Ухвала суду № 140296031, 02.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/23233/26

Провадження №2/127/6418/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Березовської О. А., розглянувши заяву адвоката Тараненка Ярослава Юрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницька районна державна нотаріальна контора Вінницької області, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інна Анатоліївна, про визнання заповіту недійсним,

УСТАНОВИВ :

01.07.2026 на адресу суду надійшла вище вказана позовна заява.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31.07.2026 відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11 год. 10 хв. 15.09.2026.

15.09.2026 від адвоката Тараненка Я. Ю., який дії в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення вище зазначеного позову у виді накладення арешту на майно, яке було отримане у спадщину після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та розподілене між спадкоємцями відповідно до договору про поділ спадщини, а саме:

1. На майно, що перейшло у спадщину ОСОБА_5 :

- квартира за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/4 частка квартири за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 ;

- будинок дитячого садка з підвалом за адресою: АДРЕСА_4 ;

- прості електронні іменні акції з нарахованими дивідендами ВАТ «Гніванський кар`єр».

2. На майно, що перейшло у спадщину ОСОБА_4 :

- нежитлова будівля та споруди за адресою: АДРЕСА_5 ;

- нежитлова будівля та споруди за адресою: АДРЕСА_5 ;

- нежитлова будівля та споруди за адресою: АДРЕСА_5 ;

- нежитлова будівля та споруди за адресою: АДРЕСА_5 ;

- нежитлова будівля та споруди за адресою: АДРЕСА_5 ;

- земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 0524595600:01:002:0204, розташована на території Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

3. На майно, що перейшло в спадщину ОСОБА_6 :

- земельна ділянка площею 1,8836 га, кадастровий номер 0525384300:02:002:0108, розташована на території Конатковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

4. На майно, що перейшло в спадщину ОСОБА_3 :

- сума недоотриманої пенсії;

- грошові вклади з нарахованими відсотками та компенсаціями в АТ КБ «ПриватБанк»;

- грошові вклади з нарахованими відсотками та компенсаціями в АТ «Державний ощадний банк України»;

- грошові вклади з нарахованими відсотками та компенсаціями в АТ «Укргазбанк».

Встановити заборону відповідачам та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження, дарування, міни, продажу, передачі в іпотеку, заставу, внесення до статутного капіталу, іншого розпорядження та обтяження зазначеного нерухомого майна до набрання законної сили рішенням суду у справі № 127/23233/26.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позовні вимоги у цій справі стосуються заповіту, складеного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченого 29.03.2022 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І. А., відповідно до якого все майно заповідача було заповідано ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у рівних частках кожному. Отже, результат розгляду цієї цивільної справи безпосередньо пов`язаний із визначенням правових наслідків зазначеного заповіту та спадкування після смерті ОСОБА_7 .

Після смерті ОСОБА_7 спадкоємцями було оформлено спадкові права, а відповідно до договору про поділ спадщини від 05.09.2023, посвідченого державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області Когутницьким Є. В. спадкове майно було розподілено між ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

На думку позивача, існує об`єктивна необхідність у забезпеченні позову, оскільки майно, яке було отримане відповідачами у спадщину після смерті ОСОБА_7 , вже розподілене між ними відповідно до договору про поділ спадщини. Отже, відповідачі фактично набули можливість самостійно розпоряджатися отриманим спадковим майном, у тому числі відчужувати його, передавати в іпотеку, заставу, дарувати, продавати, вносити до статутного капіталу юридичних осіб тощо.

За відсутності заходів забезпечення позову існує ризик подальшого відчуження спірного майна на користь третіх осіб. У разі такого відчуження та задоволення позовних вимог у цій справі поновлення прав малолітніх дітей може вимагати пред`явлення нових позовів до осіб, які набудуть відповідне майно, встановлення додаткових юридичних фактів та здійснення інших судових і реєстраційних процедур.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав та законних інтересів малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_2 . При цьому заявлений захід забезпечення є безпосередньо пов`язаним із предметом спору та співмірним із позовними вимогами, оскільки арешт пропонується накласти саме на майно, яке увійшло до складу спадщини після смерті ОСОБА_7 та було отримане відповідачами внаслідок спадкування за спірним заповітом.

Арешт такого майна не означатиме позбавлення відповідачів права власності на нього та не вирішуватиме спір по суті, а лише тимчасово обмежить можливість його відчуження та іншого розпорядження до вирішення спору судом. Такий захід є необхідним для збереження існуючого стану майна та забезпечення реальної можливості виконання майбутнього рішення суду.

