Рішення № 140303700, 02.10.2026, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/451/26

провадження № 2/631/793/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Семенко А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» Сластнікова Людмила Вадимівна, яка діє на підставі довіреності від 01 вересня 2025 року, з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1485465 від 06 травня 2024 року у розмірі 13500 гривень 00 копійок, яка складається з: 3000 гривень 00 копійок сума заборгованість за тілом кредиту, 10500 гривень 00 копійок сума заборгованість за відсотками, а також стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 06 травня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 1485465, укладання якого здійснювалось сторонами за допомогою з ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході/протягом періоду обслуговування в товаристві (пункт 7.1 Договору).

Як визначено у пункті 7.4 Договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи з відтиском печатки, що відтворений шляхом електронного копіювання, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання.

У відповідності до пунктів 1.1 1.4 Договору, на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит у національній валюті України гривні, а споживач зобов`язаний одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 3000 гривень 00 копійок, строком 350 днів, зі встановленням процентної ставки за користування кредитними коштами у розмірі 1,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, яку відповідач отримав шляхом зарахування на банківську картку № НОМЕР_1 . Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів.

Згідно з пунктом 3.1 Договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто «факт/факт».

За твердженням представника позивача, станом на день звернення до суду, ОСОБА_1 борг та нараховані відсотки не погасив, у зв`язку з чим наявне прострочення за договором споживчого кредитування № 1485465 від 06 травня 2024 року у розмірі 13500 гривень 00 копійок.

Як зазначив представник позивача, 18 грудня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» укладено Договір факторингу № 18.12.24, у відповідності до умов якого до позивача перешли права за договором споживчого кредитування № 1485465 від 06 травня 2024 року.

Відповідно до пункту 1.2 Договору факторингу від 18.12.24 від 18 грудня 2024 року внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Передача позивачу права вимоги відбувалась згідно Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 18 грудня 2024 року.

Представник позивача зазначила, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати надані йому кредити в строки, передбачені кредитним договором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості на рахунки попереднього кредитора, а ні на рахунки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ».

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» за договором про надання споживчого кредиту № 1485465 від 06 травня 2024 року у розмірі 13500 гривень 00 копійок з яких: 3000 гривень 00 копійок сума заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту), 10500 гривень 00 копійок сума заборгованості за відсотками.

Враховуючи наведене, посилаючись на приписи частин 1 та 3 статті 512, статтей 514, 525, 530, 610, 625, 630, 1054, 1056-1 та 1082 Цивільного кодексу України, представник позивача просив стягнути суму наявної заборгованості з відповідача.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 травня 2026 року позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 02 жовтня 2026 року визначено про заочний розгляд справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у цивільній справі судом не вживалось.

Уповноважений представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УМ ФАКТОРИНГ» у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися завчасно, відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просила суд розгляд справи провести за відсутності представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ», зазначивши, що проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач, ОСОБА_1 , у судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату час та місце проведення судового засідання повідомлявся відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України за адресою реєстрації місця проживання, вказаної у повідомленні Центру Надання адміністративних послуг Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області за № 04.01-39/93. Судові повістки про виклик ОСОБА_1 повернулись на адресу суду з відміткою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРПОШТА» «адресат відсутній».

До того ж, у судове засідання, призначене на 02 жовтня 2026 року, ОСОБА_1 , викликався шляхом розміщення судового оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України.

Про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності, а також відзив на позовну заяву, у відповідності до статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, не надав, станом розгляду справи не цікавився.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В даному випадку відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, враховуючи наявні в матеріалах справи довідки поштового відділення, у тому числі з позначкою про неможливість вручення судової повістки «адресат відсутній за вказаною адресою». Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у складі колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та у постанові від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23 (провадження № 61-73св24).

Окрім цього, частиною 11 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (частина 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Також відповідно до частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, зі згоди позивача по справі, суд вирішив за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.?

