Рішення № 140297646, 01.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 711/6647/26

Провадження № 2/638/10536/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Рубель О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Вусо» про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо- транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

24.06.2026 позивач звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкас з зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між позвачем та ТОВ ОСОБА_2 укладено договір добровільного старахування. 08.06.2024 сталася ДТП за участю транспортного засобу «КІА» , д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . За заявою про виплату страхового відшкодування позивачем здійснено виплату у розмірі 71296,81 грн. Цивільно- правова відповідальність власника авто «Ніссан» застрахована у ПрАТ «СК «Вусо», якою було відшкодовано страхове відшкодування у розмірі 43815,01 грн. Різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодування становить 27481,80 грн. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодування та судові витрати.

25.06.2026 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси вказану справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Харкова.

23.07.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу передано в провадження судді Семіряд І.В.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом направлено запити.

28.07.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі.

01.09.2026 представником відповідача ОСОБА_3 Бієнко С.М. подано відзив, в обґрунтування якого зазначено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного «НІССАН», державний номерний знак НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ "СК "ВУСО" згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач звернувся до Страховика власника автомобіля ПрАТ "СК "ВУСО" із заявою на виплату страхового відшкодування. З Страхового акту за № 2371269-1 від 07.08.2024 року, складеного ПрАТ «СК «ВУСО» за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 219176454 від 31.01.2024 р. вбачається про прийняття рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 43 815,01 грн. Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, вказує, що зазначена сума не покрила виплачене позивачем страхове відшкодування потерпілій особі. Позивач вважає, що на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» перейшло право вимоги до відповідача у порядку суброгації. Прошу прийняти до уваги, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Відповідний правовий висновок зробив ВС в своїй постанові від 04.07.2018 по справі № 755/18006/15-ц. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 14-176цс18. Витрати на відновлювальний ремонт за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ) відшкодовуються страховиком винуватця ДТП. Виплата розраховується з урахуванням фізичного зносу деталей, що замінюються, та за мінусом франшизи. Якщо вартість ремонту перевищує виплату страхової, різницю зобов`язаний сплатити винуватець аварії. Розміри страхових сум переглядаються відповідно до рівня інфляції. Постановою Правління Національного банку України № 109 від 30 травня 2022 року в редакції чинній на час ДТП, установлено розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: 1) за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 160000 гривень на одного потерпілого; 2) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, у розмірі 320000 гривень на одного потерпілого. Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. За таких обставин, вимоги позивача не підтверджується належними доказами того, що у відповідача як у винної особи виник обов`язок щодо сплати зазначеної суми, оскільки виплачена позивачем сума страхового відшкодування не перевищує ліміт відповідальності Страховика відповідача. При цьому, сам позивач як Страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 Закону має право реалізувати право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом саме до Страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність, тобто доТакож позивачем не надано жодних обґрунтувань з приводу того, у зв`язку з чим Страховиком відповідача було виплачено суму страхового відшкодування не у повному обсязі, що також не дає можливості суду установити виникнення обов`язку у відповідача щодо сплати зазначеної суми на користь позивача. З огляду на зазначене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

02.09.2026 представником позивача ПрАТ «СК «Універсальна» - Гусєвим П.В. подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Відповідно до роз`яснень викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо длявідновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків). Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу ) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні , повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). є правильно вирішення спору на підставі рахунку, який визначено реальний збиток нанесений Відповідачем та таке визначення розміру страхового відшкодування не суперечить договору страхування, а також Відповідачем не враховується - Позивачем по справі рахунок було оплачено, що підтверджує платіжне доручення та акт виконаних робті. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 755/518/19 від 02.06.2021. Відповідачем на підтвердження своєї позиції не було надано жодних доказів. Відповідач не скористалась своїм правом надати суду контрозрахунок, а все зводиться до незгоди з визначеною сумою страхового відшкодування та намагання Відповідача звернути все до негативного доказування, тобто вважати всі надані докази відповідачем неналежними та недопустими. Тому заперечення Відповідача є необґрунтованими та не підлягають врахуванню, оскільки зводяться до незгоди з сумою нанесеної шкоди та з оцінкою судом наданих позивачем доказів . розмір страхового відшкодування є цілком обґрунтованим, всі розрахунки вартості нанесеної шкоди визначені на підставі Договору та законодавства України, що підтверджує наданий звіт, а всі заперечення Відповідача ґрунтується на простій незгоді та припущеннях Відповідача Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків). Не погоджуючись з розміром шкоди та не надаючи жодного доказу на противагу наданим доказами Позивача, зводиться до порушення принципу змагальності сторін та застосування принципу «негативного «доказування», оскільки доказами є будь-який документ, що підтверджує чи спростовує позиції Сторін отриманий у спосіб передбачений законом. Таким чином, рахунок є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру шкоди.

