від обов`язку оплати за фактично спожиті послуги з централізованого опалення.

Відповідач заборгованість не сплатив.

Факт постачання до об`єкту споживача теплової енергії, а також її обсяг підтверджується: корінцями нарядів на включення та відключення будинку на опалювальний сезон за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 1, корп. 1 та відомостями споживача щодо споживання теплової енергії за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 1, корп. 1.

Облік споживання теплової енергії будинку за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 1, корп. 1, квартира 2 здійснюється за особовим рахунком: 081156500020101.

Обсяг спожитої Відповідачем теплової енергії в ГКал., а також щомісячне нарахування по особовому рахунку відображені в акті надання послуги з централізованого опалення для споживача за його обліковим записом: 081156500020101 з відображенням здійсненого перерахунку.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Отже, за період постачання Позивачем теплової енергії у гарячій воді при оформленні щомісячно рахунку-фактури останнім застосовувався затверджений тариф на теплову енергію, що підтверджується щомісячним обліковим записом до Договору.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідач ВЗАГАЛІ не вносив плату за послуги з централізованого опалення, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 149,39 грн. Розрахунок основного боргу за спожиту Відповідачем теплоенергію додається до позову.

Щодо нарахування вартості послуги з постачання теплової енергії з січня 2022 року по 05.2024 року.

Повідомляємо, що власник квартири Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТРИНГОВА КОМПАНІЯ «СТАНДАРТ КЕП1ТАЛ» прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та уклав з виконавцем комунальної послуги (Позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

30.09.2021 Позивачем на офіційному веб-сайті КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (https://kte.kmda.gov.ua/) опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року № 830, з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 08.09.2021 року № 1022.

Відповідач, який є власником квартири за адресою м. Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 1, корп. 1, квартира 2, загальною площею 79,40 кв.м після публікування Позивачем тексту Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 08.09.2021 року №1022 прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та уклав з виконавцем комунальної послуги (Позивачем) відповідний договір.

Відповідачем було подано ЗАЯВУ-ПРИЄДНАННЯ до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з 01.11.2021.

З огляду на наведені обставини між КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТРИНГОВА КОМПАНІЯ «СТАНДАРТ`КЕПГГАЛ» (далі - ТОВ «ФК «СТАНДАРТ КЕПІТАЛ», Відповідач/Споживач) укладено Договір №081156500020101 про надання послуги з постачання теплової енергії до нежитлових приміщень та/або службових квартир (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені Договором.

Відповідно до п. 7 Договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно з п. 8 Договору виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх

інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).

За змістом п. 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Відповідно до п. 20 Договору у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше ЗО днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов`язаний провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем. Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.

Згідно з п. 30 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р.1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://kte.kmda.gov.ua/wp-contenVuploads/2021/09/Zminy-do- Nakazu-360.pdf. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

На підставі п. 31 Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця: https://kte.kmda.gov.ua/w'p-content/uploads/2021/10/Taryfy-dlyaKP-KYYTVTEPLOENERGO- vstanovleni-rozporyadzhennyam-KMDA-vid-19-zhovtnya-2021- roku-2176-.pdf?x56614 У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті, У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Положеннями п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завади збігаються з початком І закінченням календарного місяця відповідно.

Відповідно до п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до актів надання послуг з постачання теплової енергії, акту звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання теплової енергії, розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, для опалювальної квартири загальною площею 79,4 кв.м за адресою м. Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 1, кори. 1, квартира 2, власником якої є ТОВ «ФК «СТАНДАРТ КЕПІТАЛ», Позивач належним чином надав послугу з постачання теплової енергії Відповідачу.

Таким чином слід зробити висновок, що Позивач виконав свої зобов`язання за Договором та надав послуги з постачання теплової енергії Відповідачу.

Щодо нарахування вартості теплової енергії, витраченої на функціонування системи гарячого водопостачання.

Відповідно до п. 11 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - це платіж, якій споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговування внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії ( у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водо відведення та постачання гарячої води).

Згідно п. 39 від 11 грудня 2019 року №1182 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води»: «Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Споживач не звільняється від плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) у разі відключення (відокремлення) квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води».

Також з роз`ясненням щодо застосування плати за абонентське обслуговування, можна ознайомитись на офіційному сайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за посиланням: https://mni.gov.ua/files/Rozyasnennial704.docx.

Таким чином у Відповідача виник обов`язок сплати вартості теплової енергії, витраченої на функціонування системи ГВП за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 1, корп. 1, квартира 2.

Позивачем включено в акти надання послуг з постачання теплової енергії обсяг теплової енергії, витраченої на функціонування системи ГВГІ.

Щодо нарахування вартості теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньо будинкової системи опалення.

Пунктом 2 Розділу IV. Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення Наказу від 22.11.2018 № 315 МІНІСТЕРСТВА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» встановлено формулу для розрахунку обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.

