Ухвала суду № 140304412, 29.09.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1239/22

Провадження № 1-кп/345/28/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

обвинувачених ОСОБА_10

ОСОБА_11

ОСОБА_12

ОСОБА_13

ОСОБА_14

ОСОБА_15

ОСОБА_16

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції об`єднане кримінальне провадження по обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.1 ст.222, ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.1 ст.306, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.305, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст. 305, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст. 28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 317 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, ч.3 ст. 307, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, -

встановив:

На розгляді суду перебуває дане кримінальне провадження.

У судовому засіданні 29.09.2026 захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_9 заявив відвід прокурору та зазначив, що під час судового засідання 12 серпня 2026 року при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_10 прокурор ОСОБА_3 допустила висловлювання та поведінку, які виходять за межі належного здійснення прокурором своїх повноважень та свідчать про наявність обставин, що об`єктивно викликають сумніви в її неупередженості. Підстави для заявлення відводу прокурора ОСОБА_3 випливають із способу здійснення нею своїх процесуальних повноважень у межах цього кримінального провадження, а також із її поведінки під час судового засідання 12 серпня 2026 року, яка у своїй сукупності свідчить про наявність обставин, що об`єктивно викликають обґрунтовані сумніви в її неупередженості.

Адвокат ОСОБА_9 зазначив, що 01 липня 2026 року суддею Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області постановлено ухвалу в справі №345/1239/22, якою задоволено клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_10 під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 5000000 гривень. Також даною ухвалою визначено покласти на ОСОБА_10 , у разі внесення застави, низку процесуальних обов`язків, серед яких передбачено обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу прокурора або суду. ОСОБА_10 зареєстрований та фактично проживає у селі Студінка Калуського району Івано-Франківської області. Водночас значна частина його соціальних та процесуальних зв`язків знаходиться за межами зазначеного населеного пункту. Зокрема, робоче місце захисників ОСОБА_10 знаходиться за межами села Студінка, у зв`язку з чим для належного спілкування із захисниками, проведення зустрічей та обговорення питань, пов`язаних із здійсненням захисту, ОСОБА_10 необхідно було мати можливість прибути до місця роботи його захисників. Також ОСОБА_10 є обвинуваченим у кримінальному провадженні №12022141430000119 від 11 березня 2022 року за частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України, розгляд якого здійснюється Пустомитівським районним судом Львівської області у справі №463/3698/22, а тому його участь у судових засіданнях є обов`язковою та важливою. Крім того, ОСОБА_10 має серйозні захворювання, які потребують спеціального вузькопрофільного медичного спостереження та відповідного лікування, що також потребувало можливості виїжджати за межі села Студінка.

У зв`язку із сукупністю цих обставин захисником ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_17 на виконання вимог ухвали Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01 липня 2026 року було подано до уповноваженого в межах даного кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 клопотання про надання дозволу на виїзд ОСОБА_10 за межі населеного пункту, в якому він проживає. Зокрема, 29 липня 2026 року було подано клопотання з проханням надати такий дозвіл з метою забезпечення можливості ОСОБА_10 30 липня 2026 року прибути на запланований прийом до лікаря-гастроентеролога в лікарні Експерт у місті Львові у зв`язку з погіршенням його стану здоров`я; 31 липня 2026 року зустрітися зі своїм захисником ОСОБА_17 в місті Львові, де знаходиться її офіс, для отримання консультації та обговорення питань, пов`язаних із здійсненням захисту; а також 05 серпня 2026 року прибути до Пустомитівського районного суду Львівської області для участі у судовому засіданні у справі №463/3698/22. Однак прокурором ОСОБА_3 відповідних дозволів надано не було. При цьому будь-якої мотивації щодо причин ненадання таких дозволів захиснику ОСОБА_17 та ОСОБА_10 повідомлено не було.

