Рішення № 140294257, 30.09.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2614/26

провадження № 2/208/3548/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`яського Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Кузнєцової А.С.,

за участю секретаря судового засідання: Вікторовської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Санфорд Капітал, представник позивача Маслюженко Микола Павлович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву,в якій заявлено вимогу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Санфорд Капітал» заборгованості за кредитним договором, а також витрати на правову допомогу та сплачений судовий збір.

Крім того, просить в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за відповідною формулою, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з відповідача на користь позивача та роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 24.05.2017 року між ПАТ ІДЕЯ БАНК та ОСОБА_1 укладено Договір № Z62.216.73380 про надання кредиту, згідно умов якого відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 25 181,00 гривень, строк кредитування 36 місяців, проценти за користування кредитом 15,00% річних від залишкової суми кредиту. Одночасно з укладанням кредитного договору 24.05.2017 року ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «УНІКА Життя» було укладено договір добровільного страхування життя, з страховим внеском за цим договором страхування 3 284,35 грн. В порушення умов кредитного договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань.

16.11.2023року між ПАТ ІДЕЯ БАНК та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» було укладено договір факторингу № 16/11-23, на підставі якого ПАТ ІДЕЯ БАНК передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» приймає належні ПАТ ІДЕЯ БАНК Права Вимоги, в тому числі і до відповідача за договором № Z62.216.73380 від 24.05.2017 року.

29.12.2023 року між ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «Санфорд Капітал» було укладено договір факторингу № 29/12-23, відповідно до умов якого та на підставі якого ТОВ «ФК «СОНАТІ» передає (відступає) ТОВ «Санфорд Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Санфорд Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «СОНАТІ» права вимоги, в тому числі і до відповідача за договором № Z62.216.73380 від 24.05.2017 року. Таким чином, до позивача перейшли права вимоги по кредитному договору № Z62.216.73380 від 24.05.2017 року станом на дату укладення договору факторингу року у розмірі 36 477,94 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 10 560,14 грн., заборгованості за процентами 5 320,86 грн., заборгованість за комісіями 20 596,94 грн. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором у розмірі 19 378,75 грн., яка складається з: 10 560,14 грн. заборгованість за основним боргом, 5 320,86 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 2 663,15 грн. інфляційні витрати, 834,60 грн. - 3% річних.

Ухвалою судді Заводського районного суду міста Кам`янського Кузнєцової А.С. справу було прийнято до розгляду та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч.4 ст.19, ст.274 ЦПК України.

Представник позивача ТОВ «Санфорд Капітал» в судове засідання не з`явилася, судом вжито максимальні заходи для її повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України. В позовній заяві представником позивача, Маслюженком М.П., заявлено про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, причини неявки невідомі, судом вжито максимальні заходи для її повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України.

Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданої заяви про розгляд справи за відсутності сторони, що, в свою чергу, не порушує прав та обов`язків учасників судової справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 24.05.2017 року між ПАТ ІДЕЯ БАНК та ОСОБА_1 укладено договір № Z62.216.73380 про надання коштів у розмірі 25 181,00 гривень, строк кредитування 36 місяців, проценти за користування кредитом 15,00% річних від залишкової суми кредиту. Одночасно з укладанням кредитного договору 24.05.2017 року ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «УНІКА Життя» було укладено договір добровільного страхування життя, з страховим внеском за цим договором страхування становить 3 284,35 грн. Договір підписано відповідачем особисто. ( а.с. 10-11).

Згідно наданого розрахунку заборгованості, сума боргу ОСОБА_1 станом на 16.11.2023 року складає 36 477,94 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту 10 560,14 грн., заборгованості за процентами 5 320,86 грн., заборгованість за комісіями 20 596,94 грн. (а.с.22)

16.11.2023року між ПАТ ІДЕЯ БАНК та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» було укладено договір факторингу № 16/11-23, на підставі якого ПАТ ІДЕЯ БАНК передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» приймає належні ПАТ ІДЕЯ БАНК права вимоги, в тому числі і до відповідача за договором № Z62.216.73380 від 24.05.2017року (а.с. 31).