За твердженням позивача у відповідача виник обов`язок сплати вартості теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 1, кори. 1, квартира 2.

Позивачем включено в акти надання послуг з постачання теплової енергії обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку.

Щодо нарахування вартості теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові

потреби опалення будинку.

Відповідно до абз. 4 п. 2 Наказу від 22.11.2018 № 315 МІНІСТЕРСТВА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлІ/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Згідно п. 1 Розділу IV Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення Наказу від 22.11.2018 № 315 МІНІСТЕРСТВАО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО- КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», у разі, якщо у будівлі/будинку незалежно від наявності або відсутності вузла комерційного обліку теплової енергії відсутні приміщення з Індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення, та усі приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, то обсяг спожитої у будівлі будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення окремо не визначається, а входить до загального обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення.

Позивачем складено акти надання послуг з постачання теплової енергії Відповідачу в яких зазначено, кількість Гкал., ціна без ПДВ, коефіцієнт по ціні газу, сума без ПДВ, всього з ПДВ за період з січня 2022 року по липень 2023 року.

Відповідно до п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

За твердженням позивача відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором у повному обсязі та не сплатив вартість отриманої послуги з постачання теплової енергії повністю.

Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТРИНГОВА КОМПАНІЯ «СТАНДАРТ КЕПІТАЛ» розмір якої складає 17 477,32 грн.

Щодо нарахування заборгованості централізованого постачання гарячої води.

Згідно інформації теплозабезпечення споживачів будинок по проспекту Леся Курбаса, будинок 1, корп. 1 м. Києва підключений до гарячого водопостачання.

Позивач здійснює централізоване водопостачання гарячої води безперебійно до будинку №1 корп. 1 по проспекту Леся Курбаса, в м. Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.

На підставі ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. 2. Виконавець послуги з постачання гарячої води повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, температури та величини тиску. 3. Параметри якості гарячої води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам. 4. Послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. 5. Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється суб`єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб`єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості надання такої послуги, а також рентабельності суб`єкта господарювання, що провадить таку діяльність.

Згідно п. 1 Розділу II Базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг Наказу від 22.11.2018 року МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО- КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», 1. Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати. Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку гарячої води визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати. Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку холодної води визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку централізованого водопостачання або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати. Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії розподіляється на загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку та загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку на гаряче водопостачання. Загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку на гаряче водопостачання визначається за допомогою вузла обліку теплової енергії або розрахунково, як приведений до обсягу теплової енергії загальний обсяг спожитої будівлею/будинком гарячої води. У разі, якщо приготування гарячої води відбувається у будівлі/будинку (у індивідуальному тепловому пункті або автономній теплогенеруючій/когенеруючій установці), то загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, а загальний обсяг спожитої будівлею/будинком гарячої води визначається за допомогою вузла обліку холодної води перед водопідігрівачем.

Позивачем було складено акт надання послуг з централізованого постачання гарячої води за жовтень 2021 року з відображенням здійсненого перерахунку.

Позивачем було сформовано акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з січень 2022 року по червень 2025 року, розрахунку заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води TОB «ФК «СТАНДАРТ КЕПІТАЛ» розмір складає 464,00 грн.

Відповідач свої зобов`язання не виконав щодо оплати послуг централізованого водопостачання гарячої води в результаті утворилась заборгованість в розмірі 464,00 грн. Нарахування заборгованості за надання послуги з постачання гарячої води за

період з січня 2022 року по липень 2023 року.

30.09.2021 року Позивачем на офіційному веб-сайті КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (https://kte.kmda.gov.ua/) було опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання гарячої води.

Відповідач, який є власником квартири за адресою м. Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 1, корп. 1, квартира 2, загальною площею 79,40 кв.м після публікування Позивачем тексту Договору про надання послуги з постачання гарячої води прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та уклав з виконавцем комунальної послуги (Позивачем) відповідний договір.

Відповідачем було подано ЗАЯВУ-ПРИЄДНАННЯ до індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води з 01.11.2021 року.

З огляду на наведені обставини між КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТРИНГОВА КОМПАНІЯ «СТАНДАРТ КЕПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «СТАНДАРТ КЕПІТАЛ», Відповідач/Споживач) укладено Договір №081156500020101 про надання послуги з постачання гарячої води до нежитлових приміщень та/або службових квартир (далі - Договір).

Відповідно до п. 5 Договору Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу). Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Відповідно до п. 7 Договору Виконавець забезпечує постачання послуги безперервно з гарантованим рівнем безпеки, температури та тиску.

Згідно п. 12 Договору Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг гарячої води, спожитої в будинку, за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу. Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розраховується відповідно до Методики розподілу. Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку гарячої води

відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої гарячої води здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої споживачем гарячої води є куб. метр. Одиницею вимірювання обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є гігакалорія (Гкал).

