Ухвала суду № 140297225, 30.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/18855/26

Провадження № 1-кс/344/7168/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого - заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, у кримінальному провадженні № 12026090000000467 від 06.09.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий - заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_8 , звернулася із клопотанням про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою відносно ОСОБА_6 . В обґрунтування клопотання посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що 06.09.2026 близько 17 год 15 хв ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що значно знижує реакцію і унеможливлює здатність належним чином реагувати на зміну дорожньої обстановки, керуючи автомобілем марки «КАМАЗ 4310», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у світлу пору доби, рухався по вул. Робітнича, в присілку Камилівка в с. Красник Верховинського району Івано-Франківської області. В салоні транспортного засобу ОСОБА_6 , перевозив малолітніх ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час руху по вул. Робітнича, в присілку Камилівка в с. Красник Верховинського району Івано-Франківської області ОСОБА_6 , зупинив керований ним транспортний засіб, у місці де наявний спуск, після чого спільно із ОСОБА_11 , вийшов із автомобіля, щоб прибрати дерев`яні огородження та рухатись далі. Малолітні пасажири ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , в той час залишились у автомобілі. ОСОБА_6 проявив неуважність, порушуючи вимоги ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п. 1.3., п. 1.5., п. 1.10. (в частині визначення термінів: «автомобільна дорога, вулиця (дорога)», «безпечна швидкість», «видимість у напрямку руху», «водій», «дорожні умови», «транспортний засіб», «учасник дорожнього руху», «стоянка») розділу 1, п.п. б), д) п. 2.3, п.п. а) п. 2.9 розділу 2, п. 15.7, 15.12, розділу 15, п.28.2 п.п. б), розділу 28, після зупинки автомобіля марки «КАМАЗ 4310», реєстраційний номер НОМЕР_1 та перед виходом із кабіни вказаного транспортного засобу, водій ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, що значно знижує реакцію і унеможливлює здатність належним чином реагувати на зміну дорожньої обстановки, не вжив всіх заходів, щоб не допустити самовільного руху транспортного засобу, не скористався противідкатними упорами, а залишив автомобіль на спуску. В той час, коли ОСОБА_6 перебував на вулиці, автомобіль самовільно поїхав вниз, де в`їхав у сиро ростучі дерева із подальшим перекиданням.

У результаті порушення водієм ОСОБА_6 зазначених пунктів Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої малолітній пасажир автомобіля ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, перелому склепіння черепа з переходом на основу, забій головного мозку важкого ступеня, дифузне ураження головного мозку, від яких ІНФОРМАЦІЯ_4 помер в КНП Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради. Малолітній пасажир ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, які згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.

Порушення ОСОБА_6 п.п. б), д) п. 2.3, п.п. а) п. 2.9 розділу 2,

п. 15.7, 15.12, розділу 15, п. 28.2 п. п. б), розділу 28 Правил дорожнього руху України стали причиною настання наслідків передбачених ч. 3 ст. 286-1 КК України та перебували у причинному зв`язку із ними.

06 вересня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий в порядку ст. 208 КПК України, час фактичного затримання 06.09.2026 о 22 год 50 хв.

07 вересня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому в АДРЕСА_1 , жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Обґрунтованість підозри вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 повністю підтверджується відомостями, що наявні в протоколі огляду місця події, протоколах допитів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , висновку щодо результатів медичного освідування на стан алкогольного сп`яніння та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 08.09.2026 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12) строком 60 днів, тобто до 04 листопада 2026 року, з визначенням застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199 680,00 гривень.

09 вересня 2026 року після внесення застави ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнений з-під варти.

Після постановлення вказаної ухвали виникла нова істотна обставина, яка не існувала та не могла бути предметом оцінки слідчого судді на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, а саме, те що 24.09.2026 настала смерть малолітнього потерпілого ОСОБА_9 від тілесних ушкоджень, отриманих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Вказана обставина має істотне значення не лише для оцінки правової кваліфікації кримінального правопорушення та ступеня його суспільної небезпечності, а й для повторної оцінки наявних процесуальних ризиків та достатності раніше визначеного запобіжного заходу.