Крім того, як зазначає представник, враховуючи, що позивач діє в інтересах малолітніх дітей, забезпечення можливості реального виконання майбутнього судового рішення має особливе значення для ефективного судового захисту їхніх майнових прав та інтересів.

Відповідно до статті 177 СК України та положень законодавства про охорону прав дитини майнові права та інтереси дітей підлягають особливому захисту держави. За таких обставин застосування заходу забезпечення позову є виправданим, необхідним та співмірним із заявленими позовними вимогами.

Наявність у відповідачів оформленого права на спадкове майно створює реальну можливість його подальшого відчуження. При цьому для вжиття заходів забезпечення позову не вимагається встановлення факту фактичного відчуження майна. Достатньою є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити або унеможливити ефективний захист порушених прав.

Позивач ґрунтує свої припущення на тому, що між сторонами існує спір щодо дійсності правової підстави спадкування заповіту від 29.03.2022, відповідачі вже оформили спадкові права та спадкове майно вже розподілене між відповідачами за договором про поділ спадщини, частина спадкового майна є нерухомим майном, яке за своєю природою може бути відчужене або обтяжене, у разі відчуження спірного майна третім особам захист прав малолітніх дітей може бути істотно ускладнений та до остаточного вирішення спору існує необхідність збереження спірного майна у стані, в якому воно перебуває на момент розгляду справи. На думку позивача існує достатня правова та фактична підстава для застосування судом заходів забезпечення позову.

Ознайомившись з заявою про забезпечення позову та письмовими доказами долученими до цієї заяви позивачем, а також зі згенерованими судом відповідями з державних реєстрів, суд зазначає таке.

В порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.

Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до заяви документи щодо майна відповідачів, доходить висновку про часткове задоволення поданої заяви з огляду на таке.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 6-8 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У правовому висновку, сформульованому у постанові від 31.01.2019 у справі №761/45074/17, Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Судом встановлено існування між сторонами спору щодо визнання заповіту недійсним.

Викладені у заяві про забезпечення позову обставини, враховуючи положення статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Як вбачається з вище наведеного, законний представник малолітніх дітей просить накласти арешт на нерухоме майно, грошові кошти та встановити заборону їх відчуження, яке, на її думку, належить на праві власності відповідачам, та яке входило до складу спадщини, що вбачається з договору про поділ спадщини від 06.09.2023.

Щодо вимоги про накладення арешту на прості електронні іменні акції з нарахованими дивідендами ВАТ «ГНІВАНСЬКИЙ КАР`ЄР», які як стверджує позивач перейшли у спадщину ОСОБА_5 , то суд зазначає, що з відповіді №3364428 від 23.09.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що засновниками (учасниками) ВАТ «ГНІВАНСЬКИЙ КАР`ЄР» є акціонери згідно реєстру від 20.09.2005, розмір часток у статутному капіталі 500 000, кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_9 , відсоток частки у статутному капіталі 100. З свідоцтва про смерть, наданого позивачем суду разом з позовною заявою, вбачається, що ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1, 2 ст. 4 Закону України «Про депозитарну систему України» система депозитарного обліку цінних паперів (далі - система депозитарного обліку) - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) та неемісійні цінні папери на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів або осіб, які видали неемісійні цінні папери; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація.

Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. У системі депозитарного обліку реєструються обмеження прав на цінні папери. У системі депозитарного обліку можуть реєструватися обмеження прав за цінними паперами у випадках та в порядку, встановлених Комісією.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 вище зазначеного Закону депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). Депозитарний облік у системі депозитарного обліку цінних паперів ведеться у кількісному виразі. При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Позивачем не надано суду жодних доказів про належність ОСОБА_5 простих електронних акцій ВАТ «ГНІВАНСЬКИЙ КАР`ЄР» та розмір нарахованих дивідендів, на які представник позивача просить накласти арешт, інформацію про депозитарну установу, яка здійснює депозитарний облік цінних паперів ВАТ «ГНІВАНСЬКИЙ КАР`ЄР», що позбавляє суд можливості як впевнитися у належності відповідачу ОСОБА_5 простих електронних цінних паперів, які він успадкував, з`ясувати їх кількість і зазначити порядок виконання ухвали суду про забезпечення позову. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про ОСОБА_5 як про власника простих електронних іменних акцій.

