Рішення № 140307570, 29.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 р.м. ЖитомирСправа № 906/399/26

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву представника позивача від 04.09.2026 про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДГАЗ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КОМФОРТ-БУД"

про стягнення 756 684,43грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 03.08.2026 та ухвали суду від 06.08.2026)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.09.2026 позов ТОВ "МЕДГАЗ" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КОМФОРТ-БУД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДГАЗ": 450 346,64грн основного боргу; 57 870,35грн інфляційних; 22161,65 грн 3% річних; 84 617,68 грн пені; 7 379,95 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

07.09.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява від 04.09.2026 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 66 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою від 21.09.2026 суд прийняв до розгляду заяву представника позивача від 04.09.2026 про ухвалення додаткового рішення у справі №906/399/26 та призначив судове засідання на 29.09.2026.

10.09.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У запереченнях представник зазначає, що до актів наданих послуг представником позивача включено витрати, які надавались адвокатом у іншій справі за №906/414/26. Також заперечив щодо включення до витрат на правничу допомогу "гонорару успіху". Вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 66 000,00грн є завищеним та підлягає зменшенню.

Представники сторін у судове засідання 29.09.2026 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронних листів (ухвали суду).

Відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву про винесення додаткового рішення суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві позивач вказав, що очікує понести судові витрати, пов`язані з витратами на професійну правничу допомогу (досудове врегулювання спору, підготовка і подання додаткових заяв і клопотань); тощо

04.09.2026 (вх. 01-44/3240/26 від 07.09.2026) представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій він просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 66 000,00грн.

Нормами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України), що не позбавляє суд обов`язку перевірити достовірність доказів.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Матеріалами справи підтверджено, що представництво позивача у даній справі здійснювалось адвокатом Савенко Р.В. на підставі ордеру серії СА №1157028 від 10.04.2026 та договору про надання консультаційних послуг від 20.01.2026, укладеного адвокатом Савенком Русланом Васильовичем (адвокат) та ТОВ "МЕДГАЗ"(а.с. 9, 166-169).

У п. 1.1. договору сторони визначили види правничої допомоги, яку надає адвокат клієнту.

У п. 3.1. договору погодили, що розмір оплати консультацій та/або послуг, наданих відповідно до даного договору, визначається актом приймання-передачі наданих послуг.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Савенко Р.В. надано акти приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги): від 28.04.2026 на суму 16 000,00грн, від 27.07.2026 на суму 25 000,00грн від 02.09.2026 на суму 10 000,00грн (а.с. 170-175).

Суд встановив, що акт приймання-передачі наданих послуг (правничої допомоги): від 28.04.2026 на суму 16 000,00грн, сторонами не підписано, тому не приймає його як належний доказ надання правничої допомоги.

Крім того, до акту від 02.09.2026 включено гонорар успіху за позитивне рішення у справі у розмірі 15 000,00грн.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55). ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини", Суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат (постанова Верховного Суду від 16.05.2023 у справі №640/2756/19).

Надавши оцінку доказам та доводам позивача щодо розподілу "гонорару успіху" у розмірі 16 000,00грн, суд, керуючись критеріями обґрунтованості, реальності, пропорційності, співмірності та розумності їхнього розміру, що узгоджується з процесуальними нормами права та відповідає положенням ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, а також правовим висновкам викладеним, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18, дійшов висновку про нерозумність судових витрат позивача в частині покладення на відповідача "гонорару успіху", оскільки такі витрати не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме для відповідача надмірний характер.

Відтак, з урахуванням змісту та обсягу фактично наданих у цій справі послуг, суд встановив, що документально підтверджена вартість професійної правничої допомоги, яка стосується розгляду цієї справи, становить 35 000,00 грн.

З урахуванням наведеного, відповідно до приписів ст.126 та ст.129 ГПК України, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача за зустрічним позовом витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 35 000,00 грн. У стягненні з відповідача 31 000,00 грн витрат на правничу допомогу суд відмовляє.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача від 04.09.2026 про ухвалення додаткового рішення у справі №906/399/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "КОМФОРТ-БУД" (10019, м. Житомир, вул.Комерційна,4, офіс 219; ід. код 40223320) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДГАЗ" (02090, м.Київ, вул.Алматинська,8, офіс 410 А ; ід. код 40519037):

- 35 000,00грн витрат на правничу допомогу.

3. В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено: 05.10.26

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:1- у справу; 2,3 - сторонам - через "Електронний кабінет".