На підставі п. 30 Договору Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 14, ст. 550), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця https://kte.kmda.gov.ua/wp- content/uploads/2021/09/Zmmy-do-Nakazu-360.pdf

Відповідно до п. 32 Договору Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно п. 34 Договору Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з постачання гарячої води (ГВ) квартира 2 загальною площею 79,4 кв.м за адресою м. Київ, проспект Леся Курбаса, буд. 1, блок 1 Позивач надав Відповідачу послугу з постачання гарячої води.

Проте, Відповідач свої зобов`язання не виконав в результаті чого утворилась заборгованість за послуги з постачання гарячої води за період з 01.2022 року по 07.2023 року в розмірі 8 136,09 грн.

Нарахування внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової

енергії по о/р НОМЕР_2 .

Комунальним підприємством «Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було здійснено коригування нарахувань за період перебування у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТРИНГОВА КОМПАНІЯ «СТАНДАРТ КЕПІТАЛ», у власності квартири розташованої за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 1, корпус 1, квартира 2, загальною площею 79,40 кв.м.

За адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 1, корпус 1 встановлено вузол комерційного обліку, а саме теплолічильник SA-97/2m, витратомір ПРН-50, термоопір КТПТР-01.

На підставі ч. 1 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (в редакції від 09.06.2018) витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.12.2019 № 2244 у відповідності до ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» встановлено внески за обслуговування КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» вузлів комерційного обліку комунальних послуг, а саме вузлів комерційного обліку послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води.

У Відповідача виник обов`язок зі сплати Внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, встановленого за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 1, корпус 1.

Позивачем складено акт виконаних робіт з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії, в якому зазначено - період, ціна без ПДВ, всього з ПДВ за період 4 кварталу 2020 року.

Позивачем сформовано рахунок на оплату внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії за період 4 кварталу 2020 року в розмірі 17,46 грн та акт звіряння взаєморозрахунків з оплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «СТАНДАРТ КЕПІТАЛ» сумою 17,46 грн.

Нарахування плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії в період з січня 2022 року по липень 2023 року за о/р 081156500020101 та для послуги з постачання гарячої води в період з січня 2022 року по липень 2023 року за о/р 081156500020101.

Відповідно до п. 11 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - це платіж, якій споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговування внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії ( у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

За положеннями п. 11 ч. 1 ст. 1, ч. 5 ст. 13 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII, постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» споживачем щомісяця однією сумою вноситься виконавцю комунальної послуги плата за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, і яка є платежем, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат, пов`язаних з укладенням договору, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонента за індивідуальним договором (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води).

Згідно п. 39 від 11 грудня 2019 року № 1182 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води»: «Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Споживач не звільняється від плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) у разі відключення (відокремлення) квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води».

Також з роз`ясненням щодо застосування плати за абонентське обслуговування, можна ознайомитись на офіційному сайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за посиланням: https://rntu.gov.ua/files/Rozyasnennial704.docx

Плата за абонентське обслуговування розраховується КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на одного абонента (один особовий рахунок) на місяць з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо- будинкових систем про надання комунальних послуг».

Таким чином, у Відповідача існує обов`язок сплати Позивачу плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії.

Позивачем складено акти виконаних робіт з плати за абонентське обслуговування Відповідачу в якому зазначено - період, ціна без ПДВ, всього з ПДВ за період з січня 2022 року по липень 2023 року, акт звіряння взаєморозрахунків з плати за абонентське обслуговування розмір якої складає 652,35 грн.

Позивачем сформовано рахунок з плати за абонентське обслуговування за період з січня 2022 року по червень 2024 року в розмірі 652,35 грн.

Також у Відповідача існує обов`язок сплати Позивачу плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води.

Позивачем складено акти виконаних робіт з плати за абонентське обслуговування Відповідачу в якому зазначено: період, ціна без ПДВ, всього з ПДВ за період з січня 2022 року по липень 2023 року, акт звіряння взаєморозрахунків з плати за абонентське обслуговування розмір якої складає 322,35 грн. Позивачем сформовано рахунок на оплату плати за абонентське обслуговування за період з січня 2022 року по липень 2023 року в розмірі 322,35 грн.

Відповідач у відзиві зазначив, що позивачем помилково нараховано до стягнення заборгованість за період з 10.08.2023 оскільки зазначеної дати право власності на об`єкт нерухомості перейшло від відповідача до ТОВ «Київ істейт». Також відповідач зазначає про безпідставне нарахування трьох процентів річних на інфляційних втрат з 24.02.2022 з огляду на законодавче звільнення боржників від відповідальності під час воєнного стану.

Позивачем було враховано надану відповідачем інформацію про перехід права власності на спірний об`єкт нерухомості до третьої особи та у поданій 09.02.2026 заяві про часткове закриття провадження змінено періоди нарахування заборгованості.

З огляду на зазначені вище обставини позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 38 001,88 грн, з яких: 149,39 грн становить сума заборгованості з централізованого опалення, 17 477,32 грн - сума заборгованості за надання послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 року по липень 2023 року, 464,00 грн - сума заборгованості з централізованого постачання гарячої води, 8 136,09 грн - сума заборгованості за послугу з постачання гарячої води за період з січня 2022 року по липень 2023 року, 17,46 грн - внески за обслуговування вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії, 652,35 грн - плата за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 року по липень 2023 року та 322,35 грн - плата за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з січня 2022 року по липень 2023 року.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача три проценти річних у розмірі 15,30 грн, інфляційні втрати у розмірі 67,67 грн нараховані на суму заборгованості з централізованого опалення; три проценти річних в сумі 1 540,57 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 874,23 грн, нарахованих на заборгованість за надання послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 року по липень 2023 року; три процента річних у сумі 47,52 грн та інфляційні втрати у розмірі 211,19 грн, нараховані на заборгованість з централізованого постачання гарячої води; три проценти річних у розмірі 661,52 грн та інфляційні втрати в розмірі 2 364,92 грн, нараховані на заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з січня 2022 року по липень 2023 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом врахований той факт, що 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність, водночас, відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на вказане, беручи до уваги, що спірні правовідносини між сторонами виникли до 28.08.2025, суд дійшов висновку про регламентування спірних правовідносин приписами Господарського кодексу України.

Так, частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Судом враховано, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 року).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Однак, відповідачем не надано жодних належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів належного виконання своїх обов`язків зі сплати заборгованості з централізованого опалення, заборгованості за надання послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 року по липень 2023 року, заборгованості з централізованого постачання гарячої води, заборгованості за послугу з постачання гарячої води за період з січня 2022 року по липень 2023 року, внесків за обслуговування вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії, плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 року по липень 2023 року та плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з січня 2022 року по липень 2023 року.

За таких обставин, виходячи з наведеного вище у сукупності, суд дійшов висновку щодо належної доказової обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» в частині стягнення з відповідача 149,39 грн заборгованості з централізованого опалення, 17 477,32 грн заборгованості за надання послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 року по липень 2023 року, 464,00 грн заборгованості з централізованого постачання гарячої води, 8 136,09 грн заборгованості за послугу з постачання гарячої води за період з січня 2022 року по липень 2023 року, 17,46 грн внесків за обслуговування вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії, 652,35 грн плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 року по липень 2023 року та 322,35 грн плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з січня 2022 року по липень 2023 року.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача трьох проценти річних у розмірі 15,30 грн та інфляційних втрат у розмірі 67,67 грн нарахованих на суму заборгованості з централізованого опалення; трьох процентів річних в сумі 1 540,57 грн та інфляційних втрат у розмірі 5 874,23 грн, нарахованих на заборгованість за надання послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 року по липень 2023 року; трьох процентів річних у сумі 47,52 грн та інфляційних втрат у розмірі 211,19 грн, нарахованих на заборгованість з централізованого постачання гарячої води; трьох процентів річних у розмірі 661,52 грн та інфляційних втрат в розмірі 2 364,92 грн, нарахованих на заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з січня 2022 року по липень 2023 року суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статті 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України ) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та три проценти річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Нарахування на суму боргу трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пункт 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013).

Здійснивши перевірку наведених позивачем розрахунків, суд дійшов висновку, що останні є арифметично вірними.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, наведенні норми та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, суд дійшов висновку про задоволення позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

Згідно з приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про стягнення 38 001,88 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "СТАНДАРТ КЕПІТАЛ" (01001, Україна, місто Київ, вулиця М. Грушевського, будинок 4 інше Н/П №53; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38489695) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (01001, м.Київ, Печерський район, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40538421) 149,39 грн заборгованості з централізованого опалення та три проценти річних у розмірі 15,30 грн, інфляційні втрати у розмірі 67,67 грн нараховані на зазначену суму заборгованості; 17 477,32 грн заборгованості за надання послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 року по липень 2023 року в розмірі та три проценти річних в розмірі 1 540,57 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 874,23 грн, нараховані на зазначену заборгованість; 464,00 грн заборгованості з централізованого постачання гарячої води та три процента річних - 47,52 грн, інфляційні втрати у розмірі 211,19 грн, нараховані на зазначену суму заборгованості; 8 136,09 грн заборгованості за послугу з постачання гарячої води за період з січня 2022 року по липень 2023 року що становить та три проценти річних у розмірі 661,52 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 364,92 грн, нараховані на зазначену суму заборгованості; 17,46 грн внесків за обслуговування вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії; 652,35 грн плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2022 року по липень 2023 року; 322,35 грн плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з січня 2022 року по липень 2023 року та судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