Щодо вимоги заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що перейшло в спадщину ОСОБА_3 , а саме: сума недоотриманої пенсії; грошові вклади з нарахованими відсотками та компенсаціями в АТ КБ «ПриватБанк»; грошові вклади з нарахованими відсотками та компенсаціями в АТ «Державний ощадний банк України»; грошові вклади з нарахованими відсотками та компенсаціями в АТ «Укргазбанк», суд зауважує, що позивачем цю вимогу не конкретизовано: не зазначено суму недоотриманої пенсії, де знаходяться ці кошти (на рахунку у банку, невиплачені Пенсійним фондом України тощо), а також суми грошових вкладів з нарахованими відсотками та компенсаціями, які одержала у спадщину ОСОБА_3 .

Щодо нерухомого майна, на яке просять накласти арешт, суд зазначає таке.

Для перевірки належності відповідачам ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 вище зазначеного нерухомого майна судом були згенеровані відповіді №3364261 від 23.09.2026, №3364363 від 23.09.2026, №3389374 від 01.10.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якими підтверджується право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1,8836 га, кадастровий номер 0525384300:02:002:0108, розташовану у Вінницькій обл., Шаргородський район. Всі інші зазначені в заяві про забезпечення позову об`єкти нерухомого майна не належать на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. З заяви про забезпечення позову вбачається, що представник позивача просить суд застосувати одночасно щодо нерухомого майна два заходи забезпечення позову накладення арешту на майно та встановлення заборони його відчуження. У постанові у справі № 643/12369/19 від 19.02.2021 Верховний Суд зазначив, що «Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном… Верховний Суд звертає увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна? є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову».

Суд доходить висновку, що більш ефективним способом забезпечення позову в цій справі буде встановлення заборони відчуження нерухомого майна як перешкоди у вільному розпорядженні майном, щоб запобігти передачі його третім особам будь-яким способом, не позбавляючи власника права володіти чи користуватися цим об`єктом. Необхідності у застосуванні обох видів забезпчечення позову суд не вбачає.

Суд вважає, що захід забезпечення позову у виді встановлення заборони відчуження земельної ділянки площею 1,8836 га, кадастровий номер 0525384300:02:002:0108, розташованої у Вінницькій області, Шаргородський район, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_6 , спрямований на забезпечення предмету спору, бо як вбачається з договору про поділ спадщини це нерухоме майно входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та є співмірним із заявленими позивачем вимогами про визнання заповіту недійсним. Встановлення заборони відчуження вказаного майна, право власності на яке зареєстроване за відповідачем ОСОБА_6 , гарантуватиме реальне виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову.

Варте уваги й те, що вжиття заходів забезпечення позову має тимчасовий характер та поширюється на час розгляду справи. Відтак встановлення заборони відчуження нерухомого майна відповідача ОСОБА_6 не можна розцінюватись як порушення права власності на це майно. Правомочності відповідача щодо володіння та користування майном не обмежуються.

Крім того, суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Щодо вище зазначеного нерухомого майна, яке як стверджує позивач належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , то позивачем не надано суду докази, що підтверджують, що це майно належить відповідачам на праві власності станом на час звернення з заявою про забезпечення позову. Суд звертає увагу, що договір про поділ спадщини укладений 06.09.2023.

Отже, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню в частині встановлення заборони відчуження земельної ділянки площею 1,8836 га, кадастровий номер 0525384300:02:002:0108, розташованої у Вінницькій області, Шаргородський район, яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_6 . В іншій частині в задоволенні заяви має бути відмовлено.

Підстав для застосування зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд не вбачає.

Судовий збір представником позивача не сплачувався відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки позов про визнання заповіту недійсним пред`явлений в інтересах неповнолітніх осіб.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 157 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Тараненка Ярослава Юрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вінницька районна державна нотаріальна контора Вінницької області, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інна Анатоліївна, про визнання заповіту недійсним, задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом встановлення заборони власнику ОСОБА_6 та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо відчуження, дарування, міни, продажу, передачі в іпотеку, заставу, внесення до статутного капіталу, іншого розпорядження та обтяження земельної ділянки площею 1, 8836 га, кадастровий номер 0525384300:02:002:0108 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 127/23233/26.

У решті вимог - відмовити.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з моменту її винесення.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала суду складена 02.10.2026.

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Боржник: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 .

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА