Ухвала суду № 140291529, 01.10.2026, Київський районний суд м. Харкова

Дата ухвалення
01.10.2026
Номер справи
953/8680/26
Номер документу
140291529
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 953/8680/26

н/п 1-кс/953/5699/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026221100000068 від 14.01.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Володимирець, Володимирецького району, Рівненської області, з середньою спеціальною освітою, ФОП, одруженого, який має на утриманні 3 неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2026 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026221100000068 від 14.01.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що приблизно у лютому 2026 року, (точної дати, часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, будучи обізнаний про коштовні елементи на залізничних перегонах, розробив план злочинної діяльності, спрямованої на систематичне таємне викрадення чужого майна, а саме: металевого дроту з контактної мережі, на різних залізничних перегонах, які перебувають на території Шевченківської об`єднаної територіальної громади, Куп`янського району, Харківській області, прийняв рішення про скоєння злочинів у вигляді таємного викраденні чужого майна, за попередньою змовою групою осіб.

З цією метою, у лютому 2026 року, (точної дати, часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 , залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , старшого солдата який проходить військову службу, на посаді водія військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з якими перебував у дружніх стосунках, які надли добровільну згоду на вчинення зазначених злочинів.

План злочинної діяльності та механізм вчинення злочинів полягав у підшукуванні об`єктів злочинних посягань металевих дротів з контактної мережі по різним залізничним перегонам на території Шевченківської об`єднаної територіальної громади, Куп`янського району, Харківській області, які перебували на балансі у виробничому підрозділі «Основ`янська дистанція електропостачання» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», таємному викраденні вищевказаних дротів, шляхом від`єднання дротів з залізничних опор за допомогою заздалегідь підготовлених болторізів та подальшого відрізання частини дроту. Після вчинення зазначених дії, здійснювали збут майна здобутого злочинним шляхом і розподіл коштів, здобутих від вчинення злочинів між учасниками групи в попередньо обумовлених долях.

Для забезпечення мобільності групи та перевезення викраденого майна, ОСОБА_5 прийняв рішення щодо використання під час вчинення злочинів транспортних засобів, а саме: автомобіля марки «Volkswagen Crafter», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля марки «Citroen Berlingo», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Вказаною групою за попередньою змовою упродовж періоду лютого 2026 року скоєно кримінальні правопорушення - злочини, пов`язані із таємним викраденням чужого майна, при наступних обставинах:

Так, 11 лютого 2026 року, приблизно о 20.00 год., ОСОБА_5 , діючи умисно, у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, строк дії якого було продовжено Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 січня 2026 року № 40/2026 строком на 90 діб з 03 лютого 2026 року, із корисливих спонукань, відповідно до розробленого плану вчинення злочинів, відомого учасникам групи, переслідуючи мету незаконного збагачення, вживаючи заходи конспірації, прибули на автомобілі марки «Volkswagen Crafter», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобілі марки «Citroen Berlingo», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , до залізничного перегону «Травневе-Гроза» по непарній колії на 103 км ПК6 ПК9 в проміжку опор 27-39, по парній колії на 103 кп ПК6 104 км ПК 10 в проміжку опор 28-76, який розташований поблизу с. Мирне, Шевченківської об`єднаної територіальної громади, Куп`янського району, Харківській області, з метою вчинення крадіжки металевого дроту з проміжок опор. Вийшли з автомобіля, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає за допомогою заздалегідь підготовлених болторізів використовуючи ізолювальну знімну вежу Лейтера, зрізали дроти з залізничних опор в наслідок чого дроти з опор впали на землю і знаходились у вільному доступі.

Відповідно до розробленого злочинного плану, ОСОБА_5 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , за допомогою заздалегідь підготовлених інструментів (болторізів, металевих кусачок), почали різати та скручувати металеві дроти для викрадення. Знаходячись на місці вчинення злочину, таємно викрали майно яке належить виробничому підрозділу «Основ`янська дистанція електропостачання» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», а саме: контактний провід типу МФ-100, довжиною 1850 метрів, вагою 1646,5 кг, вартістю 686030,96 грн.; провід марки М-95, довжиною 46 метрів, вагою 39,1 кілограм, вартістю 16291,41 грн.; на загальну суму 702322,1 грн (Відповідно до висновку експерта №4320/8634-8642 від 09.06.2026 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи).

