Ухвала суду № 140297472, 21.09.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8234/26

Провадження № 1-кп/638/1638/26

УХВАЛА

Іменем України

21 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Харків кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026220000000113 від 28.01.2026 року, стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У підготовчому судовому засіданні прокурор відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів без визначення розміру застави.

В обгрунтування прокурор послалася на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначила, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя особи, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого. 28.01.2026 ОСОБА_7 фактично затримано в порядку ст. 208 КК України. 29.01.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. 14.04.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою є дієвим і виправданим, тобто таким, що запобігає ризикам, зазначеним у п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обгрунтований тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція ч. 3 ст. 286-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п?яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п?яти до десяти років. ОСОБА_7 , усвідомлюючи невідворотність покарання, без належного контролю його поведінки може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання, оскільки останнє є доволі значним терміном ув?язнення, а відтак є достатні підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі під загрозою тяжкості покарання та втрати свободи на тривалий строк, матиме можливість ухилятися від органу досудового розслідування та/або суду та переховуватися поза межами свого місця проживання.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обгрунтований тим, що ОСОБА_7 на теперішній час ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, отримав копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, у яких містяться документи, де зазначено анкетні та контактні дані свідків даної пригоди, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Відтак, обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість впливати на вказаних вище свідків шляхом вмовлянь та/або погроз для завідомо неправдивих показів чи відмови від показів.

Обгрунтованість обвинувачення у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами. Прокурор зазначає, що обрання інших більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків і належну поведінку. Також, сторона обвинувачення вказує на те, що оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого загинула особа, не вбачається за доцільне при продовженні йому запобіжного заходу визначати розмір застави.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просила задовольнити подане клопотання та продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави строком на 60 днів.

Представник потерпілого ОСОБА_10 , адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання прокурора, просила його задовольнити. Зазначила, що воно є обгрунтованим, ризики, наведені у клопотанні не зменшились, також вважала за доцільне не визначати розмір застави.

Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та зазначив, що ризикі, на які посилається прокурор, не доведені. ОСОБА_7 частково визнає свою вину у вчиненні злочину. Також звернув увагу суду на те, що матір`ю обвинуваченого ще на стадії досудового розслідування відшкодовано матеріальну та моральну шкоду потерпілому ОСОБА_10 (батьку загиблої), а також матеріальну та моральну шкоду співмешканцю загиблої у розмірі визначеної ними суми. Вважає, що необхідно застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час з урахуванням безпекових заходів, пов`язаних з обстрілами, або у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - визначити розмір застави, що дорівнюватиме 20 НМДГ, який буде співмірним для обвинуваченого з урахуванням вже відшкодованих ним сум. При цьому зазначив, що обвинувачений має грошові кошти в сумі 66 560,00 грн та має можливість внести заставу в такому розмірі.

Захисник ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та зазначив, що стороною обвинувачення не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством. Також вказав, що у обвинуваченого не було виявлено ознак алкогольного чи іншого сп`яніння, місце дорожньо-транспортної пригоди він не залишав, погодився пройти медичний огляд одразу після ДТП у встановленому порядку. Просив врахувати часткове визнання вини обвинуваченим, його молодий вік, відшкодування ним шкоди та відсутність судимостей. Також зазначив, що ризик втечі, обумовлений тяжкістю покарання за вчинений злочин, не може бути єдиною підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію своїх захисників та зазначив, що частково визнає свою вину у вчиненні злочину, щиро кається, проте, заперечує його вчинення в стані наркотичного сп`яніння. Просив застосувати домашній арешт або у разі продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити розмір застави.

Суд, заслухавши доводи прокурора, представника потерпілого, захисників та обвинуваченого, вивчивши клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

28.01.2026 року о 13 год 00 хв ОСОБА_7 фактично затримано, в порядку ст. 208 КПК України. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.01.2026 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 28.03.2026 року включно, без визначення розміру застави, який у подальшому неодноразово продовжувався, востаннє 28.07.2026 року Шевченківським районним судом м. Харкова до 25.09.2026 року включно.

Згідно з вимогами ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед іншого - вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини роз`яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, які продовжують існувати на час розгляду вказаного клопотання, що полягають у можливості переховування від суду; незаконному впливі на свідків, з огляду на наступне.

На наявність цих ризиків вказує те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів» в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Судом встановлено, що обвинувачений раніше не судимий, неодружений, дітей не має, на теперішній час реєстрованого місця проживання не має, на момент вчинення злочину був студентом 4-го курсу Харківського політехнічного інституту. Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину, може вдатися до відповідних дій, враховуючи відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків та лише часткове визнання ним своєї вини.

У засіданні встановлено, що існує ризик незаконного впливу на свідків, а також на потерпілу особу та експертів. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору під час досудового розслідування або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

ОСОБА_7 вказав, що частко визнає обставини пред`явленого йому обвинувачення, тому, на думку суду, існує достатня вірогідність такого ризику, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні зі свідками, обвинувачений може здійснювати на них вплив з метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, вже під час судового розгляду.

Такий саме ризик наявний і щодо експертів, які проводили експертизи, призначені під час досудового розслідування, оскільки отримані за результатами відомості можуть суттєво вплинути на оцінку доказів щодо обставин кримінального правопорушення, які не визнаються обвинуваченим. Тобто, в подальшому може виникнути необхідність у допиті експерта в суді під час судового розгляду, на показання якого обвинувачений також може впливати без відповідного обмеження.

Крім того, як встановлено судом та не заперечувалось представником потерпілої особи, на стадії досудового розслідування обвинуваченим відшкодовано батьку загиблої матеріальну та моральну шкоду. Відповідно до наданої копії договору про відшкодування матеріальної шкоди, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального окургу від 27.03.2026, ОСОБА_10 цивільний позов до ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №12026220000000113 від 28.01.2026 подавати не буде, а також звертатися до суду в порядку цивільного чи господарського судочинства та в його інтересах представники не будуть (пункт 7 Договору). 15.06.2026 через канцелярію суду надійшла позовна заява ОСОБА_10 , пред`явлена до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням вищезазначених обставин суд визнає наявність ризику впливу на потерпілого ОСОБА_10 з боку обвинуваченого з метою зміни потерпілим своєї позиції щодо пред`явленого ним позову під час розгляду справи в суді.

Справа розглядається на час розгляду даного клопотання у підготовчому засіданні, в подальшому під час судового розгляду можуть бути допитані свідки, потерпіла особа та експерт, тому, зважаючи на вищевказані обставини, існує ризик того, що обвинувачений буде мати можливість незаконно вплинути на вказаних осіб з метою зміни показань, що не сприятиме об`єктивному розгляду справи.

З урахуванням фактичних обставин вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_7 , наслідком якого є загибель людини, позиції потерпілого, даних про особу обвинуваченого, на думку суду, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

З огляду на викладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Судом вивчалась можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, проте, суд вважає, що такі заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти вищевказаним ризикам на даному етапі судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).

За усталеною практикою національних суддів та ЄСПЛ, оскільки питання, яке вирішується, пов`язане з обмеженням свободи особи на вільне пересування, визначення розміру застави набуває особливого значення. Розмір грошових коштів, з одного боку, повинен слугувати належною гарантією виконання підозрюваним обов`язків, покладених на нього чинним процесуальним законодавством. З іншого боку, такий розмір не повинен бути непомірним для особи.

З урахуванням поведінки обвинуваченого після ДТП, процесуальної поведінки ОСОБА_7 на досудовому розслідуванні, також під час підготовчого провадження, часткового визнання ним вини, встановлених судом обставин відшкодування ОСОБА_7 членам родини загиблої шкоди та інших обставин справи (в тому числі матеріальне становище обвинуваченого) суд, враховуючи приписи ст. 183 КПК України, визначає необхідний і достатній розмір застави при продовженні відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Така застава не є непомірною для обвинуваченого , а є мінімально необхідною для запобігання спробам перешкоджати судовому розгляду у кримінальному провадженні. Такий розмір відповідає його майновому та сімейному стану, обставинам кримінального провадження, в тому числі і щодо відшкодування шкоди потерпілому. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 315, 372, 395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто, з 21 вересня 2026 року до 19 листопада 2026 року включно з правом внесення застави.

Строк дії ухвали в частині продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 19 листопада 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп., яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UА208201720355299002000006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, одержувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, призначення платежу запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: 1) з`являтися до суду за викликом; 2) не відлучатися з населеного пункту (місця проживання/перебування обвинуваченого) без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи перебування та місця роботи, навчання; 4) здати на зберігання уповноваженій особі відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні № 12026220000000113 від 28.01.2026 року свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України; 5) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілою особою, експертами в даному кримінальному провадженні.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Харківський Слідчий Ізолятор» (м. Харків вул. Полтавський Шлях, 99). Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа Державної установи «Харківський Слідчий Ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 .

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_7 - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, іншим учасникам судового провадження та направити Державній установі «Харківський Слідчий Ізолятор» для відома і виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Повний текст ухвали складений 21.09.2026 року.

Суддя ОСОБА_1