Ухвала суду № 140296452, 01.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

01 жовтня 2026 року Справа № 520/30072/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши матеріали позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053 ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невилучення з пенсійної справи ОСОБА_1 особливості Рішення суду згідно ПКМУ №821 - з 20.05.2026, з 30.06.2026 по довічно та припинення ОСОБА_1 виплати (за минулий час та поточної) пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити ОСОБА_1 виплату (за минулий час та поточної) пенсії у повному розмірі відповідно до частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без застосування приписів постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» від 14.07.2025 № 821, з виплатою ОСОБА_1 нарахованих сум пенсії з 20.05.2026 з урахуванням раніше виплачених сум.

Підставами для звернення до суду з цим позовом позивач визначив те, що після перерахунку пенсії на виконання судових рішень у справах №200/7573/25 та №640/30857/21 ГУ ПФУ в м. Києві застосувало до його пенсійної справи особливість «Рішення суду згідно ПКМУ №821», унаслідок чого з 20.05.2026 та 30.06.2026 не виплачує пенсію у повному нарахованому розмірі. Посилається на те, що пункти 1 3 постанови КМУ №821 визнані протиправними та нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили 08.06.2026, а тому відповідач не мав правових підстав продовжувати застосовувати цей механізм..

Тобто, із наведених вище обставин слідує, що спірні правовідносини фактично виникли у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням рішень у справах у справах №200/7573/25 та №640/30857/21.

Разом із тим положеннями ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 370 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Ч. 5 ст. 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а та від 16.02.2019 у справі № 816/2016/17.

Ст. 382 КАС України визначені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Варто звернути увагу на те, що наведені положення КАС України мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги, прямо стосуються порядку виконання вже ухвалених судових рішення у справах у справах №200/7573/25 та №640/30857/21.

Суд наголошує, що між сторонами не виникло нового предмета спору та не сформувалися нові правовідносини.

Спірні дії відповідача щодо застосування механізму виплат, визначеного постановою КМУ № 821, вчиняються суб`єктом владних повноважень виключно в межах процедури виконання рішень у справах у справах №200/7573/25 та №640/30857/21.

Застосування відповідачем положень постанови № 821 під час виконання судового рішення у попередній справі не змінює суті самого обов`язку, покладеного на орган Пенсійного фонду судом раніше, а лише визначає спосіб та порядок його фінансування та черговості з боку держави.

Таким чином, правовідносини щодо належного виконання рішення суду у справах у справах №200/7573/25 та №640/30857/21 залишаються триваючими та не трансформуються в новий самостійний спір, який міг би бути предметом окремого судового провадження.

Вимога про визнання протиправними дій, вчинених на виконання судового рішення, не може бути задоволена шляхом ухвалення нового (ще одного) судового рішення, оскільки це нівелює принцип обов`язковості судового рішення (ст. 129-1 Конституції України, ст. 370 КАС України) та призводить до нескінченного дублювання судових процесів без фактичного досягнення мети - виконання первинного акта правосуддя.

Суд звертає увагу, що у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем судових рішень у справах у справах №200/7573/25 та №640/30857/21 позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції з відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до ст. 383 КАС України, а не подавати новий позов.

Відтак, якщо позивач вважає, що прийнятим на виконання вищевказаного судового рішення рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача порушено його права, свободи чи інтереси, то вона повинна звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправним таких дій, рішень чи бездіяльності (тобто в порядку судового контролю за виконанням судового рішення), а не подавати новий позов.

Також суд зауважує, що Постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 15.09.2026 в адміністративній справі № 580/490/26 було сформульовано наступну правову позицію

"Колегія суддів зазначає, що питання щодо нарахування та виплати пенсії позивачці, які виникли у зв`язку з виконанням рішення суду у справі № 580/2568/25, перебувають у безпосередньому зв`язку з предметом спору у зазначеній справі та стосуються належності виконання покладеного на відповідача судовим рішенням обов`язку.

За таких обставин, колегія суддів констатує, що заявлені позивачкою позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивачка має встановлене процесуальним законом право в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України подати до суду першої інстанції заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та/або заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивачки, підтверджених таким рішенням суду, у зв`язку з чим суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття провадження в цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, сформульованого Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 340/7985/25, відповідно до якого спір щодо правомірності застосування суб`єктом владних повноважень положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, що виник під час виконання судового рішення, може бути предметом розгляду в порядку окремого адміністративного позову.

Водночас колегія суддів вважає правильним висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 620/13341/25, згідно з яким у разі, якщо спір виник у зв`язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України."

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За вказаних обставин ініційований позивачем спір стосується вимог про зобов`язання відповідача виконати у бажаний для позивача спосіб судове рішень у справах у справах №200/7573/25 та №640/30857/21.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає необхідним відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст. 170, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053 ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.