Рішення № 140307316, 30.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026м. ДніпроСправа № 904/2638/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 44907200) в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2; ідентифікаційний код 45261177)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 39А; ідентифікаційний код 39934908)

про стягнення 67 347 грн. 20 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1991/26 від 08.05.2026) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" про стягнення 67 347 грн. 20 коп. - вартості несанкціонованого відбору природного газу.

Також просить стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2026 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№23611/26 від 14.05.2026), відповідно до якої позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 13.05.2026.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 39А, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду відповідачу (а.с. 57).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 19.05.2026, було повернуто за зворотною адресою "Одержувач відсутній за вказаною адресою" (а.с. 79-81).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитися з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2026 у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 19.05.2026, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 30.09.2026 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, які містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", як Оператором ГРМ, та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8", як споживачем, було укладено типовий договір розподілу природного газу, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498, шляхом підписання заяви-приєднання від 20.01.2025 №DPDP00047-25 (надалі - Типовий Договір) (а.с. 11-21).

Також сторонами було підписано Перелік точок комерційного обліку споживача. Розрахунок втрат і витрат природного газу (Додаток № 4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви-приєднання від 20.01.2025 №DPDP00047-25 (а.с. 23).

Згідно з пунктами 1.1 - 1.3 Типового договору цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ,

Пунктом 2.1 Типового договору визначено, що за цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 3.3 Типового договору споживач, що не є побутовим, зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання.

Якщо за підсумками місяця фактичний об`єм споживання природного газу споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватися його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу.

Згідно з пунктами 6.1 - 6.4 Типового договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.

Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Оператора ГРМ.

Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня отримання письмової вимоги.

Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Відповідно до пункту 6.7 Типового договору сторони визначили, що у разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Укладення Сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від виконання поточних зобов`язань за цим Договором.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи несплати поточних платежів Оператор ГРМ має право у порядку, визначеному цим Договором, припинити або обмежити розподіл (споживання) природного газу на об`єкт Споживача до повного погашення заборгованості.

Згідно з пунктом 6.8 Типового договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Споживач зобов`язаний здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (пункт 7.4 Типового договору).

У пункті 8.2. Типового договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення за кожен день прострочення платежу.

В пункті 12.1 Типового договору вказано, що цей договір укладається на невизначений строк.

До вказаного договору сторонами, зокрема, підписано наступні додатки:

- Заява-приєднання №DPDP00047-25 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а.с. 21);

- Інформаційний лист (а.с. 22);

- Перелік точок комерційного обліку споживача. Розрахунок втрат і витрат природного газу. (а.с. 23);

Судом встановлено, що у вказаному типовому договорі з додатками сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір з додатками та є правомірним, укладеними та таким, що породжують у сторін права та обов`язки щодо їх виконання.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору з додатками, чи визнання неукладеним вказаних документів в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору з додатками до нього.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема, умови забезпечення: надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб`єктів ринку природного газу відповідної якості; комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу; доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об`єктів будівництва або існуючих об`єктів (умови технічного доступу); доступу суб`єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу); механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб`єктами ринку природного газу, визначені Кодексом ГРМ.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ терміни вживаються у таких значеннях:

- інформаційна платформа електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи;

- несанкціонований відбір природного газу відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.

Згідно із пунктом 3.1 Типового договору санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

Пунктом 6.1 Типового договору визначено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням Кодексу газорозподільних систем. Надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу ГРМ (п.6.6 типового договору). Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (ГТС) для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.

Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення.

Програмне забезпечення інформаційної платформи має відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та нормативних документів щодо системи технічного та програмного захисту інформації.

Цілісність, доступність, конфіденційність та захист від несанкціонованого доступу до інформації реалізуються на інформаційній платформі відповідно до вимог законодавства України та цього Кодексу.

За пунктом 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Згідно з пунктом 7 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС постачальники відповідно до вимог цього Кодексу повинні вносити до інформаційної платформи інформацію щодо: власних споживачів та періодів постачання їм природного газу; номінацій/реномінацій.

Відповідно до пункту 8 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС Оператор газотранспортної системи відповідно до вимог глави 3 цього розділу надає замовникам послуг транспортування доступ до інформаційної платформи для внесення ними інформації, передбаченої цим Кодексом.

Пунктом 1 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС встановлено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (надалі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених цією главою) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником "останньої надії" здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу (пункт 2 глави 5 розділу IVКодексу ГТС).