Після чого, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , на автомобілі марки «Volkswagen Crafter», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобілі марки «Citroen Berlingo», з місця вчинення злочину разом з викраденим майно зникли, заволодівши викраденим майном та розпорядившись ним на свій розсуд.

Крім того, 13 лютого 2026 року, приблизно о 19.00 год., ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, строк дії якого було продовжено Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 січня 2026 року № 40/2026 строком на 90 діб з 03 лютого 2026 року, із корисливих спонукань, відповідно до розробленого плану вчинення злочинів, відомого учасникам групи, переслідуючи мету незаконного збагачення, вживаючи заходи конспірації, прибули на автомобілі марки «Volkswagen Crafter», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобілі марки «Citroen Berlingo», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , до залізничної станції Травневе на 5 колії між опорами 11-15 та на перегону «Травневе-Гроза» по парній колії в проміжку опор 30- 12 по непарній колії в проміжку опор 27-11, який розташований поблизу с. Мирне, Шевченківської об`єднаної територіальної громади, Куп`янського району, Харківській області, з метою вчинення крадіжки металевого дроту з проміжок опор. Вийшли з автомобіля, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає за допомогою заздалегідь підготовлених болторізів використовуючи ізолювальну знімну вежу Лейтера, зрізали дроти з залізничних опор в наслідок чого дроти з опор впали на землю і знаходились у вільному доступі.

Відповідно до розробленого злочинного плану, ОСОБА_5 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , за допомогою заздалегідь підготовлених інструментів (болторізів, металевих кусачок), почали різати та скручувати металеві дроти для викрадення. Знаходячись на місці вчинення злочину, таємно викрали майно яке належить виробничому підрозділу «Основ`янська дистанція електропостачання» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», а саме: контактний провід типу МФ-100, довжиною 2555 метрів, вагою 2274 кг, вартістю 950236,38 грн.; провід марки М-95, довжиною 85 метрів, вагою 72,3 кілограм, вартістю 30212 грн.; на загальну суму 980448,38 грн (Відповідно до висновку експерта №4321/7846-7854 від 04.06.2026 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи).

Після чого, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , на автомобілі марки «Volkswagen Crafter», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобілі марки «Citroen Berlingo», з місця вчинення злочину разом з викраденим майно зникли, заволодівши викраденим майном та розпорядившись ним на свій розсуд.

Таким чином ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинена у великих розмірах в умовах воєнного стану, повторно.

Причетність ОСОБА_5 до скоєння інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими обґрунтовується пред`явлена підозра, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення з виробничого підрозділу «Основ`янська дистанція електропостачання» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 19.02.2026 №Е4-7-02-06/41; довідкою про матеріали збитків з виробничого підрозділу «Основ`янська дистанція електропостачання» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 19.02.2026 №Е4-7-02-06/46; заява про вчинення кримінального правопорушення з виробничого підрозділу «Основ`янська дистанція електропостачання» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 19.02.2026 №Е4-7-02-06/44; довідкою про матеріали збитків з виробничого підрозділу «Основ`янська дистанція електропостачання» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 19.02.2026 №Е4-7-02-06/42; протоколом огляду місця події за адресою: Харківська область, Куп`янський район, с. Мирне, від 12.02.2026 місце вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події за адресою: Харківська область, Куп`янський район, с. Мирне, від 14.02.2026 місце вчинення кримінального правопорушення; протоколом за результатами проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_5 від 30.03.2026; протоколом за результатами проведення НСРД візуальне спостереження за особою відносно ОСОБА_11 від 27.02.2026; протоколом за результатами проведення НСРД візуальне спостереження за особою відносно ОСОБА_10 від 27.02.2026; протоколом за результатами проведення НСРД візуальне спостереження за особою відносно ОСОБА_5 від 26.02.2026; протоколами огляду носіїв інформації по результатам проведення НСРД від 17.07.2026; протоколом огляду місця події за адресою: м.Злотопіль, Харківській області від 16.02.2026, в ході якого був оглянутий автомобіль марки «МАЗ» державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_10 , з мідними дротами в кузову автомобіля, які разом з автомобілем були вилучені; протоколами допитів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , працівників ВП №1 Лозівського РПВ ГУНП в Харківській області; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 28.07.2026; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_20 від 11.06.2026; висновком експерта №СЕ-19/121-26/25196-ВЗ від 01.09.2026 за результатами проведення судової експертизи відео, - звукозапису; висновком експерта №4320/8634-8642 від 09.06.2026 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи; висновком експерта №4321/7846-7854 від 04.06.2026 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи; іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

