Рішення № 140292990, 29.09.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11058/26

Провадження № 2/727/3558/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

Головуючого-судді: Одовічен Я.В.

За участю секретаря: Зінич О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Посилалося на те, що 11.07.2025 року між ТОВ «Авентус України» та ОСОБА_1 було укладено договір №9231583 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. У вказаному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. ТОВ «Авентус Україна» перерахувало грошові кошти в сумі 5000 гривень на банківську карту НОМЕР_1 .

03.03.2026 року ТОВ «Авентус Україна» та позивач було укладено договір факторингу №03032026, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Пунктом 1.1. договору факторингу визначено, що фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до реєстру прав вимоги №Б/Н від 03.03.2026 року за договором факторингу від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Юніт капітал» перейшло право вимоги до відповідача.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором №9231583 від 11.07.2025 року становить 24000 грн. 00 коп. та складається з наступного: 5000 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 9000 грн. 00 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 10000 грн. 00 коп. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф).

Однак, у межах даного позову вимоги щодо стягнення штрафних санкцій не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог становить 14000 грн. 00 коп.

Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №9231583 від 11.07.2025 року у розмірі 14000 гривень. Також просив стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 18.08.2026 року по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Також, ухвалою суду від 18.08.2026 року за клопотанням представника позивача було витребувано докази.

Відповідачем відзиву на позов подано не було.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст.ст. 130,131 ЦПК України, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом, 11.07.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №9231583 про надання споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором (а.с.11-15).

Згідно п.1.2 кредитного договору, на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно п.1.3, 1.4 кредитного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 5000 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

У споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання (п.п.1.4.1 кредитного договору).

У п.1.5 кредитного договору сторони погодили, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

Знижена процентна ставка 0,95 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 10.08.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності,отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити поживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п.1.5 кредитного договору).

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 (п.2.1 кредитного договору).

У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 600 гривень на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 150 гривень починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4 кредитного договору).

Відповідно до п. 9.2 кредитного договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4.Договору (360 днів), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

Договір підписано з боку ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7741.

Відповідно до довідок ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №250 від 04.03.2026 року, між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» було укладено договір про переказ коштів ФК-20/11/2019 від 28.11.2019 року.

Згідно зазначеного договору було успішно перераховано кошти у сумі 5000 гривень на платіжну карту № НОМЕР_2 (а.с.27-28).

З наданої АТ «А-Банк» інформації на виконання ухвали суду про витребування вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітована картка № НОМЕР_3 . Також, з наданої суду виписки 11.07.2025 року вбачається, що на вказаний картковий рахунок були перераховані грошові кошти у розмірі 5000 гривень (а.с.68-72).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. У свою чергу, позичальник зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання відповідно цього договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором №9231583 від 11.07.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором за період з 11.07.2025 року по 02.03.2026 року складає: 5000 гривень заборгованість за тілом кредиту; 9000 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками; 10000 гривень штрафні санкції (а.с.58-60).

Із дослідженого судом кредитного договору №9231583 від 11.07.2025 року встановлено, що оспорюваний договір укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України«Про електронні довірчі послуги».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як було встановлено судом, кредитний договір №9231583 від 11.07.2025 року у укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію»та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону, а саме з боку кредитодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальника за допомогою одноразового ідентифікатору (С7741), та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного уписьмовій формі.

Із копії вказаного договору видно, що ОСОБА_1 як позичальник за кредитним договором, ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши відповідачу свої персональні дані.

03.03.2026 року між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 03032026 (а.с.34-36).

Згідно п.1.1. договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до реєстру боржників від 03.03.2026 року до Договору факторингу №03032026 від 03.03.2026 року від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №9231583, на загальну суму 24000 грн. 00 коп. (а.с.39-40).

Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже, ТОВ «Юніт Капітал» у визначеному Законом порядку набуло право вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями статті 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач будь-якими доказами не спростував наявності у нього, пред`явленої до стягнення заборгованості та не оспорив правомірності набуття ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до нього.

Таким чином, за кредитним договором договором №9231583 від 11.07.2025 року наявна заборгованість у розмірі 14000 грн. 00 коп., в тому числі: 5000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 9000 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_1 всупереч умовам кредитного договору не здійснено погашення кредитної заборгованості.

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов`язання за укладеними договорами та відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, а також не заперечував щодо дотримання банком строків звернення до суду за захистом порушених прав, приходить до висновку, що позов ТОВ «Юніт Капітал» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне:

Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей 134, 137, 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

З огляду на статтю 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Частина друга статті 141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Так, представником позивача до позовної заяви було долучено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до якого керівником ТОВ «Юніт Капітал» є Хлопкова М.С., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність Тимошенко О.О., довіреність від 12.02.2026 року, відповідно до якої ТОВ «Юніт Капітал», в особі директора ОСОБА_2 уповноважила адвоката Тимошенко О.О. вчиняти від імені товариства відповідні дії; договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, укладеним між АО «Тимошенко та партнери» та ТОВ «Юніт капітал»; додаткова угода №25771569164 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, згідно якої клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відноситься до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №9231583 від 11.07.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026 року.

Відповідно до вказаного акту, адвокатське бюро «Тимошенко та партнери» (виконавець) та ТОВ «Юніт Капітал» (клієнт) засвідчили, що виконавець надав, а клієнт отримав наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до позичальника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №9231583 від 11.07.2025 року кількість витрачених годин 2 годин, вартість послуги 5000 гривень; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №9231583 від 11.07.2025 року кількість витрачених годин 2 годин, вартість послуги 1000 гривень; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №9231583 від 11.07.2025 року на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 кількість витрачених годин 1 година, вартість послуги 500 гривень; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитом договором №9231583 від 11.07.2025 року на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , кількість витрачених годин 1 година, вартість послуги 500 гривень. Загальна вартість наданих послуг 7000 гривень.

Будь-яких клопотань від відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до суду не надходило.

Тому, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163), яке розташоване в м.Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, заборгованість за кредитним договором №9231583 від 11.07.2025 року у розмірі 14000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) понесені судові витрати у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Одовічен Я.В.