Ухвала суду № 140294547, 07.09.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/10935/26

Провадження № 1-кс/204/2206/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року слідчий суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42025042000000050 від 29.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

встановив:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42025042000000050 від 29.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025042000000050 від 29.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Західною окружною прокуратурою міста Дніпра Дніпропетровської області. Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи комунального підприємства «Синельниківський міський водоканал» Дніпропетровської обласної ради (ЄДРПОУ 31802662), діючи за попередньою змовою організували механізм привласнення державних коштів шляхом нарахування та виплати заробітної плати підставним особам (фіктивно працевлаштованим працівникам), які фактично не працюють на комунальному підприємстві. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що протягом 2022-2025 років в штаті комунального підприємства «Синельниківський міський водоканал» Дніпропетровської обласної ради працювало близько 10 осіб, які фіктивно влаштовані з метою отримання бронювання під час дії воєнного стану, оскільки підприємство відноситься до критично важливих об`єктів та під час дії військового стану здійснює у встановленому законом порядку бронювання своїх співробітників від проходження військової служби в ЗСУ. Встановлено, що до зазначеної вище протиправної діяльності можуть бути причетні службові особи підприємства, зокрема: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , (з 11.2016 р.- інспектор відділу кадрів); ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , (з 01.2018 р. і по теперішній час начальник відділу збуту); ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , (з 08.2023 по 11.2023 начальник ОКСтаМ); ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , (з НОМЕР_1 по теперішній час - начальник ОКСтаМ); ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 , (з 02.2023 по 12.2024 начальник відділу контролінгу); ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , (з 08.2022 по 01.2023 начальник відділу контролінгу), які відповідальні за ведення офіційних документів та вносили дані до табелів обліку робочого часу наступним особам, працевлаштування яких можливо має ознаки фіктивності: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (з 26.06.2023 по 08.08.2025 заступник директора/АУП); ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , (з 28.03.2023 по 06.08.2025 інженер відділу контролінгу/АУП); ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , (з 28.11.2022 по 03.01.2023 інженер відділу контролінгу); ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , (з 16.04.2024 по 07.08.2025 оператор електронно-обчислювальних та обчислювальних машин відділу збуту); ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , (з 28.08.2023 по 07.08.2025 прибиральник території відділу ОКСтаМ). Також, встановлено особу, яка здійснювала знімання коштів з банкоматів, з банківських карток, оформлених на фіктивно працевлаштованих осіб: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ур. м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , м.т. НОМЕР_4 . Вказані вище особи, були працевлаштовані на КП «Синельниківський міський водоканал» ДОР, отримували офіційну заробітну плату, хоча фактично за своїми робочими місцями не знаходились та своїх прямих функціональних обов`язків, передбачених та закріплених у їх посадових інструкціях не здійснювали, зокрема деякі з них періодично виїжджали закордон, або знаходились поза межами міста Синельникове, де безпосередньо розташоване саме підприємство. 03.09.2026 проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра за місцем проживання колишнього оператора електронно-обчислювальних та обчислювальних машин відділу збуту КП «Синельниківський міський водоканал» ДОР ОСОБА_15 , а саме за адресою: АДРЕСА_8 в ході якого виявлено та вилучено: - чорнові записи та документи зі зразками почерку та підпису ОСОБА_15 для проведення судової почеркознавчої експертизи; - мобільний телефон марки та моделі «iPhone 12 Pro» золотого кольору, з IMEI 1: НОМЕР_5 ; IMEI 2: НОМЕР_6 , котрий належить ОСОБА_15 з паролем доступу 1287, котрий поміщено до спеціального пакету NPU 5438339. Вказані вище предмети постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. З огляду на вказане вище, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказаний вище мобільний телефон, оскільки на ньому може міститись листування ОСОБА_15 з фіктивно-працевлаштованими працівниками, листування щодо отримання вказівок по отриманні та передачі грошових коштів отриманих як заробітна плата, інструкції щодо самого працевлаштування до КП «Синельниківський міський водоканал» Дніпропетровської обласної ради, а також інша інформація котра матиме значення для досудового розслідування. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Таким чином, необхідно накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном. У зв`язку з чим, слідчий звернувся до суду з даним клопотанням про арешт майна, та просив розглянути клопотання без виклику власника майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.

Від слідчого надано заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав у повному обсязі.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю за можливе розглянути клопотання без повідомлення власника майна.

Ознайомившись з матеріалами клопотання, якими обґрунтовується необхідність арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

В статті 98 КПК України зазначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Матеріальні об`єкти, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025042000000050 від 29.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. 03.09.2026 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_15 , за адресою: АДРЕСА_8 , було виявлено та вилучено, зокрема: мобільний телефон марки та моделі «iPhone 12 Pro» золотого кольору, з IMEI 1: НОМЕР_5 ; IMEI 2: НОМЕР_6 . Постановою слідчого від 03.09.2026 року вилучені предмети, визнано речовими доказами на підставі ст. 98 КПК України у кримінальному провадженні №42025042000000050.

Враховуючи зазначені підстави, згідно зі ст. 98 КПК України, вказане майно є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування.

Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України збереження речових доказів.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи органу досудового розслідування, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, а саме з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, шляхом накладення заборони здійснення будь-яких операцій пов`язаних із відчуженням вказаного майна, та заборонити іншій особі розпоряджатись будь яким чином, у зв`язку з чим, клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-172,309 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання старшого слідчого СВ ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42025042000000050 від 29.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 03 вересня 2026 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_15 , за адресою: АДРЕСА_8 , а саме: мобільний телефон марки та моделі «iPhone 12 Pro» золотого кольору, з IMEI 1: НОМЕР_5 ; IMEI 2: НОМЕР_6 , шляхом накладення заборони на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1