Ухвала суду № 140306655, 02.10.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8573/26

Номер провадження 1-кп/711/510/26

УХВАЛА

29 вересня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси підготовче судове засідання по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026100140001492 від 30.05.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2026 до Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62026100140001492 від 30.05.2026, стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 07.10.2026.

Прокурор під час проведення підготовчого судового засідання вважав можливим призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, інші учасники кримінального провадження проти зазначеного прокурором не заперечували.

Перешкод для призначення судового розгляду судом не встановлено, підстави для прийняття рішення в порядку, передбаченому п. 1 - 4 ч.3 ст. 314 КПК України відсутні.

Підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України відсутні.

Кримінальне провадження підсудне Придніпровському районному суду м. Черкаси.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, порушень вимог процесуального закону, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України судом проведено підготовку до судового розгляду: визначено час і місце судового розгляду, з урахуванням дати отримання обвинуваченим копії обвинувального акту та склад осіб, що підлягають виклику.

На підставі викладеного, суд вважає можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника та звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в обґрунтування якого зазначив, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що останній може здійснити дії, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: 1)переховуватися від суду: У зв?язку з тим, що санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_4 передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п?яти років - обвинувачений може переховуватись від суду для уникнення кримінальної відповідальності та відбування покарання,незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні. Обвинувачений, користуючись своїми зв?язками, здобутими за час проходження роботи у підрозділах Національної поліції України, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, через прохання чи погрози, або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Існують ризики введення ОСОБА_4 у оману суду або іншого уповноваженого органу, перешкоджання з?явленню свідків, експертів та спеціалістів у даному кримінальному провадженні, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку для уникнення покарання за злочин, у скоєнні якого обвинувачується вказана особа. Також зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, на час вчинення якого обіймав посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, тому він повинен був усвідомлювати, що така поведінка є явно неприйнятною для правоохоронця, адже останній повинен був керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, однак вчинення ним злочину формує в суспільстві негативну думку щодо безкарності працівників правоохоронних органів за вчинені ними злочини, а також викликає негативне ставлення до правоохоронних органів України, тим більше під час дії воєнного стану. Таким чином, суспільний інтерес у справі, який полягає у досягненні цілей, визначених ст. 177 КПК України, перевищує можливі позитивні характеристики підозрюваного. За таких обставин, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити належу процесуальну поведінку та унеможливить спроби останнього ухилитись від виконання вимог та рішень сторони обвинувачення. Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки, скоїв його у стані алкогольного сп?яніння, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, просив продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з 21 год 00 хв. до 04 год 00 хв. наступного дня, строком на 2 місяці, з покладенням на нього обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, мотивуючи його тим, що на даний час існують достатні правові підстави для зміни судом обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на особисте зобов?язання. Вважає, що наразі відсутні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки досудове розслідування кримінального провадження закінчено, речові докази долучені до матеріалів кримінального провадження, експертизи проведені, а свідки кримінального провадження допитані слідчим ДБР в установленому порядку. Відповідно до ст. 290 КПК, відкриваючи стороні захисту матеріали кримінального провадження, прокурор визнав зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, тобто для висунення обвинувачення. 21.07.2026 ОСОБА_4 був звільнений із Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області в результаті проведеного службового розслідування та наразі не обіймає жодної посади в органах НПУ, яка б надавала йому можливість якимось чином впливати на хід досудового розслідування. Разом з цим, за характером та графіком праці у ТОВ "Черкасихліб ТД" ОСОБА_4 не може щодоби перебувати під домашнім арештом в нічний час, позаяк це перешкоджає виконанню його посадових обов?зків як водія-експедитора під час нічних змін (займається доставкою хліба та гарячої випічки до закладів торгівлі Черкаської області). Так, згідно довідки ТОВ "Черкасихліб ТД" від 31.08.2026 р. № 02/01-26 ОСОБА_4 дійсно працює у вказаному товаристві водієм-експедитором з 04.08.2026 р. (наказ №240) та йому встановлено змінний графік роботи із залученням до роботи як в денний, так в нічний час. Окрім того, ОСОБА_4 постійно проживає в м. Черкаси разом із своїм сином, за місцем свого проживання характеризується позитивно, скарг від сусідів на його поведінку не надходило, що свідчить про міцні соціальні зв?язки обвинуваченого. За час проведення досудового розслідування його підзахисний жодного разу не мав умисного наміру переховуватись від слідства, змінити місце проживання/роботи, чи реально впливати на свідків, з метою зміни їхньої позиції щодо обставин кримінального правопорушення. При цьому, ОСОБА_4 намагається відшкодувати потерпілій стороні шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем "Тесла"), у зв?язку з чим напередодні цього засідання проводилися перемовини із представником потерпілої сторони щодо порядку та розміру відшкодування шкоди. Враховуючи цілком позитивні характеризуючі дані ОСОБА_4 , який раніше не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності, одружений, має дитину, працював у національній поліції, та характер його праці, як водія-експедитора, наразі є підстави для застосування більш м?якого запобіжного заходу, аніж запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час із 21 год. вечора до 04 год. ранку, а саме: особистого зобов?язання, із покладенням на обвинуваченого зобов?язань, які передбачені ст. 194 КПК України (зокрема, заборони спілкуватися із потерпілою стороною та свідками, не відлучатися з місця свого проживання на тривалий час та ін.). Просив відмовити у клопотання прокурора щодо продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника та просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Зазначив, що перебуваючи під домашнім арештом він не зможе в повній мірі здійснювати догляд за своїм неповнолітнім сином ОСОБА_7 , 2015 року народження, який на даний час проживає з ним, оскільки з мамою він не хоче проживати. Крім того, він планує укласти контракт на проходження військової служби, а перебуваючи під домашнім арештом зробити цього не може.