Представником позивача ПрАТ «СК «Універсальна» - Гусєвим П.В. у позові зазначено про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлені своєчасно та належним чином. Представник відповідача є користувачем електронного суду, судову повістку та ухвалу про відкриття провадження у справі отримано в електронному кабінеті, про що свідчать відповідні довідки.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 08.06.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «КІА», державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу «НІССАН», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 04.07.2024 №642/3616/24 ОСОБА_3 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Між Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» та ТОВ ОСОБА_2 (далі Страхувальник) було укладено Договірдобровільного страхування наземного транспорту № 3014/400/143900, що підтверджується сертифікатом\заявою-акцепт №3014/400/143900 добровільного страхування наземного транспорту (сертифікат).

Предметом даного Договору страхування були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «КІА», державний номерний знак НОМЕР_1 . У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

09.07.2024 ОСОБА_5 звернулася до ПрАТ «СК «Універсальна» з заявою про сплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту.

Відповідно до акту огляду транспортного засобу 10.06.2024 було оглянуто автомобіль Кіа, д.н.з. НОМЕР_1 та встановлено характер пошкоджень: підкрилок предміст заміна, капот заміна та фарбування, решітка бампера заміна, накладна решітка заміна, решітка радіатора заміна, бампер заміна та фарбування. До акту додано світлини пошкодження автомобіля.

ФОП ОСОБА_6 складено рахунок на оплату №90 від 28.06.2024, відповідно до якого вартість відновлюваного ремонту становить 71296,81 грн.

Згідно з аварійним сертифікатом за результатами проведеного дослідження обставин та причин настання події, що має ознаки страхового випадку вартість відновлювального ремонту розрахована у відповідності до умов договору страхування на підставі рахунку ФОП ОСОБА_6 №90 від 28.06.2024 складає 71296,81 грн, з них вартість замінених деталей 52940 грн, вартість робіт 12776,81 грн, вартість матеріалів 5580 грн.

Платіжною інструкцією №48683 від 11.07.2024 підтверджено, що ПрАТ «СК «Універсальна» здійснило сплату у розмірі 71296,81 грн на рахунок ФОП ОСОБА_6 .

Відповідно до полісу №219176454 обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність власника транспортного «НІССАН», державний номерний знак НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ "СК "ВУСО". Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподійну 160000 грн, за шкоду, заподіяну життю 320000 грн.

ПрАТ «СК «Універсальна» звернулося до ПрАТ «СК «Вусо» з заявою про відшкодувано страхового відшкодування.

Відповідно до листа ПрАТ «СК «Вусо» розрахунок суми страхового відшкодування проводився на підставі наданого ПрАТ «СК «Універсальна» рахунок у на оплату №90 від 28.06.2024, підготовленого ФОП ОСОБА_6 , згідно з яким вартість відновлювального ремонту склала 32602 грн. Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - у зв`язк уз пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством, таким чином сума страхового відшкодування склала 43815,01 грн.

Згідно зі страховим актом №2371269-1 за полісом обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №2191764545 від 31.01.2024 ПрАТ «СК «Вусо» прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у сумі 43815,01 грн одержувачу ПрАТ «СК «Універсальна».

Платіжна інструкція від 07.08.2024 №46390 свідчить, що ПрАТ «Вусо» перерахувало ПрАТ «СК «Універсальна» 43815,01 грн.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Аналогічні висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-115бсв 18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19), від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61- 12032св19),

Вказана правова позиція також підтримана у постановах Верховного Суду від 15 жовтня 2020року, справа № 755/7666/19, від 03.02.2021 року, справа № 592/8115/18.

Доводи відповідача про те, що матеріальний збиток знаходиться в межах ліміту страхового відшкодування і міг бути отриманими позивачем від страховика відповідача, тому у межах ліміту належним відповідачем є страховик, колегія суддів відхиляє, оскільки якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Відповідно до пункту 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, якабула заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу , розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 (провадження №61-26508св18) вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Отже, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Беручи до уваги викладене, суд відхиляє заперечення сторони відповідача про те, що у сума шкоди підлягає стягненню в межах страхового ліміту із страховика, а не з відповідача та доходить висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1-18, 76-82, 95, 141, 228, 229, 235, 244, 245, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст. 1194 ЦК України, ст.ст.38 Закону України «Про страхування», суд , -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_3 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Вусо» про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо- транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» завдану шкоду у розмірі 27481,80 грн, сплачений судовий збір 2662,40 грн, всього 30 144 (тридцять тисяч сто сорок чотири) грн 20 коп.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківського апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач ПрАТ «Універсальна», ЄДРПОУ 20113829, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 9, 01133.

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , зареєстрована АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: І.В. СЕМІРЯД