Ухвала суду № 140291943, 02.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/21493/26

Провадження № 1-кс/643/7754/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , подане у кримінальному провадженні № 62025170020014930 від 03.10.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку, з вищою освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02.10.2026 слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025170020014930 від 03.10.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обґрунтованою підозрою про те, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, у військовому званні «старший солдат», перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - дозиметриста 1 групи інспекторів прикордонної служби 2 відділення інспекторів прикордонної служби НОМЕР_1 прикордонної застави (з м.д. АДРЕСА_3 ) НОМЕР_2 прикордонної комендатури (з м.д. АДРЕСА_4 ) НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та незаконно, тимчасово ухилитися від неї, маючи об`єктивні можливості проходити військову службу, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 23.08.2025 у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, не з`явився без поважних причин з відпустки на службу в район н.п. Золочів Богодухівського району Харківської області та незаконно, постійно перебував поза межами місця проходження служби, проводячи час на власний розсуд до 01.10.2026, коли був затриманий працівниками правоохоронного органу, нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, - кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

01.10.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 зазначеного злочину підтверджується зібраними у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження доказами у їх сукупності та взаємозв`язку, а саме: повідомленні про вчинення кримінального правопорушення з військової частини про вчинення кримінального правопорушення, матеріалах службового розслідування, протоколах допитів свідків, матеріалах, які характеризують особу підозрюваного, а також інших матеріалах кримінального провадження.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде перебувати на волі.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні повідомив, що суть підозри йому зрозуміла, та він просить визначити суму застави, як альтернативний вид запобіжного заходу.

Захисник у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, просила визначити розмір застави.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання з додатками, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, встановив таке.

В провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, знаходиться кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020014930 від 03.10.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об`єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.

01.10.2026 о 07:21 год ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

01.10.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

На переконання слідчого судді, фактів й інформації, які переконливо свідчать про причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри, зокрема підозра обґрунтовується: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення з військової частини про вчинення кримінального правопорушення, матеріалами службового розслідування, протоколами допитів свідків, матеріалами, які характеризують особу підозрюваного, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

При цьому слідчим суддею враховується, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінального провадження, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Положеннями ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

У § 36 рішення від 20.05.2010, яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний ОСОБА_4 , вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відтак, слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій такої особи.

Вимогами ст. 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, існує на тій підставі, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, у зв`язку з чим є усі підстави вважати, що останній з метою уникнення від даного покарання буде переховуватись від органу досудового розслідування. Вказана обставина створює передумову уникнути підозрюваному кримінальної відповідальності та переховуватися від органу досудового розслідування або суду. Окрім того, ОСОБА_4 самостійно не повернувся на військову службу, а був затриманий працівниками правоохоронного органу, внаслідок чого кримінальне правопорушення, в якому підозрюється останній, було припинено.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється підтверджується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби, може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст. 407 КК України, або дезертирство за ст. 408 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення тяжкого злочину. Крім цього останній може продовжити вчиняти злочин у якому підозрюється.

Ризики, передбачені п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, у межах висунутої підозри, органом досудового розслідування не доведені.

Існування вказаних ризиків, разом з підозрою у вчиненні тяжкого злочину в особливий період вказує на обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я чи з інших підстав слідчому судді не надано.

При обранні виду запобіжного заходу слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також надає належну оцінку наступним обставинам: ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого військового кримінального правопорушення в умовах особливого періоду, має родиту дружину та малолітню доньку 2019 р. н., є військовослужбовцем під час дії воєнного стану з березня 2022 року.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту або з моменту затримання.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного заставу у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 66560,00 грн.

Керуючись ст. 176 178, 182, 183, 186, 193, 196, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, з моменту фактичного затримання.

Строк тримання під вартою рахувати з 07:21 год 01.10.2026.

Строк дії ухвали до 29.11.2026, включно.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст. 111, 112 КПК України.

Визначити суму застави у розмірі 66560,00 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 02.10.2026 у справі № 643/21493/26 (провадження № 1-кс/643/7754/26) відносно ОСОБА_4 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби);

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

4) щоденно прибувати до визначеного командуванням військової частини особи, з метою контролю за поведінкою військовослужбовця.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9