Рішення № 140307308, 29.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026м. ДніпроСправа № 904/2630/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури (50074, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Книжна, буд. 1А) в інтересах держави в особі

позивача: Лозуватської сільської ради (53020, с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської обл., вул. Миру, буд. 69; ідентифікаційний код 04339860)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш" (03115, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 93; ідентифікаційний код 43411264)

про визнання недійсними додаткових угод №1 від 20.07.2023, №2 від 22.08.2023 до Договору №44 про закупівлю товару та стягнення штрафних санкцій

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лозуватської сільської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2507/24 від 17.06.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш", у якій просить:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 20.07.2023 про внесення змін до Договору №44 від 22.05.2023, укладену між Лозуватською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш";

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 22.08.2023 про внесення змін до Договору №44 від 22.05.2023, укладену між Лозуватською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш" на користь Лозуватської сільської ради пеню у розмірі 191 707,40 (сто дев`яносто одна тисяча сімсот сім гривень, 40 копійок);

- стягнути з відповідача у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800);

- про дату і час судового засідання повідомити учасників справи та Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2024 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, прокурором подано заяву (вх.№31114/24 від 27.06.2024), відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою господарського суду від 24.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Прокурор у клопотанні (вх.№32934/24 від 09.07.2024) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження просить розглядати справу №904/2630/24 за позовом керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лозуватської сільської ради до ТОВ "Компанія Будшляхмаш" про визнання недійсними додаткових угод №1 від 20.07.2023, №2 від 22.08.2023 до Договору №44 від 22.05.2023 та стягнення штрафних санкцій (пені) в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, посилаючись на важливість питання щодо раціонального та ефективного використання бюджетних коштів при проведенні закупівель для задоволення потреб держави та територіальних громад в умовах воєнного стану, наявний значний суспільний інтерес у розгляді даної справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2024 відмовлено Керівнику Криворізької центральної окружної прокуратури у переході до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві (вх.№34159/24 від 17.07.2024 та вх.№34165/24 від 17.07.2024) на позовну заяву просить суд відмовити повністю в задоволенні позовної заяви керівника Криворізької центральної окружної прокуратури з метою захисту інтересів держави в особі Лозуватської сільської ради до ТОВ "Компанія Будшляхмаш", задовольнити клопотання відповідача, у разі застосування до відповідача штрафних санкцій, зменшити розмір штрафних санкцій пеню з розрахунку 1% річних до 4356,99 грн., посилаючись на те, що: - підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва, у такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; - як вбачається з матеріалів справи прокурор не надав суду належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону, про те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження; - 20.07.2023 сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору, згідно з якою внесено зміни до пункту 4.6. Договору, а саме: Товар за цим Договором поставляється не пізніше 31.08.2023; - 22.08.2023 сторонами було укладено додаткову угоду №2 до Договору, згідно з якою знову внесено зміни до пункту 4.6. Договору, а саме - Товар за цим Договором поставляється не пізніше 29.09.2023, підставами для укладення вказаних угод стали листи продавця (вих. №127 від 17.07.2023 та вих. №138 від 21.08.2023), в яких він стверджує, що "у зв`язку з затримкою поставки деяких комплектуючих для виробництва товару і, як наслідок, неможливість вчасної поставки товару заводом - виробником, ТОВ "Компанія Будшляхмаш" просить продовжити строк поставки товару", зазначені листи є належним документальним підтвердженням об`єктивних обставин, а прокурором не надано спростування, відповідно до якого продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, при цьому форма документального підтвердження об`єктивних обставин Законом не визначена, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг, тому, замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства; - у разі вимоги позивача ТОВ "Компанія Будшляхмаш" надало б додаткове документальне обґрунтування, але такої вимоги позивача не було, що підтверджено матеріалами справи, а саме відповіддю позивача про те, що листи ТОВ "Компанія Будшляхмаш" є належним документальним обґрунтуванням; - жодного порушення законодавства з боку ТОВ "Компанія Будшляхмаш" не відбулось, всі інші питання можуть розглядатись лише при заміні відповідача, якщо в його діях є якісь порушення, а з врахуванням принципу: тлумачення договору на користь дійсності, взагалі відсутні підстави стверджувати про недійсність додаткових угод, більш того, обставини, викладені в позові спростовуються листами заводу-виробника (надаються до відзиву) про те, що саме він є єдиним виробником; - відповідно до Технічних умов сміттєвоз з заднім завантаженням СБМ-401/1 виготовляється ТОВ "Спецбудмаш", як власником технічних умов; - позивачу достеменно відомо про виробника товару, до тендерної документації наданий Дилерський контракт від 02.01.2023 з ТОВ "Спецбудмаш", як з постачальником, завод виробник сповістив, що у зв`язку з затримкою поставки деяких комплектуючих для виробництва товару, виникла ситуація що унеможливлює поставку своєчасно, тому повідомлення єдиного виробника товару про обставини, що вимушують перенести строк поставки, - є безумовно істотними та такими, що утворились після укладання договору; - прокурор наводить приклади поставки, на його думку, аналогічного товару іншим підприємствам, проте прокурор не врахував, що вказані ним автомобілі відрізняються за технічними характеристиками, комплектацією, не є аналогічними, що спростовує це твердження, у вказаних машин різне обладнання, різні характеристики та комплектація, прокурором вказано про виконання хронологічно раніше укладених договорів, ніж договір, до якого укладені оскаржені додатки; - цілком природно та логічно, що до нього заводом виробником комплектування було здійснено раніше, що обумовило виготовлення автомобілів; - прокурор зовсім не приймає до уваги факт, що виробником автомобілів є не відповідач, а ТОВ "Спецбудмаш".

