Ухвала суду № 140295295, 02.10.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 406/4558/13

Провадження № 2-в/188/37/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року с-ще Петропавлівка

Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області

Курочкіна О.М.

справа №406/4558/13

Заявник : ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС»

Боржник: ОСОБА_1

Заінтересована особа: ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ»

Заінтересована особа: ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»

про відновлення втраченого судового провадження

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження по справі №406/4558/13.

В обґрунтування зазначено, 22.10.2013 року Лисичанський міський суд Луганської області ухвалив рішення по справі № 406/4558/13 про стягнення з боржника(ів) (відповідача(ів)), яким(и) є: ОСОБА_2 , на користь ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РОДОВІД БАНК» заборгованості за кредитним договором № Ск-1126-011108/6-2008.

14.01.2022 року ухвалою Лисичанський міський суд Луганської області в наведеній судовій справі, а саме: № 406/4558/13, було замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) ПАТ «РОДОВІД БАНК» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». 16.01.2023 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ФІНАНС» було укладено Договір № 16-01/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ФІНАНС», а ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № Ск-1126-011108/6-2008. 10.05.2023 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» було укладено Договір № 10-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАМПСІС ФІНАНС» відступило ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № Ск-1126-011108/6-2008. Відповідно до Інформації про виконавче провадження стосовно ОСОБА_2 , ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» відомо що на примусовому виконанні в органах ДВС відсутні виконавчі провадження з приводу виконавчих листів від №406/4558/13, при цьому виконавчі листи в ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» наявні та строки для примусового їх виконання не пропущені.

З 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією РФ, а місто Лисичанськ Луганської області перебуває під окупацією.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Лисичанського міського суду Луганської області на Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Матеріали судових справ Лисичанського міського суду Луганської області не передані до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області про що є відповідне офіційне оголошення на сайті Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.

Просить суд відновити втрачене судове провадження у справі №406/4558/13.

Представник заявника у заяві про розгляд справи у їх відсутність.

Унші учасники судового провадження до суду не з`явилися, були належним чином повідомлені про розгляд справи.

Суд вважає можливим розглянути питання про відновлення втраченого судового провадження без учасників судового розгляду.

На підставі залучених до провадження № 2-в/188/37/2026 відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень та даних, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі Лисичанського міського суду Луганської області по справі №406/4558/13, суду частково надано документи і матеріали судового провадження а саме:

- ухвала Алчевського міського суду Луганської області від 05.07.2013;

- рішення Алчевського міського суду Луганської області від 05.08.2013;

- ухвала Апеляційного суду Луганської області від 23.09.2013;

- рішення Апеляційного суду Луганської області від 22.10.2013;

- ухвала Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07.05.2026р.

Судом встановлено, втрачене судове провадження для виконання судового рішення підлягає відновленню в частині рішення Алчевського міського суду Луганської області від 05.08.2013 року та рішення Апеляційного суду Луганської області від 22.10.2013р.

Відповідно до ч.5 ст.491 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Вивчивши отримані матеріали справи № 406/4558/13 суд приходить до висновку про часткове відновлення втраченого судового провадження.

Відповідно до ст. 489 ЦПК втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом(ст.493 ЦПК).

Судом залучено до провадження відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень по справі № 406/4558/13 в кількості 07 арк.

При розгляді справи суд використовує ту частину провадження, що збереглася, документи, видані зі справи фізичним чи юридичним особам до втрати провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, що стосуються справи, виконавчого провадження; частину справи, що збереглася в архіві суду, відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, інших офіційних джерел.

Відповідно до ст.494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

На підставі зібраних і перевірених матеріалів відновленню підлягає рішення Алчевського міського суду Луганської області від 05.08.2013 року та рішення Апеляційного суду Луганської області від 22.10.2013р.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, про часткове відновлення втраченого судового провадження.

Керуючись ст.258, 260-261 ст. 488-495 ЦПК України, Розділ XIII Перехідних положень ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відновити частково втрачене судове провадження у цивільній справі

№406/4558/13 за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС» про відновлення частково втраченого судового провадження.

Вважати встановленим зміст рішення Алчевського міського суду Луганської області від 05.08.2013 року по справі № 406/4558/13за змістом:

«

Справа №406/4558/13

Провадження №2/406/1743/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 серпня 2013 року м.Алчевськ

Алчевський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Вискребенцева Л.Б.

при секретарі Бедненко Л.О.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (ПАТ «Родовід Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В с т а н о в и в :

13.06.2008 року ВАТ «Родовід Банк» (правонаступником якого є позивач ПАТ «Родовід Банк») (надалі Банк) та відповідачка ОСОБА_1 уклали кредитний договір, у відповідності до якого Банк відкрив відповідачці картковий рахунок та надав споживчий кредит у розмірі 10 909,00грв., а відповідачка зобов`язалася повністю повернути кредит до 13.06.2010 р. включно із сплатою 0,10% річних за користування кредитними коштами та 2,70% від суми кредиту за його обслуговування.

Посилаючись на те, що відповідачка прийняте на себе зобов`язання за договором не виконала та не погасила кредиту, у зв`язку з чим за нею станом на 17.05.2013р. утворилася заборгованість у розмірі 121 539,06грв., позивач звернувся до суду з цим позовом, при цьому додав до позовної заяви розрахунок заборгованості, який складається з :

- прострочений кредит 10 454,52грв.;

- прострочені проценти 20,46 грв.;

- прострочена плата за обслуговування кредиту 6 568,32 грв.;

- пеня за прострочення кредиту 61 054,40грв.;

- пеня за прострочення процентів 119,49грв.;

- пеня за прострочення плати за обслуговування кредиту 38 358,98грв.;

- 3% річних за прострочення кредиту 1 190,10грв.;

- 3% річних за прострочення процентів 2,32 грв.;

- 3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту 750,04грв.;

- інфляційні витрати за прострочення кредиту 1 843,77грв.;

- інфляційні витрати за прострочення процентів 3,58грв.;

- інфляційні виплати за прострочення плати за обслуговування кредиту 1 173,08грв.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подавши

відповідне клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.4).

Представник відповідачки у судовому засіданні, визнав позов частково, а саме вимоги в частині стягнення заборгованості за та у розмірах:

- прострочений кредит 10 454,52грв.;

- прострочені проценти 20,46 грв.;

- прострочена плата за обслуговування кредиту 6 568,32 грв.;

- пеня за прострочення кредиту 2 035,15грв.;

- пеня за прострочення процентів 3,98грв.;

- пеня за прострочення плати за обслуговування кредиту 1 278,63грв.;

- 3% річних за прострочення кредиту 1 190,10грв.;

- 3% річних за прострочення процентів 2,32 грв.;

- 3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту 750,04грв.;

- інфляційні витрати за прострочення кредиту 1 843,77грв.;

- інфляційні витрати за прострочення процентів 3,58грв.;

- інфляційні виплати за прострочення плати за обслуговування кредиту 1 173,08грв., а загальна сума 25 323,95грв.

При цьому представник відповідачки просив завважити, що сАме

фінансова криза є головною причиною утворення за відповідачкою заборгованості за кредитним договором.

Крім того, фактично було проведено заміну сторони за договором кредитора, проте жодних додаткових угод у зв`язку з цим укладено не було, та відповідачку не було належним чином повідомлено про зміну кредитора- правонаступника та про зміну банківських реквізитів, на які необхідно було сплачувати заборгованість за кредитом.

Відсутність збоку ПАТ «Родовід Банк» протягом тривалого часу будь-яких претензій та вимог до неї, відповідачка розцінювала як встановлений державою захист прав громадян, спрямований на мінімізацію негативних наслідків від світової кризи.

Посилаючись на зазначене та на положення ч.2 ст.616 ЦК України, представник відповідачки просив суд зреалізувати належне йому (суду) право зменшити розмір збитків, завданих неустойкою, адже, на його думку, кредитор умисно чи з необережності сприяв збільшенню розміру збитків та не вжив своєчасно заходів щодо їх зменшення.

Посилався представник відповідачки і на положення ч.3 ст.551 ЦК України, вважаючи, що у суда є законні підстави для зменшення розміру неустойки, зокрема, і через те, що її розмір значно перевищує розмір збитків, а також звертав увагу суду на наявність інших обставин, які мають істотне значення (матеріальний стан відповідачки та її низьку платіжоспроможність).

Крім того, представник відповідачки наголошував на то, що суду слід завважити на загальні засади цивільного законодавства, на яких має ґрунтуватися зобов`язання за договором, та до яких відносяться добросовісність, розумність, справедливість.

На переконання представника відповідачки, яке поділяє суд,

стягнення на користь позивача 3% річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань на суму боргу за весь час прострочення відповідно до ст.625 ЦК України відшкодовує матеріальні витрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та є компенсацією боржником за неправомірне користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Наведені представником відповідачки аргументи на користь наявності підстав для зменшення розміру заборгованості, суд визнає переконливими, що, в свою чергу, надає йому можливість задовільнити позов у тій його частині та у розмірі, який визнається представником відповідачки, а саме:

- прострочений кредит 10 454,52грв.;

- прострочені проценти 20,46 грв.;

- прострочена плата за обслуговування кредиту 6 568,32 грв.;

- пеня за прострочення кредиту 2 035,15грв.;

- пеня за прострочення процентів 3,98грв.;

- пеня за прострочення плати за обслуговування кредиту 1 278,63грв.;

- 3% річних за прострочення кредиту 1 190,10грв.;

- 3% річних за прострочення процентів 2,32 грв.;

- 3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту 750,04грв.;

- інфляційні витрати за прострочення кредиту 1 843,77грв.;

- інфляційні витрати за прострочення процентів 3,58грв.;

- інфляційні виплати за прострочення плати за обслуговування кредиту 1 173,08грв., а загальна сума 25 323,95грв.

Позовні вимоги у інший частині як не обґрунтовані судом визнаються

такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ч.3 ст.509, ч.3 ст.551, ч.2 ст.616 та ст.625 ЦК України, п.п.1827 Постанови Пленуму ВССУкраїни з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року №5, ст.213-214 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ«Родовід

Банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 25 323,95грв.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ«Родовід

Банк» в рахунок погашення судових витрат 229,70 грв.

У іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області протягом 10 днів з моменту його оголошення.

Суддя Л.Б.Вискребенцев».

Вважати встановленим зміст рішення Апеляційного суду Луганської області від 22.108.2013 року по справі № 406/4558/13за змістом:

«

Головуючий суду 1 інстанції - Вискребенцев Л. Б.

Доповідач - Медведєв А. М.

Справа № 406/4558/13

Провадження № 22ц/782/3916/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Медведєва А. М.,

суддів: Дмитрієвої Л. Д., Заіки В. В.,

при секретарі Івасенко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на заочне рішення Алчевського міського суду Луганської області від 05 серпня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року ПАТ «Родовід Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № Ск-1126-011108/6-2008 від 13 червня 2008 року в розмірі 121 539 грн. 06 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 215 грн. 39 коп., посилаючись на те, що відповідачка не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 17 травня 2013 року у неї утворилась заборгованість в розмірі 121 539 грн. 06 коп., яка складається з наступного: прострочений кредит 10 454 грн. 52 коп., прострочені проценти 20 грн. 46 коп., прострочена плата за обслуговування кредиту 6 568 грн. 32 коп., пеня за прострочення кредиту 61 054 грн. 40 коп., пеня за прострочення процентів 119 грн. 49 коп., пеня за прострочення плати за обслуговування кредиту 38 358 грн. 98 коп., 3 % річних за прострочення кредиту 1 190 грн. 10 коп., 3 % річних за прострочення процентів 02 грн. 32 коп., 3 % за прострочення плати за обслуговування кредиту 750 грн. 04 коп., інфляційні витрати за прострочення кредиту 1 843 грн. 77 коп., інфляційні витрати за прострочення процентів 03 грн. 58 коп., інфляційні витрати за прострочення плати за обслуговування кредиту 1 173 грн. 08 коп.

Оскаржуваним заочним рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 05 серпня 2013 року позов ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 25 323 грн. 95 коп. та в рахунок погашення судових витрат 229 грн. 70 коп. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Родовід Банк» з рішенням суду не згодне, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги, посилаючись на те, що оскаржуване заочне рішення було ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов`язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» частково, суд, керуючись ч. 3 ст. 551 та ч. 2 ст. 616 ЦК України, виходив з того, що розмір неустойки, який ОСОБА_1 повинна сплатити позивачу за невиконання зобов`язань за кредитним договором, значно перевищує розмір збитків, завданих позивачу неналежним виконанням умов кредитного договору. При цьому суд враховував матеріальний стан відповідачки та її низьку платоспроможність, відсутність протягом тривалого часу претензій зі сторони Банку щодо невиконання умов кредитного договору, неповідомлення відповідача про зміну кредитора ВАТ «Родовід Банк» на його правонаступника ПАТ «Родовід Банк», а також зміну банківських реквізитів та рахунків, на які відповідачка повинна була продовжувати сплачувати заборгованість за кредитним договором, а тому дійшов висновку про відсутність вини відповідача в неналежному виконанні умов договору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зазначені висновки суду відповідають матеріалам справи, вимогам закону і не спростовуються доводами апеляційної скарги, тому судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування в цій частині оскаржуваного рішення суду.

Однак, судова колегія не погоджується з висновком суду в частині визначення розміру витрат по сплаті судового збору в сумі 229 грн. 70 коп., оскільки п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності 01.11.2011 року, встановлено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та більше трьох розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки оскаржуваним заочним рішенням позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» були задоволені частково, суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 25 323 грн. 95 коп., витрати по сплаті судового збору присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та складають 253 грн. 24 коп.

Враховуючи викладене, оскаржуване заочне рішення суду в цій частині підлягає зміні, а розмір витрат по сплаті судового збору збільшенню з 229 грн. 70 коп. до 253 грн. 24 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.

Заочне рішення Алчевського міського суду Луганської області від 05 серпня 2013 року змінити.

Збільшити розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», з 229 грн. 70 коп. до 253 грн. 24 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:»

Ухвали Лисичанського міського суду Луганської області від 14.01.2022 року по справі № 406/4558/13 в ЄДРСР не знайдено.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. М. Курочкіна