Ухвала суду № 140304581, 25.09.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/10743/26

Номер провадження 1-кс/404/4075/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року місто Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 , погодженого заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №62026150030001691, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

1.Суть клопотання.

Слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 , погоджене заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчої судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, у разі визначення розміру застави просив врахувати обставини кримінального правопорушення, суму отриманої неправомірної вигоди, особу підозрюваного та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і визначити в ухвалі про застосування запобіжного заходу - заставу в розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 998 400 гривень, що забезпечить виконання особою, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків.

На обґрунтування ініціатор клопотання зазначив, що у провадженні третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62026150030001691, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

З клопотання стверджується, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, дату та час, але не пізніше 11.09.2026 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України за грошову винагороду.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , усвідомлюючи неможливість реалізації вказаних дій одноособово, останній залучив до своїх незаконних дій невстановлену досудовим розслідуванням особу та інспектора взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_7 .

Так, у відповідності до попередньо розробленого плану ОСОБА_5 підшукував осіб призовного віку серед мешканців міста Кропивницького, які виявляли бажання незаконно виїхати за межі території України та схиляючи їх до вчинення вказаних дій спонукав надати йому грошові кошти за організацію незаконного перетину кордону.

З метою уникнення перевірок з боку працівників правоохоронних органів на блокпостах по маршруту слідування в напрямку місця незаконного перетину кордону, ОСОБА_7 використовуючи своє службове становище забезпечував безперешкодний проїзд шляхом пред`явлення свого службового посвідчення.

Після чого, в м. Яремче Івано-Франківської області ОСОБА_5 та ОСОБА_7 повинні були зустрічатись із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка в свою чергу безпосередньо незаконно переводила підшуканих та доставлених ними осіб через державний кордон України за грошову винагороду.

Так, 12.09.2026, близько 14:40 год, біля магазину «АТБ», що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Героїв України, 6/13, в ході зустрічі з мешканцем міста Кропивницького ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 запропонував останньому уникнути можливого призову на військову службу по мобілізації шляхом незаконного перетину державного кордону України за грошову винагороду в сумі 10 000 Євро.

18.09.2026, в ході чергової зустрічі, яка відбулась близько 19:30 год., біля магазину «АТБ», що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 69 В, ОСОБА_5 детально обговорив із ОСОБА_8 спосіб незаконного перетину кордону України, дату виїзду, узгодив раніше надісланий останньому список необхідних для цього речей, в черговий раз запевнив про безпечність вказаних дій та наголосив про забезпечення безперешкодного проїзду інспектором взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_7 . При цьому, ОСОБА_5 вказав про необхідність часткового розрахунку під час виїзду, а саме надання безпосередньо йому 5 000 Євро та 45 000 грн, а також ОСОБА_7 грошової винагороди в сумі 10 000 грн.

Так, 22.09.2026, близько 20:45 год, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне збагачення, ОСОБА_5 приїхав на транспортному засобі «FORD MONDEO», н.з. НОМЕР_1 , на АЗС «ОККО», що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, пр-т Університетський, 15-А, разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 . Сівши до вказаного транспортного засобу ОСОБА_8 передав частину раніше обумовленої грошової винагороди ОСОБА_5 в сумі 10 000 Євро та 45 000 грн, а ОСОБА_7 в сумі 10 000 грн.

Після чого, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на транспортному засобі «FORD MONDEO», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням останнього направились до м. Яремче Івано-Франківської області для зустрічі із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка в подальшому повинна була незаконно перевести через державний кордон України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

В ході слідування в напрямку місця зустрічі, а саме на кільці по трасі Е-50, розвилка Вінниця Кропивницький Черкаси, за приблизними координатами 48.7194129 30.2733217, на блокпості під час зупинки вказаного транспортного засобу працівниками правоохоронних органів з метою перевірки військово-облікових документів, ОСОБА_7 пред`явив своє службове посвідчення працівника поліції при цьому запевнив перевіряючих осіб, що разом з ним їдуть його колеги, чим забезпечив безперешкодний проїзд.

У зв`язку з чим, у осіб, які їхали в транспортному засобі «FORD MONDEO», н.з. НОМЕР_1 , працівники правоохоронних органів, будучи переконаними у сказаному ОСОБА_7 не перевірили військово-облікові документи та вони безперешкодно продовжили рухатись в напрямку м. Яремче Івано-Франківської області.

Так, рухаючись по автомобільній дорозі М-30 неподалік м. Умань Черкаської області ОСОБА_5 ігноруючи законну вимогу працівника поліції щодо зупинки транспортного засобу яким він керував, з метою приховування своїх злочинних дій шляхом надання можливості зникнення з місця події ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зупинився лише біля кілометрового стовпчика № 548 в напрямку м. Кропивницького, на протилежній стороні, де о 23:20 год 22.09.2026 працівниками правоохоронних органів були припиненні незаконні дії ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.332 КК України.

23.09.2026 о 02 год. 25 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

23.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

ІІ. Позиції сторін.

Прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Щодо себе підозрюваний ОСОБА_5 вказав, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , даний об`єкт нерухомості належить його дружині на праві власності, є уродженцем міста Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українець, громадянин України, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тимчасово не працює, має вищу освіту, заощаджень не має, у власності рухомого та не рухомого майна не має, має хронічне захворювання гаймориту, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просила частково задовольнити клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Вказала, що протоколи допиту свідка не можуть бути покладені в основу обгрунтованості підозри, оскільки, показання свідків можуть бути доказаом у разі безпосереднього їх надання суду; протоколи нсрд не мають додатків, тому не можливо стверджувати про те, що саме ОСОБА_5 вів розмови, відтак вони також не є належними доказами. Системність дій підозрюваного є припущеннями, враховуючи що ОСОБА_5 , матеріали свідчать лише про один епізод. Стороною обвинувачення не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного може забезпечити виконання підозрюваний обов`язків. Не доведено можливість підозрюваного внести розмір застави, адже він є надмірним та непосильним для підозрюваного. В разі визначення розміру застави врахувати положення статті 182 КПК України, та дані про особу підозрюваного.

Також вказала, що час фактичного затримання ОСОБА_5 є 22.09.2026 року о 23 годині 20 хвилин, вказує що саме в цей час було проведення обшуку автомобіля, саме в цей час підозрюваний був позбавлений можливості вільного пересування, після чого було складено протокол затримання особи.

ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За правилами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.

Слідчою суддею встановлено, що у провадженні третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62026150030001691, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

23.09.2026 о 02 год. 25 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

23.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.333 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Дослідивши докази, надані в обґрунтування поданого клопотання, слідча суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, у об`ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчої судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: заявою заявника, протоколами допитів свідків, результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами обшуків та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності, долученими до матеріалів клопотання.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Приймаючи таке рішення, слідча суддя бере до уваги те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах.

Щодо доводів сторони захисту про неналежність доказів на підтвекрдження обгрунтованості підозри, слідча суддя зазначає, на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та на які посилається прокурор в клопотанні, слідча суддя зазначає таке.

Обгрунтовуючи наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, слідчий посилається на тяжкість кримінального правопорушення та можливість підозрюваного ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.3 ст.332 КК України, який інкримінується ОСОБА_5 є тяжким злочином, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та строк до трьох років з конфіскацією майна.

Тяжкість покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), 2005, § 58).

Врахування тяжкості злочинів має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що ймовірне майбутнє покарання за відповідний злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від органу досудового розслідування/суду з метою порушення розумних строків досудового розслідування/судового розгляду.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

При цьому, ОСОБА_5 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відтак має місці соціальні зв`язки.

Разом із тим, наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків сама по собі не виключає існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Навпаки, такі обставини не стали стримуючим фактором від можливого вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. З урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та суворості покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим, слідча суддя вважає, що наявність соціальних зв`язків не нівелює ризик його переховування від органу досудового розслідування чи суду.

Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, знаючи місцевість, та будучи обізнаним із способом та деталями можливого незаконного перетину державного кордону, може незаконного його перетнути задля уникнення від кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23, ст.224, ч.4 ст.95 КПК України.

Ризик незаконного впливу на свідка та інших осіб актуалізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слідча суддя враховує, що згідно повідомлення про підозру, підозрюваний ОСОБА_5 діяв за попередньою змовою групою осіб, і знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показанні осіб, які також причетні до вчинення злочину, однак на даний час не встановлені та недопитані.

Водночас, наведені слідчим доводи щодо ризику, передбаченого п..5 ч.1 ст.177 КПК України, є загальними, декларативними та не підтверджуються конкретними фактичними обставинами кримінального провадження. Фактичні обставини інкримінованого діяння враховані під час оцінки ризику переховування, однак без додаткових конкретних даних вони не доводять наміру ОСОБА_5 продовжити інкриміноване діяння чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

На даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На виконання вимог ст.194 КПК України слідчим суддею вивчалась можливість застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

Оцінивши дані про особу підозрюваного у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.

Вказані обставини разом з наявними ризиками свідчать про необхідність обрання та застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді тримання під вартою буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.

Водночас слідча суддя вважає, що вік та стан здоров`я ОСОБА_5 дозволяють та не перешкоджають обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Доказів протилежного слідчій судді не надано.

Слідча суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за наявності встановлених слідчою суддею ризиків, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Застосування відносно ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування.

Згідно протоколу затримання ОСОБА_5 було затримано о 02 год. 25 хв. 23.09.2026 . Будь-яких зауважень до протоколу затримання не надходило.

Твердження сторони захисту, що ОСОБА_5 був затриманий в розумінні ст. 209 КК України після початку обшуку, тобто 22.09.2026 о 23 год 20 хв., а не 23.09.2026 о 02 год. 25 хв., як зазначено в протоколі, оскільки останній був обмежений в пересуванні, не може свідчити про фактичне затримання особи як підозрюваної у вчиненні злочину, оскільки таке обмеження здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК, яка надає слідчому, прокурору право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку Дана правова позиція зокрема зазначена у постанові ККС ВС від 14.12.2022 у справі №754/10882/17 (провадження № 51-1223км22).

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_5 , визначити з 02 год. 25 хв. 23.09.2026 до 02 год. 25 хв. 21.11.2026

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи,підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої увчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Для того щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідча суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, фактичних обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, слідча суддя враховує фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, характер та тяжкість кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, розмір можливої винагороди, яку, згідно з матеріалів клопотання, підозрюваний, у складі групи осіб, отримував за незаконне переправлення військовозобов`язаних осіб через Державний кордон, вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину в період війни, та вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому ч.5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Разом з тим, прокурор не навів конкретних обставин, які б свідчили, що лише застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в межах, здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину, що пов`язане із організацією незаконного переправленням осіб через державний кордон України у групі осіб в умовах воєнного стану та свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідча суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 499 200 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на зазначене, клопотання підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_5 , визначити з 02 год. 25 хв. 23.09.2026 до 02 год. 25 хв. 21.11.2026.

Визначити розмір застави в сумі 499 200 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 .

З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 до 21.11.2026 виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування із свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч.10 ст.182 КПК України.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1