Ухвала суду № 140299394, 14.09.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 14.09.2026

Справа № 334/2422/26

Провадження № 6/334/716/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді Ісакова Д.О.,

за участі секретаря судового засідання Прийменко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2026 року до Дніпровського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 06 липня 2026 року у справі №334/2422/26 за позовом концерну «Міські теплові мережі», стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 77378,21 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 443,74 гривень, з кожного.

У зв`язку із скрутним матеріальним становищем заявниця не має можливості одноразово сплатити заборгованість за рішенням суду.

Просить розстрочити сплату заборгованості, шляхом погашення заборгованості рівними частками строком на 12 місяців.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 06 липня 2026 року Дніпровським районним судом м.Запоріжжя ухвалено рішення у справі №334/2422/26 за позовом концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 77378,21 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 443,71 гривень, з кожного.

Позивач повідомляє, що має намір повністю та добровільно сплатити суму заборгованості та судові витрати, однак через скрутне матеріальне становище не має можливості одноразово сплатити заборгованість.

Розстрочка виконання рішення суду - це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводять до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди, зокрема, полягає в розподілі належних до сплати сум платежу на певні частини із встановленням конкретного строку для виконання кожної з визначених частин рішення. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення суд виходить з міркувань доцільності та об`єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду.

Надання строку для розстрочки виконання рішення суд не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, розстрочка має бути компромісом між заінтересованими сторонами.

Відповідно до положень ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.435 ЦПК України).

Частини четверта та п`ята статті 435 ЦПК України передбачають, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене такожстаттею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду,а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України був введений воєнний стан, який діє і на теперішній час.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 рокуз наступними змінами і доповненнями, задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Такі обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.

З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Наведене дає підстави для висновку про те, що при розгляді заяв щодо розстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому, які як і наявність виключних обставин для відтермінування має довести боржник.

При цьому, надання розстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

З огляду на доводи заявника, викладені у заяві, а також його бажання виконати рішення, суд дійшов висновку про наявність виняткових обставин, що утруднюють виконання рішення суду.

Проте, розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, тому суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 частково та розстрочити виконання рішення суду, шляхом погашення заборгованості у загальному розмірі, терміном на 9 місяців, шляхом сплати щомісячного платежу рівними частинами по 8745,49 гривень, до 30 числа кожного місяця, починаючи з 01 жовтня 2026 року, з кінцевим строком погашення заборгованості до 30 червня 2027 року.

Керуючись статтями: 435, 258-261, 353-355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення - задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 06 липня 2026 року у справі №334/2422/26 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у розмірі 77378,21 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 443,74 гривень, з кожного, шляхом погашення заборгованості рівними частками строком на 9 місяців, починаючи з 01 жовтня 2026 року, встановивши спосіб і порядок виконання рішення суду рівними платежами щомісячно у сумі 8745,49 гривень, з кінцевим строком погашення заборгованості 30 червня 2027 року, починаючи з дати набрання цієї ухвали законної сили.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.

Заявник (боржник): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Стьягувач: Концерн «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: 69091, м.Запоріжжя, бульвар Героїв полку «Азов», буд. 137.

Суддя Ісаков Д.О.