Рішення № 140301922, 02.10.2026, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/2152/26

Провадження № 2-а/576/33/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2026 року позивач через свого представника - адвоката Осьмакова О.А. звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 11 серпня 2026 року інспектором ВП №1 (м. Глухів) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області Васильченком І.М. винесено постанову серії БАД № 931800 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова винесена з порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених главою 22 КУпАП. Так, протокол про адміністративне правопорушення при винесення постанови не складався. Також обґрунтовує позов тим, що долучений зі слів поліцейського відеозапис до оскаржуваної постанови позивачу не надано, як і можливості ознайомитись з ним та надати пояснення. Відсутність відеозапису правопорушення на момент розгляду справи, значну відстань між вказаним місцем ймовірного правопорушення та місцем зупинки транспортного засобу доводить лише факт відсутності доказів вчинення позивачем правопорушення. У зв`язку з цим вважає, що постанова була винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, просить скасувати її та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, однак від представника позивача адвоката Осьмакова О.А. надійшла заява в якій він повністю підтримує позов, а справу просить розглядати без його участі.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги є необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач після зупинки поліцейськими не надав для перевірки посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом та свідоцтва про реєстрацію на автомобіль ВАЗ-211010, номерний знак НОМЕР_1 , звідки, а саме з водійського місця, він вийшов. Зазначений автомобіль був механічно пошкоджено, його буксирував інший автомобіль. ОСОБА_1 відмовився від своєї присутності під час складання оскаржуваної постанови, її отримання, підпису і залишив місце складання адміністративного матеріалу. Копія постанови позивачу була направлена поштою. Дане правопорушення було зафіксоване за допомогою нагрудного відео регістратора. Таким чином, наявні матеріали підтверджують факт наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Також зазначає, що заявлена позивачем до стягнення сума понесених судових витрат в розмірі 3000 грн є необгрунтованою та завищеною, а до позову не додано жодного належного доказу того, що позивач реально поніс заявлені витрати. Просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно положень ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, в справах цієї категорії не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Так, згідно п. 1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 11 серпня 2026 року інспектором ВП №1 (м. Глухів) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області капітаном поліції Васильченком І.М. винесено постанову серії БАД № 931800 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розміром 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Згідно цієї постанови, позивач 11 серпня 2026 року о 14 год. 53 хв. по вул. Лугова в м. Глухів Сумської області ОСОБА_1 , керував автомобілем «ВАЗ-21101», реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , та не надав для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив положення п. 2.4 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити, окрім іншого, опис обставин, установлених під час розгляду справи; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідачем до відзиву на позовну заяву додано оптичний диск із відеозаписами з реєстраторів поліцейського автомобіля, бодікамер, з яких вбачається, що 11 серпня 2026 року поліцейськими було виявлено автомобіль ВАЗ-21101, який знаходився в нерухомому стані та перекрив рух на проїзній частині дороги транспортним засобом. Далі, зупинившись позаду вказаного автомобіля, біля якого в цей час знаходився чоловік, останній сів за кермо і його почав буксирувати за допомогою тросу інший автомобіль. Дані транспортні засоби було зупинено за допомогою проблискового маячка. З автомобіля ВАЗ-21101, який буксирували, та який мав видимі механічні пошкодження, а саме з водійського місця, вийшов водій ОСОБА_1 , який на вимогу поліцейського не надав для перевірки ані посвідчення водія відповідної категорії на право керування даним транспортним засобом, ані свідоцтва про реєстрацію на даний автомобіль. Позивачу поліцейським було роз`яснено, що відбувається розгляд справи по скоєному правопорушенню, роз`яснено відповідні статі Конституції України та КУпАП, на що останній ухилявся від заслуховування, відходячи від поліцейського та залишив місце складання адміністративного матеріалу.

Тобто, на відеозаписах зафіксовано рух автомобіля ВАЗ-21101, номерний знак НОМЕР_1 , який був на буксирі, його зупинку працівниками поліції, відмову водія надати вимогу поліцейського відповідні документи на право керування транспортним засобом, при цьому за кермом перебував позивач ОСОБА_1 ..

Згідно п. 2.4 Правил дорожнього руху України, окрім іншого, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Так, згідно п.п. 23.2, 23.4 ПДР буксирування транспортних засобів здійснюється: із застосуванням жорсткого або гнучкого зчеплення; із частковим навантаженням буксированого транспортного засобу на платформу або на спеціальне опорне пристосування . У разі буксирування механічного транспортного засобу на гнучкому зчепленні в буксированому транспортному засобі повинні діяти і бути справними робоча гальмова система і рульове керування, а на жорсткому зчепленні - рульове керування.

Пунктами 23.5 та 23.6 ПДР передбачено, що буксирування механічного транспортного засобу на жорсткому або гнучкому зчепленні повинно здійснюватися лише за умови, що за кермом буксированого транспортного засобу перебуває водій (крім випадків, коли конструкція жорсткого зчеплення забезпечує буксированому транспортному засобу повторення траєкторії руху транспортного засобу, що буксирує, незалежно від величини поворотів). Буксирування немеханічного транспортного засобу повинно здійснюватися лише на жорсткому зчепленні за умови, що його конструкція забезпечує буксируваному транспортному засобу повторення траєкторії руху транспортного засобу, що буксирує, незалежно від величини поворотів.

Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень п.2.1 а, б ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).

Відповідно до п.п. 2.1. ґ ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

За приписами ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чинне законодавство, в т.ч. й ПДР, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення було наведено в Пленумі Верховного Суду України в абз. 3 п. 27 постанови №14від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" роз`яснив, що під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 Верховний Суд зазначив, що «саме по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП необхідним є саме зупинка інспектором поліції транспортного засобу, який перебуває в русі, для перевірки документів та у разі відсутності у водія відповідних документів, здійснювати притягнення водія до адміністративної відповідальності.

Враховуючи те, що відповідач довів правомірність рішення поліцейського про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а наявні в матеріалах справи відеозапис події вочевидь лише спростовує твердження позивача щодо безпідставності винесення відносно нього оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 6, 19, 20, 77, 90, 139, 242, 246, 250, 286 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Полтавську, Сумську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон