Рішення № 140307606, 22.09.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1279/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест-груп», м. Ужгород

про стягнення суми 1 423 965,70 грн.

За участю представників:

від прокуратури - Стець Василь Миколайович, прокурор відділу

від позивача - Данканич Андрій Еміліянович згідно витягу з ЄДР

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача в якому просить стягнути суму 1 423 965,70 грн безпідставно збережених коштів, за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 площею 2,1542 га без достатньої правової підстави у період з 01.01.2018 р. по 30.06.2021 р..

Ухвалою суду від 13.11.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 907/1279/25 вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі № 907/1279/25 призначено на 09.12.2025.

Ухвалою суду від 09.12.2025 відкладено підготовче засідання у справі на 29.01.2026.

Проте, судове засідання призначене на 29.01.2025 р. не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у щорічній основній відпустці згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/2-к від 29.01.2025 р.

Ухвалою суду від 05.02.2026 відкладено підготовче засідання у справі на 18.02.2026.

Ухвалою суду від 18.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 березня 2026 року.

Проте, судове засідання призначене на 18.03.2026 не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Ремецькі О.Ф. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 31.03.2026 відкладено розгляд справи по суті на 29.04.2026.

Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, посилаючись на їх обгрунтованість наявними у справі матеріалами. Не заперечує стосовно відкладення розгляду справи з мотивів, наведених представником позивача.

Представник позивача просить суд відкласти судове засідання по розгляду справи по суті з підстав, викладених у поданому суду письмовому клопотанні.

Відповідач відзиву по суті заявлених позовних вимог не подав, свого повноважного представника у засідання суду не направив. При цьому, матеріали справи містять відомості стосовно належного повідомлення відповідача про дату та час проведення судового засідання шляхом направлення ухвали суду до Електронного кабінету відповідача через підсистему Електронний Суд.

Ухвалою суду від 29.04.2026 відкладено розгляд справи по суті на 02.06.2026.

01.06.2026 Закарпатською обласною прокуратурою подано суду клопотання про повернення справи до стадії підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 02.06.2026 задоволено клопотання Закарпатської обласної прокуратури про долучення доказів у справі №907/1279/25 від 01.06.2026. Поновлено строк Закарпатській обласній прокуратурі на подання доказів у справі. Долучено до матеріалів справи копії документів згідно з додатками до клопотання про долучення доказів від 01.06.2026. Повернуто зі стадії розгляду по суті справи № 907/1279/25 до стадії підготовчого провадження у вказаній справі. Призначено підготовче засідання на 01 липня 2026 р.

Прокурора та представник позивача висловились по справі, щодо відкладення підготовчого засідання не заперечили.

Відповідач явку свого уповноваженого представника не забезпечив.

Ухвалою суду від 01.07.2026 відкладено підготовче засідання на 11.08.2026.

Ухвалою суду від 11.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 22 вересня 2026 р.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція прокурора

В позовній заяві прокурор зазначає, що відповідно до договору купівлі-продажу № 732 від 05.03.2007, ТОВ «Будінвест-груп» набуло право приватної власності на будівлю котельні площею 1 403,1 кв.м. та огорожу, які розташовані за адресою: м. Ужгород, вул. Паризької комуни, 4а.

Згідно з інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 447868567 від 15.10.2025, державну реєстрацію вказаних об`єктів нерухомості проведено 02.04.2007, реєстраційний номер 17739513. Наведене також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14100400 від 02.04.2007, виданим Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода» Ужгородської міської ради: Закарпатської області.

Після чого, 23.03.2011 між Управління майном міста Ужгородської міської ради та ТОВ «Будінвест-груп» укладено договір оренди землі № 1395, відповідно до якого, в користування Відповідачу передано земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 площею 21 542 кв. м. під придбаними будівлями та спорудами виробничої бази та для їх обслуговування за адресою: м. Ужгород, вул. Успенського, 11.

З витягу із Державного земельного кадастру № НВ-2102271312017 від 17.10.2017 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 зареєстрована у Державному земельному кадастрі 01.04.2011.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 447815724 від 15.10.2025, право комунальної власності Ужгородської міської ради на земельну ділянку зареєстровано 06.11.2017 та припинено 21.06.2023.

