Ухвала суду № 140295297, 02.10.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/423/26

Провадження № 2-к/188/1/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Сахно А.А.

справа №188/423/26

звернення суду Унгень Республіки Молдова про визнання та виконання на території України рішення Суду

В С Т А Н О В И В :

До Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області надійшов лист Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про направлення клопотання суду Унгень Республіки Молдова про визнання та виконання на території України рішення Суду щодо стягнення мита з ОСОБА_1 на підставі Договору між Україною та Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 13.12.1993 року.

Адреса боржника, вказана у клопотанні:

АДРЕСА_1 , що належить до територіальної підсудності Лисичанського міського суду Луганської області.

Розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 № 1/0/9-22 «Про

зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного часу» змінено територіальну підсудність справ Лисичанського міського суду Луганської області на Петропавлівськнй районний суд Дніпропетровської області.

Між Україною та Молдовою Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах який був укладений 13 грудня 1993 року та набув чинності 24 лютого 1995 року.

Відповідно до Договору при виконанні доручення про надання правової допомоги установа юстиції, до якої звернене доручення, застосовує законодавство своєї держави. Однак, на прохання установи, від якої виходить доручення, вона може застосовувати процесуальні норми Договірної Сторони, від якої виходить доручення, оскільки вони не суперечать законодавству її держави.

Виконуючий обов`язки Голови Суду Унгень звернувся до Міністерства юстиції з проханням визнати та виконати на території України рішення Суду м. Унгень, Республіки Молдова, № 2-1663/2024, винесеного 3 квітня 2025 року, яке набрало чинності 5 травня 2025 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 проти ОСОБА_1 про встановлення місця проживання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - в частині стягнення державного мита в розмірі 1 009,96 (одна тисяча дев`ять, дев`яносто шість) лей на користь держави з ОСОБА_1 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання АДРЕСА_1 .

Клопотання було призначене до розгляду 05.03.2026 року, 20.04.2026 року, боржник відповідно до відповіді №2512356 від 25.03.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до інформації на запит судді, відповідь №2512377 від 25.03.2026 року, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери як внутрішньо переміщена особа не зареєстрований, довідку ВПО не отримував.

ОСОБА_4 двічі викликався до суду шляхом оголошення на офіційному сайті судової влади, заяв чи клопотань до суду не надходило, в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.10 ст.130 ЦПК якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У свою чергу, згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

До основних засад судочинства частиною третьої статті 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.

Виходячи зі змісту ст. 12, ч. 3 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона реалізує свої процесуальні права на власний розсуд з метою досягнення бажаного процесуального результату.

Таким чином, суд доходить висновку про належне сповіщення боржника про розгляд даного провадження, забезпечення останньому можливості скористуватися наданим ЦПК України правом на подачу заперечень на скероване клопотання.

Порядок визнання та виконання рішення іноземного суду на території України врегульовано Розділом IX Цивільного процесуального кодексу України.

В силу приписів ч. 5 ст. 467 ЦПК України, неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

Враховуючи, що боржник завчасно та належним чином був неодноразово повідомлений про дату і час судового засідання, однак до суду не прибув, суд вважає за можливе провести розгляд клопотання без участі боржника.

Вивчивши клопотання та додані до нього документи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

В силу положень Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, винесені судами однієї Договірної Сторони рішення з цивільних немайнових справ, що набрали законної сили, а в справах, що стосуються батьківських прав, рішення, що не набрали законної сили, але підлягають негайному виконанню, визнаються на території іншої Договірної Сторони без проведення дій про визнання, якщо суди іншої Договірної Сторони не винесли раніше правомірного рішення в тій самій справі, або якщо не були виключно компетентні, на підставі цього Договору, а у випадку відсутності такого врегулювання в Договорі - на підставі чинного законодавства цієї Договірної Сторони.

Статтею 49 Договору визначено, що рішення, зазначені в статті 48, підлягають визнанню і виконанню на території іншої Договірної Сторони, якщо:

1) згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої рішення було винесене, воно набрало законної сили і підлягає виконанню, а в справах, що стосуються аліментних зобов`язань, також рішення, що не набрали законної сили, але підлягають виконанню,

2) суд, який виніс рішення, був компетентним на підставі цього Договору, а в випадку відсутності такого врегулювання в Договорі - на підставі законодавства тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане,

3) сторона не була позбавлена можливості захисту своїх прав, а у випадку обмеженої процесуальної здатності - належного представництва, а зокрема, сторона, яка не прийняла участі в розгляді справи, отримала виклик в судове засідання своєчасно і належним чином,

4) справа між тими самими сторонами не була вже вирішена з винесенням рішення судом тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане, і якщо між тими самими сторонами не була раніше порушена справа в суді тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане,

5) рішення органу третьої держави між тими самими сторонами і в тій самій справі не було вже визнане або виконане на території тієї Договірної Сторони, де рішення має бути визнане і виконане,

6) при винесенні рішення застосовано законодавство відповідно з цим Договором, а у випадку відсутності такого врегулювання у Договорі - на підставі законодавства тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане.