Позивач у додаткових поясненнях (вх.№35231/24 від 23.07.2024) у справі зазначає, що: - Лозуватською сільською радою було проведено закупівлю UA-2023-04-24-002078-a сміттєвоза із заднім завантаженням СБМ 401/1 на базі JAC N120 або еквівалент, за результатами якої 22.05.2023 було укладено Договір про закупівлю №44 з ТОВ "Компанія Будшляхмаш" (постачальник), оскільки постачальник погодився на умови, визначені у тендерній документації, гарантував поставку товару у строк, визначений у тендерній документації (до 31.07.2023 року); - 17.07.2023 постачальник надіслав лист, в якому зазначив, що поставить сміттєвоз не до 31.07.2023, а до 31.08.2023; - враховуючи потребу сільської ради в отриманні сміттєвоза для реалізації "Програми охорони навколишнього природного середовища Лозуватської територіальної громади на 2023-2025 роки", затвердженого рішенням сільської ради від 21.12.2022 №2936-ХХІI/VII, та, оскільки пройшло вже майже 2 місяці з проведення закупівлі, а проведення нової закупівлі могло б зайняти більше часу, було підписано додаткову угоду щодо продовження строку поставки, проте, 21.08.2023 постачальник знову надіслав нам лист, в якому зазначив, що поставить сміттєвоз не до 31.08.2023, а до 30.09.2023; - враховуючи, що пройшло вже 3 місяці з моменту проведення закупівлі, а розірвання договору з ТОВ "Компанія Будшляхмаш" та оголошення нової закупівлі могло зайняти більше часу, а закупівля даного сміттєвоза була передбачена річним планом закупівель та екологічною програмою на 2023 рік, сільська рада була змушена продовжити строки поставки; - сільська рада не заперечує щодо представництва Криворізькою центральною окружною прокуратурою інтересів держави в суді в особі Лозуватської сільської ради у вказаній справі, позов прокурора підтримує.

