Рішення № 140293970, 02.10.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 635/13592/24

Провадження № 2/201/4049/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 жовтня 2026 року місто Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Рясної А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «ТАСКОМБАНК» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 19.06.2012 року між ПАТ «ВТБ БАНК», правонаступником якого є АТ «ТАСКОМБАНК», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 388Ф-СК-400, за умовами якого позичальнику було надано кредит у розмірі 70 000 грн. зі строком користування до 19.06.2024 року.

Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав кредитні кошти, однак, позичальником умови кредитного договору не виконуються та кредитні кошти у встановлені договором строки не повертаються.

28.03.2017 року між ПАТ «ВТБ БАНК» та АТ «ТАСКОМБАНК» було укладено Договір про відступлення прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 до Договору про відступлення права вимоги від 28.03.2017 року, позивач є новим кредитором позичальника за кредитним договором.

Станом на 04.11.2024 року розмір заборгованості ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором № 388Ф-СК-400 від 19.06.2012 року складає 46544,06 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 30958,33 грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) 15585,73 грн., яку банк просив стягнути з відповідача на свою користь та судові витрати у розмірі 3028 грн.

Ухвалою судді від 27.04.2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено її до судового розгляду.

Представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК» у позові просив провести розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день та час повідомлена належним чином, причин не явки суду не повідомила.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.06.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» правонаступником якого є АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №388Ф-СК-400.

Відповідно до п.3.1 договору, банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 70000 грн., строком користування до 19.06.2024 року під 21,5 % річних.

Платежі з виконання боргових зобов`язань здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком повернення кредиту. (п.3.4 договору)

Кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів у валюті кредиту на рахунок позичальника, зазначений у п.3.6 договору. Днем видачі кредиту вважається день перерахування коштів на рахунок. (п.3.9 договору)

За користування кредитом позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному в п.3.3 договору або у розмірі, який змінено у відповідності з вимогами п.3.3 та п.5.2.7 договору. (п.4.1 договору)

Підписавши кредитний договір, сторони договору погодили всі істотні умови договору.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав, перерахував на рахунок останньої кредитні кошти у визначеному кредитним договором розмірі, а відповідачем прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконано в повному обсязі та припинено повернення наданого їй кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка згідно з наданими представником позивача розрахунком, станом на 04.11.2024 року, становить 46544,06 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 30958,33 грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) 15585,73 грн.

Як вказував представник позивача у позові, 29.03.2017 року права вимоги за вищевказаним кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі договору про відступлення права вимоги.

Витягом з реєстру прав вимоги №1 від 29.03.2017 року підтверджено, що до АТ «ТАСКОМБАНК» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №388Ф-СК-400.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.03.2013 року, виданого Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, 01.03.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, після укладання шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно із ч. 3 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_5 була обізнана та погодилася із умовами надання банківських послуг, зокрема, це підтверджується тим, що боржник користувалася наданими банком коштами.

Відповідно до ч. 2 ст. 648 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Встановлено, що відповідач зобов`язання щодо повернення суми кредиту не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 04.11.2024 року становить у сумі 46544,06 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 30958,33 грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) 15585,73 грн.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а обов`язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Оскільки ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 46544,06 грн., яка нею добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, суд дійшов висновку про її стягнення на користь банку.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції №2246 від 22.11.2024 року позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у сумі 3028 грн., які, з урахуванням задоволення позову, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК».

На підставі викладеного, керуючись ст. 202, 207, 525, 625, 1046, 1047, 1049, 1054 ЦК України, ст. 13, 76-78, 141, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором №338Ф-СК-400 від 19.06.2012 року, станом на 04.11.2024 року, у сумі 46544,06 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 30958,33 грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) 15585,73 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» у рахунок повернення судових витрат судовий збір у розмірі 3028 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Куць