Приписами ст. 50 Договору закріплено, що клопотання про визнання і виконання рішення може бути подане безпосередньо до відповідного суду тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане, або також за посередництвом суду, який розглядав справу в першій інстанції.

До клопотання потрібно додати:

1) рішення або його завірену копію разом з підтвердженням, що рішення набрало законної сили і підлягає виконанню, а в справах, що стосуються аліментних зобов`язань, якщо рішення не набрало законної сили, разом з підтвердженням, що воно підлягає виконанню, якщо це не витікає з самого рішення,

2) документ, який підтверджує, що сторона, відносно якої винесене рішення і яка не приймала участь у розгляді справи, отримала виклик у судове засідання своєчасно і належним чином, згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої рішення було винесене; а в випадку обмеженої процесуальної здатності сторони - документ, який підтверджує, що та сторона була представлена належним чином,

3) завірений переклад клопотання, а також документів, зазначених в підпунктах 1 - 2, на мову тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане.

Вимогами ч. 1-3 ст. 51 Договору визначено, що визнання і виконання рішення належить до компетенції суду тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане. При розгляді справи суд обмежується перевіркою виконання умов, передбачених статтями 49 і 50. Для визнання і виконання рішення застосовується законодавство Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане; це стосується також форми клопотання про визнання і виконання рішення. До клопотання про визнання і виконання рішення належить додати його копію і копії додатків для вручення учасникам справи.

Рішення Суду м. Унгень, Республіки Молдова, № 2-1663/2024, винесене 3 квітня 2025 року, набрало чинності 5 травня 2025 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 проти ОСОБА_1 про встановлення місця проживання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Суд м. Унгень, Республіки Молдова по справі № 2-1663/2024 звернувся з клопотанням в частині стягнення з ОСОБА_1 державного мита в розмірі 1 009,96 (одна тисяча дев`ять, дев`яносто шість) лей на користь держави.

Клопотання відповідає вимогам Договору, долучені до нього документи поза розумним сумнівом підтверджують наявність рішення суду м. Унгень Республіки Молдова, яким із боржника стягнуто державне мито. Враховуючи, що рішення суду набрало законної сили, переклад рішення наданий суду, як і належним чином засвідчена його копію мовою оригіналу, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання такого рішення на території України та надання дозволу на його виконання.

У разі, якщо судове рішення не містить заходів примусового виконання, на його підставі не може бути виданий виконавчий документ, отже доцільно звертатися до компетентного українського суду з клопотанням про визнання іноземного рішення.

Згідно з частиною першою статті 472 ЦПК України клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених Главою 1 Розділу IX.

Відповідно до частини другої статті 472 ЦПК України до клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, додається офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, якщо це не зазначено в самому рішенні.

Крім того, згідно із частиною п`ятою статті 466 ЦПК України у випадку подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в електронній формі документи, зазначені в пунктах 1-4 частини третьої цієї статті, можуть подаватися у копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду клопотання. У разі неподання вказаних документів клопотання повертається без розгляду, про що судом постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються крім іншого:

повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

У разі пред`явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), що видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Виконавчий документ може бути виданий у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". У разі видачі виконавчого документа у формі електронного документа, який одночасно є рішенням, інформація про дату набрання ним законної сили може зазначатися в окремому електронному документі, що вважається невід`ємною частиною виконавчого документа.

Особливості пред`явлення до примусового виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначаються Міністерством юстиції України.

Відповідно до ч. 8 ст. 467 ЦПК України якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Керуючись ст. ст. 466, 467, 353-356 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Клопотання, що надійшло від суду Унгень Республіки Молдова про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення Молдовського суду про стягнення державного мита зі ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення суду Унгень Республіки Молдова (місцезнаходження Республіка Молдова м.Ургень , вул. Націонале, 10/1 МД 3600) від 03.04.2025 , яке набрало чинності 5 травня 2025 року у цивільній справі №2-1663/2024 за позовом ОСОБА_2 проти ОСОБА_1 про встановлення місця проживання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - в частині стягнення державного мита в розмірі 1 009,96 (одна тисяча дев`ять, дев`яносто шість) лей на користь держави з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2

Стягнути із ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 на користь держави (місцезнаходження Республіка Молдова м.Ургень , вул. Націонале, 10/1 МД 3600). молдавські леї за курсом Національного банку Молдови на дату виконання судового рішення, судові витрати, що складаються з держмита, у розмірі 1009,96 леїв, що в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали становить 399 грн. 75 коп.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя О. М. Курочкіна