Прокурор у відповіді (вх.№35321/24 від 24.07.2024) на відзив просить позов керівника Криворізької центральної окружної прокуратури у справі №904/2630/24 задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що: - у електронному кабінеті керівника окружної прокуратури у підсистемі "Електронний суд" для відповідності вказаним вимогам наявний модуль "Заяви прокурора", зокрема, "заяви прокурора в інтересах держави в особі", за допомогою якої здійснюється подання позовів прокурора у господарському, цивільному та адміністративному судочинстві; - до позовної заяви, створеною у модулі "заяви прокурора в інтересах держави в особі" було додано копію наказу про призначення Рижкова О.В. на посаду керівника Криворізької центральної окружної прокуратури, заяву скріплено електронним цифровим підписом, відповідно до функціоналу підсистеми "Електронний суд", який дає змогу однозначно ідентифікувати особу, в матеріалах наявний витяг з підсистеми "Електронний суд" щодо Криворізької центральної окружної прокуратури, у якому Рижков О.В. вказаний керівником; - на офіційному веб-сайті Центрального засвідчувального органу додатково перевірено копію позовної заяви, надісланої сторонам, згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису зазначеного документа вказано наступне: "Підписувач: Рижков Олег Валентинович, РНОКПП: НОМЕР_1 Організація (установа): прокуратура, посада: Керівник, час підпису (підтверджено кваліфікованою позначкою часу для підпису від Надавача): 16:18:43 17.06.2024, сертифікат виданий: КНЕДП органів прокуратури України; - місцем виконання договору відповідно до пункту 4.1. договору визначено адреса замовника, місце поставки товару: 53020, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Лозуватка, вул. Миру, 69; - доводи відповідача стосовно того, що стягнення штрафних санкцій начебто не пов`язано з виконанням договору, не відповідають приписам законодавства; - за приписами ЦК України, однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання, дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання, стягнення штрафних санкцій у даному випадку пов`язане саме з неналежним виконанням договору (простроченням), а також безпідставним укладенням додаткових угод щодо збільшення строку поставки; - на виконання частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Криворізькою центральною окружною прокуратурою попередньо, до пред`явлення позову, листом від 03.06.2024 повідомлено позивача про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову, що підтверджується доданим до позовної заяви повідомленням з відміткою про отримання; - унаслідок нездійснення Лозуватською сільською радою належних заходів інтереси держави та територіальної громади залишалися незахищеними; - сільська рада, маючи беззаперечне право на отримання товару у строк, визначений у тендерній документації та підписаному сторонами договорі, без надання письмових заперечень чи переговорів підписала додаткові угоди, внаслідок укладення яких строк поставки, визначений у тендерній документації та договорі, істотно збільшився, вказаним порушено права та інтереси сільської територіальної громади міста та ця бездіяльність уповноваженого органу є підставою звернення до суду прокурора; - відповідач посилається на роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, що містяться у листі Міністерства №3304-04/69987-06 24.11.2020 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", зазначаючи, що "замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства"; - рекомендацію Мінекономіки відповідачем наведено вибірково, а саме після цитованого відповідачем абзацу вказано, "Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі"; - форма документального підтвердження обставин, що підтверджують причини внесення змін до Договору має одразу бути закладена у тендерній документації до закупівлі, щоб бути відомою всім потенційним учасникам закупівлі для забезпечення добросовісної конкуренції та передбачена у підписаному сторонами договорі; - як вбачається зі змісту Договору №44 у договорі згадується лише про один спосіб підтвердження настання таких обставин; - згідно з Розділом VII Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань, якщо воно сталося внаслідок обставин непереборної сили… належним чином засвідчених, якщо ці обставини безпосередньо впливають на виконання даного договору, а їх наступ засвідчено сертифікатом Торгово-промислової палати України; - у такому разі терміни, відведені на виконання зобов`язань, будуть продовжені на період дії зазначених обставин, підтвердження звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань у інший документальний спосіб у Договорі не встановлено; - при укладенні Додаткових угод №№1, 2 до Договору було порушено норми Закону України "Про публічні закупівлі" та пункт 19 Особливостей, зокрема, не було документально підтверджено належними та допустимими доказами об`єктивних обставин, що спричинили продовження строку поставки товару (обставин непереборної сили або випадку) та не було підтверджено наявності чотирьох умов, одночасно необхідних для внесення змін до істотних умов договору, у зв`язку з чим Додаткові угоди укладено за відсутності підстав, і вони підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2024 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш" (03115, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 93; ідентифікаційний код 43411264) другий примірник відзиву на позовну заяву з додатками без розгляду.

Відповідач у запереченні (вх.№35804/24 від 26.07.2024) на додаткові пояснення Лозуватської сільської ради зазначає про те, що: - додаткові пояснення Лозуватської сільської ради підписані неуповноваженим представником; - від позивача суд ухвалою від 02.07.2024 вимагав надати відповідь на відзив, яка має відповідати вимогам статті 166 Господарського процесуального кодексу України, протягом 7-ми днів з дня одержання відзиву (копія відповіді має бути надіслана іншим учасникам судового процесу, докази направлення подаються до відповіді); - вимога суду не виконана, відповідь на відзив не надана, додаткові пояснення не передбачені законодавством та позивач не надавав жодних пояснень раніше, щоб додавати щось; - позивач проігнорував обов`язок, встановлений статтею 90 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини 2 якої учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті; - надані пояснення представником за довіреністю не мають юридичної сили; - у разі ненадання відповіді на відзив відповідача, а неналежні пояснення не створюють правових наслідків, то позиція позивача повинна визначатись з наявних у справі матеріалів; - в додатках до позову прокурором надана копія відповіді Лозуватської сільської ради від 25.03.2024 за №1178/0/2-24; - з цієї відповіді на лист прокуратури Лозуватська сільська рада не навела жодних заяв стосовно недійсності додаткових угод, напроти, довела до відома прокуратури про законність укладених додаткових угод; - єдина належна позиція позивача викладена у відповіді Лозуватської сільської ради від 25.03.2024 за №1178/0/2-24, що спростовує обставини позовної заяви.

Також відповідач у запереченні (вх.№35805/24 від 26.07.2024) на відповідь керівника Криворізької центральної окружної прокуратури просить відмовити повністю в задоволенні позовної заяви керівника Криворізької центральної окружної прокуратури з метою захисту інтересів держави в особі Лозуватської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш", задовольнити клопотання відповідача, у разі застосування до відповідача штрафних санкцій, зменшити розмір штрафних санкцій пеню з розрахунку 1% річних до 4 356 грн. 99 коп., зазначаючи про те, що: - у своїй відповіді прокурор не надав жодних спростувань відзиву на позовну заяву відповідача, що підтверджує безпідставність та необґрунтованість позовної заяви, підтверджує всі наведені порушення з боку прокурора під час подання заяви; - прокурором не надано жодних пояснень різниці в позовних заявах, направлених сторонам по справі та суду; - прокурор лише вказав, що вони "ідентичні", тобто не однакові, але відповідач навів конкретні відмінності у формі таблиці, що не були спростовані прокурором; - незаконно направляти суду та сторонам "ідентичні" позовні заяви, такі що відрізняються, містять різні дані, різні телефони, різні електронні адреси та інше; - прокурором не надано доказів щодо підстав застосування частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, а саме що позовні вимоги стосуються зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливо лише у певному місці, а тому наявність вказаної обставини є основною для можливості звернення заявником до Господарського суду Дніпропетровської області із даною заявою; - предметом заяви є вимога про визнання недійсними додаткових угод та стягнення штрафних санкцій, при цьому, сам позивач вказує, що договір є повністю виконаний, а стягнення грошових коштів - штрафних санкцій, безпосередньо не пов`язано з місцем поставки товару; - як свідчить стала практика судів України, у разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності; - жодних підстав для застосування частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурором не надано ані в позові, ані в відповіді на відзив; - прокурор проігнорував питання про направлення стороні Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш" позовної заяви, в той час, як у Криворізької центральної окружної прокуратури зареєстрований свій Електронний кабінет ЄСІТС; - як свідчить квитанція №1423440 про надсилання відповіді на відзив від фізичної особи Рижкова О.В. до Криворізької центральної окружної прокуратури, прокурор Рижков О.В. визнав себе окремим учасником судового провадження та надсилає прокуратурі копії судових документів; - прокурором жодним чином не спростовані підстави залишення позовної заяви без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України; - жодного порушення законодавства з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш" не відбулось; - в основу позову визнання недійсними додаткових угод покладені тільки та виключно, начебто, незаконні дії позивача, жодної провини відповідача не зазначено, що взагалі спотворює принципи відповідальності лише за провину, принцип справедливості, фундаментальне положення римського права: "Немає злочину, немає покарання без вини" ("Nullum crimen, nulla poena sine culpa"); - суд повинен врахувати суперечливу (непослідовну) поведінку позивача, що полягає у тому, що позивач добровільно погодився прийняти додаткові угоди, прийняв товар, сплатив за товар без жодних претензій та зауважень, а потім заявляє про незаконність додаткових угод, що вже виконані повністю та про незрозумілі порушення його прав; - прокурор стверджує, що додаткові угоди "порушили матеріальні інтереси держави", але жодних доказів порушення матеріальних інтересів держави не надано; - прокурор посилається лише на припущення щодо "непокращення природного середовища", суду не надано жодних доказів збитків, матеріальних вимог; - прокурор в позові не зазначив в результаті визнання недійсними додаткових угод, які майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено; - щодо наданих прокурором додаткових нових доказів до відзиву: жодного клопотання прокурором про долучення доказів до справи не надано, жодних обґрунтувань про необхідність цих доказів для розгляду позовних вимог не надано, а, навіть у разі такої потенційної необхідності, не зазначено обставин чому вони не могли бути надані раніше, докази неможливості їх надати разом з позовом, тому вони залучені незаконно, не підлягають розгляду та залишаються поза увагою відповідача.

Як вбачається, обґрунтовуючи підсудність справи саме Господарському суду Дніпропетровської області, прокурор посилається на частину 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. Також вказує, що відповідно до пункту 4.1 Договору місцем поставки товару є: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Лозуватка, вул. Миру, 69, що, на думку прокурора, є підставою для визначення підсудності даного спору Господарському суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2024 зупинено провадження у справі №904/2630/24 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднакового застосування норм права у подібних правовідносинах у справі №924/698/23.

