Рішення № 140294664, 22.09.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/7578/26

Номер провадження 2/205/5033/26

Справа № 205/7578/26

Провадження № 2/205/5033/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Федотової В.М.,

при секретарі Волошенко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року представник позивача адвокат Шаровський С.А. звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпра із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір ОСОБА_3 ОСОБА_4 . Зміна прізвища « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 27.10.1988 року. Інших спадкоємців за законом та за заповітом у ОСОБА_3 не має. Після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_3 подала до Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори заяву № 1347 від 02.09.2015 року про прийняття спадщини на все майно, яке належало померлій ОСОБА_4 . Відповідно до довідки від 03.09.2015 року, виданої державним нотаріусом Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Олехнович Л.Ю., ОСОБА_3 є спадкоємцем після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також на майно ОСОБА_4 претендував її чоловік - ОСОБА_7 , який на момент її смерті проживав та був зареєстрований у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача ОСОБА_3 14.10.2025 року позивач звернувся до Солонянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , однак постановою від 14.10.2025 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері через пропуск шестимісячного строку для подання зазначеної заяви.

Представник позивача вважає, що позивачем було пропущено строк на подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері з поважних причин, які прямо не залежали від нього. Зазначив, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі, а у період з 19.04.2022 року по 23.07.2025 року перебував у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України. Даний факт також підтверджено інформацією про перебування у полоні солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 під владою держави-агресора рф, був звільнений 23.07.2025 року. Таким чином, позивач жодним чином не зміг реалізувати своє право на подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері, оскільки в цей час перебував у полоні внаслідок збройної агресії рф проти України.

Враховуючи викладене, представник позивача звертається до суду та просить визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , в 2 місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 16.06.2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів було задоволено, витребувано у Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області належним чином завірену копію спадкової справи № 115/2025 після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

06.07.2026 року до суду від Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області надійшли витребувані документи.

Представник позивача адвокат Шаровський С.А. письмово просив суд надати йому можливість приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак в подальшому направив до суду заяву у якій просив судове засідання проводити за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, на проведенні судового засідання в режимі відеоконференції не наполягав.

Представник відповідача Дика Н.В. письмово просила розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

07.02.1981 року ОСОБА_2 та ОСОБА_8 уклали шлюб, відповідно прізвище ОСОБА_8 було змінено на ОСОБА_3 .

Батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

27.10.1988 року ОСОБА_7 та ОСОБА_9 уклали шлюб, відповідно прізвище ОСОБА_9 було змінено на ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір ОСОБА_3 ОСОБА_4 .

Матеріалами справи підтверджено, що після смерті матері ОСОБА_4 , ОСОБА_3 подала до Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори заяву № 1347 від 02.09.2015 про прийняття в спадщину майна, яке належало померлій ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки від 03.09.2015 року, виданою державним нотаріусом Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Олехнович Л.Ю., ОСОБА_3 є спадкоємцем після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

14.10.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Солонянської державної нотаріальної контори із заявою № 407 про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , однак постановою завідувача Солонянської державної нотаріальної контори Парусникової І.О. від 14.10.2025 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері через пропуск шестимісячного строку для подання зазначеної заяви.

Відповідно до копії довідки Служби безпеки України від № 34/К-2941д від 04.08.2025 року, ОСОБА_1 перебував у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України у період з 19.04.2022 року по 23.07.2025 року.

Відповідно до листа ДП «Український національний центр розбудови миру» від 31.07.2025 року № 09-07/25956, солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував у полоні під владою держави-агресора рф, був звільнений 23.07.2025 року.

Положеннями ст.ст. 1216, 1217 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування з законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За правилами частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Абзацом 6 цього ж пункту встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Судом встановлено, що після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач ОСОБА_1 мав протягом шести місяців звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Законодавство України не містить вичерпного переліку поважних причин пропуску строку на прийняття спадщини, а також чітко не вказує які причини є поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24).

Проаналізувавши встановлені обставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності та наведені позивачем причини пропуску строку звернення за оформленням спадкових прав, суд вважає наведені позивачем причини поважними, непереборними та такими, що не залежали від волі позивача, оскільки встановлено, що позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки у період з 19.04.2022 року по 23.07.2025 року він перебував в полоні держави-агресора рф.

Таким чином, суд констатує, що доводи представника позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому, приймаючи до уваги відсутність заперечень від представника відповідача, суд вважає, що позивач, як спадкоємець за законом, має право на визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 .

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв`язку у сукупності, приймаючи до уваги доведеність позивачем позовних вимог, а також те, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, враховуючи встановлення судом наявності поважних причин його пропуску, з метою забезпечення реалізації права позивача на спадкування, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки представник позивача не просив стягнути судові витрати із відповідача, суд вважає за можливе судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 331,20 грн. покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 247, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1261, 1218, 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , в 2 (два) місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 331,20 грн. покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Сторони по справі:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідач Дніпровська міська рада, ЄДРПОУ: 26510514, місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75;

Повний текст рішення складено 02 жовтня 2026 року.

Суддя: Федотова В.М.