Рішення № 140298778, 24.09.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/889/26

Провадження № 2/355/984/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» Гурського Германа Юрійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ТОВ «Кошельок» Гурський Г.Ю. з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кошельок» заборгованість за кредитним договором № 2788507272-312015 від 13 квітня 2021 року в розмірі 9540,48 гривень, що складається із: - заборгованості за сумою кредиту: 3200,00 гривень; - заборгованості за відсотками за користування позикою: 6340,48 гривень, а також стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.

Свою позовну заяву представник позивача обґрунтовує, тим, що 13 квітня 2021 року між ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 2788507272-312015 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі - договір), на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.

Отже, 13 квітня 2021 року, між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 2788507272-312015 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У позовній заяві зазначено, що ТОВ «КОШЕЛЬОК» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту, становить 3 200,00 гривень ( п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту); початковий строк кредитування, становить 14 днів, ( п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків); дисконтна відсоткова ставка, становить 0,01% на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків); Базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 4. графіку розрахунків).

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_2 , яку ОСОБА_1 вказав в особистому кабінеті як банківську картку, на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 2788507272-312015 від 13 квітня 2021 року.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав свої зобов`язання за укладеним договором - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду у відповідача, за договором № 2788507272-312015 від 13 квітня 2021 року, утворилась заборгованість по кредиту та відсотках за користування позикою у розмірі 9540,48 гривень, яка складається із заборгованості за сумою кредиту: 3200,00 гривень; заборгованості за відсотками за користування позикою: 6340,48 гривень.

Представник позивача ТОВ «Кошельок» до судового засідання не з`явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати без участі позивача та його представника, не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 03 червня 2026 року на 12 годину 45 хвилин, як слід з довідки про причину повернення поштового конверта з ухвалою суду про відкриття провадження та призначення справи до судового засідання, судовою повісткою - «адресат відсутній за вказаною адресою». Далі повідомлявся через веб-сайт Судової влади України на 25 серпня 2026 року на 10 годину 30 хвилин, 24 вересня 2026 року на 10 годину 00 хвилин, причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно позовних вимог надано не було.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п.3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі.

Судом досліджені матеріали справи у повному обсязі суд, а саме:

Як слід з копії фото з паспортом, ОСОБА_1 є громадянином України (а.с. 33).

Судом досліджено копію Правил надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (а.с. 23-27).

Копію договору № 2788507272-312015 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 13 квітня 2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) (далі - договір), за п. 1.1. якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 3200.00 (три тисячі двісті гривень 00 копійок.) гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором. (а.с. 15 зворотна сторона - а.с. 16)

Кредит надається строком на 14 (чотирнадцять діб ) днів, (Лояльний період) початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця. Сторони погодили, що встановлений в п. 2.1 договору строк Лояльного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом. (п.п. 2.1-2.2 договору)

Як передбачено п. 2.4 договору кредит надається позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказании? позичальником у заявці.

Згідно з п.п. 3.1-3.2 договору проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом. Нарахування процентів за цим договором здіи?снюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих днів включно).

Відповідно до п.п. 3.4-3.5 договору відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону Украі?ни «Про захист прав споживачів» сукупна вартість кредиту для позичальника ( у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсотковоі? (процентноі?) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього договору за умови дотримання позичальником Графіку розрахунків, що є додатком цього договору, становить 3200 гривень, або 100% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 0 гривень, або 0% від суми кредиту. Сторони погоджуються що у випадку користування кредитом з боку позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлении? п. 2.1 договору або додатковими угодами між сторонами зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього договору процентна ставка менша ніж 2 (два) відсотки від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п. 3.4 договору скасовуються з моменту початку і?х застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 2 (два) два проценти за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту. Таким чином зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1,85 розповсюджуються на весь період користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п. 2.1 договору.

Як передбачено п. 3.6-3.9 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні 212 ст. ЦК, що має наслідком подовження строку користування кредитом на наступних умовах: З наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 730 (сімсот тридцять) процентів річних, що становить 2 проценти в день від суми кредиту за кожен день користування ним. У разі порушення позичальником своїх зобов`язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів за користування ним, кредитодавець має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі до 2-х % (двох відсотків) від залишку суми кредиту за кожний день прострочення повернення заборгованості, починаючи з першого дня порушення до дня повного погашення заборгованості за кредитом.

З копії додатку № 1 до договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 2788507272-312015 від 13 квітня 2021 року слід, що сукупна вартість кредиту за дисконтною ставкою складає 0.14% від суми кредиту (у процентному вираженні) або чотири гривні 48 копійок. (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом у розмірі 0.01% від суми кредиту (у процентному вираженні) або нуль гривень 32 копійок. (у грошовому виразі); 2) суму кредиту у розмірі 3200.00 три тисячі двісті гривень 00 копійок. (у грошовому вираженні). (а.с. 14 зворотна сторона)

Копію паспорта споживчого кредиту до договору № 2788507272-312015 від 13 квітня 2021 року, з якого слід, що відповідач був ознайомлений з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацією щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту. Зокрема, сума/ліміт кредиту: 3200.00 грн 00 коп. (три тисячі двісті гривень 00 копійок.); строк кредитування: 14 ( чотирнадцять діб) днів (з можливістю подовження); орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі): 3205 гривень 00 копійок; реально річна процентна ставка, процентів річних: 4 % річних. (а.с. 14-15)

