Ухвала суду № 140298240, 02.10.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/15924/26

2/212/9495/26

У Х В А Л А

02 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Феняк О.Р., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання права власності, третя особа: Приватний нотаріус Москівець Станіслав Володимирович,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 , через свого представника Дроздову Ольгу Миколаївну, звернулася до суду з до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання права власності, третя особа: Приватний нотаріус Москівець Станіслав Володимирович, в якому просить визнати за нею право власності на майно:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Представник позивача не надає документи, що підтверджують сплату судового збору, в позовній заяві просить суд звільнити позивача від сплати судового збору на підставі п. 22 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» та ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до п. 22 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Судом було встановлено, що визнання права власності не є справою зверненою до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно, а отже позивач не може бути звільнений від сплати судового збору на підставі п. 22 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» .

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Судом встановлено, що позивачем не надано документів які б підтверджували майновий стан позивача, надана довідка внутрішньо переміщеної особи не є достатньою підставою для звільнення позивача від сплати судового збору

Враховуючи викладене, суду не надано доказів, які могли б підтвердити майновий стан позивача та могли б бути підставою для звільнення позивача від судового збору, а отже підстави для задоволення клопотання про звільнення від судового збору у суду відсутні.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Суддя звертає увагу на те, що ціна даного позову визначається вартістю майна. Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

В порушення вищенаведеного, матеріали позовної заяви не містять висновок (оцінку) про вартість об`єктів спірного нерухомого майна, станом на день подання позовної заяви, що в свою чергу унеможливлює перевірку судом розміру судового збору, належного до сплати відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

В позовній заяві не вказана ціна позову, яку становить вартість спірного майна.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.

Отже, позивачу необхідно визначити ціну позову, надавши суду оцінку (висновок про дійсну/ринкову вартість) об`єктів спірного майна станом на день подання позовної заяви, підтвердивши сплату судового збору або надавши документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду звіт, висновок тощо про оцінку спірного майна та відповідно його вартості, виходячи з вартості майна самостійно визначити розмір судового збору за подання до суду позовної заяви у відповідності до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», здійснити сплату судового збору або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Покр.р/22030101

Код отримувача (ЕДРПОУ) 37988155

Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA048999980313151206000004648

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Приклад заповнення графи «Призначення платежу»:

101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Покровський районний суд міста Кривого Рогу (назва суду, де розглядається справа)

Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 260 ЦПК України, суддя,

175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання права власності, третя особа: Приватний нотаріус Москівець Станіслав Володимирович - залишити без руху, надавши позивачу строк протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали для виправлення недоліків, вказаних в ухвалі суду.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. Р. Феняк