В даному випадку суд також бере до уваги позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 та від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц, в яких зазначено, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач будучи завчасно належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, повторно, без зазначення причин свого неприбуття, не з`явився у судове засідання, а сторона позивача звернулась на адресу суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, де зазначили, що проти ухвалення рішення в заочному порядку не заперечують, враховуючи те, що підстав для визнання явки учасників справи обов`язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у ній доказів, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень часини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Як убачається з матеріалів справи, 06 травня 2024 року о 09 годині 26 хвилин між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (далі товариство) та ОСОБА_1 (далі споживач) за допомогою підпису шляхом використання одноразового ідентифікатора Х632 був укладений договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1485465 (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого, на умовах встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до пунктів 1.2 1.4 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 3000 гривень 00 копійок, тип кредиту кредит. Строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. У споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених за Договором, на підставі поданого до товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Товариство, за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності споживача, може направити споживачу пропозицію щодо продовження строку кредиту/збільшення суми кредиту. Якщо споживач погоджується з запропонованими умовами продовження строку кредиту/збільшення суми кредиту, споживачу в Особистому кабінеті/Мобільному застосунку «Selie Credit», стає доступним до укладання правочин щодо зміни строку кредиту/збільшення суми кредиту, за Договором. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що направлення товариством вказаних пропозиції споживачу є правом товариства, а не обов`язком та залежить від можливостей товариства та/або оцінки кредитоспроможності споживача.

У пункті 1.5 Договору визначено, що тип процентної ставки за цим договором: фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту вказаного в пункті 1.3 цього Договору; знижена процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник Програми лояльності товариства, до 31 травня 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів. Знижка споживачу від товариства на стандартну процентну ставку є індивідуальною; у випадку її застосування сума процентів, що підлягає сплаті до вказаної вище дати, перераховується замість стандартної процентної ставки за зниженою процентною ставкою. Також, споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить повне дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати повного дострокового повернення кредиту (включно). У випадку часткового дострокового повернення кредиту такий перерахунок здійснюється тільки до дати часткового дострокового повернення кредиту, надалі застосовується стандартна процентна ставка без знижки і перерахунку. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка без знижки, що не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача. Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку та на умовах визначених в пункті 1.5.2 Договору, зокрема, у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку.

Згідно з пунктами 1.6 1.10 Договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,5 % в день; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,46 % в день. Загальні витрати на дату укладення Договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 15750 гривень 00 копійок; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 15375 гривень 00 копійок. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 10352,48 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 7277,79 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 18750 гривень 00 копійок; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 18375 гривень 50 копійок.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладання цього Договору. Дати надання кредиту: 06 травня 2024 року. У випадку, якщо товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання Договору, а у наступний календарний день, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в пункті 1.3 Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу споживача.

Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (пункт 3.1 Договору).

При цьому у пункті 5.1 Договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пункті 5.3 Договору.

Права та обов`язки сторін визначені у розділі 4 Кредитного договору.

Так, товариство має право, зокрема, вимагати від споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором; укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов`язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першої статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома споживача такого факту. При цьому, товариство зобов`язане: надати споживачу кредит на умовах та в порядку передбачених Договором; прийняти від споживача виконання зобов`язань за цим Договором (у тому числі дострокове як частинами, так і в повному обсязі); на вимогу споживача, надати інформацію з питань надання фінансових послуг та інформацію, право на отримання якої закріплене законодавством України; повідомляти споживача про зміну даних, зазначених у розділі 10 Договору у триденний строк з моменту виникнення таких змін, шляхом розміщення відповідної інформації на вебсайті; виконувати інші обов`язки, передбачені Договором, Правилами та чинним законодавством України (пункти 4.1, 4.2 Кредитного договору).

У свою чергу, споживач зобов`язаний, згідно пункту 4.4 Кредитного договору, у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором; повідомляти товариство про зміну даних, зазначених у розділі 10 Договору протягом 3-х календарних днів, зокрема через контакт-центр товариства або засобами Особистого кабінету; виконувати інші обов`язки, передбачені цим Договором, Правилами та чинним законодавством України.

У пункті 6.4 Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів з користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 450 гривень 00 копійок на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 33 гривні 00 копійок починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Відповідно до пунктів 7.1 та 7.3 Договору, цей договір укладається за допомогою з ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході/протягом періоду обслуговування в товаристві. Код також може надсилатися з використанням месенджерів (Viber, Telegram тощо), в тому числі з використанням роботизованого функціоналу таких месенджерів (ботів). При цьому споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту товариства. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в пункті 1.3 Договору (включно), а у випадках, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, договір продовжує діяти до повного виконання зобов`язань за ним.

Цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи з відтиском печатки, що відтворений шляхом електронного копіювання, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання (пункт 7.4 Договору).

Згідно із пунктом 9.2 Договору, договір діє з моменту його підписання електронними підписами сторін і до строку, вказаного в пункті 1.3 договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконанні грошові зобов`язання, договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

Крім того, 06 травня 2024 року о 09 годині 26 хвилин 55 секунд ОСОБА_1 електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора Х632 підписав Графік платежів, який є Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1485465 від 06 травня 2024 року, відповідно до якого дата видачі кредиту 06 травня 2024 року, дата останнього платежу 21 квітня 2025 року, кількість днів у розрахунковому періоді 25; сума кредиту 3000 гривень 00 копійок, загальна сума платежу за розрахунковий період 18375 гривень 00 копійок, проценти за користування кредитом 15375 гривень 00 копійок, реальні річна процентна ставка 7277,79 %, загальна вартість кредиту 18375 гривень 00 копійок. Якщо споживачем не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розмір процентів за вказаний період буде перераховано за стандартною процентною ставкою, в зв`язку з чим перший платіж зі сплати процентів збільшиться та складе 1125 гривень 00 копійок, а загальна сума розмірів платежів, що зазначені в Графіку платежів буде мати наступні значення: усього сума платежів за розрахунковий період складе 18750 гривень 00 копійок, усього сума процентів за користування кредитом складе 15750 гривень 00 копійок, реальна річна процентна ставка складе 10352,48 % річних, загальна вартість кредиту складе 18750 гривень 00 копійок.

Також 06 травня 2024 року о 09 годині 26 хвилин ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора Х632 підписав Додаток № 2 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1485465 від 06 травня 2024 року, а саме Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг.

До того ж, 06 травня 2024 року о 09 годині 26 хвилин 39 секунд ОСОБА_1 електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора А442 підписав Паспорт споживчого кредиту, згідно якого була надана інформація споживачу до укладення договору про споживчий кредит з якого слідує, що кредитодавцем є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ», споживачем ОСОБА_1 , сторонами оговорена контактна інформацію кредитодавця, інформація та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (тип кредиту кредит, сума/ліміт кредиту 3000 гривень 00 копійок; строк кредитування 350 днів; мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби; спосіб та строк надання кредиту шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки зазначеної споживачем не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору; стандартна процента ставка (застосовується протягом строку кредиту, крім періоду застосування зниженої процентної ставки, якщо виконані умови для її застосування) 549 % річних (1,50 % в день); знижена процента ставка (застосовується з дати видачі кредиту до 31 травня 2024 року, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки, зокрема до вказаного строку (включно) (+ 3 дні) здійснена сплата першого платежу з оплати процентів, згідно Графіку платежів або здійснено часткове дострокове повернення кредиту) 366 % річних (1 % в день); тип процентної ставки фіксована; загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 15750 гривень 00 копійок; загальні витрати за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки за весь строк користування кредитом 15375 гривень 00 копійок; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 18375 гривень 00 копійок; реальна річна процентна ставка 10352,48 % річних. Також у Паспорті споживчого кредиту передбачений порядок повернення кредиту (кількість платежів 14, сума кредиту 3000 гривень 00 копійок), розмір платежів (за стандартною ставкою: 13 платежів по 1125 гривень 00 копійок зі сплати процентів, останній 14 платіж 4125 гривень 00 копійок: з них: 1125 гривень 00 копійок проценти, 3000 гривень 00 копійок кредит; за зниженою процентною ставкою: перший платіж 750 гривень 50 копійок, наступні 12 платежів по 1125 гривень 00 копійок, останній 14 платіж 4125 гривень 00 копійок, з яких: 1125 гривень 00 копійок проценти, 3000 гривень 00 копійок кредит), періодичність внесення платежів кожні 25 днів.

При цьому матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем фактів підписання 06 травня 2024 року Договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1485465, Додатків до договору та Паспорту споживчого кредиту.

Укладаючи договір про надання споживчого кредиту ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» вчинили дії визначені статтями 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Х632, відправленого на номер телефону останнього, а також електронну пошту.

Отже, договір про надання споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 не був би укладений.

Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до якого відповідач отримала кредит зі сплатою відсотків за користування кредитом у погодженому сторонами розмірі.

Крім мотивів, викладених вище, суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 357/12292/16-ц, в якій зазначено, що неоспорювання кредитного договору, часткове його виконання відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України?свідчить про правомірність цього правочину. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття умов цього договору.

Відповідно до довідки № 20250708-694, виданої 08 липня 2025 року ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕЙТЕК», останнє зазначило, що є фінансовою установою, яка має право на надання платіжних послуг. Відповідно до отриманої ліцензії від Національного банку України (рішення від 29 травня 2023 року № 21/990-PК), що переоформлена Національним банком України 24 травня 2024 року, товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕЙТЕК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 01 квітня 2024 року. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на суму 3000 гривень 00 копійок, номер транзакції в системі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЕЙТЕК»: fc6df32f-6648-4bd6-a424-fa8533cff7be, номер транзакції в системі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: f549ba9dd9b6843cd61e45278aac1c45, Session ID 024443221584, сайт торгівця: http://selfiecredit.com.ua, код авторизації: 985119, банк-еквайр: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПУМБ», дата і час створення: 06 травня 2024 року 09:28:11, дата і час прийняття в роботу: 06 травня 2024 року 09:28:10, дата і час виконання: 06 травня 2025 року 09:28:11, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

На виконання ухвали Нововодолазького районного суду Харківської області від 14 травня 2026 року про витребування доказів у справі, АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УНІВЕСАЛ БАНК» листом № БТ/Е-30062 від 13 липня 2026 року повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , емітовано карту № НОМЕР_4 . Як убачається із руху коштів на рахунок ОСОБА_1 06 травня 2024 року о 09 годині 28 хвилин 09 секунд надійшли грошові кошти у сумі 3000 гривень 00 копійок деталі операції Р2Р_S1_CR.

Згідно з розрахунком заборгованості, виконаним позивачем, заборгованість ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1485465 від 06 травня 2024 року станом на 21 квітня 2025 року складає 13500 гривень 00 копійок, з них: заборгованість за тілом кредиту 3000 гривень 00 копійок, відсотки 10500 гривень 80 копійок.

Вказана заборгованість відповідачем не заперечувалась та у встановленому законом порядку не спростовано. При цьому суд зауважує, що часткова сплата ОСОБА_1 або з його згоди іншою особою суми процентів та тіла кредиту є тією дією, яка свідчить про визнання нею боргу з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц.

Відтак, з укладенням вищенаведеного договору про надання споживчого кредиту у ОСОБА_1 виник обов`язок повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» отримані кошти у кредит та сплатити відсотки за їх користування у строки та в розмірах чітко встановленими договором, а також інші платежі.

Як свідчать наявні матеріали справи, 18 грудня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (Клієнт) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» (Фактор) укладено Договір факторингу № 18/12/24, у відповідності до пункту 1.1 якого, на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до глави 73 Цивільного кодексу України. Фактор набуває Права вимоги (у значенні як наведено нижче) від клієнта та сплачує клієнту за відступлення Прав вимог (у значенні як наведено нижче) фінансування (у значенні як наведено нижче) у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором, а клієнт відступає (передає) факторові права грошової вимоги (Права вимоги) до боржників за кредитними договорами (Портфель заборгованості).

Внаслідок передачі (відступлення) Права вимоги (у значенні як наведено нижче) за цим Договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами. Фактор має право здійснити наступне відступлення третім особам прав вимоги до боржників, придбаних від клієнта за цим Договором в порядку. визначеному чинним законодавством (пункти 1.2 та 1.3 Договору факторингу).

Як зазначено у пункті 6.1 Договору факторингу у відповідності до умов цього Договору, клієнт відступає (передає) фактору Права вимоги за боржників, які виникли у клієнта внаслідок невиконання боржниками умов кредитних договорів, та які входять до Портфелю заборгованості, а фактор набуває Права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення Прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим Договором. Загальний розмір Портреля заборгованості боржників, Права вимоги до яких відступаються, складає 53644114 гривень 27 копійки станом на дату підписання сторонами цього Договору. За фінансування під відступлення Прав вимог згідно з цим Договором клієнт сплачує фактору плату у розмірі 100 гривень 00 копійок, без ПДВ.

Права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників за формою Додатку 2 цього Договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами. Разом з Правами вимоги фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим договором (підпункт 6.2.3 пункту 6.2 Договору факторингу).

Відповідно до пункту 7.1 Договору факторингу сторони домовились, що фінансування (ціна договору) складає 1790099 гривень 84 копійки, без ПДВ.

З копії платіжної інструкції № 901 від 19 грудня 2024 року, надавач послуг АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК», ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» сплатило на рахунок ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» оплату згідно договору факторингу № 18/12/24 від 18 грудня 2024 року, у розмірі 1790099 гривень 84 копійки.

Відповідно до Витягу з Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 18 грудня 2024 року до Договору факторингу № 18/12/14 від 18 грудня 2024 року, що є додатком № 2 до Договору факторингу № 18/12/14 від 18 грудня 2024 року, згідно з вимогами пунктів 6.2.3, 8.3 Договору факторингу № 18/12/14 від 18 грудня 2024 року, клієнт ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передав, а фактор ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» прийняв Реєстр боржників клієнта від 18 грудня 2024 року, у тому числі право вимоги заборгованості до боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 (порядковий номер 2925), за договором про надання споживчого кредиту № 2537055 від 18 червня 2020 року у загальному розмірі 13500 гривень 00 копійок.

Отже, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УМ ФАКТОРНИГ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13500 гривень 00 копійок.

Відтак, всупереч умовам кредитного договору відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки попереднього кредитору, а ні на рахунки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ».

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1485465 від 06 травня 2024 року у розмірі 13500 гривень 00 копійок, з яких: 3000 гривень 00 копійок сума заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту), 10500 гривень 00 копійок сума заборгованості за відсотками.

При цьому відповідачем в ході розгляду справи не надано альтернативних розрахунків заборгованості за кредитними договорами, а тому суд погоджується з розрахунками заборгованості, наданих позивачем.

Вирішуючи даний спір суд виходить з положень Цивільного кодексу України, що регулюють спірні правовідносини.

У частині 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Так, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини 1 та 2 статті 14 Цивільного кодексу України).

За правилом, наведеним у частині 1 статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1 3 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У відповідності до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1?статті 627 Цивільного кодексу України).?

За змістом статей?626 та 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.?

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).?

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).?

Приписами частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.?

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).?

Абзац 2 часини 2 статті 639 наведеного кодифікованого закону України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За змістом пунктів 10 та 11?статті 1 Закону України № 1734-VІІІ від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» споживче кредитування правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (частина 1 статті 13 Закону України № 1734-VІІІ від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування»).

Із прийняттям Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію», який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.?

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.?

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України № 851-ІV від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.?

Враховуючи положення наведеної норми права, правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.?

Положеннями частин 1 та 3 статті 6 Закону України № 851-ІV від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватись електронний підпис. Накладання електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.?

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (частина 1 статті 7 Закону України № 851-ІV від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг»).?

Відповідно до частин 3 та 4 статті 11 Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших?інформаційно-комунікаційних системах.?

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію»).?

У відповідності до частини 12 наведеної норми права, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.?

Положеннями статті 12 Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.?

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.?

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.?

Аналогічні за змістом висновки, викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі 127/33824/19 тощо.?

Також Верховний Суд у своїх постановах від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 зазначив, що укладення сторонами договору в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором на підставі?Закону України № 675-VIII від 03 вересня 2015 року «Про електронну комерцію» відповідає положенням законодавства України та не має наслідком нікчемність або недійсність такого договору, якщо сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов і позивач не довів, що договір суперечить вимогам закону. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.?

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.?

Тобто, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.?

Як вже зазначалось вище, електронним підписом одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.?

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.?

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.?

У даному випадку правовідносини між первісним кредитором ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем виникли на підставі укладених в електронній формі кредитних договорів з використанням визначених сторонами ідентифікаторів особи, яка отримує кошти у позику, що належним чином відповідає вимогам профільного законодавства, зокрема статтям 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За обставинами даної справи відповідач, ОСОБА_1 , шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора Х632, отриманого від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ», прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір договір про надання споживчого кредиту (здійснив акцепт пропозиції), тобто відповідний договір вважається укладеним у відповідності до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» та, відповідно, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

При цьому, як вже зазначалось, матеріали справи не містять даних, які б свідчили про заперечення відповідачем, ОСОБА_1 , фактів підписання договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1485465 від 06 травня 2024 року, укладеного між ним та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ».

Отже, оскільки даний договір укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем товариств, доступ до яких забезпечується споживачу через вебсайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариств, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положення частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлюють обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплатити проценти, належні йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами частин 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодифікованого закону України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (частина 3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України).

Із розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи встановлено, що загальний борг відповідача за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1485465 від 06 травня 2024 року складає 13500 гривень 00 копійок, з яких: 3000 гривень 00 копійок сума заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту), 10500 гривень 00 копійок сума заборгованості за відсотками.