Захисник ОСОБА_9 зазначив, що ненадання дозволу мало конкретні процесуальні наслідки. Зокрема, ОСОБА_10 не зміг прибути до Пустомитівського районного суду Львівської області для участі у судовому засіданні у зв`язку з неможливістю залишити населений пункт, в якому він проживає. Також він не зміг відвідати запланований прийом у лікаря, що негативно позначилося на стані його здоров`я, та не зміг провести зустріч зі своїм захисником з метою отримання правничої допомоги. Отже, у зв`язку з тим, що встановлений обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду, за обставин, що склалися, створював істотні обмеження у реалізації ОСОБА_10 своїх процесуальних та інших гарантованих законом прав, під час судового засідання в Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області 12 серпня 2026 року стороною захисту було подано клопотання про зміну йому запобіжного заходу. Під час розгляду зазначеного клопотання прокурор ОСОБА_3 висловила свої заперечення, зокрема, що клопотання про надання дозволу на виїзд було подано за день до дати, на яку ОСОБА_10 необхідно було залишити населений пункт. Таким чином, прокурор пов`язала ненадання відповідного дозволу із моментом звернення захисника із відповідним клопотанням. Втім, вже під час оголошеної в судовому засіданні 12 серпня 2026 року перерви, коли всі учасники кримінального провадження перебували в залі судового засідання, прокурор ОСОБА_3 , використовуючи ненормативну лексику, висловилася до ОСОБА_10 , зазначивши, що адвокат ОСОБА_17 їй набридла, у зв`язку з чим вона не хотіла надавати ОСОБА_10 відповідний дозвіл.

Адвокат ОСОБА_9 вважає, що наведені обставини безпосередньо демонструють та доводять у своїй сукупності упередженість прокурора ОСОБА_3 до ОСОБА_10 , що є підставою для усунення її від участі у даному судовому провадженні. Передусім, використання прокурором ненормативної лексики під час висловлювання щодо ОСОБА_10 та його захисника у присутності інших учасників судового провадження є зневажливим зовнішнім проявом її особистого ставлення до особи, щодо якої вона здійснює процесуальні повноваження. Прокурор у кримінальному провадженні не може сприймати обвинуваченого крізь призму особистої неприязні, роздратування чи іншого суб`єктивного ставлення. Її процесуальний статус передбачає необхідність здійснення повноважень на підставі закону та з дотриманням вимоги неупередженості. Використання ненормативної лексики щодо учасника кримінального провадження, тим більше з боку прокурора як представника держави, об`єктивно принижує гідність особи, щодо якої вона висловлюється, та демонструє особисте негативне ставлення до цієї особи.

З висловлювань прокурора вбачається, що рішення, яке безпосередньо впливало на можливість ОСОБА_10 залишати населений пункт та реалізовувати свої фундаментальні права, було пов`язане виключно з її особистим ставленням до нього та його захисника.

У цьому випадку особисте невдоволення прокурора стало причиною того, що ОСОБА_10 не було надано дозволу на виїзд за межі населеного пункту, що унеможливило отримання ним критично необхідної медичної допомоги, проведення зустрічі зі своїм захисником та участь у судових засіданнях в іншому кримінальному провадженні, що тягне за собою низку негативних наслідків для нього. Отже, особисте ставлення прокурора в даному випадку вже має істотні негативні наслідки, у зв`язку з чим виникає обґрунтоване питання щодо того, чи може прокурор ОСОБА_3 надалі здійснювати свої процесуальні повноваження стосовно ОСОБА_10 , згідно з вимогами закону, без впливу особистих переживань та емоцій.

Наведені обставини викликають у сторони захисту сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_3 та свідчать про наявність передбаченої пунктом 3 частини першої статті 77 Кримінального процесуального кодексу України підстави для її відводу від участі у судовому розгляді об`єднаного кримінального провадження з присвоєним спільним номером справи №345/1239/22, провадження №1-кп/345/36/2025.

На підставі цього, адвокат ОСОБА_9 просить суд задовольнити дану заяву та відвести прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 від участі у судовому розгляді об`єднаного кримінального провадження з присвоєним спільним номером справи №345/1239/22, провадження №1-кп/345/36/2025.