Копію візуальної форми послідовності дій клієнта ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_3 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариства (ТОВ «КОШЕЛЬОК») щодо укладення електронного договору про надання кредиту 2788507272-312015 від 13 квітня 2021 року в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://koshelok.ua/, що містить відомості про дату, час вчинення відповідачем дій, зокрема, акцептування клієнтом умов оферти, шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором - 8386, їх опис в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача 13 квітня 2021 року. (а.с. 32)

Копію повідомлення ТОВ «ТАС ЛІНК», відповідно до якого 13 квітня 2021 року через платіжну систему ТОВ «ТАС ЛІНК» було проведено успішне зарахування на карту: дані транзакції: дата проведення операції: 13 квітня 2021 року, 16:11:05, сума операції: 3200,00 гривень; номер карти: НОМЕР_4 , Order ID транзакції: 441b9b00-a1c5-409c-b297-6075986828b3, опис замовлення: видача кредитних коштів, договір № 2788507272-312015. (а.с. 22)

Копію детального розрахунку заборгованості за договором № 2788507272-312015 від 13 квітня 2021 року про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, згідно з яким ОСОБА_1 має заборгованість за означеним договором, зокрема: заборгованість за тілом кредиту: 3200,00 гривень, заборгованість за відсотками: 6340,48 гривень. Всього: 9540,48 гривень. (а.с. 17-18)

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «ТАСКОМБАНК» повідомив, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в АТ «ТАСКОМБАНК» закрито поточний рахунок НОМЕР_5 в гривнях, операції по якому могли здійснюватись за допомогою зазначеної в ухвалі банківської платіжної картки № НОМЕР_2 . (а.с. 47)

Також банком надано копію Заяви-Анкети № 205665 щодо приєднання до Публічної пропозиції на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank (а.с. 49)

З наданої АТ «ТАСКОМБАНК» виписки по рахунку № НОМЕР_5 вбачається, що 13 квітня 2021 року о 16:11:04 на означений рахунок було здійснено зарахування у сумі 3200,00 гривень. (а.с. 48)

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слід з ч. 1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно п.п. 5, 6, 7 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як слід з ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

У суду не виникло сумніву про те, що кредитор виконав вимоги закону, уклавши договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, керуючись Законом України «Про електронну комерцію». У свою чергу відповідач, використовуючи своє право згідно укладеного договору отримав кредитні кошти, які використовував на свій розсуд. В свою чергу, відповідач згідно кредитного договору зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, однак своєчасно не надав кошти на погашення заборгованості за кредитом та відсотки, чим порушив умови кредитного договору.

Отже, як було встановлено судом сторона позивача на умовах кредитного договору надала споживчий кредит відповідачу, який отримав кошти, однак зі свого боку договір не виконав, не повернув як тіло кредиту, так і проценти за користування грошовими коштами. З таких підстав позовні вимоги сторони позивача підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Кошельок» є законними та обґрунтованими, такими, що підлягають до задоволення.

Крім того сторона позивача просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень.

Стороною позивача були надані:

Копія договору про надання правничої (правової) допомоги від 12 лютого 2025 року, укладеного між Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (а.с. 30)

Копію акта № 1 від 10 квітня 2026 року приймання-передачі правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року, відповідно до якого АБ «Герман Гурський та партнери» надало замовнику послуги на суму 10 000,00 гривень (а.с. 31).

Копію додатку від 20 лютого 2026 року до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року, що містить перелік послуг, що входять до складу правової (правничої) допомоги, ціну 1 години гонорару (винагороди) виконавця, кількість часу на надання правової (правничої) допомоги, розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті щодо боржника ОСОБА_1 , що становить 10 000,00 гривень. (а.с. 21)

Копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Гурського Г.Ю. (а.с. 12)

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Сторона відповідача, отримавши позовну заяву та додатки до неї, не надала суду доказів щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу від сторони відповідача не надійшло. З таких підстав слід задовольнити вимоги сторони позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнутий зі сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 ,4, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 6, 526, 205, 207, 626, 628, 1048, 1054 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» Гурського Германа Юрійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ: 40842831, Код банку-339500, назва банку АТ «Таскомбанк», номер рахунку НОМЕР_6 , адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Антонова, будинок 8 «а») заборгованість за кредитним договором №2788507272-312015 від 13 квітня 2021 року у розмірі 9540 (дев`ять тисяч п`ятсот сорок) гривень 48 копійок, що складається з:

-заборгованість за кредитом-3200 (три тисячі двісті)гривень 00 копійок;

-заборгованість за відсотками за користування позикою 6340 (шість тисяч триста сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ: 40842831, Код банку-339500, назва банку АТ «Таскомбанк», номер рахунку НОМЕР_6 , адреса: Київська область, Києво- понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (ЄДРПОУ: 40842831, Код банку-339500, назва банку АТ «Таскомбанк», номер рахунку НОМЕР_6 , адреса: Київська область, Києво- витрати понесені на професійну допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов