Ухвала суду № 140292512, 01.10.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/5009/25 Провадження 2/636/1693/26

УХВАЛА

про повернення заяви у зв`язку з невиконанням

ухвали про залишення позовної заяви без руху

01.10.2026

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є.О.,

секретаря судового засідання Андрєєвої В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві питання щодо усунення недоліків позовної заяви у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Краматорський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Третя Краматорська державна нотаріальна контора Донецької області, про зняття арешту з майна,

встановив:

У провадженні Чугуївського міського суду Харківської області перебуває цивільна справа № 636/5009/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Краматорський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Третя Краматорська державна нотаріальна контора Донецької області, про зняття арешту з нерухомого майна.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 14 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви, а саме: уточнити та належним чином зазначити відомості про відповідача ОСОБА_2 ; чітко викласти обставини, які обґрунтовують визначення ОСОБА_2 саме відповідачем у справі; зазначити, яке саме право чи законний інтерес позивача порушено, не визнано або оспорюється відповідачем та яким чином це пов`язано з накладеним на квартиру арештом; зазначити правові та фактичні підстави пред`явлення вимоги саме до ОСОБА_2 ; навести докази, що підтверджують зазначені обставини.

Копію зазначеної ухвали представник позивача отримала 21 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» та на електронну пошту.

На виконання ухвали суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

У поданій заяві представник позивача зазначає, що матеріали цивільної справи № 2-3/2005, у межах якої, за твердженням позивача, накладено арешт на належне йому нерухоме майно, на теперішній час знищені, у зв`язку із чим позивач не має можливості встановити всі обставини первісного спору та процесуальний статус ОСОБА_2 .

Також представник зазначає, що позивачу відомі лише прізвище, ім`я та по батькові відповідача, а дата його народження, РНОКПП, паспортні дані, адреса місця проживання чи перебування, поштовий індекс та інші відомості йому невідомі.

Разом із цим представник позивача зазначає, що ОСОБА_2 є особою, пов`язаною з правовідносинами, у межах яких застосовано обмеження щодо майна позивача, а тому саме його визначено відповідачем у справі.

Однак, такі доводи суд не може визнати достатніми для усунення недоліків позовної заяви з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом або договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

При цьому відповідачем є особа, до якої пред`явлено позовні вимоги та щодо якої позивач стверджує про порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, саме на позивача покладається обов`язок у позовній заяві викласти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, визначити належного відповідача та навести фактичні і правові підстави пред`явлення вимог саме до цієї особи.

У заяві про усунення недоліків представник позивача фактично повторно посилається на відсутність матеріалів цивільної справи № 2-3/2005 та неможливість встановити всі обставини первісного спору.

Разом із тим, зазначаючи ОСОБА_2 відповідачем, позивач не навів конкретних фактичних обставин, які б свідчили про те, що саме ця особа є належним відповідачем за заявленою вимогою про зняття арешту з належного позивачу нерухомого майна.

Зокрема, позивачем не зазначено, чи був ОСОБА_2 боржником у виконавчому провадженні, стягувачем, власником майна, особою, в інтересах якої було накладено арешт, чи іншою особою, права або обов`язки якої безпосередньо стосуються спірного майна.

Не наведено також конкретних обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 має повноваження чи юридичну можливість впливати на існування спірного обтяження або його припинення.

Посилання представника позивача на те, що ОСОБА_2 «був особою, пов`язаною з тим судовим провадженням», є загальним та неконкретним, оскільки не містить зазначення характеру такого зв`язку, процесуального статусу відповідача у первісній справі, його матеріально-правового інтересу щодо спірного майна та не підтверджене належними доказами.

Саме по собі зазначення особи як відповідача у позовній заяві не свідчить про наявність між нею та позивачем спірних матеріально-правових відносин.

Крім того, з поданої заяви не вбачається, що ОСОБА_2 є особою, яка має відповідати за заявленою позивачем вимогою про зняття арешту з квартири.

Посилання представника позивача на положення статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» також не усуває зазначеного недоліку, оскільки наведена норма регулює питання зняття арешту з майна та не визначає автоматично конкретну фізичну особу як належного відповідача у спорі про зняття такого арешту.

При цьому суд звертає увагу, що встановлення належного складу учасників справи має здійснюватися виходячи із характеру спірних правовідносин, змісту заявленої вимоги та того, чи стосується спірне право або обов`язок відповідної особи.

Також позивачем не усунуто недолік щодо відомостей про відповідача в частині можливості його ідентифікації. Представник посилається на те, що позивачу відомі лише прізвище, ім`я та по-батькові ОСОБА_2 , та просить суд самостійно отримати відомості про зареєстроване місце проживання відповідача.

Разом із тим можливість суду витребувати відповідні відомості в порядку статті 187 ЦПК України не звільняє позивача від обов`язку належним чином обґрунтувати пред`явлення позову саме до цієї особи та надати суду відомі йому відомості, необхідні для її ідентифікації.

Судом надано позивачу достатній строк для усунення встановлених недоліків. Проте подана заява про їх усунення не містить конкретних відомостей та доказів, які б підтверджували правові та фактичні підстави визначення ОСОБА_2 саме відповідачем у цій справі.

Таким чином, недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 14 вересня 2026 року, у встановлений судом строк не усунуті, оскільки позивачем не наведено належного фактичного та правового обґрунтування пред`явлення позовних вимог саме до ОСОБА_2 та не надано доказів на підтвердження його статусу належного відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усунув недоліки позовної заяви, вона вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід вважати неподаною та повернути позивачу.

При цьому суд роз`яснює, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із нею до суду після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 187, 258-261 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Краматорський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Третя Краматорська державна нотаріальна контора Донецької області, про зняття арешту з майна - вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15- днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Є.О. Бунін