Ухвала суду № 140303794, 05.10.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 520/26929/26

Провадження № 2-а/645/58/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Шевченко Г.С., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Моргун Наталія Ігорівна, до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною постанови про стягнення виконавчого збору, -

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Моргун Н.І., звернувлася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Єрмак Ганни Валеріївни від 17 серпня 2026 року у виконавчому провадженні № 81294432 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 17 294,00 грн.; стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д. від 02.09.2026 вказану справу передано до Немишлянського районного суду міста Харкова з тих підстав, що виконавче провадження було відкрито по справі Немишлянського районного суду м. Харкова.

Дослідивши вказану позовну заяву, судя вважає за необхідне зазначити наступне.

Як передбачено ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Тобто, юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб`єктів їх видання.

Разом з тим, із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом оскарження є постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 17.08.2026 у виконавчому провадженні №81294432.

Враховуючи викладене вище, суддя вважає, що заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку ЦПК України, оскільки даний спір між сторонами має бути розглянутий адміністративним судом за правилами КАС України.

Зазначений висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 р. у справі № 346/79/17.

Частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Тобто Законом України "Про виконавче провадження" установлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, стягнення штрафів, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Такий правовий висновок сформувала Велика Палата Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) та № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17 (провадження № 11-734апп18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 826/5195/17 (провадження № 11-801апп18), від 16 січня 2019 року у справі № 279/3458/17-ц (провадження № 14-543цс18), від 21 серпня 2019 року у справі № 1915/1868/2012 (провадження № 14-353цс19), від 09 жовтня 2019 року у справі № 758/201/17 (провадження № 14-468цс19), від 18 грудня 2019 року у справі № 344/21436/18 (провадження № 14-596цс19), від 23 червня 2020 року у справі № 705/1804/13-ц (провадження № 14-566цс19).

ЗУ «Про виконавче провадження» відносить до справ адміністративної юрисдикції спори зокрема, але не винятково постанови щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження.

Такі висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від11 вересня 2024 року у справі № 310/2210/21, провадження № 14-82цс24.

З аналізу наведених норм та роз`ясненнь, наданих Верховним Судом, слідує, що боржник в порядку оскарження постанови про стягнення виконавчого збору у справі може звертатися до суду з позовом про визнання постанови протиправною та її скасування до адміністративного суду.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Зазначена норма є загальною і стосується усіх випадків оскарження рішень, дій чи бездіяльність ВДВС, крім тих, що передбачені прямо в окремому законі.

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

У цій справі, в порядку виконання виконавчого листа Немишлянського районного суду м.Харкова по справі №639/7502/24 постановою державного виконавця від 17.08.2026 в порядку виконання рішення суду в межах виконавчого провадження №81294432 було стягнуто виконавчий збір, отже вказаний адміністративний позов не підлягає розгляду в порядку ивільного судочинства, при цьому інші питання з приводу виконання вказаного рішення суду можуть вирішуватись за скаргою, поданою у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки вказана позовна заява про скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору не підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України Немишлянським районним судом міста Харкова та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, слід відмовити у відкритті позовного провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-19, 186, 448 ЦПК України, суддя

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Моргун Наталія Ігорівна, до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною постанови про стягнення виконавчого збору.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду з відповідним позовом в порядку адміністративного судочинства до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 05.10.2026.

Суддя Г.С. Шевченко