Рішення № 140296499, 01.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 р. № 520/18025/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, яка полягає у непроведенні ОСОБА_2 відповідно до пунктів 2-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, грошової компенсації для відшкодування утриманих сум податку з доходів фізичних осіб, який був утриманий з суми грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 29.01.2020 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25, та з суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25;

- стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області на користь ОСОБА_2 відповідно до пунктів 2-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, грошову компенсацію для відшкодування утриманих сум податку з доходів фізичних осіб з суми грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 29.01.2020 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25, та з суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.03.2018 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, які полягають в утриманні військового збору у розмірі 5 відсотків з грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 20.05.2021, що виплачене на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25, та з індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.03.2018 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25;

- стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області на користь ОСОБА_2 військовий збір, що був надлишкового утриманий у розмірі 3,5% з грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 20.05.2021, що виплачене на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25, та з індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.05.2021 та індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.05.2021 відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв?язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;

- зобов?язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення на суму несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення за весь час затримки його виплати з 29.01.2020 по день фактичної виплати 21.11.2025, та у зв?язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення на суму несвоєчасно виплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки її виплати з 01.03.2018 по день фактичної виплати 22.05.2026 та відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-І «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв?язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області виплачено заборгованість у сумі 88868,93 грн 21.11.2025. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області виплачено заборгованість у сумі 99696,20 грн 22.05.2026. Однак, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області утримано з нарахованої індексації грошового забезпечення та з нарахованого грошового забезпечення податок на доходи фізичних осіб та не компенсовано його, а також при нарахуванні та утриманні військового збору застосовано ставку 5 відсотків замість 1,5 відсотків, а також не виплачено компенсацію втрати частини доходів. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що Головне управління вважає проведені розрахунки на виконання судових рішень правильними та такими, що відповідають вимогам законодавства, а тому позовні вимоги є безпідставними. Крім того, посилання позивача на необхідність виплати йому одночасно і компенсації втрати частини доходів є необґрунтованим, оскільки Порядок № 159 від 21.02.2001 регулює механізм проведення компенсації втрати частини заробітної плати та інших грошових доходів працівників, що виникає у зв?язку з порушенням строків їх виплати, та застосовується до правовідносин, які випливають із трудових відносин. Натомість Позивач був особою рядового (начальницького) складу служби цивільного захисту, правовий статус, порядок проходження служби та грошового забезпечення якої визначаються спеціальним законодавством, а не нормами трудового законодавства. Відтак положення Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.

ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника Великоновосільківського районного відділу Головного управління Державної служби У країни з надзвичайних ситуацій у Донецькій області у період з 01.05.2013 по 20.05.2021.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25, яке набуло законної сили 30.10.2025, зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням розміру премій згідно наказів: від 10.02.2020 № 32 о/с 110% посадового окладу; від 10.03.2020 № 61 о/с 110% посадового окладу; від 10.04.2020 № 85 о/с 110% посадового окладу; від 08.05.2020 № 101 о/с 110% посадового окладу; від 09.06.2020 № 127 /с 110% посадового окладу; від 09.07.2020 № 161 о/с 110% посадового окладу; від 14.08.2020 № 192 о/с 152% посадового окладу; від 10.09.2020 № 222 о/с 148% посадового окладу; від 09.10.2020 № 250 о/с 149% посадового окладу; від 10.11.2020 № 275 о/с 149% посадового окладу; від 09.12.2020 № 295 о/с 149% посадового окладу; від 19.01.2021 № 16 о/с 179% посадового окладу; від 09.02.2021 № 31 о/с 179% посадового окладу; від 09.03.2021 № 57 о/с 179% посадового окладу; від 09.04.2021 № 84 о/с 175% посадового окладу; від 07.05.2021 № 114 о/с 179% посадового окладу, та надбавки за особливості проходження служби у розмірі 50% посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням за період з 29.01.2020 по 20.05.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, 01.01.2021, з урахуванням раніше виплачених сум, зобов?язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням премії у розмірі 110% посадового окладу та з урахуванням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 50% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, з урахуванням раніше виплачених сум, зобов?язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням премії у розмірі, а саме у розмірі 149% посадового окладу та з урахуванням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 50% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, з урахуванням раніше виплачених сум, зобов?язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити перерахунок і виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням премії у розмірі 179% посадового окладу та з урахуванням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 50% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області 21.11.2025 виплачено заборгованість у сумі 88868,93 грн.

Також, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25, яке набуло законної сили 11.05.2026, зобов?язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (код ЄДРПОУ 38652962) нарахувати і виплатити ОСОБА_2 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 3352,05 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 20.05.2021 відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 200/7343/25 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області 22.05.2026 виплачено заборгованість у сумі 99 696,20 грн.

Однак, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області утримано з нарахованої індексації грошового забезпечення та з нарахованого грошового забезпечення податок на доходи фізичних осіб та не компенсовано його, а також при нарахуванні та утриманні військового збору застосовано ставку 5 відсотків замість 1,5 відсотків, а також не виплачено компенсацію втрати частини доходів.

27 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив: виплатити відповідно до пунктів 2-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, грошову компенсацію для відшкодування утриманих сум податку з доходів фізичних осіб з суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.03.2018 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 200/7343/25, та з суми грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 29.01.2020 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25; виплатити військовий збір, що був надлишково утриманий у розмірі 3,5% з індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.03.2018 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 200/7343/25, та з суми грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 29.01.2020 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25; нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення на суму несвоєчасно виплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки її виплати з 01.03.2018 по день фактичної виплати 22.05.2026, та у зв?язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення на суму несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення за весь час затримки його виплати з 29.01.2020 по день фактичної виплати 21.11.2025 відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Листом №50 01-4222/50 20-4 від 02.06.2026 відповідачем повідомлено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 по справі №200/7343/25 виконано в повному обсязі та позивачу було перераховано 99746,20 грн. Також надано платіжну інструкцію та розрахунок виплати.