Прокурор у клопотанні (вх.№20145/26 від 27.04.2026) про поновлення розгляду справи просить поновити провадження у справі №904/2630/24, посилаючись на те, що: - постановою від 03.04.2026, ухваленою за результатами розгляду справи №924/698/23, ОП КГС ВС визначила, що за змістом положень частини 5 статті 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів; - аналіз зазначеної норми процесуального закону свідчить про те, що нею встановлено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме - 1) якщо спір виник із договору, в якому визначено місце виконання, 2) якщо спір виник із договору, в якому не визначено місце його виконання, проте з огляду на специфіку врегульованих ним правовідносин виконувати такий договір можливо лише в певному місці, отже, у питанні, який позов може пред`являтися за територіальною підсудністю за вибором позивача, законодавець керується тим, що це позов у спорі, що виник із договору, який відповідає певним ознакам (у ньому визначено місце виконання або його можливо виконати лише в конкретному місці), обмежень про те, що зазначений спір має бути виключно спором про виконання цього договору частина 5 статті 29 ГПК України не містить, натомість саме місце пред`явлення позову у спорі, що виник із договору, законодавець визначає за вибором позивача за місцем виконання відповідного договору; - для застосування встановленого частиною 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України правила альтернативної територіальної підсудності спір між сторонами має бути таким, що виник із договору, однак не обов`язково спором про його виконання; - ОП КГС ВС визначила, що спір стосовно укладення додаткових угод, якими вносилися зміни до умов основного договору є спором, що виник з договору, водночас здійснення аналізу та визначення місця виконання кожного з обов`язків сторін за договором чинним процесуальним законодавством не вимагається і у цій справі, очевидно, не має значення, оскільки спір між ними виник із договору, однак не стосується невиконання чи неналежного виконання якогось із договірних зобов`язань; - зважаючи на предмет та підстави заявленого у справі №924/698/23 позову, її підсудність має визначатися з урахуванням встановленого у частині 5 статті 29 ГПК України правила, і, як наслідок, за вибором позивача ця справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) господарського суду за місцем виконання договору; - в даному спорі у справі №904/2630/24 додатковими угодами №1 від 20.07.2023, №2 від 22.08.2023 вносилися зміни до умов основного Договору №44 від 22.05.2023, а саме до пункту 4.6. Договору щодо строку поставки товару (додатковими угодами цей строк безпідставно продовжувався), отже, є спором, що виник з договору, при цьому, відповідно до пункту 4.1. Договору у ньому визначено місце виконання "Продавець передає Товар разом із оригіналами супровідних документів у пункті поставки, яким є адреса Замовника, Місце поставки товару: 53020, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Лозуватка, вул. Миру, 69", тому прокурором правильно визначено підсудність даного спору у справі №904/2630/24 за місцем виконання договору, і вона підлягає розгляду Господарським судом Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 поновлено провадження у справі №904/2630/24, яка розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, з 07.05.2026.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, Лозуватською сільською радою на веб-порталі уповноваженого органу оприлюднено відомості про проведення закупівлі UA-2023-04-24-002078-a спеціалізованої техніки (Сміттєвоз із заднім завантаженням СБМ 401/1 на базі JAC N120 або еквівалент) за кодом ДК 021:2015:34140000-0: Великовантажні мототранспортні засоби.

За результатами процедури, між Лозуватською сільською радою, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш", як продавцем, було укладено договір від 22.05.2023 №44 від 22.05.2023 про закупівлю товару (а.с. 28-30).

Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець зобов`язується поставити у власність покупцю спеціалізовану техніку (Сміттєвоз із заднім завантаженням СБМ 401/1 на базі JAC N120 або еквівалент) ДК 021:2015 - 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (ДК 021:2015: 434144510-6), (далі товар) в кількості та комплектації згідно зі специфікацією (Додаток 1), що є невід`ємною частиною Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що товаром, передбаченим п. 1.1 цього Договору є

Тип - сміттєвоз;

Марка/модель - Сіммєвоз із заднім завантаженням СБМ-401/1 на шасі JAC N120;

Рік - 2023.

Згідно з пунктом 3.1. Договору продавець гарантує, що товар належить йому на праві власності, не знаходиться під забороною на відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь якими фізичними або юридичними особами, державними органами та державою, також не є предметом будь якого іншого обтяження або обмеження, передбаченого чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 3.1. Договору визначено, що загальна ціна товару за цим Договором становить 4 185 000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 697 500 грн. 00 коп.

Факт поставки (передачі у власність) товару в рамках цього Договору підтверджується актом прийому-передачі, підписаним уповноваженими представниками обох сторін (пункт 4.2 Договору).

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що товар за цим Договором поставляється не пізніше 31.07.2023.

Продавець зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, витановлені цим Договором (підпункт 5.1.1. Договору).

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (пункт 6.1. Договору).

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за договором продавець сплачує замовнику штрафні санкції (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості не наданого в строк товару за кожен день прострочення. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань.

Пунктом 7.1. Договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань, якщо воно сталося внаслідок обставин непереборної сили, таких як пожежа, стихійне лихо, аварія, військові дії будь-якого характеру, болокади, страйки, відключення електроенергії, припинення поставок енергоносіїв або інших непередбачених обставин, що виходять за рамки контролю сторін і належному чином засвідчених, якщо ці обставини безпосередньо впливають на виконання даного договору, а їх наступ засвідчено сертифікатом Торгово-промислової палати України. У такому разі терміни, відведені на виконання зобов`язань, будуть продовжені на період дії зазначених обставин.

Відповідно до пункту 7.9. Договору наявність і тривалість форс-мажорних обставин підтверджується листом Торгово-промислової палати України.

Основні (істотні) умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених діючим законодавством, в тому числі пунктом 19 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування від 12 жовтня 2022 року №1178 (пункт 9.1. Договору).

Пунктом 9.2. Договору передбачено, що згідно Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", істотними (основними) умовами договору є:

- предмет договору;

- якість товарів;

- сума, що визначена у договорі;

- місце та строк поставки товарів,

- строк дії договору.

Сторонами також підписано Специфікацію на поставку спеціалізованої техніки, а саме: Сміттєвоз із заднім завантаженням СБМ-401/1 на шасі JAC N120 у кількості 1 шт., на суму 4 185 000 грн. 00 коп. з ПДВ (а.с. 31).

Відповідач листом від 17.07.2023 вих.№127 просить продовжити строк поставки товару до 31 серпня 2023 року у зв`язку із затримкою поставки деяких комплектуючих для виробництва товару і як наслідок неможливість вчасної поставки товару заводом-виробником (а.с. 32).

Сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 20.07.2026 про внесення змін до Договору від 22.05.2023 №44 в якій внесли зміни до пункту 4.6. Договору, а саме: "Товар поставляється не пізніше 31.08.2023 року" (а.с.31-зворотна сторона).

В подальшому, відповідач листом від 21.08.2023 №138 просить продовжити строк поставки товару до 29 вересня 2023 року у зв`язку із затримкою поставки деяких комплектуючих для виробництва товару і як наслідок неможливість вчасної поставки товару заводом-виробником (а.с. 33).

Сторонами було укладено Додаткову угоду №2 від 22.08.2026 про внесення змін до Договору від 22.05.2023 №44 в якій внесли зміни до пункту 4.6. Договору, а саме: "Товар поставляється не пізніше 29.09.2023 року" (а.с.32-зворотна сторона).

Як вбачається, на виконання умов Договору відповідачем було здійснено поставку товару - Сміттєвоз із заднім завантаженням СБМ-401/1 на шасі JAC N120 у кількості 1 шт., про що свідчить видаткова накладна від 08.09.2023 №620 на загальну суму 4 185 000 грн. 00 коп. з ПДВ (а.с. 34).

Також матеріали справи містять рахунок на оплату від 08.09.2023 №84 на суму 4 185 000 грн. 00 коп. з ПДВ, платіжні інструкції від 13.09.2023 на загальну суму 4 185 000 грн. 00 коп. та акт приймання-передачі товару від 08.09.2023 (а.с. 34-зворота сторона -35).

Крім того, Криворізькою центральною окружною прокуратурою було спрямовано листи від 12.03.2024 на адреси Торгово-промислової палати України, Київської торгово-промислової палати та Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати (оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш" зареєстроване у Київській області) з метою з`ясування обставин, чи зверталися до Торгово-промислової палати України або регіональної ТПП Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш" (продавець товару), Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудмаш", Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖАК МОТОРС Україна" (чиї комплектуючі, за твердженням продавця, використовувалися для виготовлення товару) щодо засвідчення форс-мажорних або інших обставин, що об`єктивно унеможливлювали виконання зобов`язань, передбачених умовами договорів, в період з 24.04.2023 по 29.09.2023, або отримання довідок, висновків з вказаного приводу, які результати розгляду цих звернень та, за можливості, надати копії підтверджуючих документів (а.с. 40-42).

У відповіді Торгово-промислової палати України від 15.03.2024 №631/05-72 вказано, що станом на 15.03.2024 у єдиному Реєстрі сертифікатів не знайдено відомостей щодо видачі Сертифікатів про форс-мажорні обставини за вказаними у запиті даними (а.с. 43).

Згідно з відповіддю Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 20.03.204 №164/03.23 вказано, що зазначені суб`єкти господарювання в період з 24.04.2023 по 29.09.2023 не зверталися до регіональної ТПП щодо встановлення факту форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Ні сертифікат про форс-мажорні обставини, ні будь-який інший документ переліченим підприємствам не надавався (а.с. 44).

Згідно з відповіддю Київської торгово-промислової палати від 22.03.2024 17/13-4/313, протягом 2023 року зазначені Товариства не зверталися щодо наявності форс-мажорних обставин та Київською ТПП не видавалися сертифікати про засвідчення форс-мажорних обставин на підставі заявок вищевказаних товариств (а.с. 44-зворотна сторона).

Прокурор стверджує, що оскаржувані додаткові угоди до Договору укладені з порушенням вимог чинного законодавства та підлягають визнанню недійсними, то строком поставки товару мав бути первинний строк, визначений у Договорі, у зв`язку з порушенням строку поставки товару, було здійснено нарахування пені у розмірі 191 707 грн. 40 коп., відповідач проти позову заперечує, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням (частина перша статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі").

Частиною першою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Приписи частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначають, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 Цивільного кодексу України).

Частина третя статті 215 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що у статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, внаслідок укладення вищезгаданих додаткових угод до договору сторони продовжували строк поставки товару.

Як виснувала Велика палата Верховного Суду у Постанові 910/15484/17 від 02.07.2019 "відповідно до статей 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій" (п. 6.41-6.42 Постанови).

Окрім того, суб`єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність приймає як сприятливі наслідки такої господарської діяльності так і несприятливі, а тому, підписуючи договір мав здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, з урахуванням того, що договір між сторонами укладено відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" (Постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 18.01.2024 року 916/410/23).

Також, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій, що відсутність прибутку та невиконання контрагентами позивача своїх зобов`язань перед ним, так і інфляційні процеси становлять один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, а відтак позивач мав врахувати ймовірне настання таких обставин при укладенні договору (п. 37 Постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №910/8232/22).

Як вже зазначалось, підставами для укладення вказаних угод стали листи відповідача від 17.07.2023 та від 21.08.2023, в яких він стверджує, що "у зв`язку з затримкою поставки деяких комплектуючих для виробництва товару і як наслідок неможливість вчасної поставки товару заводом виробником та просить продовжити строк поставки товару".

Умовами Договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань, якщо воно сталося внаслідок обставин непереборної сили, таких як пожежа, стихійне лихо, аварія, військові дії будь-якого характеру, болокади, страйки, відключення електроенергії, припинення поставок енергоносіїв або інших непередбачених обставин, що виходять за рамки контролю сторін і належному чином засвідчених, якщо ці обставини безпосередньо впливають на виконання даного договору, а їх наступ засвідчено сертифікатом Торгово-промислової палати України. У такому разі терміни, відведені на виконання зобов`язань, будуть продовжені на період дії зазначених обставин; наявність і тривалість форс-мажорних обставин підтверджується листом Торгово-промислової палати України.

При цьому, до листів не додавались докази на підтвердження зазначених обставин, крім того, прокуратурою було здійснено запити до Торгово-промислової палати України, Київської торгово-промислової палати та Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати, з відповідей вбачається, що відповідач не звертався щодо наявності форс мажорних обставин та отриманням сертифікату.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 628, статті 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Основні (істотні) умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених діючим законодавством, в тому числі пунктом 19 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування від 12 жовтня 2022 року №1178 (пункт 9.1. Договору).

Пунктом 9.2. Договору передбачено, що згідно Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", істотними (основними) умовами договору є:

- предмет договору;

- якість товарів;

- сума, що визначена у договорі;

- місце та строк поставки товарів,

- строк дії договору.

Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі №910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).

Отже, під час дії договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов`язань (строк поставки товару) шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (Постанова КГС ВС від 30.01.2024 у справі №907/811/21).

Враховуючи викладене, оскільки укладання спірних додаткових угод №1 від 20.07.2023, №2 від 22.08.2023 до договору про закупівлю товару від 22.05.2023 №44 укладено з порушенням вимог чинного законодавства, то відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України вони підлягають визнанню недійсними.

Таким чином, господарський суд вважає позовні вимоги в частині визнання недійсними додаткових угод №1 від 20.07.2023, №2 від 22.08.2023 до договору про закупівлю товару від 22.05.2023 №44, укладених між Лозуватською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш", обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (частини перша, п`ята статті 216 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до пункту 4.6 Договору строк поставки товару визначено: до 31 липня 2023 року, тому строк прострочення поставки обумовленого Договором товару у відповідача розпочався з 01.08.2023.

Враховуючи факт порушення строку поставки товару, нараховано пеню в розмірі 191 707 грн. 40 коп. за період з 01.08.2023 по 07.09.2023.

Суд погоджується з наданим розрахунком.

Щодо заперечень відповідача про те, що форма документального підтвердження об`єктивних обставин Законом не визначена, оскільки вона залежить від обставин, що спричинили продовження строку дії Договору про закупівлю, суд оцінює критично, оскільки умовами Договору чітко визначено обставини та докази підтвердження таких обставин, які перешкоджають належному виконанню умов Договору .