Під час користування ТОВ «Будінвест-груп» вказаною земельною ділянкою, товариство неналежно виконувало обов`язки орендаря, зокрема, щодо сплати орендної плати.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.05.2017 у справі № 907/190/17, стягнуто з ТОВ «Будінвест-груп» до місцевого бюджету заборгованість у сумі 156 456,40 грн, а також припинено шляхом розірвання дію договору оренди землі № 1395 від 23.03.2011.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.05.2017 частково скасовано, а саме вирішено стягнути з ТОВ «Будінвест-груп» до місцевого бюджету заборгованість у сумі 140 485,42 грн. Рішення місцевого суду щодо припинення шляхом розірвання дії договору оренди землі № 1395 від 23.03.2011 залишено без змін.

На виконання рішення суду, 06.11.2017 державним реєстратором прийнято рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про припинення права користування ТОВ «Будінвест-груп» земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 площею 21 542 кв. м.

Надалі, у зв`язку з використанням ТОВ «Будінвест-груп» частини земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070, а саме площі 2 312 кв. м., без правовстановлюючих документів, у вересні 2021 року Ужгородська міська рада звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ТОВ «Будінвест-груп5» про стягнення безпідставно збережених грошових коштів в розмірі 147 724,32 грн.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.11.2021 у справі № 907/752/21 задоволено частково позов Ужгородської міської ради до ТОВ «Будінвест-груп», як наслідок, вирішено стягнути на підставі ст. 1212 ЦК України з вказаного товариства на користь міської ради безпідставно набуті` грошові кошти у розмірі 143 620,87 грн.

Задовольняючи позов міської ради, місцевий суд підтвердив, що ТОВ «Будінвест-груп», будучи власником нерухомості, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 площею 2,1542 га, договір оренди землі з органом місцевого самоврядування не укладено та не сплачувало в період з 01.07.2018 по 30.06.2021 оренду плату 'за користування землями комунальної власності площею 2 312 кв. м., які с складовою частиною земельної ділянки з кадастровим номером" 2110100000:65:002:0070.

9.05.2023 між Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради та ТОВ «Будінвест-груп» укладено договір оренди землі № 2410, відповідно до якого товариству знову передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 площею 21 542 кв. м., яка розташована в м. Ужгороді, вул. Успенська, 11.

Пунктом 40 даного договору сторони погодили, що орендар' зобов`язується сплатити плату за землю за фактичне її використання у період з 01.07.2021 та до моменту державної реєстрації права оренди землі.

Відповідно до листа Ужгородської міської ради № 4191/02.4-19 від 12.08.2025, ТОВ «Будінвест-груп» сплачено в повному обсязі плату за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 площею 21 542 кв. м. за період 01.07.2021 по 09.05.2023. Також даним листом підтверджується, що товариством, на виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.11.2021 у справі № 907/752/21, в добровільному порядку відшкодовано до місцевого бюджету грошові кошти в розмірі 143 620,87 грн.

За тим, 21.06.2023 між Ужгородською міською радою та ТОВ «Будінвест-груп» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з розстроченням платежу № 283, відповідно до якого, товариство набуло право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 площею 21 542 кв. м.

Також, 18.10.2023 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ «Будінвест-груп» на комплекс будівель з під`їзною залізничною колією, які розташовані в м. Ужгороді, вул. Мартина Сергія, 4А. Складовими частинами об`єкта нерухомого майна е: котельня, залишки будівлі, огорожа та 2 під`їзні залізничні колії.

Державна реєстрація зазначених об`єктів нерухомості проведена, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу № 732 від 05.03.2007, договору купівлі-продажу № 586 від 01.06.2009 та технічного паспорта на виробничий будинок № Т101:4727-3997-8733-2865 від 31.05.2023. В реєстрі відображено, що будівлі та споруди розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 2124883600:10:010:0640.

З цього приводу зазначаю, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2 1 24883600:10:010:0640 розташовані лише під`їзні залізничні колії, що підтверджується, зокрема, договором оренди землі № 2425, укладеним між Ужгородською міською радою та ТОВ «Будінвест-груп», натомість котельня та огорожа розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070.

Наведене підтверджується також довідкою КП «Архітектурно планувальне бюро» Ужгородської міської ради № 2382 від 13.02.2023, виданою ТОВ «Будінвест-груп», згідно з якої, будівлі та споруди товариства (право власності посвідчено договором купівлі-продажу № 732 від 05.03.2007, реєстраційний номер 17739513) знаходяться за адресою м. Ужгород, вул. Сергія Мартина, 4А (колишня назва вулиці - Паризька комуна) та розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070. Зазначено про невідповідність адреси місцю фактичного розташування об`єкта, за зверненням товариства можливо змінити адресу будівель на актуальну: м. Ужгород, вул. Успенська, 11.

