Ухвала суду № 140297524, 01.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/21071/26

Провадження № 2/638/11795/26

УХВАЛА

Іменем України

01 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Щепіхіної В. В.,

за участю секретаря судового засідання Завадської Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 10.09.2026 року відкрито провадження в цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України за загальним правилом, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 30 ЦПК України передбачає випадки виключної підсудності, які, враховуючи системний аналіз положень ст. 31 ЦПК України, є пріоритетними перед будь-якими іншими правилами підсудності.

Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 зазначила таке: «Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном».

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду навела висновки про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з розподілу природного газу в розмірі 6 037,70 коп, яка утворилася за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, спір виник у зв`язку з виконанням зобов`язань щодо надання житлово-комунальних послуг стосовно конкретного об`єкта нерухомого майна, а тому є спором, що виник із приводу нерухомого майна.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У Постанові від 29 травня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у справі №369/238/15-ц дійшла правового висновку, що розгляд справи судами з порушенням правил виключної підсудності є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення апеляційним судом з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

З метою недопущення порушення судом правил територіальної підсудності, що є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, та забезпеченням права особи на справедливий суд, суд доходить висновку, що процесуальний закон забороняє судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов`язує направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги той факт, що спір виник з приводу нерухомого майна, яке знаходиться на території Харківського району Харківської області, вказана справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Харкова.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав для передачі вказаної справи за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.

Керуючись ст. 31 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги направити за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Щепіхіна В. В.