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані прокурором на підтвердження факту порушенням законодавства та умов Договору відповідачем є достатньо вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави у суді

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених до його компетенції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

З викладеним корелюються й положення частин 3 та 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, керівник прокуратури чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3 рп/99).

Відтак, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 05.11.2019 у справі №804/4585/18, від 28.01.2021 у справі №380/3398/20, від 05.10.2021 у справі №380/2266/21, від 02.12.2021 у справі №320/10736/20, від 23.12.2021 у справі №0440/6596/18 та від 14.02.2023 у справі №580/1374/22.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 10.02.2023 у справі №206/1198/19 прокурор вправі звертатися до суду з позовними вимогами щодо захисту прав територіальної громади, оскільки її інтереси є складовою частиною інтересів держави.

Видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (пункт 13 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України).

Пунктом 6 частини 1 статті 7 указаного Кодексу визначено, що бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Оплата за Договором, укладеним між Лозуватською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідльністю "Компанія Будшляхмаш" здійснена за кошти місцевого бюджету, а отже державний інтерес у спірних правовідносинах полягає насамперед у забезпеченні належного виконання зобов`язань за договорами, на фінансування яких виділялись бюджетні кошти.

Водночас, протиправне укладення додаткових угод до Договору, та, як наслідок, несвоєчасна поставка товару за договором та відсутність стягнення штрафних санкцій унеможливило витрачання цих коштів на інші цілі, пов`язані з виконанням державою своїх функцій, необхідних напрямків фінансування в умовах збройної агресії російської федерації проти України, що беззаперечно порушує державні інтереси у спірних правовідносинах.

Укладенням додаткових угод до Договору порушені й матеріальні інтереси держави, оскільки, з урахуванням додаткових угод сільська рада отримала сміттєвоз для потреб територіальної громади у строк, який майже вдвічі перевищував визначений Договором, що не сприяло покращенню матеріально-технічної бази територіальної громади.

Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Другим елементом, який становить невід`ємну частину підстав представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також його відсутність.

Отже, при визначенні вказаного елемента підлягає з`ясуванню питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські рада є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Криворізькою центральною окружною прокуратурою скеровано лист (від 12.03.2024 №59-2474ВИХ-24) (а.с. 36-38) на адресу сільської ради, в якому повідомлялось про встановлені факти порушення законодавства під час укладання додаткових угод та стягнення штрафних санкцій.

У відповідь Лозуватська сільська рада листом від 25.03.2024 №1178/0/2-24 (а.с. 38-зворотна сторона -39) надала до окружної прокуратури матеріали для подальшого вжиття заходів претензійно - позовного характеру.

На виконання вимог абзацу 3 частини 4 статті 23 Закону України "По прокуратуру" Криворізькою центральною окружною прокуратурою на адресу Лозуватської сільської ради скеровано повідомлення щодо звернення прокурора з позовом до суду (а.с. 55-зворотна сторона).

Таким чином, зазначене свідчить про нездійснення уповноваженим органом захисту порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку. Враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються незахищеними, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Лозуватської сільської ради.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури підлягає стягненню 7 267 грн. 20 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури (50074, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Книжна, буд. 1А) в інтересах держави в особі Лозуватської сільської ради (53020, с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської обл., вул. Миру, буд. 69; ідентифікаційний код 04339860) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш" (03115, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 93; ідентифікаційний код 43411264) про визнання недійсними додаткових угод №1 від 20.07.2023, №2 від 22.08.2023 до Договору №44 про закупівлю товару та стягнення штрафних санкцій - задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 20.07.2023 про внесення змін до Договору №44 від 22.05.2023, укладену між Лозуватською сільською радою (53020, с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської обл., вул. Миру, буд. 69; ідентифікаційний код 04339860) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш" (03115, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 93; ідентифікаційний код 43411264).

3. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 22.08.2023 про внесення змін до Договору №44 від 22.05.2023, укладену між Лозуватською сільською радою (53020, с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської обл., вул. Миру, буд. 69; ідентифікаційний код 04339860) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш" (03115, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 93; ідентифікаційний код 43411264).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш" (03115, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 93; ідентифікаційний код 43411264) на користь Лозуватської сільської ради (53020, с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської обл., вул. Миру, буд. 69; ідентифікаційний код 04339860) 191 707 (сто дев`яносто одна тисяча сімсот сім) грн. 40 коп. - пені.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будшляхмаш" (03115, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 93; ідентифікаційний код 43411264) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 7 267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 20 коп. - витрат на сплату судового збору.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

05.10.2026