Рішення № 140296879, 23.09.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/127/26

Номер провадження №2-о/351/112/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

за участі секретаря - Равлюк М.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині цивільну справу окремого провадження за заявою Снятинського споживчого товариства, заінтересовані особи: Приватний нотаріус Григорець Михайло Федорович, Перша Снятинська державна нотаріальна контора, Снятинська міська рада про встановлення факту припинення застави ( іпотеки ) нерухомого майна та скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

Голова правління Снятинського споживчого товариства звернувся в суд із заявою про встановлення факту припинення застави (іпотеки) нерухомого майна та скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна, заінтересовані особи: Приватний нотаріус Григорець М.Ф., Перша Снятинська державна нотаріальна контора, Снятинська міська рада.

Заявлені вимоги обгрунтовує тим, що 30.10.1996р. між Снятинським споживчим товариством та Акціонерним комерційним агропромисловим банком "Україна" було укладено Договір застави №146 від 30.10.1996р. для забезпечення зобов`язань за Кредитним дговором №136 від 15.10.1996р. посвідченого приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Григорцем М.Ф.

Згідно умов Договору кредитної лінії від 15.10.1996р. за №136 сума кредиту становила 20 000грн. В рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором оформлений договір застави (іпотеки) від 15.10.1996р. приміщення магазину.

На підставі договору застави нерухомого майна (іпотеки) від 30.10.1996р. приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Григорцем М.Ф. від 30.10.1996р. було накладено заборону на відчуження майна та внесено відповідний запис до реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Правління Національного банку України за №246 від 16.07.2001 року прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 16.07.2001р. Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" (м. Київ).

Відповідно до рішення Комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків №167 від 13.04.2009 року АК АПБ "Україна" виключено з Державного реєстру банків, у зв`язку з завершенням ліквідаційної процедури банку.

Оскільки у Снятинського споживчого товариства фактично відсутня можливість звернутися до установи з отриманням відповідної довідки, щодо погашення кредиту та звернення за зняттям обтяження, заявник змушений звернутись до суду із даною заявою, в якій просив встановити факт припинення застави (іпотеки) за Договором застави нерухомого майна від 30.10.1996р.,посвідченого приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Григорцем М.Ф. та скасувати запис про заборону відчуження на нерухоме майно від 11.10.2007р., зареєстрованого на об`єкт обтяження: будівлю, магазин №12 по АДРЕСА_1 .

Представник заявника, адвокат Абрам`юк А.І. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності заявника.

Представник Снятинської міської ради подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника та покладається на розсуд суду.

Приватний нотаріус Григорець М.І. та Перша Снятинська нотаріальна контора у судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

15 жовтня 1996 року між заявником Снятинське споживче товариство та Акціонерним комерційним агропромиловим банком "Україна" було укладено Договір кредитної лінії №136, за умовами якого заявнику було відкрито кредитну лінію на придбання товарів для роздрібної торгівлі в обсязі 20 000 грн. строком на 12 місяців з 15.10.1996р. по 15.10.1997р. зі сплатою 76% річних.

На забезпечення виконання умов даного кредитного договору, 30 жовтня 1996 року між 26 квітня 2004 року між Снятинським споживчим товариством та Акціонерним комерційним агропромиловим банком "Україна" було укладено Договір про заставу нерухомого майна (Іпотеку) , за умовами якого предметом іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язань за кредитним договором є нерухоме майно: будинок магазину №22 загальною площею 175,1 кв.м. без господарських будівель та споруд, який розташований у АДРЕСА_1 .

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Григорцем М.Ф.

Згідно довідки наданої Техніком з інвентаризації нерухомого майна від 08.09.2026р., слідує, що при проведенні інвентаризації майна Снятинського споживчого товариства, будівлі АДРЕСА_2 , згідно внутрішньої послідовності присвоєно новий порядковий номер даного об`єкту 12. Загальна площа магазину змінилась з 175,1 кв.м на 169,8 кв.м, площа замощення становить 43.1 кв.м . Зміни відбулися внаслідок внутрішнього перепланування.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав, право власності на будівлю, магазин № НОМЕР_1 , загальною площею 169,8кв.м в АДРЕСА_1 зареєстровано за Снятинським споживчим товариством, код ЄДРПОУ:22173741.

Постановою Правління Національного банку України від 16.07.2001 року № 246 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 16.07.2001 року Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" (м. Київ).