Представник потерпілої ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо заявленого клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому покладався виключного на розсуд суду, заперечував щодо задоволення клопотання захисника обвинуваченого. Щодо заявлення цивільного позову зазначив, що між сторонами ведеться активна взаємодія для досудового врегулювання даного спору, тому рішення про подачу цивільного позову буде вирішуватись на початку судового розгляду.

Заслухавши думку учасників, дослідивши письмові матеріали провадження, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.08.2026 ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 21.00 год. до 04.00 год., в межах строку досудового розслідування, тобто до 07.10.2026, з покладенням процесуальних обов`язків, визначених частиною 5 ст.194 КПК України.

При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 - ризик можливого переховування обвинуваченого від суду обґрунтований тим, що санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років, у зв`язку в цим останній усвідомлюючи суворість покарання, передбаченого за інкриміноване правопорушення, матиме реальну можливість змінити місце проживання, переховуватися від суду; п. 3 - ризик можливого незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні обґрунтований тим, що свідки у кримінальному провадженні не допитані, ще тільки планується їх допит і обвинувачений матиме змогу впливу на них з метою примусити чи схилити їх змінити покази на свою користь чи відмовитись від надання показань з метою уникнення від кримінальної відповідальності, тому у суду є всі підстави вважати, що обвинувачений може впливати на свідків та переховуватися від суду.

Щодо існування ризику - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), суддя зазначає, що даний ризик є неконкретизованим жодним чином та виступає формальним доводом обґрунтування доводів поданого клопотання.

Суд вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не буде достатньо дієвим заходом забезпечення кримінального провадження, що зможе в повній мірі запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити їх належну процесуальну поведінку.

Водночас, на переконання суду, той факт, що обвинувачений продовжує виконувати загальні обов`язки у кримінальному провадженні згідно з процесуальним законом (ч. 7 ст. 42 КПК України) свідчить лише про те, що обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби і таким обсягом обов`язків, є достатнім та дієвим, оскільки забезпечує його належну процесуальну поведінку у цьому кримінальному провадженні.

Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь обвинуваченого ОСОБА_4 , в тому числі щодо його позитивної характеристики за місцем проживання та перебуванні на його утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 , 2015 року народження і матері ОСОБА_8 , 1963 року народження, яка потребує догляду, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та обставини, які при цьому враховувались не відпали, а підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який суд не вбачає.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період доби з 23.00 год. до 04.00 год. наступної доби, з покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність яких була доведена прокурором в судовому засіданні, та які будуть пропорційними, помірними та такими, що не становитимуть надмірний тягар для обвинуваченого, та забезпечать виконання обвинуваченим, покладених процесуальних обов`язків, визначених частиною 5 ст. 194 КПК України та який в повній мірі забезпечить запобіганню ризикам, передбаченим п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 31, 177, 178, 181, 314-316, 369-372, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, на 08.10.2026 року о 12.00 годині.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 29 листопада 2026 року, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період доби з 23.00 год. до 04.00 год. наступної доби, окрім необхідності отримання медичної допомоги та прямування до укриття цивільного захисту, та покладені на нього наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись за межі Черкаської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого фактичного місця проживання та зміну контактного номеру телефону;

- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) з потерпілою ОСОБА_9 та зі свідками у даному кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення процесуальних дій за їх участі;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В період воєнного стану на території України дозволити ОСОБА_4 , після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатися з місця проживання з метою перебування останнього в укритті.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Судовий розгляд кримінального провадження провести одноособово у відкритому судовому засіданні у приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Про час та місце проведення судового засідання повідомити прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу та представника потерпілої.

Ухвалу направити для виконання до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 02.10.2026 о 08.40 год.

Суддя: ОСОБА_1