Ухвала суду № 140306051, 02.10.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 02.10.2026Справа № 554/11512/26Провадження № 1-кп/554/1269/2026

У Х В А Л А

02 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025170000000504 від 14.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебувають матеріали кримінального провадження №12025170000000504 від 14.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_10 міри запобіжних заходів у виді тримання під вартою, строк яких закінчується. В обґрунтування клопотань про продовження запобіжних заходів посилалась на те, що існує обґрунтована підозра обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, а також існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, встановлені ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 18.03.2026 року під час застосування відносно обвинувачених запобіжних заходів, які продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась.

Крім того, прокурор заявила клопотання про продовження строку дії обов`язків покладених на обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв`язку із застосуванням запобіжних заходів у вигляді застави. В обґрунтування клопотань посилалась на те, що існує обґрунтована підозра обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, а також існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, встановлені ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 18.03.2026 року під час застосування відносно обвинувачених запобіжних заходів, які продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_8 заперечували. Захисник вказувала, що прокурором не доведено, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе запобігти ризиками, зазначеним у клопотанні. Обвинувачений має міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання у місті Полтаві. Просила змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт, а у разі задоволення клопотання прокурора зменшити розмір застави до 20 прожитких мінімумів.

Обвинувачений ОСОБА_10 , який не заперечував проти розгляду клопотання прокурора без участі його захисника ОСОБА_11 , заперечував проти клопотання прокурора, просив відмовити в його задоволенні. Вказував, що ризики, зазначені прокурором, відсутні. Просив зменшити розмір застави 20 прожитких мінімумів.

Обвинувачений ОСОБА_6 який не заперечував проти розгляду клопотання прокурора буз участі його захисника ОСОБА_12 , у якої закінчились повноваження, не заперечував проти продовження строку обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_9 заперечували. Захисник зазначав, що прокурором не доведена наявність ризиків, клопотання є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, дійшов наступного висновку.

За вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 178 КПК України суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених, суд враховує, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинувачених, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого.

Так, вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, офіційно непрацевлаштований, раніше судимий; наявність ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КІІК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на переховування від суду, незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених, знищити або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, у разі застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки вони передбачають перебування на волі, що дає можливість негативно впливати на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитися від суду.

Окрім того, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 18.03.2026 року відносно ОСОБА_4 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних соіб, який відповідає вимогам ст. 182 КПК України.

З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується останній, суд дійшов висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому доцільно продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою із правом внесення застави, визначеної ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 18 березня 2026 року.

Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_10 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, офіційно непрацевлаштований, раніше не судимий; наявність ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КІІК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на переховування від суду, незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених, знищити або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, у разі застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки вони передбачають перебування на волі, що дає можливість негативно впливати на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитися від суду.

Окрім того, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 18.03.2026 року відносно ОСОБА_10 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних соіб, який відповідає вимогам ст. 182 КПК України.

З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується останній, суд дійшов висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому доцільно продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою із правом внесення застави, визначеної ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 18 березня 2026 року.

Крім того, встановлено, що ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 18.03.2026 року обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою із визначенням застави. За ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були внесені застави, тому, в силу ч. 4 ст. 202 КПК України, обвинувачені вважаються такими, до яких застосовано запобіжні заходи у вигляді застави.

Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За приписами ч.7 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Враховуючи дані про особи обвинувачених, тяжкість кримінальних правопорушень, які їм інкримінуються, те, що на даний час судовий розгляд справи по суті не розпочався, не досліджені докази та не допитані свідки, суд приходить до висновку про доведеність прокурором в судовому наявність ризиків, які були підставою при обрання запобіжного заходів, і вони продовжують існувати і на даний час.

Керуючись ст.ст. 131-132, 177-178, 181 - 183, 193-194, 196, 314-315, 331, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» строком на шістдесят днів, тобто до 30 листопада 2026 року.

Продовжити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» строком на шістдесят днів, тобто до 30 листопада 2026 року.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці, тобто до 02 грудня 2026 року, а саме:

1) прибувати за першою вимогою до суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, суду;

3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утримуватись від спілкування з обвинуваченими та свідкими у даному кримінальному провадженні.

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці, тобто до 02 грудня 2026 року, а саме:

1) прибувати за першою вимогою до суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, суду;

3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утримуватись від спілкування з обвинуваченими та свідкими у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали направити в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 02.10.2026 року о 13.00 год.

Суддя ОСОБА_1