Відповідно до рішення Комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків №167 від 13.04.2009 року АК АПБ "Україна" виключено з Державного реєстру банків, у зв`язку з завершенням ліквідаційної процедури банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом частини другої статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Метою встановлення факту припинення обтяження є необхідність скасування запису про заборону відчуження автозаправочної станції заявником, що обмежує його права, як власника нерухомого майна.

Відповідно до умов іпотечного договору, іпотека за цим договором забезпечує виконання зобов`язань за кредитним договором №136 від 15.10.1996 року.

Також умовами договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов`язань за договором, передбаченим п.1 цього Договору.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, суд вважає, що встановлення факту припинення обтяження впливає на майнові права заявника. Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна в умовах ліквідації підприємства-обтяжувача, при цьому, встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, доцільно розглянути справу саме в порядку окремого провадження.

Наведені висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в Постанові від 13.06.2024 р. по справі № 333/8899/21.

Згідно статті 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Під ліквідацією розуміється спосіб припинення юридичної особи без правонаступництва. Юридична особа є такою, що припинена, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ятастатті104 ЦК України). Ліквідація для юридичних осіб призводить по своїй суті до аналогічних правових наслідків, що і смерть фізичної особи, тобто, обумовлює припинення правоздатності юридичної особи. Замість припиненої юридичної особи не виникає іншої юридичної особи, яка наділяється її майном.

Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи як за добровільного, так і за примусового порядку її ліквідації. Стаття 609 ЦК України поширюється на договірні, недоговірні, основні та додаткові (акцесорні) зобов`язання.

Аналізуючи всі зібрані у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи відсутність даних про заборгованість Снятинського споживчого товариства за Договором кредитної лінії №136, то суд приходить до висновку, що зобов`язання Снятинського споживчого товариства за кредитним договором припинені шляхом його виконання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).

При цьому основним зобов`язанням є зобов`язання боржника за договором позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також інше зобов`язання, що виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

За змістом ст. 17 цього Закону іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; визнання іпотечного договору недійсним. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

За положеннями ч. 1 ст. 593 ЦК України припинення права іпотеки в разі належного виконання основного зобов`язання презюмується.

На підставі викладеного, враховуючи що основне зобов`язання Снятинського споживого товариства припинено шляхом виконання, припиненою є і іпотека за Договором про заставу нерухомого майна від 15.10.1996р.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав від 30.01.2026р. за індексним номером 462418661 приватним нотаріусом внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 5822718, об`єктом обтяження є будівля, а саме: магазин № НОМЕР_1 загальною площею 169,8 кв.м. по АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3198846626080. Архівний запис №ЗБ-16 від 30.10.1996 року.

Частина 1 ст. 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з п. 5 ч. 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про іпотеку», обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Іпотекодержатель зобов`язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частина друга статті 593 ЦК України, частина третя статті 17 Закону України «Про іпотеку»).

У відповідності до положень статті 74 закону України «Про нотаріат», нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно у зв`язку із: повідомленням кредитора (позикодавця) про погашення позики (кредиту); припиненням, розірванням іпотечного договору, договору застави, ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору, іншого договору, на підставі якого було накладено заборону відчуження; смертю відчужувача за договором довічного утримання (догляду), спадковим договором або смертю другого з подружжя, що уклали спадковий договір; смертю другого з подружжя, яке склало спільний заповіт подружжя; відчуженням майна, переданого під виплату ренти; спливом строку, на який накладено заборону відчуження; рішенням суду; судовим рішенням про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою, про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; зверненням органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; в інших випадках, встановлених законодавством.

У відповідності до положень частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

Таким чином, враховуючи, що у зв`язку з припиненням діяльності кредитора та іпотекодержателя АК АПБ "Україна" без правонаступників, заявник не має іншої можливості, ніж за рішенням суду, скасувати заборону відчуження на нерухоме майно, яке належить Снятинському споживчому товаристві на праві власності.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про задоволення заяви.

Керуючись ст. 259,268,273,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву задоволити.

Встановити факт припинення застави (іпотеки) за Договором застави нерухомого майна від 30.10.1996р., посвідченого приватним нотаріусом Снятинського районного нотаріального округу Григорцем Михайлом Федоровичем, зареєстрованого в реєстрі за №146.

Скасувати запис про заборону відчуження на нерухоме майно від 11.10.2007р., реєстраційний номер обтяження 5822718 (архівний запис №ЗБ-16 від 30.10.1996р.) та запис про заставу (іпотеку) від 11.10.2007р., реєстраційний номер обтяження: 61389073, зареєстрованого на об`єкт обтяження, а саме: будівлю, магазин №12 по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