Водночас, встановлено, ТОВ «Будінвест-груп», здійснюючи в період з 01.01.2018 по 30.06.2021 фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 площею 21 542 кв. м., не сплатило до місцевого бюджету грошові кошти у вигляді орендної плати в розмірі 1 423 965,70 грн, у зв`язку з чим, вказані кошти підлягають стягненню з товариства на користь Ужгородської міської ради, виходячи з наступного.

Враховуючи наведене, вважаю, що обставини фактичного користування° ТОВ «Будінвест-груп» всієї площі земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070, встановлені рішенням Господарськогл суду Закарпатської області від 16.11.2021 у справі № 907/752/21, є преюдиційними обставинами.

Крім того, відповідно до акта обстеження умов використання земельної ділянки від 26.05.2021, складеного комісією органу місцевого самоврядування, земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 огороджена по межі бетонним парканом, вхід на територію здійснюється через металеві ворота. Отже, доступ на земельну ділянку для сторонніх осіб обмежено.

В постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 588/2034/22, за результатами розгляду тотожних правовідносин, стверджено, що обмежені особою доступу до земельної ділянки для інших осіб шляхом огородження такої, свідчить про користування особою всієї площі такої. 3 цього приводу також зазначаю, що розміщення огорожі по периметру земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 позбавляло орган місцевого самоврядування розпоряджатись землею інакше, ніж надання її у користування Відповідачу.

Таким чином, вищенаведені факти засвідчують, що в період з 01.07.2018 по 30.06.2021, ТОВ «Будінвест-груп» використовувало всю площу земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 - 21 542 кв. м., а не лише її частину площею 2 312 кв. м.

Позиція позивача

Позивач Ужгородська міська рада, м. Ужгород позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно до договору купівлі-продажу № 732 від 05.03.2007, ТОВ «Будінвест-груп» набуло право приватної власності на будівлю котельні площею 1 403,1 кв.м. та огорожу, які розташовані за адресою: м. Ужгород, вул. Паризької комуни, 4а.

Згідно з інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 447868567 від 15.10.2025, державну реєстрацію вказаних об`єктів нерухомості проведено 02.04.2007, реєстраційний номер 17739513. Наведене також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14100400 від 02.04.2007, виданим Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода» Ужгородської міської ради: Закарпатської області.

Після чого, 23.03.2011 між Управління майном міста Ужгородської міської ради та ТОВ «Будінвест-груп» укладено договір оренди землі № 1395, відповідно до якого, в користування Відповідачу передано земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 площею 21 542 кв. м. під придбаними будівлями та спорудами виробничої бази та для їх обслуговування за адресою: м. Ужгород, вул. Успенського, 11.

З витягу із Державного земельного кадастру № НВ-2102271312017 від 17.10.2017 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 зареєстрована у Державному земельному кадастрі 01.04.2011.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 447815724 від 15.10.2025, право комунальної власності Ужгородської міської ради на земельну ділянку зареєстровано 06.11.2017 та припинено 21.06.2023.

Під час користування ТОВ «Будінвест-груп» вказаною земельною ділянкою, товариство неналежно виконувало обов`язки орендаря, зокрема, щодо сплати орендної плати.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.05.2017 у справі № 907/190/17, стягнуто з ТОВ «Будінвест-груп» до місцевого бюджету заборгованість у сумі 156 456,40 грн, а також припинено шляхом розірвання дію договору оренди землі № 1395 від 23.03.2011.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2017 рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.05.2017 частково скасовано, а саме вирішено стягнути з ТОВ «Будінвест-груп» до місцевого бюджету заборгованість у сумі 140 485,42 грн. Рішення місцевого суду щодо припинення шляхом розірвання дії договору оренди землі № 1395 від 23.03.2011 залишено без змін.

На виконання рішення суду, 06.11.2017 державним реєстратором прийнято рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про припинення права користування ТОВ «Будінвест-груп» земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 площею 21 542 кв. м.

