Ухвала суду № 140293843, 02.10.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/16183/26

Провадження № 1-кс/175/2284/26

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

02 жовтня 2026 року с-ще Слобожанське

Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчої СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026052390003228 від 01.09.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Отрада республіки Башкортостан, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_1 батальйону ТРО військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні солдат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого за вироком Світловодського міського суду Кіровоградської області від 01.05.2026 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком - 1 рік,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.408, ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2026 слідча ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, слідчим обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжке та особливо тяжке кримінальне правопорушення, максимальне покарання за ч.4 ст.408 КК України передбачено у виді позбавлення волі до 12 років, а також наявністю ризиків передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливістю переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання і просила його задовольнити з огляду на наявність зазначених в клопотанні ризиків і неможливості застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 , просили у задоволенні клопотання відмовити та застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки підозрюваний бажає повернутися до військової частини і продовжити військову службу.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Відомості про кримінальні правопорушення 01.09.2026 та 29.09.2026 внесені до ЄРДР за №12026052390003228 з правовою кваліфікацією ч.4 ст.185 та ч.4 ст.408 КК України відповідно.

29.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру, згідно якої він, будучи військовослужбовцем та перебуваючи на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_1 батальйону ТРО в/ч НОМЕР_2 , з метою назавжди ухилитися від військової служби та проводити час на власний розсуд, 14.080.2026 приблизно о 09:00 вчинив дезертирство в умовах воєнного стану, а саме місця тимчасового розташування підрозділу 1 стрілецької роти НОМЕР_1 батальйону територіальної оборони в/ч НОМЕР_2 у АДРЕСА_3 та в подальшому був відсутній на службі без поважних причин, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення у військову частину, до моменту його виявлення 29.09.2026 співробітниками Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.

Крім того, ОСОБА_4 підозрюється в тому, що будучи військовослужбовцем 29.08.2026 приблизно о 01:00 проходив по АДРЕСА_3 , де звернув увагу на пошкоджене приміщення стаціонарного торговельного павільйону, який розташовано біля будинку АДРЕСА_3 . Підійшовши до приміщенні вказаного павільйону побачив через відчинені ролети вікон у приміщенні бензиновий генератор торгівельної марки Stromerzeuger Gude GSE 2701 та в цей час у нього виник протиправний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 в цей же день та час, шляхом вільного доступу, проник до приміщення торговельного павільйону, розташованого біля будинку АДРЕСА_3 та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів викрав бензиновий генератор торгівельної марки Stromerzeuger Gude GSE 2701, який належить ОСОБА_7 , вартістю 16552,00 грн.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 16552,00 грн.

Умисні дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфікуються за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в період дії воєнного стану, та ч.4 ст.408 КК України, як самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби (дезертирство), вчиненому в умовах воєнного стану.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує наступне.

Згідно з положеннями статті 5 пункту 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Статтею 29 Конституції України передбачено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як визначено ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

Про існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч.4 ст.408 КК України можуть свідчити наступні докази: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протокол огляду місця події; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протокол допиту свідка ОСОБА_8 ; протокол огляду за участю свідка ОСОБА_8 ; протокол огляду за участю потерпілого ОСОБА_7 ; висновок судової товарознавчої експертизи; матеріалами службового розслідування,

Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а ч.4 ст.408 КК України відноситься до категорії особливо тяжких.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі від 23 січня 2012 року № 30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Так ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

З огляду на те, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох кримінальних правопорушень, за ч.4 ст.408 КК України максимальне покарання передбачено у виді позбавлення волі до 12 рокі, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованих йому злочинів та покарання, яке загрожує у разі визнання винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, у зв`язку із чим слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Також слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування ризику незаконного впливу на свідків, оскільки такі не були досліджені безпосередньо судом, тому існує певна ймовірність незаконного впливу на них зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Суд може обґрунтовувати свої висновки, лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Відтак вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо існування ризику впливу на свідків та інших учасників цього кримінального провадження.

Також є слушними доводи слідчого про існування ризиків передбачених п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний, згідно пред`явленої підозри, вчинив два кримінальних правопорушення, під час іспитового строку.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.1, 3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України - є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, які були вчинені ОСОБА_4 , доведених ризиків та даних про особу підозрюваного, останньому необхідно визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі вищезазначеного, керуючись вимогами статей 176-178, 182, 183, 194, 196, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчої ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Дата закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 30 листопада 2026 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172 ).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави обвинуваченим або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця перебування;

З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій отримується підозрюваний.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1