З урахуванням зміни фактичних обставин кримінального провадження сторона обвинувачення вважає, що визначена ухвалою від 08.09.2026 застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб більше не відповідає актуальному рівню процесуальних ризиків та не забезпечує належного досягнення мети застосування запобіжного заходу, визначеної ст. 177 КПК України.

Отже, на відміну від обставин, які існували на момент постановлення ухвали від 08.09.2026, станом на 05.09.2026 наявна передбачена законом обставина, яка безпосередньо пов`язана з можливістю не визначення застави, а саме настання смерті потерпілого внаслідок інкримінованого кримінального правопорушення.

Таким чином, у зв`язку з виникненням нової істотної обставини, яка не розглядалася судом при постановленні попередньої ухвали, виникла необхідність у повторній оцінці не лише виду запобіжного заходу, а й можливості застосування альтернативи у вигляді застави.

ОСОБА_6 не судимий, однак він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, яке у відповідності до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачено виключно у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років.

Тобто, підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявні.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання, у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання. Крім того, підозрюваний проживає у гірській місцевості, неподалік Державного кордону України, а тому може з метою уникнення відповідальності намагатись незаконно покинути територію України; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином оскільки підозрюваний ОСОБА_6 розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно симулювати хворобливий стан, підробивши для цього відповідні медичні документи або іншим обманом, не з`являтися на виклики до органу досудового розслідування чи суду, що у свою чергу слугуватиме затягуванню досудового розслідування та судового розгляду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які є його знайомими, з метою зміни наданих ними показів на його користь, щодо обставин дорожньою-транспортної пригоди; вчинити інше кримінальне правопорушення, про що свідчить той факт, що ОСОБА_6 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, в тому числі за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп?яніння, а саме 17.07.2021 за ч.1 ст. 130 КУпАП, 14.06.2024 за ч.2 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, у зв`язку з виникненням нової істотної обставини - смертю малолітнього потерпілого, змінився не лише характер наслідків інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, але й актуальний рівень процесуальних ризиків, що зумовлює необхідність посилення запобіжного заходу.

При цьому сторона обвинувачення не ставить питання про визначення іншого, більшого розміру застави, оскільки вважає, що за наявних конкретних обставин кримінального провадження сама можливість звільнення підозрюваного з-під варти шляхом внесення застави не забезпечить належного запобігання встановленим ризикам.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не можливе, оскільки підозрюваний після його обрання, усвідомлюючи неминучість покарання у вигляді позбавлення волі, може змінити своє місце проживання, та не повідомити про це правоохоронні органи, прокуратуру та суд, а також переховуватись. Крім цього підозрюваний зможе незаконно впливати на свідків, які є його односельцями і добре з ним знайомі.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистої поруки є недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, оскільки не встановлено осіб, які б взяли його на поруки та заслуговують на довіру чи особливу довіру, а тому такі не можуть забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

Також, застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання буде недостатнім для запобігання вказаних ризиків, оскільки підозрюваний, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце постійного проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

У разі задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваний буде позбавлений можливості переховуватись від органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та незаконно впливати на свідків та потерпілих. Окрім цього, буде забезпечено виконання процесуальних обов`язків підозрюваним.

На підставі наведеного, слідчий просив змінити застосований ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 08.09.2026 у кримінальному провадженні № 12026090000000467 від 06.09.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, вважає, що зміна правової кваліфікації у зв`язку із смертю дитини посилює наявність ризиків, а тому наявні підстави для зміни запобіжного заходу на тримання підозрюваного під вартою, без визначення розміру застави. Просила клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення даного клопотання. Зазначила, що вчинене кримінальне правопорушення із необережності. Перекваліфікація злочину з частини 2 на частину 3 ст. 286-1 КК України тільки змінює верхню межу покарання з 8 на 10 років позбавлення волі, злочин і в одному і в іншому випадку віднесений до категорії тяжких. А тому, обраний запобіжний захід вважає достатнім. Звертає увагу, що після внесення застави підозрюваного відразу мобілізували, і на даний час він проходить службу у ЗСУ. На виклики слідчого підозрюваний з`являвся, покладені на нього обов`язки не порушував. Просила суд відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що зупинив вантажівку «Камаз» у місці де наявний спуск, не пригадує чи заглушив двигуна, але авто було на стоянковому гальмі. Вийшов із автомобіля щоб прибрати дерев`яні огородження, і побачив, що автомобіль котиться. Намагався зупинити авто, попав під колеса (його переїхало колесами). Він хоче допомагати сім`ї, є необхідність лікування іншої дитини. Просить не змінювати запобіжний захід, уникати відповідальності не буде.

