Рішення № 140290912, 02.10.2026, Петрівський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 рокуселище Петрове Справа № 941/514/26 Провадження № 2-о/941/29/26

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Проценко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Петрове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Турбаєвський Юрій Віталійович, з участю заінтересованої особи Олександрійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту батьківства, -

ВСТАНОВИВ :

Представник заявниці звернувся з заявою до суду, мотивуючи тим, що заявниця в період з травня 2013 року по червень 2015 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та від якого ІНФОРМАЦІЯ_3 у неї народилась донька ОСОБА_3 . За час спільного проживання вони вели спільне господарство, разом організовували свій побут, проявляли турботу як подружжя, однак протягом всього подружнього життя так і не зареєстрували шлюб, тому реєстрацію народження дитини було здійснено відповідно до ч.1 ст.135 СК України. Встановлення факту батьківства необхідно для внесення змін в актовий запис про народження дитини, а також для оформлення допомоги по втраті годувальника. Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що іншим чином вирішити питання визнання батьківства неможливо, представник заявниці просить задовольнити дану заяву.

Представник заявниці в судове засідання не з`явився, проте письмовою заявою просив суд розглядати справу без його участі, заявлені вимоги повністю підтримав.

Представник заінтересованої особи в судове засідання також не з`явилась, однак письмовою заявою просила суд розглядати справу без їх участі, щодо задоволення заяви заперечень не висловила.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що в період з травня 2013 року по червень 2015 року ОСОБА_1 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01 квітня 2026 року, виданого Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с.12).

Протягом всього подружнього життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 так і не зареєстрували шлюб, однак в період спільного проживання вели спільне господарство, разом організовували свій побут та проявляли турботу як подружжя.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 народила доньку ОСОБА_3 , батьком якої являється ОСОБА_2 , однак реєстрація народження малолітньої ОСОБА_3 була здійснена відповідно до ч.1 ст.135 СК України, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 03 червня 2025 року, виданого Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодекс України № 00051574456 від 03 червня 2025 року (а.с.10-11).

Встановлення факту батьківства ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 необхідно заявниці для внесення змін в актовий запис про народження доньки, а також для оформлення допомоги по втраті годувальника.

Частиною першою статті 126 Сімейного кодексу України визначено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Однак, на даний час здійснити державну реєстрацію народження спільної дитини у відповідності до частини першої статті 126 Сімейного кодексу України є неможливим, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 .

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 Сімейного кодексу України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Згідно до частини третьої статті 128 Сімейного кодексу України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, які досягла повноліття.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

В пункті 13 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно з пункту 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 - разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч.2 ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Стаття 130 Сімейного кодексу України, регламентує, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу (матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, як досягла повноліття).

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується її свідоцтвом про народження, реєстрація її народження проведена відповідно до ч.1 ст.135 СК України, а відомості про батька в актовому записі вказані за вказівкою матері.

Однак, відповідно до висновку судово-генетичної експертизи №217-МГ від 16.07.2026 року, встановлено вірогідність того, що ОСОБА_2 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,99999 % (а.с.33-35).

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На основі викладеного, керуючись ст.ст.3,4,5,293,294,319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Чечеліївка Петрівського району Кіровоградської області, громадянин України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Внести зміни у актовий запис № 04 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що складений 24 березня 2015 року виконавчим комітетом Чечеліївської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, шляхом зміни прізвища дитини з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 та вказавши батьком дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Чечеліївка Петрівського району Кіровоградської області, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 02 жовтня 2026 року.

Суддя С.І.Колесник