Також адвокат ОСОБА_9 просив задати обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 два питання: 1)Чи були вони свідками ненормативних висловлювань прокурора ОСОБА_3 в сторону ОСОБА_10 ; 2)Чи говорила прокурор, що вона і так би відмовила в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_17 про дозвіл ОСОБА_10 покинути місце проживання, бо адвокат ОСОБА_17 її "втомила"?

Крім того, адвокат ОСОБА_9 зазначив, що прокурор до своїх попередніх клопотань про продовження запобіжного заходу обвинуваченому не долучила довідку про стан здоров`я обвинуваченого, хоча таку довідку вона мала.

Обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 в судовому засіданні підтримали заяву захисника ОСОБА_9 про відвід прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_10 пояснив, що була ситуація, коли його захисник ОСОБА_17 зверталася до прокурора з клопотанням про надання йому дозволу покинути місце проживання для участі в судовому засіданні в Апеляційному суді Івано-Франківської області. Прокурор погодилася і дала дозвіл в телефонному режимі. Іншого разу прокурор сказала звертатися офіційно, тому 29.07.2026 його захисник ОСОБА_17 звернулася до прокурора з письмовим клопотанням про надання йому дозволу покинути місце проживання: 30.07.2026 для відвідин лікаря, 31.07.2026 для зустрічі з захисником, 05.08.2026 для участі в судовому засіданні в Пустомитівському районному суді Львівської області. На дане клопотання відповіді отримано не було, у зв`язку з цим, ОСОБА_10 не зміг 30.07.2026 відвідати лікаря, 31.07.2026 зустрітися з захисником, 05.08.2026 взяти участь в судовому засіданні в Пустомитівському районному суді Львівської області. Крім того, 12.08.2026 під час перерви у судовому засіданні між ними з прокурором виник словесний конфлікт була агресія зі сторони прокурора та нецензурне слово з її боку. ОСОБА_10 зазначає, що прокурор ОСОБА_3 говорила, що вона і так би відмовила в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_17 про дозвіл ОСОБА_10 покинути місце проживання, бо адвокат ОСОБА_17 її "втомила".

Обвинувачений ОСОБА_11 підтвердив, що ОСОБА_3 висловлювалася нецензурно в сторону ОСОБА_10 ; прокурор говорила, що вона і так би відмовила в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_17 про дозвіл ОСОБА_10 покинути місце проживання, бо адвокат ОСОБА_17 її "втомила".

Обвинувачений ОСОБА_12 підтвердив, що ОСОБА_3 висловлювалася нецензурно в сторону ОСОБА_10 ; прокурорговорила, що вона і так би відмовила в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_17 про дозвіл ОСОБА_10 покинути місце проживання, бо адвокат ОСОБА_17 її "втомила".

Обвинувачений ОСОБА_14 підтвердив, що ОСОБА_3 висловлювалася нецензурно в сторону ОСОБА_10 ; прокурор говорила, що вона і так би відмовила в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_17 про дозвіл ОСОБА_10 покинути місце проживання, бо адвокат ОСОБА_17 її "втомила".

Обвинувачений ОСОБА_13 підтвердив, що ОСОБА_3 висловлювалася нецензурно в сторону ОСОБА_10 ; прокурор говорила, що вона і так би відмовила в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_17 про дозвіл ОСОБА_10 покинути місце проживання, бо адвокат ОСОБА_17 її "втомила".

Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримала заяву захисника ОСОБА_9 про відвід прокурора.

Обвинувачені ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а також їх захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні поклалися на розсуд суду щодо розгляду заяви захисника ОСОБА_9 про відвід прокурора.