Надалі, у зв`язку з використанням ТОВ «Будінвест-груп» частини земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070, а саме площі 2 312 кв. м., без правовстановлюючих документів, у вересні 2021 року Ужгородська міська рада звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ТОВ «Будінвест-груп5» про стягнення безпідставно збережених грошових коштів в розмірі 147 724,32 грн.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.11.2021 у справі № 907/752/21 задоволено частково позов Ужгородської міської ради до ТОВ «Будінвест-груп», як наслідок, вирішено стягнути на підставі ст. 1212 ЦК України з вказаного товариства на користь міської ради безпідставно набуті` грошові кошти у розмірі 143 620,87 грн.

Задовольняючи позов міської ради, місцевий суд підтвердив, що ТОВ «Будінвест-груп», будучи власником нерухомості, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 площею 2,1542 га, договір оренди землі з органом місцевого самоврядування не укладено та не сплачувало в період з 01.07.2018 по 30.06.2021 оренду плату 'за користування землями комунальної власності площею 2 312 кв. м., які с складовою частиною земельної ділянки з кадастровим номером" 2110100000:65:002:0070.

9.05.2023 між Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради та ТОВ «Будінвест-груп» укладено договір оренди землі № 2410, відповідно до якого товариству знову передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 площею 21 542 кв. м., яка розташована в м. Ужгороді, вул. Успенська, 11.

Пунктом 40 даного договору сторони погодили, що орендар' зобов`язується сплатити плату за землю за фактичне її використання у період з 01.07.2021 та до моменту державної реєстрації права оренди землі.

Відповідно до листа Ужгородської міської ради № 4191/02.4-19 від 12.08.2025, ТОВ «Будінвест-груп» сплачено в повному обсязі плату за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 площею 21 542 кв. м. за період 01.07.2021 по 09.05.2023. Також даним листом підтверджується, що товариством, на виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.11.2021 у справі № 907/752/21, в добровільному порядку відшкодовано до місцевого бюджету грошові кошти в розмірі 143 620,87 грн.

За тим, 21.06.2023 між Ужгородською міською радою та ТОВ «Будінвест-груп» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з розстроченням платежу № 283, відповідно до якого, товариство набуло право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 площею 21 542 кв. м.

Також, 18.10.2023 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ «Будінвест-груп» на комплекс будівель з під`їзною залізничною колією, які розташовані в м. Ужгороді, вул. Мартина Сергія, 4А. Складовими частинами об`єкта нерухомого майна е: котельня, залишки будівлі, огорожа та 2 під`їзні залізничні колії.

Державна реєстрація зазначених об`єктів нерухомості проведена, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу № 732 від 05.03.2007, договору купівлі-продажу № 586 від 01.06.2009 та технічного паспорта на виробничий будинок № Т101:4727-3997-8733-2865 від 31.05.2023. В реєстрі відображено, що будівлі та споруди розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 2124883600:10:010:0640.

З цього приводу зазначаю, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2 1 24883600: 1 0:0 1 0:0640 розташовані лише під`їзні залізничні колії, що підтверджується, зокрема, договором оренди землі № 2425, укладеним між Ужгородською міською радою та ТОВ «Будінвест-груп», натомість котельня та огорожа розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070.

Наведене підтверджується також довідкою КП «Архітектурно планувальне бюро» Ужгородської міської ради № 2382 від 13.02.2023, виданою ТОВ «Будінвест-груп», згідно з якої, будівлі та споруди товариства (право власності посвідчено договором купівлі-продажу № 732 від 05.03.2007, реєстраційний номер 17739513) знаходяться за адресою м. Ужгород, вул. Сергія Мартина, 4А (колишня назва вулиці - Паризька комуна) та розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070. Зазначено про невідповідність адреси місцю фактичного розташування об`єкта, за зверненням товариства можливо змінити адресу будівель на актуальну: м. Ужгород, вул. Успенська, 11.

Водночас, встановлено, ТОВ «Будінвест-груп», здійснюючи в період з 01.01.2018 по 30.06.2021 фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 площею 21 542 кв. м., не сплатило до місцевого бюджету грошові кошти у вигляді орендної плати в розмірі 1 423 965,70 грн, у зв`язку з чим, вказані кошти підлягають стягненню з товариства на користь Ужгородської міської ради, виходячи з наступного.

Крім того, відповідно до акта обстеження умов використання земельної ділянки від 26.05.2021, складеного комісією органу місцевого самоврядування, земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 огороджена по межі бетонним парканом, вхід на територію здійснюється через металеві ворота. Отже, доступ на земельну ділянку для сторонніх осіб обмежено.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Щодо представництва прокурора то суд зазначає наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З листа Ужгородської міської ради № 4191/02.4-19 від 12.08.2025, вбачається, що ТОВ «Будінвест-груп» в добровільному порядку кошти за фактичне використання земельної ділянки за спірний період не відшкодовував (окрім коштів, відшкодованих на виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.11.2021 у справі № 907/752/21).

Міською радою у 2021 році в судовому порядку вжито заходів щодо стягнення з Відповідача безпідставно збережених грошових коштів лише за фактичне користування в період з 01.07.2018 по 30.06.2021 землями комунальної власності площею 2 312 кв.м. Натомість Ужгородською міською радою заходи щодо стягнення з ТОВ «Будінвест-груп» безпідставно збережених грошових коштів за використання частини земельної ділянки 2110100000:65:002:0070 площек5 19 230 кв. м. за вказаний період, не вживались. Також, органом місцевого самоврядування не вживались заходи щодо стягнення з ТОВ «Будінвест-груп» грошових коштів за фактичне використання товариством земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 площею 21 542 кв. м. в період з 01.01.2018 по 30.06.2018.

Закарпатською обласною прокуратурою, на виконання положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», повідомлено Ужгородську міську раду про виявлені порушення, які відобразились у безоплатному користуван11і земельною ділянкою комунальної власності (запит № 15-725вих-25 від 09.09.2025), однак останнім не вжито заходів щодо захисту інтересів територіальної громади.

Так, листом Ужгородської міської ради № 4822/02.4-19 від 23.09.2025 заходи обласну прокуратуру поінформовано, що органом місцевого самоврядування не вживались заходи позовного характеру щодо стягнення ТОВ «Будінвест-груп» грошових коштів у розмірі 1 423 965,70 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, м. Ужгород.

Щодо спірних правовідносин.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою, виключно, відповідно до закону.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України, далі ЗК України).

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» визначає, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, далі ПК України).

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Оскільки відповідач у спірний період не був власником або постійним землекористувачем земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 площею 21 542 га., а тому не вважався суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.

З огляду на вищевказані законодавчі приписи, предметом доказування у даному спорі є, зокрема, обставини щодо земельної ділянки, площі, меж та кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку перейшло до набувача будівлі також її цільового використання.

Відповідно до положень ч.1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч.ч.1, 3, 4, 9 ст.79-1 ЗК України)

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 названого Закону).

Отже, позивач у даній справі має надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів)).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі №923/921/17.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

З приписів статті 79-1 Земельного кодексу України вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Суд зазначає, що факти, що встановлені рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16 листопада 2021року у справі № 907/752/21, у спорі між цими ж сторонами, мають преюдиціальний характер і відповідно до приписів ст. 75 ГПК України мають бути враховані судом при ухваленні цього рішення.

Так, відповідно до частини 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд приймає до уваги такі обставини, що встановлені у рішенні Господарського суду Закарпатської області від 16 листопада 2021року у справі № 907/752/21, що не підлягають доказуванню.

Так, судом встановлено, що у правовстановлюючих документах відповідача зазначено, що окрім будівель у власності відповідача знаходиться паркан, яким огороджено усю належну відповідачеві земельну ділянку, кадастровий номером 2110100000:65:002:0070, загальною площею 21542 кв.м., отже суд доходить висновку, що відповідач є користувачем земельної ділянки площею 21542 кв.м., а розірвання договору її оренди не може використовуватися землекористувачем як спосіб зменшення плати за землю, стверджуючи без обґрунтованих підстав про свій обов`язок платити лише за земельну ділянку, що знаходиться під будівлями і спорудами.

В той же час, суд виходив з принципу диспозитивності та задоволив позовні вимоги у межах заявленого позову про стягнення збережених коштів, з урахуванням загальної площі забудови земельної ділянки 2312 кв.м. та витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2018-2021 роки, позивачем здійснено розрахунок неодержаного доходу за період з 01.07.2018 по 30.06.2021, який становить 147 724,32 грн.