Вказана заборгованість відповідачем не заперечувалась та у встановленому законом порядку не спростовано.

Також відповідачем в ході розгляду справи не надано альтернативних розрахунків заборгованості за кредитними договорами, а тому суд погоджується з розрахунками заборгованості, наданих позивачем до позовної заяви.

При цьому, проценти за користування кредитом визначено відповідно до статтей 1048 та 1056-1?Цивільного кодексу України, відповідно такі не є компенсацією за невиконання зобов`язань за договором в розумінні вище вказаного положення закону.?

Відповідач розумів розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, що ним під сумнів не ставилось.?

Суд звертає увагу на те, що у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів та зауважує, що враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ», якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість ОСОБА_1 погодив зі своєї сторони такі умови договорів, підписавши їх зміст без будь-яких застережень.

Підписавши договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1485465 від 06 травня 2024 року ОСОБА_1 засвідчив, що погодився на отримання в кредит коштів саме на умовах, що визначені цим договором.

При цьому, як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що, у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо).

Згідно вимог статтей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України у встановлений строк.?

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).?

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені положеннями статті 611 Цивільного кодексу України. Так, згідно вищевказаної норми права, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.?

Положеннями статті 614 Цивільного кодексу України регламентовано, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.?

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).?

Отже, після підписання договору про надання кредиту у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позичальника виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути суму отриманого кредиту та сплатити проценти.?

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.?

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.?

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що вимоги договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1485465 від 06 травня 2024 року відповідачем належним чином не виконані, що є порушенням статтей 526 530 Цивільного кодексу України.

Також суд бере до уваги позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, відповідно до якої суд вказав, що якщо можливість стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування передбачено умовами кредитного договору, який укладено між сторонами, то є правильним і обґрунтованим висновок суду про наявність підстав для стягнення процентів (плати за користування кредитом) після закінчення строку кредитування.

Приписами статті 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статті 516 Цивільного кодифікованого закону України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

В силу частини 1 статті 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

При цьому слід зазначити, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним.

Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Аналогічний за змістом висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц.

Позивач зазначає, що всупереч умовам кредитного договору ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунки попереднього кредитору.

Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за вказаними вище договорами у добровільному порядку відповідачем ОСОБА_1 за час розгляду справи в суді також не надано.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд доходить висновку, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідно до яких відповідач отримавши кошти у кредит, своїх зобов`язань з їх повернення і сплати процентів за користування грошима належним чином не виконав.

З урахуванням наведеного, при заочному розгляді справи, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1485465 від 06 травня 2024 року складає 13500 гривень 00 копійок, з яких: 3000 гривень 00 копійок сума заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту), 10500 гривень 00 копійок сума заборгованості за відсотками, підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, підтверджені належними доказами.

При цьому суд наголошує, що судове доказування це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19 зробила правовий висновок, відповідно до якого принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

У даній справі на виконання свого процесуального обов`язку, відповідачем не надано доказів повернення кредиту та сплату відсотків за його користування чи спростування встановлених судом обставин на час розгляду справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із даним позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УМ ФАКТОРИНГ» звернулось до суду у 2026 році.

Статтею 7 Закону України № 4695-IX від 03 грудня 2025 року «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3328 гривень 00 копійок, а тому за подання до суду цієї позовної заяви позивач повинен був би сплатити судовий збір у розмірі 3328 гривень 00 копійок.

Водночас частиною 3 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З даним позовом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» звернулась до суду з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а тому як убачається з матеріалів справи, позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2662 гривень 40 копійок, що підтверджується копією платіжної інструкції № 1108 від 08 квітня 2026 року, надавач платіжних послуг платника АКЦІОНРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК».

Частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (пункт 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» підлягають задоволенню в повному обсязі, суд доходить висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 гривні 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14 16, 202, 204, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 627, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077, 1078 та 1082 Цивільного кодексу України, статтями 1 5, 10 13, 17, 19, 23, 76, 81, 89, 128, 133, 141, частиною 3 статті 211, частинами 1 та 4 статті 223, пунктом 2 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтею 259, статтями 263 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 280 283, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» заборгованості у загальному розмірі 13500 (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, з яких: 3000 гривень 00 копійок сума заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту), 10500 гривень 00 копійок сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» понесені судові витрати по сплаті судовому збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду безпосередньо, або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40274286, адреса місцезнаходження: майдан Незалежності, будинок № 2, офіс 712, місто Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. М. Трояновська