Прокурор у судовому засіданні заперечила щодо заяви захисника про її відвід, вважає її безпідставною. Зазначила, що сторона захисту і сторона обвинувачення користуються своїми правами на власний розсуд. Прокурор сама визначає, які документи потрібно долучати до клопотань про продовження обвинуваченим запобіжних заходів (щодо недолучення нею до клопотань медичних довідок - то такі довідки нею отримувалися з метою перевірки стану здоров`я обвинувачених). Прокурор звернула увагу на свою велику зайнятість вона на даний час бере участь у понад 20 судових розглядах справ, також бере участь у апеляційних провадженнях, крім того значний час витрачає на участь у досудових розслідуваннях кримінальних проваджень. Щодо клопотання захисника ОСОБА_10 від 29.07.2026 про надання йому дозволу покинути місце проживання, то прокурор зазначила, що вона це клопотання отримала в кінці дня 30.07.2026, коли воно вже втратило свою актуальність. Також прокурор звернула увагу, що з`являтися в судові засідання це обов`язок обвинуваченого, прокурор не повинен давати на це дозвіл. Щодо необхідності відвідування ОСОБА_10 лікаря, то прокурор зазначила, що ним було надано тільки скріншот запису, а не було додано жодних направлень. Щодо своєї поведінки 12.08.2026 в перерві судового засідання, то прокурор зазначила, що у неї з усіма учасниками справи нормальні робочі відносини, вона не хотіла образити жодного з обвинувачених можливо вона емоційно висловлювалася, проте не було негативних висловлювань щодо будь-кого з учасників справи. Вона належним чином виконує свої обов`язки. Крім того, прокурор звернула увагу, що після 12.08.2026 у даній справі відбувалися і інші судові засідання 19.08.2026, 02.09.2026, проте на цих засіданнях захисника і інших учасників справи прокурор задовольняв, а тільки зараз прокурор їм не підходить. Прокурор вважає, що дане клопотання подано саме в цьому судовому засіданні (в якому розглядатимуться клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжних заходів), щоб перешкодити розгляду клопотань прокурора.

Вислухавши заяву про відвід та позиції учасників судового розгляду, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 77 КПК України передбачені підстави для відводу прокурора, слідчого, дізнавача (наведений перелік є вичерпним): Прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, як прокурора не є підставою для його відводу.

Згідно з ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Згідно ч.1 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Як зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти росії», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць.

Захисник, яким подано клопотання про відвід прокурора, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення Конвенції.

Так, обставини, на які посилається захисник, не доводять упередженості чи особистої зацікавленості прокурора ОСОБА_3 під час її спілкування з учасниками справи у перерві між судовим засіданням 12.08.2026. Таке спілкування прокурора не свідчать про намір когось образити. Для відведення прокурора, за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу його упередженість чи заінтересованість у результаті кримінального провадження. При цьому, відводу підлягає прокурор не лише у разі існування фактів, що свідчать про його упередженість, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути обґрунтовані сумніви в їх неупередженості.

Щодо посилання сторони захисту на ненадання прокурором відповіді на клопотання захисника ОСОБА_17 про надання обвинуваченому ОСОБА_10 дозволу покинути місце проживання, то суд звертає увагу, що прокурор це клопотання отримала в кінці дня 30.07.2026, коли воно вже втратило свою актуальність. Крім того, відповідно до ч.7 ст.42 КПК України, з`являтися в судові засідання це обов`язок обвинуваченого.

Також суд звертає увагу, що ухвалою суду від 12.08.2026 було змінено покладений на обвинуваченого ОСОБА_10 обов`язок «не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду» на наступний обов`язок: «не відлучатися за межі Івано-Франківської та Львівської областей без дозволу прокурора або суду».

Положенням ст.77 КПК України визначено підстави відводу щодо прокурора.

Між тим, заявлений відвід не містить належних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу прокурору, що передбачені зазначеною нормою КПК України, оскільки не доведена наявність особистої неприязні чи неприязного ставлення прокурора ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_10 чи інших обвинувачених чи захисників. Таким чином, суд не може прийти до беззаперечного переконання, що наявні обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора, а тому заява про відвід прокурору не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 77, 81 КПК України, суд -

постановив:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_9 про відвід прокурора ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 02.10.2026 о 11:00 год.

Головуючий