На даний час у органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та спростовують можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 432640,00 гривень.

Прокурор в судовому засіданні підтримав зазначене клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні свою причетність до інкримінованого злочину не визнав, зазначив що він лише допомагав військовим, заперечував щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під ввартою.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_9 просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки підозра є необґрунтованою, не доведено розмір спричиненої шкоди, спосіб вчиення кримінального правопорушення, не встановлено направленність умислу, що в свою чергу може суттєво впливати на кваліфікацію. Також не може бути враховано посилання сторони обвинувачення на розмір застави, оскільки зазначений розмір визначено на підставі необгрунтованого розрахунку, що супереречить положенню закону в частині того, що розмір застави повинен визначатись виходячи з відомостей щодо особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваної в суд достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу відповідно до практики ЄСПЛ. У клопотанні, як на підставу для застосування найжорсткішого виняткового запобіжного заходу орган досудового розслідування посилається виключно на припущення, не доведено наявність існування ризиків, ризики не обгрунтовані, стороною обвинувачення не доведено наявність їх існування, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки, має зареєстроване місце проживання, офіційно працевлаштований, має родину та трьох дітей, також не доведено не можливість застосування іншого запобіжного заходу не повязаного з триманням під вартою.

Вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст. 183, 331 КПК України, суд доходить наступного висновку.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відділом з розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12026221100000068 від 14.01.2026 за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

01 жовтня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 185 КК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації його дій, виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, які перелічені вище у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».

Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження чи продовження строку його дії, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості у вчиненні інкримінованого злочину та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».

Щодо наявності ризиків.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованих злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, та за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_5 не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати, що підозрюваний у разі не обрання йому запобіжного заходу, який належним чином не забезпечить виконання покладених на нього обов`язків, зможе за необхідності переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Співставлення негативних для обвинуваченого наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

У свою чергу сторона захисту не змогла навести достатні аргументи того, щоб взагалі виключити такий ризик.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.

Наведені обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, суд враховує те, що, обставини кримінального правопорушення в якому він підозрюється свідчать про ймовірну його схильність до вчинення злочинів, у зв`язку з чим, суд також приймає до уваги відповідний ризик на первісному етапі.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, який має середньо спеціальну освіту, є ФОП, одружений, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про його причетність до вчинення тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану особу від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Керуватись розміром спричиненої шкоди зазначеним у клопотанні, як остаточно визначеним на даному етапі не є можливим з урахуванням усіх обставин кримінального провадженя.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких.

Розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваної в суд достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу.

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_5 як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, беручи до уваги розмір предмета злочину.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026221100000068 від 14.01.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 29 листопада 2026 року.

Строк тримання під вартою обчислювати з 01 жовтня 2026 року до 29 листопада 2026 року.

Встановити строк дії даної ухвали до 29 листопада 2026 року.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмір 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 коп, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): UA208201720355299002000006674; призначення платежу застава по справі №, за підозрюваного ПІБ) до сплину терміну тримання під вартою.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Київський районний суд м.Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання.

Зобов`язати старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 02.10.2026 о 15 годині 45 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 140291529 ?

Документ № 140291529 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 140291529 ?

Дата ухвалення - 01.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140291529 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140291529 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 140291529, Київський районний суд м. Харкова

Судове рішення № 140291529, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 01.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 140291529 відноситься до справи № 953/8680/26

Це рішення відноситься до справи № 953/8680/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140291527
Наступний документ : 140291530