Згідно даних Державного земельного кадастру за складом угідь земельна ділянка складається з наступних угідь: під капітальними одноповерховими будівлями 2312 кв.м.; під тимчасовими спорудами - 7 кв.м.; під проїздами, проходами та площадками 19223 кв.м. Отже, загальна площа забудови 2312 кв.м.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування, без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом вказаних приписів закону виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Таким чином вбачається, що відповідач був власником нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:65:002:0070, загальною площею 21542 кв.м в період з 01.01.2018 року по 30.06.2021, за який стягнути безпідставно збережені кошти просить прокурор.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 з огляду на положення законодавства та численні правові висновки Верховного Суду дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплатити за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази належного оформлення відповідачем у справі, як власником об`єкта нерухомості, права користування спірною земельною ділянкою.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач у період з 01.01.2018 року по 30.06.2021 користувався земельною ділянкою кадастровий номер 2110100000:65:002:0070 площею 21542 кв.м, на якій розташований належний йому об`єкт нерухомості, без достатньої правової підстави.

Відповідно до правової позиції, наведеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 та у п. 65 постанови Велика Палата Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати, є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Пункт 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Абзац1 п. 289.1 Податкового кодексу України передбачає, що для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно ч.2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 зазначено, що з огляду на положення Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно витягів із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:65:002:0070 за 2018-2021 роки, нормативна грошова оцінка 1 кв.м. становить 709,94 грн.

Згідно рішення Ужгородської міської ради від 19.02.2015 року № 1651 «Про Порядок встановлення ставок орендної плати у м. Ужгороді за земельні ділянки, які перебувають у розпорядженні Ужгородської міської ради» затверджено орендні ставки, а саме 3 відсотки від нормативної грошової оцінки, що слід використовувати при обрахуванні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Успенського, 11 у м.Ужгороді.

Таким чином з аналізу наявної в матеріалах справи інформації яка відповідачем не спростована належними та допустимими доказами, з огляду на категорію та функціональне використання спірної земельної ділянки, суд вважає правомірним застосування при розрахунку суми несплаченої відповідачем орендної плати ставки у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Водночас, відповідно до ст. 14.1.125, 14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною. Згідно зі ст. 284 Податкового кодексу України, органи самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.

Положеннями п.п. 288.5.1. п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативно грошову оцінку яких проведено, не може бути меншою за розмір земельного податку, який, у свою чергу, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, становить не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового Кодексу України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено приписами підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України.

Суд враховує, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18).

При цьому, чинне законодавство не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, формування такого здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявника, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (вказаний правовий висновок викладено у постанові ВС від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19).

Таким чином, сукупний розмір плати за користування спірною земельною ділянкою за період з 01.01.2018 по 30.06.2021 (за виключенням березня 2020 року) становить 1 423 965,70 грн, а проведені прокурором розрахунки безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за цей період містять всі необхідні складові для такого розрахунку (період нарахування, нормативну грошову оцінку, ставку орендної плати та її річний розмір), тож є обґрунтованими та підставними.

При цьому відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами розрахунки прокурора, у зв`язку з чим з огляду на категорію та функціональне використання спірних земельних ділянок, суд вважає правомірним їх застосування при розрахунку суми несплаченої відповідачем орендної плати.

З аналізу змісту норм ст. ст. 1212-1214 ЦК України, абз. 4 ч. 1 ст. 144, абз. 5 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи вбачається, що в даному разі наявні усі три названі ознаки.

Таким чином, судом на підставі поданих доказів встановлено, що відповідач зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування спірними земельними ділянками. Водночас, відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до задоволення в заявленому обсязі.

ВИСНОВКИ СУДУ

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, м. Ужгород до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест-груп», м. Ужгород про стягнення суми 1 423 965,70 грн підлягають задоволенню.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест-груп» (88000, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, вул. Капушанська, будинок 50/2, код ЄДРПОУ 34888339) на користь Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3 код ЄДРПОУ 33868924) суму 1 423 965,70 грн (один мільйон чотириста двадцять три тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять гривень 70 коп.) безпідставно збережених коштів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвест-груп» (88000, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Ужгород, вул. Капушанська, будинок 50/2, код ЄДРПОУ 34888339) на користь Закарпатської обласної прокуратури (вул. Коцюбинського, 2-а, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 02909967) суму 21 359,50 грн (двадцять одну тисячу триста п`ятдесят дев`ять гривень 50 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.10.2026.

Суддя О. Ф. Ремецькі