Законний представник дітей - потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні просила не позбавляти чоловіка волі. Інша дитина потребує лікування.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, потерпілої, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Відповідно до вимог ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Встановлено, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводилося досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження № 12026090000000467 від 06.09.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, за фактом того, що у результаті порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, сталася дорожньо-транспортна пригода, яка полягала в тому, що водій вийшовши з автомобіля, не вжив всіх заходів щоб не допустити самовільного руху транспортного засобу, не скористався противідкатними упорами, а залишив автомобіль на спуску. В той час, коли ОСОБА_6 перебував на вулиці, автомобіль самовільно поїхав вниз, де в`їхав у сиро ростучі дерева із подальшим перекиданням. У результаті ДТП тяжкі тілесні ушкодження отримали діти, які перебували в салоні авто.

06 вересня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий в порядку ст. 208 КПК України, час фактичного затримання 06.09.2026 о 22 год 50 хв.

07 вересня 2026 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Обґрунтованість підозри вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 повністю підтверджується відомостями, що наявні в протоколі огляду місця події, протоколах допитів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , висновку щодо результатів медичного освідування на стан алкогольного сп?яніння та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 08.09.2026 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12) строком 60 днів, тобто до 04 листопада 2026 року, з визначенням застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199 680,00 гривень.

09 вересня 2026 року після внесення застави ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнений з-під варти.

Після постановлення вказаної ухвали виникла нова істотна обставина, а саме, 24.09.2026 настала смерть малолітнього потерпілого ОСОБА_9 від тілесних ушкоджень, отриманих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Слідчий суддя вважає, що Підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, яке у відповідності до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачено виключно у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років.

З урахування зміни істотних обставини (смертю малолітнього потерпілого), слідчий та прокурор вважають, що наявні обставини для тримання підозрюваного під вартою без визначення застави, на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, якою визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З огляду на таку позицію сторони органу досудового розслідування, та з урахуванням конкретних обставин вчиненого злочину, слідчий суддя вважає наступне.

До смерті потерпілої дитини, попередня кваліфікація злочину була за ч. 2 ст. 286-1 КК України, яка також визначала безальтернативне покарання у виді позбавленням волі. І в одному і в іншому випадку злочини відносяться категорії тяжких. Слідчий суддя вважає, що тяжкість покарання не є виключною обставиною, яка впливає на можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, при цьому слід враховувати наступне.

Даний злочин вчинений з необережності, а його наслідки є особистою трагедією підозрюваного та його сім`ї. Окремо береться до уваги те, що служба підозрюваного у ЗСУ, після внесення застави, є обставиною, яка навпаки зменшує наявність ризиків. Слід враховувати, що інша дитина на даний час перебуває на лікуванні, і заробіток (дохід) підозрюваного від служби в ЗСУ може частково покривати витрати на лікування.

Тому, ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування слідчий суддя вважає незначним, а попередньо обраний запобіжний захід ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 08.09.2026 у вигляді тримання під вартою з визначенням застави достатнім та таким, який при зміні кваліфікації продовжує запобігання ризикам, передбаченим зокрема п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема запобігати тому, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування і суду.

На переконання слідчого судді, немає виключних передумов для застосування п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, як підставу для не визначення застави. При цьому, збільшення застави може призвести до виникнення у сім`ї скрутного матеріального становище, браку коштів на лікування дитини, що не слід допускати.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 200, 503, 508 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12026090000000467 від 06.09.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 02.10.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_13