Рішення № 140298856, 02.10.2026, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/1097/26

Номер провадження 2/717/641/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Туржанського В.В.

за участі секретаря: Каленчука П.О.

розглянув в залі суду в селищі Кельменці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача Кушнір Святослав Любомирович подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» заборгованість за договором № 2134658 про надання споживчого кредиту від 27.02.2025 року в розмірі 76 687 гривень 79 копійок, з яких: 31919 гривень 99 копійок - заборгованість по тілу кредиту, 44767 гривень 80 копійок - заборгованість по процентах за користування кредитом. Стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2662 гривні 40 копійок.

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву, у якій просить розгляд справи слухати у його відсутності, позовні вимоги визнає частково, просить врахувати, що він є військовослужбовцем з 1998 року по даний час.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Представник позивача надіслав до суду заяву, у якій просить розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Судом встановлено, що 27 лютого 2025 року ТзОВ „СЛОН КРЕДИТ? та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» № 2134658. Сторони домовились, що сума кредиту становить 32000 гривень (пункт 1.3 договору). Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (пункт 1.4 договору).

Стандартна процента ставка становить 3% в день і застосовується з другого дня користування кредитом. Знижена процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки якщо споживач до 28.03.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу визначеного у Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . (п.2.1 договору).

Згідно до п.6.4 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язання щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмір 3200 гривень на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання, та у розмірі 640 гривень починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

27 лютого 2025 року ТзОВ „СЛОН КРЕДИТ? перерахувало ОСОБА_1 32000 гривень, які було зараховано на рахунок ОСОБА_1 в акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк». Вказана обставина стверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260610/85170-БТ від 16 червня 2026 року.

Таким чином, ТзОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 27 лютого 2025 року уклади договір про надання кредиту в електронній формі, що відповідає положенням Закону України „Про електронну комерцію?. Договір підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Частиною 1 ст. 207 ЦК України, встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що 27 лютого 2025 року ОСОБА_1 отримав від ТзОВ „СЛОН КРЕДИТ? в кредит грошові кошти в сумі 32000 гривень.

Суд вважає, що домовленістю сторін було погоджено використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором для підписання договору.

Частиною 1 ст. 207 ЦК України, встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Суд вважає, що домовленістю сторін було погоджено використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором для підписання договорів. Відповідачка не виконала взятих на себе за кредитними договорами зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку ви отримуєте за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно ст.ст.1046,1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1ст.1048,ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу. Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку.

З 21 липня 1998 року ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України. Вказана обставина стверджується копією довідки № 08/60 виданої 13 березня 2026 року командиром військової частини НОМЕР_2 , довідкою №08/1845 виданою 10 вересня 2026 року командиром військової частини НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в антитерористичній операції в період з 21 листопада 2016 року. Вказана обставина стверджується довідкою №30/3 виданою 06 січня 2017 року ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій. Вказана обставина стверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 виданого 09 березня 2017 року, копією рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій №3/143 від 28 лютого 2017 року.

Згідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції чинній з 09 лютого 2025 року, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

З огляду на те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України з 21 липня 1998 року, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, суд вважає, що він має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом.

Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед кредитною установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність фінансової установи щодо наявності в особи спеціального статусу.

Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач на момент отримання кредиту, а саме з 27 лютого 2025 року і на весь період користування кредитом, мав статус військовослужбовця Збройних Сил України, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, є учасником бойових дій, а тому на нього поширюються пільги, передбачені п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто, у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом у цей період.

Відповідачем було сплачено 80 гривень 01 копійку в рахунок відшкодування тіла кредиту, 33323 гривні 40 копійок - в рахунок відшкодування відсотків за користування кредитом, тобто загальна сума, яку ОСОБА_1 сплатив за кредитом № 2134658 становить 33403 гривні 41 копійок. Вказані обставини визнані позивачем у розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №2134658 від 27 лютого 2025 року.

З огляду на положення статей 216, 1212 ЦК України та принципи справедливості й недопущення безпідставного збагачення кредитодавця, сплачені відповідачем кошти у сумі 33403 гривні 41 копійку, які були зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості за процентами та заборгованості за тілом кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості, підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості основної суми кредиту.

Отже, станом на день складання ТзОВ «СЛОН Кредит» розрахунку заборгованості відсутні не виконані ОСОБА_2 зобов`язання з повернення кредиту. (кредит в сумі 32000 гривень - 33403 гривні 41 копійок кошти зараховані як сплата процентів за користування кредитом та за основною сумою кредиту).

Суд вважає, що за таких обставин ОСОБА_2 виконано зобов`язання з повернення кредиту в сумі 32000 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вказані вище обставини стверджуються взаємним зв`язком доказів,

Суд вважає, що за таких обставин ОСОБА_1 виконано зобов`язання з повернення кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене вище, на підставі ч.1 ст.61 Конституції України, ст. ст. 509,525,526, 549,550,551,553, 554,610 - 612,623,625,629,1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН Кредит», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42350798, яке розташоване в м. Київ, проспект Берестейський будинок 90-А, до ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , жителя АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 02 жовтня 2026 року.

Суддя: