Ухвала суду № 140293531, 01.10.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 932/7967/26

Провадження № 2-з/932/110/26

УХВАЛА

про розгляд заяви про забезпечення позову

1 жовтня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Коваленко Т.О., розглянувши заяву керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Кузьменка Сергія Сергійовича про забезпечення позову,

у с т а н о в и л а:

Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Кузьменко Сергій Сергійович, який діє в інтересах Національної служби здоров`я України, Дніпровської міської ради, звернувся до Шевченківського районного суду міста Дніпра з позовом про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину) до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 16».

У межах цього провадження, також, подав заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви зазначив, що вироком Шевченківського районного суду міста Дніпра від 30.12.2025 у справі № 932/10144/25 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням. Вирок набрав законної сили 30.01.2026. У зв`язку з отриманням тяжких тілесних ушкоджень, потерпіла ОСОБА_2 , з 21.04.2025 до 10.06.2025 перебувала на лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради на стаціонарному лікуванні. При цьому, лікування потерпілої здійснювалось за рахунок бюджетних коштів. Загальна вартість лікування склала 20 469,77 грн, з них: за рахунок НСЗУ 17 312,77 грн, за рахунок місцевого бюджету 3 157,00 грн.

З метою забезпечення позову, поданого в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Дніпровської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, що витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , прокурор просить накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_1 як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОСОБА_1 , у межах суми позовних вимог на загальну суму 20 469,77 грн.

Дослідивши матеріали заяви та надавши їм належну оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України підставою для забезпечення позову є відповідна письмова заява будь-якої з осіб, які беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В порядку ст. 150 ЦПК України, видами забезпечення позову є: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам; зупиненням митного оформлення товарів; арештом морського судна та інші.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З позовної заяви вбачається, що предметом спору є відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину) у розмірі 20 469,77 грн.

Позивач у заяві про забезпечення позову просить накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу ОСОБА_1 , як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОСОБА_1 , у межах розміру позовних вимог на загальну суму 20 469,77 грн.

Однак у поданій заяві про забезпечення позову позивач лише узагальнено просить накласти арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках відповідача або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОСОБА_1 . При цьому не наводить перелік конкретних рахунків, банківських установ або інших фінансово-кредитних установ, у тому числі інших держав, у яких відкрито вказані рахунки, та суму коштів, що перебуває на означених рахунках відповідача. Крім того, у заяві зазначені вимоги на майбутнє, позивач просить накласти арешт, зокрема, на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать відповідачу ОСОБА_1 , що не є функцією суду, який не уповноважений врегульовувати правовідносини, які ще не настали.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З матеріалів справи вбачається, що заявлена позивачем вимога про забезпечення позову полягає у накладенні арешту на кошти відповідача в межах суми позову, проте наявність коштів у відповідача не підтверджена належними доказами.

У заяві про забезпечення позову позивачем зазначено, що предметом позову є вимога позивача до відповідача про стягнення грошових коштів, та виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у випадку задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи будуть наявними у відповідача грошові кошти у відповідному розмірі.

Однак суд підкреслює, що наявність спору, з яким позивач звернувся до суду, не є автоматичною підставою для накладення арешту на грошові кошти відповідача. Позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Зокрема, вимоги заяви про забезпечення позову носять загальний характер, не конкретизовано банківські установи та наявність банківських рахунків, що обліковуються за відповідачем, та розмір грошових коштів, що перебувають на вказаних рахунках з метою дотримання принципу співмірності.

Проаналізувавши доводи позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що заявник у своїй заяві про забезпечення позову не навів належних та беззаперечних доказів наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування таких заходів забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача та не довів того, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язань чи виконання потенційного судового рішення.

Керуючись статтями ст. 4,12,149-153,258-261 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Кузьменка Сергія Сергійовича про забезпечення позову відмовити.

Ухвала також може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Т.О. Коваленко