Рішення № 140299719, 24.09.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1324/26

Провадження № 2/455/882/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

24 вересня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання Борковська Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

13.07.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Писко С.І. звернулася до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Соснівка помер чоловік позивача ОСОБА_2 , разом з ним до дня смерті проживала його дружина ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Зазначає, що будучи дружиною померлого ОСОБА_2 та маючи право на спадкування за законом, позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Старосамбірської державної нотаріальної контори Львівської області з приводу оформлення своїх спадкових прав. Однак, нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальних дій, надавши письмового листа про те, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_1 . Проте, на даний будинок відсутні правовстановлюючі документи, у зв`язку з чим, Старосамбірська державна нотаріальна контора Львівської області не вправі видати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане майно. За захистом свого права, як спадкоємця, рекомендовано звернутись до суду.

Вказує, що до складу спадкового майна входить житловий будинок АДРЕСА_1 Львівської області.

Тому, оскільки, відсутні будь-які законні способи оформлення права власності на житловий будинок, позивач просить визнати за нею в порядку спадкування право власності за законом на житловий будинок.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 справу передано для розгляду судді Кушніру А.В.

Ухвалою судді від 15.07.2026 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

В підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з`явилися, проте представник позивача подала до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу у відсутності позивача та представника позивача, зазначає, що позов підтримують та просять його задовольнити.

Представник відповідача Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області в підготовче судове засідання не з`явився, проте подав до суду клопотання в якому просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, зазначає, що проти задоволення позову не заперечують.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є чоловіком позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 29.09.1990 (а.с.13).

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 10.11.2023р. виданого Старосамбірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.8), ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис за №337.

Відповідно до витягу з погосподарської книги №3, особовий рахунок № НОМЕР_3 на 1990-1995 роки №263 від 26.06.2026 року (а.с.9) житловий будинок АДРЕСА_1 збудований до 1992 року та знаходиться на земельній ділянці орієнтовною площею 0,25 га. Голова домогосподарства - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2 ). Самочинно побудованих будівель та споруд при житловому будинку не має. Житловий будинок скоріше не був приватизований. Загальна площа 72 м.кв., житлова площа 40 м.кв.

Згідно довідки №262 від 25.06.2026р. виданої Великосільським старостинським округом Самбірського району Львівської області (а.с.8), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно являвся власником індивідуального житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 . Ділянка раніше не була приватизована.

До складу спадщини, що відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_2 , входить житловий будинок АДРЕСА_1 . Факт існування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 встановлений технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (а.с.15-17).

Як вбачається з довідки №261 від 25.06.2026р. виданої Великосільським старостинським округом Самбірського району Львівської області (а.с.9), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і з ним до дня смерті проживала його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

12.09.2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Старосамбірської державної нотаріальної контори Львівської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.37) після смерті чоловіка ОСОБА_2 , на спадкове майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , проте нотаріус Старосамбірської державної нотаріальної контори Львівської області листом №895/02-14 від 12.09.2025 року (а.с.15) повідомив позивача, що не вправі видати свідоцтво про право на спадщину на дане майно, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно.

Правовідносини, наявні між сторонами, мають наступне правове регулювання.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідност.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч.1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно положень ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 , до складу якої входить право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 , право власності на спірне спадкове майно перейшло за правилами спадкування за законом до ОСОБА_1 (позивач у справі), як до спадкоємця, який прийняв спадщину після смерті чоловіка.

Однак, оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину на зазначене спадкове майно, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, згідно з вимогами частини першої статті 206 ЦПК України, може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій заяві.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач визнав позов, про що зазначив у поданій до суду заяві.

Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави згідно положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України для задоволення позову і визнання за позивачем права власності на спірне спадкове майно.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської області, ЄДРПОУ: 04055995, місцезнаходження: м.Старий Самбір, вул.Л.Галицького, 40, Самбірського району Львівської області.

Повний текст рішення складено 02.10.2026.

Суддя А.В.Кушнір