Рішення № 140305070, 05.10.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3477/26

2/296/3031/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2026 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Анциборенко Н.М. розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Укртранснафтопродукт», третя особа на стороні відповідача: Фонд державного майна України про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Укртранснафтопродукт» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки заробітної плати.

Свої вимоги мотивує тим, що з 01.06.2023 року працював в ДП «Укртранснафтопродукт» на посаді першого заступника укладання трудового договору з окладом згідно штатного розпису.

Органом управління ДП «Укртранснафтопродукт» відповідно акту приймання-передачі від 02.10.2021 на підставі розпорядження КМУ №1010-р від 12.08.2020 був визначений Фонд державного майна України, а керівник призначався на посаду шляхом укладання з ним контракту затвердженого наказом ФДМУ №208 від 06.02.2023. від 02.10.2023.

Відтак, 02.10.2023 при звільненні з посади попереднього керівника, наказом ФДМУ №1728 від 02.10.2023 на нього було покладено виконання обов`язків директора підприємства до прийняття рішення суб`єктом управління про увільнення від виконання обов`язків директора або призначення директора підприємства у встановленому законодавством порядку.

Після затвердження нової редакції Статуту ДП «УТНП» та внесення відомостей про керівника підприємства до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, органом управління не було визначено джерел фінансування і не укладено контракт з керівником, що призвело до виникнення боргу з заробітної плати.

04.06.2025, після двох років перебування на посаді без виплати заробітної плати він подав заяву про відпустку з наступним звільненням згідно наказу «3-к/тр від 01.06.2025 з покладанням обов`язків директора на першого заступника за його згодою, але через відсутність реагування зі сторони ФДМУ вимушений був повторно звертатися до керівництва з вимогою 12.06.2025 про розірвання трудового договору, після чого Наказу ФДМУ №1006 від 10.07.2025 року мене було увільнено від обов`язків директора ДП «УТНП».

З дня прийняття на посаду з 01.06.2023 року по день звільнення 10.07.2025 року було нараховано заробітну плату 648819,69 грн.

Станом на день подачі позову до суду заборгованість по заробітній платі йому виплачена не була.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь:

- заборгованість по заробітній платі в сумі 648819,69 грн.;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.07.2025 року по 11.01.2026 рік в сумі 185365,00 грн.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира 20.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

ДП «Укртранснафтопродукт» відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подало.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що наказом ДП «Укртранснафтопродукт» № 3-К від 01.06.2023 позивача було прийнято на посаду першого заступника директора (а.с. 8).

Відповідно до наказу ДП «Укртранснафтопродукт» № 3-к від 01.06.2025 року позивача було звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 19).

При звільненні з ОСОБА_1 не був проведений повний розрахунок та належні йому кошти не були виплачені.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 цієї статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

На день розгляду справи судом кошти позивачу не виплачені.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України 29 січня 2014 року в справі № 6-144ц13.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

У матеріалах справи міститься повідомлення ДП «Укртранснафтопродукт» від 15.07.2025 року № 2, з якої вбачається, що станом на 01.07.2025 року заборгованість із заробітної плати перед ОСОБА_1 складає 648819,69 грн. (а.с. 16).

Із зазначеного повідомлення вбачається, що місячний оклад становить 39510,00 грн. Позивач при розрахунку середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні використовував саме зазначену суму середньоденної заробітної плати.

За два останні місяці (травень 22 робочі дні. Червень 21 робочий день) нарховно до виплати 60845,40 грн., або 1415,00 грн. в день.

За період з 11.07.2025 по 11.01.2026 кількість робочих днів склала: липень 15 днів, серпень 21 день, вересень 22 дні, жовтень 23 дні. Листопад -20 днів, грудень 23 дні, січень 2026 7 днів, всього 131 день. Розмір оплати за затримку розрахунку протягоии шести місяців становить 1415ї131 =185365,00 грн.

Розрахунок з позивачем ДП «Укртранснафтопродукт» не провело.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 648819,69 грн. невиплаченої заробітної плати та 185365,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягає 1331 гривень 40 копійок судового збору.

Керуючись статтями 47, 115-117, 231, 232, 238 КЗпП України, ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», статтями 3, 4, 12, 13, 76-81, 178, 259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Укртранснафтопродукт», третя особа на стороні відповідача: Фонд державного майна України про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» (02094, м. Київ, вул. Верховної Ради, 34, код ЄДРПОУ 34355770) на користь ОСОБА_1 648819 (шістсот сорок вісім тисяч вісімсот дев`ятнадцять) гривень 69 копійок невиплаченої заробітної плати та 185365 (сто вісімдесят п`ять тисяч триста шістдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Рішення в частині виплаті заробітної плати за 1 місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з Державного підприємства «Укртранснафтопродукт» на користь держави 1331 гривень 40 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

Позивач:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

РНОКПП: НОМЕР_1 ,

адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 .

Відповідач:

Державне підприємство «Укртранснафтопродукт»,

місце реєстрації: 02094, м. Київ,

вул. Верховної Ради, 34,

код ЄДРПОУ 34355770

Третя особа:

Фонд державного майна України,

01133, м. Київ,

вул. Генерала Алмазова, 18/9.

ЄДРПОУ: 00032945

Cуддя Н. М. Анциборенко