Ухвала суду № 140296055, 28.09.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/5909/26

пр.№ 2-а/464/54/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Жили В.С.,

за участі секретаря судового засідання Коминського І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу передано на розгляд судді Жилі В.С.

Ухвалою судді від 21.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання, призначене на 28.09.2026, позивач ОСОБА_1 повторно не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого шляхом скерування судової повістки про виклик до суду до його електронного кабінету в підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС.

Відповідач Департамент патрульної поліції, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, не забезпечив явку свого представника у таке.

У зв`язку з неявкою усіх учасників судового процесу, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 5 статті 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними.

Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Як видно з матеріалів справи, у судові засідання, призначені на 31.08.2026, 21.09.2026 та 28.09.2026, позивач ОСОБА_1 не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення таких шляхом скерування судових повісток про виклик до суду до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного документу.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, до суду повторно не з`явився, не скористався правом подання заяви про розгляд справи за його відсутності із підтриманням поданої позовної заяви.

На підставі викладеного, суд, враховуючи завчасне інформування учасників справи про дату засідання, чергову неявку позивача, що розцінюється як зловживання процесуальними правами та затягування розгляду справи, вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.

При цьому, залишення позову без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 1, 5, 9, 45, 205, 240, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністаривного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 28.09.2026.

Суддя Володимир ЖИЛА