Згідно витягу з реєстру боржників, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 16.11.2023 року складає 36 477,94 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту 10 560,14 грн., заборгованості за процентами 5 320,86 грн., заборгованість за комісіями - 20 596,94 грн. (а.с32-33).

29.12.2023 року між ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «Санфорд Капітал» було укладено договір факторингу № 29/12-23, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СОНАТІ» передає (відступає) ТОВ «Санфорд Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Санфорд Капітал» приймає належні ТОВ «ФК «СОНАТІ» права вимоги, в тому числі і до відповідача за договором № Z62.216.73380 від 24.05.2017 року. Таким чином, до позивача перейшли права вимоги по кредитному договору № Z62.216.73380 від 24.05.2017 року.

Відповідно до реєстру боржників від 10.12.2025 року, ТОВ «Санфорд Капітал» перейшло право вимоги до відповідача у розмірі 36 477,94 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту 10 560,14 грн., заборгованості за процентами 5 320,86 грн., заборгованість за комісіями 20 596,94 грн.

Відповідно до Договору ПАТ ІДЕЯ БАНК було нараховано штрафні санкції в розмірі 20 596,94 грн., проте позивачем було прийнято рішення про відсутність законних підстав для звернення з даною вимогою до відповідача.

Таким чином ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ « ТОВ «Санфорд Каптіал» за Договором № Z62.216.73380 від 24.05.2017 року загальною сумою 19 378,75 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 10 560,14 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 5 320,86 грн., інфляційних витрат 2 663,15 грн., 3% річних 834,60 грн.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

За змістом ч.1. ст. 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1.ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положення ч. 1ст. 1046 ЦК України передбачають, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ч. 1ст. 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1ст. 638 ЦК Українидоговір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, договір споживчого кредиту містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування. Договір підписано відповідачем ОСОБА_1 особисто.

Щодо договору факторингу, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Статтею 1082ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК Українипривиборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості в добровільному порядку.

У суду відсутні докази про те, що відповідач мав об`єктивні перешкоди для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості, проте фактично отримані та використані надані грошові кошти в добровільному порядку не повернув, зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, не сплачував кредит вчасно та у повному обсязі, доказів про сплату відповідачем заборгованості за кредитним договором позивачу або первісному кредитору матеріали справи не містять, з огляду на що відповідач не спростував доводи позивача.

Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості за Договором № Z62.216.73380 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, а саме заборгованість за тілом кредиту 10 560,14 грн., заборгованості за процентами 5 320,86 грн.

Щодо стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних:

Суд враховує те, що Указом ПрезидентаУкраїни від 24лютого 2022року №64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та триває дотепер.

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану». Відповідно до частини 3 Закону України № 2120-ІХ«Про внесеннязмін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19.

Відповідно до положень п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких підстав нарахування 3 % річних з та інфляційних втрат гідно зі ст.625 ЦК України у справі, що розглядається, здійснюється з урахуванням п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в частині обмеження строку їх нарахування.

Звертаючись до суду, позивач просив стягнути інфляційні втрати та 3 % річних, нараховані за період з 25.05.2020 рокку по 23.02.2022 року, що не порушує вимог чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних підлягають задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову та розмір задоволених вимог, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 200,00 грн не відповідає переліку/вартості виконаних робіт та критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 3000 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн., а також 3000,00 грн витрати на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.12,13,81,141,258,259,263-265 ЦПК України, ст.506, 526,527, 610,611,612,625,1048,1049,1050,1054 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», код ЄДРПОУ 43575686:

- заборгованість за кредитним договором № Z62.216.73380 від 24.05.2017р. у розмірі 19 378 грн. (дев`ятнадцять тисяч триста сімдесят вісім) 75 копiйок;

- сплачений судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, а також витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині вимог- відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського апеляційного суду.

Згідно ч. 5ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення суду 30.09.2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», м. Дніпро, вул. Сімферопольська буд. 21, оф. 68,69, ЄДРПОУ 43575686.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .

Суддя А.С. Кузнєцова