Постачальник, за винятком постачальника зі спеціальними обов`язками, має право визначити по споживачу, крім побутового, в інформаційній платформі кінцеву дату постачання природного газу такому споживачу (з якої споживач буде виключений з Реєстру споживачів такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу. При цьому у випадку постачання природного газу постачальником "останньої надії" кінцева дата постачання визначається автоматично інформаційною платформою оператора газотранспортної системи відповідно до граничного строку постачання, визначеного Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу. Кінцева дата постачання природного газу не може бути визначена постачальником (у випадку постачання природного газу постачальником "останньої надії" автоматично на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи) після дати внесення відповідної інформації раніше ніж: десять днів по споживачах, що є бюджетними установами та організаціями; п`ять днів по споживачах, які належать до підприємств металургійної та хімічної промисловості; три дні по інших споживачах.

Інформаційна платформа повинна відображати по споживачу заброньовані постачальником (постачальниками) періоди постачання природного газу і дозволяти постачальнику реєструвати на інформаційній платформі період постачання природного газу відповідно до укладених зі споживачем договорів (додаткових угод), у тому числі без зазначення кінцевої дати.

25.01.2026 ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" в інформаційній платформі від Оператора ГТС (ТОВ "Оператор газотранспортної системи України"), який є адміністратором даної платформи, було отримано повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включенні до Реєстру споживачів жодного постачальника / постачальник яких не подав номінацію на точку виходу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС / постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання за № Ф9 0000262653 (дата подання: 25.01.2026; ЕІС-код Віртуальної точки: 56ZG-DSO-060000V), в якому була зазначена доба, з якої припиняється газопостачання споживачу ТОВ "АШЕР 8" (ЕІС-код споживача природного газу: 56XO00013PYP8004) 28.01.2026.

Як вбачається, 28 січня 2026 року відповідачем було здійснено несанкціонований відбір 2 183,12 куб. м. природного газу, про що свідчить доданий до матеріалів справи витяг з інформаційної платформи.

Згідно з пунктом 3 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем за відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді та після закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) розподілу (транспортування) природного газу споживачам, споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи. Якщо споживач здійснює відбір/споживання природного газу у випадках, визначених абзацом першим цього пункту, такий споживач зобов`язаний оплатити вартість відбору природного газу, що розраховується за формулою: ПНВ = (n? ОНВ * МЦ * 1,1) + (n? С? вих факт * Т? вих * 1,1) де ПНВ плата за несанкціонований відбір; n - кількість діб несанкціонованого відбору; ОНВ - добовий обсяг несанкціонованого відбору, тис. куб. м; МЦ маржинальна ціна придбання природного газу для відповідної газової доби, визначена відповідно до Кодексу ГТС, грн. за 1000 куб. м; С? вих факт фактично використана потужність газотранспортної системи у точці виходу до газорозподільної системи, до якої приєднаний споживач, тис. куб. м/добу; Т? вих - тариф на транспортування природного газу у точці виходу до газорозподільної системи, до якої приєднаний споживач, грн. за 1000 куб. м. на добу.

Для кваліфікації відбору газу як несанкціонованого достатньо відсутності підтвердження номінації від постачальника, Кодекс ГТС не пов`язує відсутність номінації з будь-якими іншими обставинами, виконання яких необхідне для визнання відбору газу несанкціонованим. В той час, як пунктом 3.1 договору розподілу природного газу встановлено, що санкціонованим відбором є підтверджений обсяг природного газу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період.

Відповідно до пункту 7.4. Типового договору розподілу природного газу Споживач зобов`язується, зокрема: не допускати несанкціонованого відбору природного газу, однак 28.01.2026 відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" було здійснено несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи. На виконання вимог Типового договору розподілу природного газу та Кодексу газорозподільних систем, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" були складені та надані Споживачу наступні документи: Рахунок на оплату від 31.01.2026 № 28 за несанкціонований відбір; Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 6118 від 31.01.2026, підписаний Споживачем без заперечень. Відповідно до глави 1 розділу ХХІ Кодексу газотранспортної системи у випадку несанкціонованого відбору природного газу з газотранспортної системи оператор газотранспортної системи стягує плату за несанкціонований відбір, що включає, у тому числі вартість потужності точки виходу до газорозподільної системи/прямого споживача.

Оператор газотранспортної системи складає та направляє відповідному оператору газорозподільної системи/прямому споживачу односторонній акт про несанкціонований відбір та рахунок на оплату у строк до 14-го числа місяця, наступного за місяцем здійснення несанкціонованого відбору.

Односторонній акт про несанкціонований відбір підписується оператором газотранспортної системи, у якому зазначається, зокрема: EIC-код оператора газорозподільної системи/прямого споживача, через точку виходу до якого відбувся несанкціонований відбір газу; обсяг несанкціонованого відбору природного газу; розрахунок плати за несанкціонований відбір; дата складання акта.

Оператор газорозподільної системи/прямий споживач зобов`язані сплатити оператору газотранспортної системи плату за несанкціонований відбір у строк до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено несанкціонований відбір.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на підтвердження несанкціонованого відбору 28.01.2026 природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" в обсязі 2 183,12 м2 Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" було отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" акт про несанкціонований відбір природного газу за газовий місяць січень 2026 року.

Оператором ГРМ вартість несанкціонованого відбору природного газу розраховано у відповідності до пункту 3 глави 5 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем і додатку до акта здачі-приймання робіт № 6118 від 31.01.2026 та зазначено у рахунку на оплату від 31.01.2026 №28, який отримано відповідачем 11.02.2026.

Маржинальна ціна придбання природного газу наявна у відкритому доступі за наступним посиланням: Біржові котирування: Природний газ. www.ueex.com.ua.

Тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) для Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України" затверджено постановою НКРЕКП від 30.12.2024 № 2387 "Про встановлення тарифів для Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ" на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2025-2029 років".

На момент розгляду справи доказів оплати вартості несанкціонованого відбору природного газу відповідачем не надано.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 25.01.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" через інформаційну платформу Оператора ГТС отримано повідомлення, відповідно до якого для Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" визначено дату припинення газопостачання 28.01.2026.

Із зазначеного повідомлення та витягу з інформаційної платформи вбачається, що з 28.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" не було включене до Реєстру споживачів жодного постачальника природного газу та не мало діючого постачальника.

Разом з тим 28.01.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" здійснено відбір природного газу з газорозподільної системи в обсязі 2 183,12 куб. м.

Відповідно до пункту 3 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем за відсутності у споживача діючого постачальника у відповідному розрахунковому періоді та після закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) розподілу (транспортування) природного газу споживачам, споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи.

У разі якщо споживач здійснює відбір/споживання природного газу за таких обставин, він зобов`язаний оплатити вартість такого відбору, визначену у порядку, передбаченому пунктом 3 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.

Таким чином, здійснений відповідачем 28.01.2026 відбір природного газу в обсязі 2 183,12 куб. м за відсутності у нього діючого постачальника є несанкціонованим відбором природного газу в розумінні положень Кодексу газорозподільних систем.

На виконання вимог Типового договору розподілу природного газу та Кодексу газорозподільних систем позивачем складено акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №6118 від 31.01.2026 та рахунок на оплату №28 від 31.01.2026 за несанкціонований відбір природного газу.

Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №6118 від 31.01.2026 підписаний відповідачем без зауважень.

Також на підтвердження здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" 28.01.2026 несанкціонованого відбору природного газу в обсязі 2 183,12 куб. м позивачем надано акт про несанкціонований відбір природного газу за газовий місяць січень 2026 року, отриманий від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

Вартість несанкціонованого відбору природного газу розрахована позивачем відповідно до пункту 3 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем та зазначена у додатку до акта здачі-приймання робіт №6118 від 31.01.2026 і рахунку на оплату №28 від 31.01.2026, який отриманий відповідачем 11.02.2026.

На час розгляду справи доказів сплати вартості несанкціоновано відібраного природного газу відповідачем не надано, аргументи позивача не спростовано, доказів неправильності визначеного позивачем обсягу несанкціонованого відбору природного газу або здійсненого розрахунку його вартості матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, оскільки матеріалами справи підтверджується факт здійснення відповідачем 28.01.2026 несанкціонованого відбору природного газу, обсяг такого відбору, визначення його вартості відповідно до положень Кодексу газорозподільних систем, а доказів сплати відповідачем відповідної заборгованості або спростування здійсненого позивачем розрахунку суду не надано, позовні вимоги про стягнення вартості несанкціоновано відібраного природного газу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 662 грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 44907200) в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2; ідентифікаційний код 45261177) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 39А; ідентифікаційний код 39934908) про стягнення 67 347 грн. 20 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 39А; ідентифікаційний код 39934908) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 44907200) в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2; ідентифікаційний код 45261177) 67 347 (шістдесят сім тисяч триста сорок сім) грн. 20 коп. - вартості несанкціонованого відбору природного газу та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. - судових витрат на сплату судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

05.10.2026