Стосовно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25 відповідь надана не була, у зв?язку із чим, 04.06.2026 позивачем направлено запит в частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25.

Проте, відповідь надана не була.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з виплаченого позивачу на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25 та на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 779) затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Приписами пунктів 4, 5 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, аналізуючи наведені положення, можна дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Тобто, здійснюючи розрахунок з позивачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25 та на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25, відповідач повинен був нарахувати та виплатити грошову компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення.

Та обставина, що станом на день розрахунку позивач вже не проходив службу, жодним чином не впливає на її право отримати цю компенсацію, оскільки, відповідач здійснював остаточний розрахунок, який він зі своєї вини своєчасно не зробив. Оскільки, позивач мав право на цю компенсацію, він її не втратив і на момент фактичної сплати коштів.

Таким чином, враховуючи, що рішеннями Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25 та від 12.01.2026 у справі №200/7343/25, встановлено несвоєчасну виплату відповідачем у повному обсязі грошового забезпечення позивачу, позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №825/761/17, від 29.07.2020 року у справі № 814/142/17 та від 08.02.2023 у справі №420/9834/22.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо утримання військового збору з виплаченого позивачу на виконання рішення суду у справі Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25 та на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Як слідує з підпункту 163.1.1 пункту 163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Зокрема, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" № 4015-IX від 10.10.2024 збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

Між тим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" № 4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Як установлено судом, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25 та на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25, відповідач виплатив грошове забезпечення ОСОБА_1 з утриманням з нарахованого доходу військовий збір за ставкою 5%.

Однак, до такого доходу позивача, в силу положень Податкового кодексу, повинна застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

За таких обставин, дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого позивачу грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення, є протиправними.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.10.2024 року № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01 грудня 2024, застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання). Відтак, відповідач безпідставно надмірно утримав 3,5 відсотки військового збору (5% замість 1,5%) з виплаченого грошового забезпечення позивача.

При цьому, ухвалюючи це рішення, суд враховує, що обчислення розміру грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень відповідача.

Суд не вправі підміняти інші органи та самостійно нараховувати і визначати певний розмір грошового забезпечення військовослужбовців, оскільки такими повноваженнями наділений виключно відповідач, як роботодавець. Суд вправі лише надати правову оцінку діям відповідача стосовно правильного нарахування чи не нарахуванню таких виплат загалом.

Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому належним способом захисту прав позивача у даному випадку є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачене грошового забезпечення особі, а не стягнення з відповідача визначеної позивачем суми заборгованості, оскільки обчислення сум є виключними дискреційними повноваженнями відповідача.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підсумовуючи вищенаведене, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, яка полягає у непроведенні ОСОБА_1 відповідно до пунктів 2-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, грошової компенсації для відшкодування утриманих сум податку з доходів фізичних осіб, який був утриманий з суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25, та з суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 відповідно до пунктів 2-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, грошову компенсацію для відшкодування утриманих сум податку з доходів фізичних осіб з суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25, та з суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, які полягають в утриманні військового збору у розмірі 5 відсотків з грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 20.05.2021, що виплачене на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25, та з індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити користь ОСОБА_1 військовий збір, що був надлишкового утриманий у розмірі 3,5% з грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 20.05.2021, що виплачене на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25, та з індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25.

Щодо позовних вимог в частині компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Статтею 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Крім того, згідно зі ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, дія якого поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Відповідно до п.3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Відтак, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Статтею 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" передбачено, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події) як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

У пункту 4 Порядку №159 вказано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Таким чином, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19 та від 13.09.2021 у справі №639/3140/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.

Із матеріалів справи встановлено, що фактичну виплату грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25 було здійснено 21.11.2025.

Також, фактичну виплату грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі № 200/7343/25 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснено - 22.05.2026.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оплату праці" до структури заробітної плати входять: основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій; інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, грошове забезпечення та індексація грошового забезпечення, зокрема за минулі роки, входять до структури заробітної плати.

У той же час, згідно зі статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

З огляду на наявність факту несвоєчасної виплати позивачеві грошового забезпечення, а саме: індексації грошового забезпечення, суд доходить висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених вище.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з підстав викладених вище.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, яка полягає у непроведенні ОСОБА_1 відповідно до пунктів 2-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, грошової компенсації для відшкодування утриманих сум податку з доходів фізичних осіб, який був утриманий з суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25, та з суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 відповідно до пунктів 2-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, грошову компенсацію для відшкодування утриманих сум податку з доходів фізичних осіб з суми грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25, та з суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, які полягають в утриманні військового збору у розмірі 5 відсотків з грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 20.05.2021, що виплачене на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25, та з індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити користь ОСОБА_1 військовий збір, що був надлишкового утриманий у розмірі 3,5% з грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 20.05.2021, що виплачене на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/2286/25, та з індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 20.05.2021, що виплачена на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 у справі №200/7343/25.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.05.2021 та індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.05.2021 відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення на суму несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення за весь час затримки його виплати з 29.01.2020 по день фактичної виплати 21.11.2025, та у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення на суму несвоєчасно виплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки її виплати з 01.03.2018 по день фактичної виплати 22.05.2026 та відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-І «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА